Справа № 466/4057/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1248/25 Доповідач: ОСОБА_2
12 травня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у режимі відео конференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 30 квітня 2025 року, якою застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
встановила :
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 30 квітня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141380001259 від 29.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України. Застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням його у ДУ «Львівська установа виконання покарань №19» строком на 60 днів, тобто до 26.06.2025 включно, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_6 менш суворий запобіжний захід, а у разі залишення запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою - застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник покликається на відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а тому вважає, що підстав для застосування найсуворішого запобіжного заходу нема.
Стверджує, що заявлені прокурором ризики відносно ОСОБА_6 носять абстрактний характер і є ймовірними, прокурор обмежився лише загальними твердженнями без посилання на конкретні обставини, які цей ризик можуть підтвердити.
Стверджує, що судом не взято до уваги докази, які характеризують особу підозрюваного.
Окрім цього, на думку захисника взагалі не обґрунтовано неможливість застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_8 про залишення судового рішення без зміни, а апеляційної скарги без задоволення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального та судового провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема, право на доступ до правосуддя (п.14 ч.1 ст.7 КК України).
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи, слідчого відділення Відділу поліції №1 ЛРУП №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області перебуває кримінальне провадження, яке зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за за №12024141380001259 від 29 серпня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, с.2 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку колегії суддів слідчий суддя, на підставі наданих слідчим та прокурором доказів, які містяться у матеріалах клопотання, встановив обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами.
Колегія суддів зазначає, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Згадані докази та матеріали кримінального провадження здатні переконати стороннього неупередженого спостерігача у наявності підстав підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні суспільно небезпечних дій, які йому інкриміновані органом досудового розслідування.
Таким чином, з врахуванням обставин вчинення злочинів, того, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зважаючи на особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий, востаннє 23.08.2023 за ч. 2 ст. 345 КК України, ніде офіційно не працевлаштований, не навчається, не одружений, на своєму утриманні не має неповнолітніх чи малолітніх дітей або осіб похилого віку, не має постійного місця проживання у м. Львові, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність достатніх підстав вважати, що для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Дійшовши до правильного висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не визначив розмір застави, покликаючись на те, що підозрюваному інкримінується вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З таким висновком слідчого судді, колегія суддів погодитися не може, оскільки п.5 ч.1 ст.183 КПК України дає право слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, котрі відносяться до тяжких злочинів. Отже, на підставі ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя зобов'язаний був визначити підозрюваному розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Отже, на думку колегії суддів, мало місце істотне порушення вимог процесуального закону, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
Визначаючи підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави, колегія суддів враховує положення ч. 4 ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини у справі «Істоміна проти України» №23312/15 від 13.04.2022, відповідно до якої розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява № 54335/14, пункт 70, від 22 травня 2018 року).
Також практикою ЄСПЛ визначено, що тяжкість обвинувачень, пред'явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави (справа «Хрістова проти Болгарії» (Hristova v. Bulgaria), заява № 60859/00, пункт 111, від 07 грудня 2006 року).
Згідно з п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, з врахуванням особи підозрюваного ОСОБА_6 , який раніше судимий, підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, сімейного та майнового стану підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність визначення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
На думку колегії суддів, саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для нього необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов'язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, виходячи з вимог п.2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу слідчого судді слід скасувати та постановити нову ухвалу, якою частково задоволити клопотання старшого слідчого застосувавши до підозрюваного запобіжний захід вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів -
постановила :
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 задоволити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 30 квітня 2025 року, якою застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , задоволити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Львівського апеляційного суду: IBAN: UA788201720355239002000085066, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, ЄДРПОУ 42262398, код банку отримувача (МФО) 820172.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк до 26 червня 2025 року обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту, у якому перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Львівського апеляційного суду коштів, має бути наданий службовій особі за місцем ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі з внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_8 .
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: