Справа № 447/1158/24 Головуючий у 1 інстанції: Бачун О. І.
Провадження № 33/811/517/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
15 травня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю захисника Левицької О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу захисник Левицької О.І в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 17 червня 2024 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу .
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в користь держави у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 19.04.2024 року о 11год. 06хв. у с. Верин, вул. Коновальця, 20 Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом «FORD MONDEO», номерний знак НОМЕР_1 не увімкнувши показник повороту під час зміни руху. А також під час перевірки документів було виявлено , що водій не має права керування транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим вчинив правопорушення повторно протягом року, чим порушив п.2.1.А ПДР України . Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, адвокат Левицька О.В. подала апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 17 червня 2024 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Зазначає, що ОСОБА_1 на час розгляду справи перебував у ЗСУ та з 29.04.2024 був відряджений в райони виконання бойових завдань, що підтверджується посвідченням про відрядження, тому строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин.
В обгрунтування апеляційних вимог покликається на те, що розгляд справи без участі ОСОБА_1 є порушенням ст. 268 КУпАП.
Апелянт вказує, що крім протоколу та рапорту поліцейського будь-які інші докази перебування ОСОБА_1 за кермом відсутні. Також матеріали справи не вказують, що саме ОСОБА_1 допустив порушення п.2.1.а ПДР, за які його слід було зупинити, у зв'язку з чим всі наступні вимоги поліцейських він не зобов'язаний був виконувати.
Також звертає увагу на те, що у протоколі зазначено про долучення відео з двох боді камер, яке відсутнє у матеріалах справи.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце його проведення, не з'явився. Захисник Левицька О.І. у суді апеляційної інстанції не заперечувала щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 .
За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .
У суді апеляційної інстанції захисник Левицька О.І. апеляційну скаргу підтримала, просив її задоволити.
Заслухавши захисника Левицьку О.І., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП наступає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з вимогами пункту 2.1а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 19.04.2024 о 11 год. 06 хв. в с. Верин на вул. Коновальця, 20, Стрийського району Львівської області керував автомобілем «FORD MONDEO», номерний знак НОМЕР_1 маючи права на керування таким транспортним засобом. Дане правопорушення вчинив повторно протягом року. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 798704 від 19 квітня 2024 року, складеному у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 1);
рапортом поліцейського СРПП ВнП №1 Стрийського РУП від 19.04.2024 відповідно до якого в ході чергування 19.04.2024 близько 11:06 год. у с. Верин на вул. Є. Коновальця, 20 Стрийського району було зупинено транспортний засіб «FORD MONDEO», номерний знак НОМЕР_1 не під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Станківці за порушення ПДР, а саме: водій під час зміни напрямку руху не увімкнув покажчик повороту. В ході перевірки документів було виявлено, що останній не отримував посвідчення водія відповідної категорії. Крім цього, відносно ОСОБА_1 було винесено постанову БАД №735042 за ч. 2 ст. 126 КУпАП від 04.03.2024. По даному факту відносно ОСОБА_1 ААД №798704 на місці зупинки транспортного засобу було складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с 2);
витягом з адмінпрактики відповідно до якого ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме: за керування транспортним засобом без права керування таким (а.с. 4).
Таким чином, висновок викладений у постанові Миколаївського районного суду Львівської області від 17 червня 2024 року про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що у справі відсутні належні та допустимі докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом апеляційний суд вважає безпідставним та розцінює такі, як форму захисту з метою уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Крім того апеляційний суд враховує наявний у матеріалах справи протокол серії ААД №798704 від 19.04.2025, який підписав ОСОБА_1 , та у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначив: «прошу суворо не карати», що спростовує доводи захисника про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Доводи апеляційної скарги про розгляд справи без участі ОСОБА_1 суддею першої інстанції не може бути підставою для скасування постанови, оскільки право на захист, реалізовано ОСОБА_1 шляхом подання апеляційної скарги та безпосередньої участі захисника у її розгляді в суді апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Будь - яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів достовірність та належність зібраних у справі доказів, вказували про порушення вимог ст. 266 КУпАП під час їх отримання, а також об'єктивність поліцейських у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не встановлена.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність у апеляційного суду відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, в повному обсязі врахував вимоги ст. ст. 245, 280 КУпАП, які встановлюють завдання у справах про адміністративні правопорушення, а саме: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону та повністю доводять вину ОСОБА_1 у порушенні п. 2.1 а) Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, та свідчать про намір уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, проте висновків судді вони не спростовують.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова суду є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
поновити адвокату Левицькій О.І. строк апеляційного оскарження.
Постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 17 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Левицької О.І. в інтересах останнього без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.