Справа № 445/709/25 Головуючий у 1 інстанції: Сивак В. М.
Провадження № 33/811/579/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
15 травня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: у АДРЕСА_1 , на постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 07 квітня 2025 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 , 28.12.2024, о 09 год. 57 хв., на автодорозі Т1402 47 км + 209 м, поблизу с. Криниця Стрийського району Львівської області, керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Atego», номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, у результаті чого з'їхав у кювет. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить змінити оскаржену постанову, виключити з резолютивної та описової частин постанови вказівки про встановлення його вини.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова є незаконною, необгрунтованою та такою, підлягає зміні оскільки в супереч вимог ст.ст. 38, 274 КУпАП містить посилання на встановлення його вини.
Вважає, що після спливу строків, передбачених ст. 38 КУпАП у відповідності до вимог ст. 247 КУпАП суд першої інстанції був позбавлений можливості досліджувати та давати будь-яку оцінку доказам у справі, а також встановлювати наявність його вини.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце його проведення, не з'явився, причини неявки апеляційному суду не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскарженої постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі наявні в матеріалах справи докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у постанові судді.
Так, статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.
Таким чином умовою відповідальності за ст. 124 КУпАП є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і спричиненням пошкоджень.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 280134 від 24 березня 2025 року ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.12.1 ПДР.
Згідно з п.12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно з зазначеним вище протоколом, ОСОБА_1 28.12.2024, о 09 год. 57 хв., на автодорозі Т1402 47 км + 209 м, поблизу с. Криниця Стрийського району Львівської області, керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Atego», номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, у результаті чого з'їхав у кювет. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Постановляючи оскаржену постанову, суддею першої інстанції, також враховано протокол, обставини дорожньо-транспортної пригоди, схему місця дорожньо-транспортної пригоди, і саме із врахуванням та оцінкою таких доказів суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 будучи учасником дорожнього руху не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, у результаті чого з'їхав у кювет, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що у разі закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не встановлюється, вони не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Згідно з вимогами п.7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі п.7 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності певних умов, а саме: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення та спливу строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушення - з дня його виявлення).
Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм КУпАП дозволяє дійти висновку, що закриття провадження у справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, відсутня можливість закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення саме за п.7 ст. 247 КУпАП.
У цьому разі законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ст. 247 КУпАП).
З наведеного вбачається, що для закриття провадження по справі суд має встановити наявність чи відсутність ряду обставин, зокрема, факту вчинення правопорушення особою, що його вчинила та її вини в цьому, часу вчинення, тощо.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги висновків судді суду першої інстанції щодо доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не спростовують та не впливають на їх правильність, фактично зводяться до переоцінки доказів.
Відтак, судом правильно встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрито провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова судді Золочівського районного суду Львівської області від 07 квітня 2025 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строків накладення на нього адміністративного стягнення є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 07 квітня 2025 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк