Справа № 297/4326/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1191/24 Доповідач: ОСОБА_2
30 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12023071060000367 за апеляційною скаргою прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.10.2024 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
потерпілої - ОСОБА_8 ,
захисників - адвоката ОСОБА_9 , ОСОБА_10
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
встановила:
Прокурор подав апеляційну скаргу на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.10.2024 ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні, за ч.1 ст. 115 КК України, та виправдано через недоведеність вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_7 , скасовано, в порядку ст. 203, 377 КПК України, та звільнено його з під варти в залі суду.
Вирішено питання з речовими доказами в порядку ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст.174 КПК України арешт на вказані речові докази, накладений ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 13.06.2023 року - скасовано.
Судові витрати в розмірі 79 536,07 грн. за проведення судової експертизи прийнято на рахунок держави.
Даний вирок оскаржила прокурор, який просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 15 років позбавлення волі.
Вважає вирок суду першої інстанції незаконним, необгрунтованим та не вмотивованим у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції кримінального провадження
Під час розгляду апеляційної скарги просить дослідити наступні докази :
протоколом огляду місця події від 1 1.06.2023,
протокол проведення обшуку дворогосподарства АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_11 з відеозаписом від 12.06.2023 в ході якого виявлено та вилучено одяг обвинуваченого та совок, висновок судової молекулярно-генетичної експерти № СЕ-19/107-23/6334-БД від 06.1 1.2023,
висновок судової молекулярно-генетичної експерти № СЕ-19/107-23/6330-БД від 09.08.2023,
висновок судової молекулярно-генетичної експерти № СЕ-19/107-23/6333-БД від 31.10.2023,
висновок судової молекулярно-генетичної експерти № СЕ-19/107-23/6336-БД від 27.10.2023, згідно якого у змиві речовини бурого кольору за № 3, яка вилучена під час проведення огляду місця події з тротуару, шо знаходиться перед будинком АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_7 , виявлено сліди крові ОСОБА_12 ,
висновок судової молекулярно-генетичної експерти № СЕ-19/107-23/6335-
БД від 27.10.2023, згідно якого у змиві речовини бурого кольору « змив рук №.З», яка вилучена під час проведення огляду місця події з дворогосподарства будинку АДРЕСА_2 , виявлено сліди крові ОСОБА_12 ,
висновок судово-медичної експертизи № 82/Б від 24.10.2023,
висновок експерта № 30-МК від 27.11.2023,
відео запис показань свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
викликати в судове засідання потерпілу ОСОБА_8 та заслухати її показання.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що жоден з доказів наданих стороною обвинувачення судом не було визнано не допустимим. Крім того судом допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, зокрема порушено вимоги ст. 94 КПК України щодо оцінки доказів; вимоги п.1 ч.3 ст. 374 КПК України, щодо обов'язковості зазначення у мотивувальній частині виправдувального вироку підстав для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкинув докази обвинувачення.
У свою чергу, наведені порушення призвели до інших істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, зокрема до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що полягає у незастосуванні судом закону (ч.1 ст.115 КК України), який підлягав застосуванню та не призначенні винній особі покарання, необхідного й достатнього для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (ст. 65 КК України).
Апелянт покликається, що судом при винесенні виправдувального вироку не враховано, що покази ОСОБА_7 не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно обвинувального акту він, ОСОБА_7 , зранку 11.06.2023, з покійним ОСОБА_12 зустрілись в м. Берегове де в одному з кафе вживали пиво та горілку після чого близько 12 години попрямували до обвинуваченого до будинку АДРЕСА_1 . По дорозі їм трапилась підвода з кіньми, якою керували особи ромської народності, хто ці особи обвинувачений не знає. Цим особам обвинувачений зробив зауваження, а потерпілий ОСОБА_12 сказав, що коні необхідні для відновлення роботи м'ясного в м. Берегове, при цьому роми на них не відреагували. Прийшовши до обвинуваченого в двір вони продовжили розпивати горілку після чого обвинувачений заснув. Десь близько 15 години він прокинувся і побачив на своєму подвір'ї ОСОБА_12 , в крові, зокрема чоло та руки, якого в подальшому намагався підняти, і таким чином кров покійного опинилась на ньому. Потримавши ОСОБА_12 десь 20 секунд у вертикальному положенні перед собою він розуміючи, що життю ОСОБА_17 нічого не загрожує, опустив його знов на землю, де і залишив, при цьому з останнім не спілкувався. Потім йому зателефонував сусід ОСОБА_14 та попросив допомогти встановити газову плиту і він пішов до сусіда, залишивши ОСОБА_12 у дворі. Виходячи на вулицю він побачив осіб ромської народності в кінці вулиці та намагався зателефонувати до поліції, оскільки ті виявились підозрілими йому, однак не зробив цього (згідно роздруківки викликів виклики здійснювались на номер *110). У сусіда ОСОБА_14 він допоміг встановити газову плиту та вжив ще алкоголю, зокрема вина і десь о 16 годині попрямував додому. Не дійшовши додому, від алкогольного сп'яніння впав на тротуарі,звідки його приблизно о 17 годині в двір занесли сусід ОСОБА_14 та свідок ОСОБА_13 .
Прокинувшись у дворі близько 21 години він не виявив ОСОБА_12 в дворі, перед приходом дружини з роботи, переодягнувся та почав прибирати двір, а саме склав на місце квіти в горщиках, змивав згустки крові з подвір'я, помив металевий совок.
Крім цього, близько 21 годині 30 хвилин він подзвонив ОСОБА_14 , щоб він йому надав тачку для будівельних робіт, однак той йому відмовив.
Десь о 10 годині його на вулицю покликала свідок ОСОБА_18 та вказала на тіло яке знаходилось через дорогу навпроти, особу якого він не впізнав, так як було темно.
Хто міг нанести ОСОБА_12 тілесні ушкодження йому не відомо, підозрює невідомих йому осіб ромської народності.
Дана версія сторони захисту спростовується наступним.
Прокурор просить врахувати, що ОСОБА_7 є колишнім слідчим Берегівського районного відділу міліції, та обізнаним про форми і методи досудового розслідування.
Так, ОСОБА_7 прокинувшись у своєму дворі близько 15 години усвідомлюючи, що ОСОБА_12 втрачає кров та будучи йому нібито «добрим другом», піднявши ОСОБА_12 не поцікавився звідки у нього такі тілесні ушкодження, не викликав швидку допомогу, а просто поклав його на землю.
З показань обвинуваченого не зрозуміло, як саме йому на спину потрапило 20 плям крові, якщо він підіймав ОСОБА_12 перед собою. Натомість таке походження плям крові є логічним якщо обвинувачений наносив тілесні ушкодження потерпілому по голові, який перебував у вертикальному положенні, предметом розмахуючи таким на собою. Про такі обставини свідчить висновок судово-медичного експерта № 82/Б від 24.10.2023 про те, що тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно - мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепу, з крововиливами під оболонки та в тканину головного мозку, розм'яттям речовини головного мозку, виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, яким, згідно висновку експерта №30-мк від 27.11.2023, міг бути совок, вилучений під час проведення обшуку у будинку ОСОБА_7 при цьому потерпілий мав перебувати у вертикальному положенні, оскільки кров по тілу стікала з верху до низу.
З показань обвинуваченого випливає, що він після того як поклав ОСОБА_12 на землю будучи у крові ОСОБА_12 попрямував до свідка ОСОБА_14 , який чомусь на ньому цієї крові не бачив.
Не бачили свідки ОСОБА_14 і ОСОБА_13 , яка працює в лікарні понад двадцять років, і крові та травм на покійному ОСОБА_12 коли занесли в двір обвинуваченого близько 17 години.
Отже, показання обвинуваченого не відповідають фактичним обставинам справи дослідженим судом та він надає суду неправдиві покази.
Як повідомив обвинувачений близько 21 години 30 хвилин він прокинувся і почав прибирати в дворі, щоб його жінка, яка мала повернутись з роботи не сварилась на нього за вживання ним алкогольних напоїв зі сторонніми особами.
У той час зі слів обвинуваченого нібито покійного в дворі вже не було.
Досвідченого слідчого та «хорошого друга» ОСОБА_7 взагалі не здивував той факт, що на його подвір'ї ОСОБА_12 не має, а на його місці наявні величезні згустки крові, та сліди крові які ведуть з двору на вулицю.
Слід зазначити, що час заходу сонця за горизонт 11 червня на території Закарпатської області починається о 21 годині 32 хвилині і в цей час є достатньо природнього освітлення.
Тоді, обвинувачений, будучи «добропорядочним громадянином» замість того, щоб зателефонувати «другу» чи пройти до нього додому 25 метрів та поцікавитись станом його здоров'я, скинув з себе та сховав у шафі закривавлений одяг, почав прибирати квітник, та інтенсивно змивати шлангом з водою двір від крові, при цьому помивши совок, а потім знов його використав, щоб замести виявлені згустки крові та викинути у квіти.
При цьому покази ОСОБА_7 суперечать показам свідка ОСОБА_14 , оскільки ОСОБА_7 повідомив, що 11.06.2023 в ймовірний час вчинення кримінального правопорушення, а саме о 21 годині 30 хвилин, він дзвонив сусіду, щоб той дав йому тачку на ранок, так як хотів проводити будівельні роботи зранку, а свідок каже, що ОСОБА_7 просив від нього тачку для вивезення мусору.
Єдине, що в той час прибирав обвинувачений були фактично сліди злочину, оскільки стаканчики, з яких він та ОСОБА_12 випивали горілку в день, так і залишились на столі.
Судом не враховано показання свідка ОСОБА_18 , яка повідомила, що майже щоденно проходить по вул. Київській після роботи до свого будинку, щоб годувати собаку, однак ні одного разу раніше не бачила, щоб ОСОБА_7 поливав квіти на вулиці у вечері.
Судом не враховано показання свідка ОСОБА_18 , яка виявила тіло ОСОБА_12 о 22 годині про те, що вона покликала до себе обвинуваченого і той не впізнав труп ОСОБА_12 , підійшовши на відстань 1,5 метра до тіла, при цьому провів з покійним майже цілий день і знав у чому він одягнутий, при чому в цей час не має повного затемнення та до 22 години 14 хвилин тривають, так звані цивільні сутінки, (під час цивільних сутінків геометричний центр Сонця становить від 0 до 6 градусів нижче горизонту. Об'єкти чітко виділяються без штучного світла).
Судом не враховано показання свідка ОСОБА_18 про, те що обвинувачений запропонував їй викликати швидку медичну допомогу, а не поліцію таким чином отримавши, ще деякий час для приховування слідів злочину.
Особисто ОСОБА_7 ні в поліцію ні в швидку медичну допомогу не телефонував.
Судом не взято до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_7 був єдиною особою, яка була з потерпілим в той час коли він отримав тілесні ушкодження, а на його одягу а саме: штанях, футболці та майці наявна кров покійного, яку він намагався замити, так само як і намагався замити кров покійного на дворі свого будинку, а також намагався змити сліди крові з ОСОБА_12 , що підтверджується протоколом огляду місця події від 11.06.2023, згідно якого ОСОБА_12 був мокрий, тобто политий ОСОБА_7 водою зі шлангу.
За викладених обставин версія обвинуваченого викладена суду проте, що до смерті ОСОБА_12 ймовірно причетні невідомі йому особи ромської народності, які мали б побити покійного в дворі обвинуваченого з 12 години по 15 годину, потім з 17 години по 22 годину, потім витягнути тіло покійного на вулицю, і полити його водою, через те, що покійний словесно образив коня, згадавши про колишній м'ясний завод в місті Берегове є абсурдною.
Щодо мотиву злочину апелянт зазначає наступне.
Потерпіла ОСОБА_8 ствердила, що ОСОБА_7 переживав, як відреагує його жінка ОСОБА_16 , коли вона прийде з роботи і побачить там сусіда.
ОСОБА_16 сама підтвердила, що вона сварилася на ОСОБА_7 , що він зустрічається зі своїми знайомими і у них вдома випивали. Факт того, що ОСОБА_7 переживав про те, що його жінка дізнається про вживання ним алкоголю в їхньому домі з іншими особами, підтвердив і сам обвинувачений.
Також, потерпіла ОСОБА_8 сказала, що її чоловік після того як вип'є алкоголю, то відразу засинає, і його неможливо розбудити.
Відтак, у обвинуваченого був мотив, а саме ОСОБА_12 повинен був покинути подвір'я обвинуваченого, однак він не прокидався, а прокинувшись не міг реагувати належним чином на вказівки обвинуваченого, який перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння.
Апелянт вважає, що судом надано неправильну оцінку доказам сторони обвинувачення, зокрема висновкам експерта щодо виявлених слідів крові на одягу ОСОБА_7 , висновку судової молекулярно-генетичної експерти № СЕ-19/107-23/6334- БД від 06.11.2023 згідно якої на передній зовнішній поверхні майки білого кольору на відстані 131 мм від лівого бокового шва та 459 мм від нижнього краю, на площі 49x61 мм, розташована група плям бурого кольору в кількості 10 штук, розміром від 1x1 до 14x19 мм, невизначеної форми, з чіткими та нерівними краями та встановлено, що це не кров людини, яка належить ОСОБА_12 . Так, судом не враховано те, що ці плями крові не могли виникнути від того, що ОСОБА_12 схопився за ОСОБА_7 коли він його піднімав, а це є слідами бризгів крові, які могли виникнути при нанесенні ОСОБА_19 ударів покійному ОСОБА_12 .
Висновку судової молекулярно-генетичної експерти № СІ -19/107-23/6333- БД від 31.10.2023, згідно якого на передній зовнішній поверхні лівого рукава футболки, типу поло, жовто-коричневого кольору на відстані 151 мм від шва пройми та на площі 88x163мм, розташована група плям бурого кольору в кількості до 10 штук, розміром від 1x1 до 12x20 мм, невизначеної форми, з чіткими краями та на задній зовнішній поверхні футболки типу «поло» у нижній частині з лівого боку, на відстані 5 мм від нижнього краю та 22 мм від лівого бокового шва, на площі 75x95 мм, розташована група плям бурого кольору, в кількості до 20, розмірами від 1x1 до 12x20 мм, невизначеної форми з чіткими краями та встановлено, що це не кров людини, які збігаються з генетичними ознаками крові потерпілого ОСОБА_12 . Так, судом не враховано те, що ці плями крові не могли виникнути від того що ОСОБА_12 схопився за обвинуваченого коли він його піднімав, та не є слідами бризків крові, які могли виникнути при нанесенні ОСОБА_7 ударів покійному ОСОБА_12 .
Твердження суду, що не підтвердились сліди волочіння, спростовується наступним.
Зокрема у протоколі огляду місця події встановлено, що труп лежить на спині, а згідно висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_12 № 82/Б, в якому зазначено, що на передній поверхні туфель наявні сліди ковзання та на передній поверхні обох штанин ОСОБА_12 наявне забруднення тканини у вигляді накладення піску, а також зазначено, що садна без ознак прижиттєвого характеру являються слідами волочіння.
Також, протоколом огляду місця події від 11.06.2023 встановлено, що біля будинку АДРЕСА_3 знаходиться тіло чоловічої статі у лежачому положенні, під головою та навколо тіла знаходиться буро-червона пляма схожа на кров, а від трупа сліди бурого кольору ведуть до будинку АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 та в сторону дороги ведуть сліди волочіння, що підтверджує, що труп від будинку АДРЕСА_4 , де його було виявлено.
Суд першої інстанції зазначив у вироку, що в даному провадженні наданими доказами стороною обвинувачення не доведено винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому вбивстві ОСОБА_12 поза розумним сумнівом, а значна частина обставин, викладений у обвинуваченні, ґрунтується лише на припущеннях.
Оцінюючи докази, суд за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження, в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що доказів вини ОСОБА_7 не було здобуто, а обсяг обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки при розгляді кримінального провадження в суді стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 115 КК України, вчинене обвинуваченим ОСОБА_7 , суд вважав, що його слід визнати невинуватим у вчиненні даного кримінального правопорушення та виправдати.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 11 червня 2023 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком медичного огляду від 12.06.2023 року, знаходячись на території дворогосподарства за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де під час сварки зі своїм сусідом ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка сталася під час розпиття спиртних напоїв, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, у результаті чого у ОСОБА_20 раптово виник умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 .
Так, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, наніс ОСОБА_12 чотири удари в область потиличної ділянки голови зліва та з лівої тім'яної ділянки голови, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепу, з крововиливами під оболонки та в тканину головного мозку, розм'яттям речовини головного мозку, крім того, наніс декілька ударів в область тулубу, чим спричини потерпілому тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер справа, внаслідок яких ОСОБА_12 помер на місці події.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 82/Б від 24.10.2023 року смерть ОСОБА_12 настала в результаті відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепу, з крововиливами під оболонки та в тканину головного мозку, розм'яттям речовини головного мозку, переломів ребер справа, що підтверджується наявністю забійних ран голови, садна обличчя, тулубу, лівої верхньої кінцівки, обох нижніх кінцівок; синці обличчя, тулубу, правої та лівої верхніх кінцівок, крововиливу в м'які покрови голови на рівні лівої тім'яно-скронево-потиличної ділянки, вдаленого перелому кісток склепіння черепу в лівій тім'яній ділянці, лінійного перелому кісток основи черепу, крововиливів під м'які мозкові оболонки на рівні випуклої частини правої та лівої тім'яних долей, розм'яття тканини головного мозку на рівні випуклої частини тім'яної долі зліва, а також нерівномірного кровонаповнення внутрішніх органів, набряку легень.
Крім того, згідно висновку експерта № 82/Б від 24.10.2023 року встановлено, що тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепу, з крововиливами під оболонки та в тканину головного мозку, розм'яттям речовини головного мозку, виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, яким, згідно висновку експерта № 30-мк від 27.11.2023 року, міг бути совок, вилучений під час проведення обшуку у будинку ОСОБА_7 , внаслідок дії одного з наявних на совку ділянок, що мали тригранний кут, та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті; тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер справа виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та відносяться до таких, що сприяли настанню смерті. Інші тілесні ушкодження у вигляді забійних ран голови, обличчя, крововиливів в м'які покрови голови, садна обличчя, тулубу, правої та лівої верхніх кінцівок, обох нижніх кінцівок, синців обличчя, тулубу, обох верхніх кінцівок мають ознаки легких тілесних ушкоджень та опосередковано (побічно) відносяться до причини смерті.
Разом з чим, згідно висновку експерта № 82/Б від 24.10.2023 року встановлено, що враховуючи локалізацію, взаєморозташування, механізм виникнення та кількість ушкоджень мало місце не менше 26 контактів з тупими предметами.
Вказані дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 надав суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу прокурора в якій просить відмовити у задоволенні апеляційних вимог сторони обвинувачення та залишити вирок суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора ОСОБА_6 , який просив задовольнити апеляційні вимоги сторони обвинувачення в повному обсязі, думку потерпілої ОСОБА_8 , яка просила задовольнити апеляційну скаргу прокурора, міркування захисників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , підтримане обвинуваченим ОСОБА_7 , які, кожен окремо, просили залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а вирок суду залишити без змін, оскільки не доведено вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, вивчивши матеріали кримінального провадження, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У суді апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції були належним чином досліджені обставини справи, перевірені документи та докази, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, та, з врахуванням обставин вчиненого злочину, невизнання обвинуваченим вини у скоєному, судовий розгляд судом першої інстанції проведено повно та всебічно щодо всіх фактичних обставин справи та виправдано обвинуваченого ОСОБА_7 через недоведеність вчинення ним кримінального правопорушення.
На переконання колегії суддів висновок суду першої інстанції про недоведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного у вироку суду кримінального правопорушення, за ч.1 ст. 115 КК України, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.
Статтею 55 Конституції України гарантовано кожному право на оскарження до суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
У відповідності до положень ст.124 Конституції України забезпечення доведеності вини належить до основних засад судочинства.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Свідченням справедливого судочинства, на думку Європейського суду, є дотримання національними судами вимоги щодо вмотивованості судових рішень. Ця вимога стосується рівною мірою усіх видів українського судочинства, в тому числі і кримінального процесу.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. ст. 22, 23 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Суд досліджує докази безпосередньо.
Відповідно до ст. ст. 91, 92 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. За загальним правилом обов'язок доказування в суді обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на прокурора. Обов'язок доказування допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
На думку колегії суддів, зазначені вимоги судом першої інстанції виконано в повному обсязі.
Апеляційні вимоги прокурора не знайшли підтвердження в суді апеляційної інстанції з врахуванням наступного.
Так судом першої інстанції було детально перевірені всі фактичні обставини справи, досліджені наявні в матеріалах кримінального провадження документи та допитані свідки, які володіли інформацію по справі.
Прокурор заявив в апеляційній скарзі вимогу про необхідність дослідити в суді апеляційної інстанції ряд доказів сторони обвинувачення та надати їм належну оцінку, оскільки жоден з доказів наданих стороною обвинувачення не був визнаний допустимим доказом.
У судовому засідання апеляційної інстанції прокурор підтвердив, що в суді першої інстанції були досліджені всі наявні в кримінальному провадженні докази однак у вироку суд надав їм оцінку з якою не погоджується сторона обвинувачення.
Головуючий наголосив прокурору, що у відповідності до вимог ч.3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не в повністю або з порушенням, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли під час розгляду в суді першої інстанції, або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Оскільки прокурором не було належним чином обґрунтовано суду апеляційної інстанції підстави повторно дослідження доказів, у відповідності до вимог ч.3 ст. 404 КПК України, то колегія суддів відмовляє в задоволенні таких вимог.
В суді апеляційної інстанції прокурор підтвердив, що мотиву для скоєння злочину встановлено не було. Потерпіла ОСОБА_8 показала, що її чоловік та ОСОБА_7 були товаришами хорошими сусідами і не конфліктували. Однак вважає, що саме ОСОБА_7 вбив її чоловіка.
По цьому питанню суд першої інстанції дійшов переконання, що є припущенням твердження прокурора та потерпілої про те, що ОСОБА_7 міг вбити ОСОБА_12 , оскільки той перебував в нього на подвір'ї в стані алкогольного сп'яніння, а додому повинна була повернутися дружина обвинуваченого. На підтвердження даного мотиву жодного доказу стороною обвинувачення не надано.
Звернув суд першої інстанції увагу також і на те, що згідно висунутого ОСОБА_7 обвинувачення останній діяв саме з метою вбивства, наніс потерпілому чотири удари в область голови, чим спричинив йому тілесні ушкодження, від який той помер. При цьому, прокурором не зазначено, яким саме способом та яким предметом наносилися такі удари. В судовому засіданні прокурор зазначив, що такі удари були нанесені саме металевим совком, як це вказано у висновку, однак це не замінює необхідності повного викладення формулювання обвинувачення. Тим більше, згідно висновку експерта, який прокурором включено у формулювання обвинувачення, тілесні ушкодження лише «могли бути» нанесені совком, вилученим з місця події.
По даному кримінальному провадженні не було фактично встановлено місце скоєння злочину.
Звертає суд увагу також і на те, що згідно висунутого ОСОБА_7 обвинувачення останній діяв саме з метою вбивства, наніс потерпілому чотири удари в область голови, чим спричинив йому тілесні ушкодження, від який той помер. При цьому, прокурором не зазначено, яким саме способом та яким предметом наносилися такі удари. В судовому засіданні прокурор зазначив, що такі удари були нанесені саме металевим совком, як це вказано у висновку, однак це не замінює необхідності повного викладення формулювання обвинувачення. Тим більше, згідно висновку експерта, який прокурором включено у формулювання обвинувачення, тілесні ушкодження лише «могли бути» нанесені совком, вилученим з місця події.
У суді першої інстанції була допитана свідок ОСОБА_16 (дружина обвинуваченого), яка повідомила, що 11.06.2023 року вона повернулася з роботи додому біля 22.30 год. Коли підходила до будинку, побачила там на вулиці сусідку ОСОБА_18 та свого чоловіка ОСОБА_7 , який їй сказав, що зі слів ОСОБА_18 якась людина лежить на тротуарі. Після того вона зайшла в будинок, пробула там деякий час, а коли виходила, підійшли працівники поліції, попросили її вийти на вулицю і повідомили, що там померла людина. На вулиці вона побачила швидку медичну допомогу, працівників поліції. Близько до місця, де лежала людина, вона не підходила. Поліція почала проводити огляд місця події, вона була при цьому присутня, за всім спостерігала, ніяких слідів волочіння не було і таких слідів вона не бачила. Через деякий час працівники поліції зайшли у двір із собакою. При цьому, собака заходила у двір не за слідом, а працівники поліції самі її завели, після чого почали щось шукати. Наступного дня працівники поліції знову прийшли до неї і за її згодою проводили додатковий огляд місця події, однак нічого не виявили і не вилучали. ОСОБА_7 та ОСОБА_12 проживали по сусідству приблизно з 1991-1992 року, були друзями, ходили один до одного в гості. Між ними ніколи не було ніяких конфліктів, сам ОСОБА_12 був дуже спокійною людиною. Вони часто зустрічалися, інколи вона навіть за це сварилася.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 11.06.2023 року з фототаблицею до нього, слідчим СВ Берегівського РУП ГУНП в Закарпатській області, в присутності понятих, спеціалістів, службового собаки, проведено огляд ділянки місцевості, яка розташована біля буд. № 20 по вул. Київській в м. Берегове. В процесі проведення даної слідчої дії біля будинку на землі було виявлено тіло чоловічої статі, зафіксовано його положення, наявність ран на ньому, сліди крові, одяг, в який останній був одягнутий. Крім того, було вилучено ключ, який знаходився в кишені, який поміщений спец-пакет - паперовий конверт, та змиви з слідів буро-червоного кольору, які вилучено за допомогою марлевих серветок. Встановлено особу трупа - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_5 .
До даного протоколу додано фототаблицю, з якої вбачається, що на землі, біля трупа, велика пляма крові. Крім того, з фото таблиці вбачається, що на місці події були виявлені інші плями бурого кольору та сліди волочіння, однак, де саме ці сліди були виявлені, куди чи звідки вони ведуть, в протоколі не зазначено.
Таким чином, даним протоколом зафіксовано місце знаходження тіла ОСОБА_12 , його положення, наявність на ньому ран та сліди крові, однак вказаний документ не свідчить про причетність обвинуваченого до спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.
Згідно акту про застосування службового собаки від 12.06.2023 року з схемою роботи службового собаки на місці події, інспектор-кінолог виїхав на вул. Київська, 27, зі службовим собакою за кличкою Келлі, у складі СОГ Берегівського РВП на місце вбивства громадянина ОСОБА_12 . Як вказано в акті, в процесі проведення даної слідчої дії було проведено обшук дворогосподарства 50 х 50 громадянина ОСОБА_7 на предмет виявлення речей або предметів, що мали б відношення до даної події, та в подальшому затримано даного громадянина.
При цьому, як зазначено в акті, застосування собаки розпочато в 01 год. 20 хв. і завершено о 02 год. 10 хв. 12.06.2023 року, тобто ще до проведення обшуку вказаного дворогосподарства, який згідно протоколу обшуку було розпочато тільки о 02 год. 02 хв.
В результаті роботи собаки, згідно акту, було виявлено згустки бурого кольору, схожі на кров.
Разом з тим, як показав в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 , робота службового собаки була розпочата саме в його дворі, а не від місця виявлення трупа ОСОБА_12 . Це повністю узгоджується з актом про застосування собаки і вказує на те, що працівники поліції навіть не намагалися встановити, звідки прийшов потерпілий чи його було перенесено, і куди, в якому напрямку пішов імовірний вбивця.
Відповідно до протоколу обшуку від 12.06.2023 року з фототаблицею до нього, слідчим СВ Берегівського РВП ОСОБА_21 , за участі інших собі, понятих, проведено невідкладний обшук та вилучено ряд змивів речовини бурого кольору з предметів на території дворогосподарства за адресою АДРЕСА_3 .
Як вбачається з протоколу обшуку, такий було розпочато о 02 год. 02 хв. і закінчено о 04 год. 28 хв. Разом з тим, ще до початку обшуку, працівники поліції проникали на територію дворогосподарства ОСОБА_7 , в тому числі із службовою собакою, що підтверджується актом про застосування службового собаки, показами обвинуваченого, свідків, допитаних судом.
Даний обшук був узаконений ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 12.06.2023 року (т.2 а.с. 165-168). Однак, слідчим суддею було надано дозвіл лише на проведення обшуку, який було проведено без ухвали слідчого судді 12.06.2023 року в період часу з 02.02 по 04.28 год. За таких обставин, проникнення до житла ОСОБА_7 до моменту проведення в нього обшуку, а саме під час роботи службового собаки, є грубим порушенням ст.. 233 КПК України.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/107-23/6329-БД від 09.08.2023 року з таблицею результатів дослідження та ілюстрованою таблицею до нього, встановлені генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_12 .
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/107-23/6327-БД від 04.08.2023 року з таблицею результатів дослідження та ілюстрованою таблицею до нього, встановлені генетичні ознаки зразків букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 .
Згідно висновку експерта № СЕ-19/107-23/6334-БД від 06.11.2023 року з таблицею результатів дослідження та ілюстрованою таблицею до нього, генетичні ознаки крові людини, що виявлена на передній зовнішній поверхні майки, збігаються між собою, належать особі чоловічої генетичної статі та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 і не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію ОСОБА_7 .
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/107-23/6330-БД від 09.08.2023 року з таблицею результатів дослідження та ілюстрованою таблицею до нього, генетичні ознаки крові людини, що виявлена на поверхні совка, збігаються між собою, належать особі чоловічої генетичної статі та збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_12 і не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 .
Згідно висновку експерта № СЕ-19/107-23/6336-БД від 27.10.2023 року з таблицею результатів дослідження та ілюстрованою таблицею до нього, генетичні ознаки крові людини, що виявлена у змиві речовини темно-бурого кольору, що поіменований в постанові про призначення експертизи як: «змив бурої речовини, схожої на кров, під номером № 3 з місця проведення обшуку», належать особі чоловічої генетичної статі та збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_12 і не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 .
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/107-23/6335-БД від 27.10.2023 року з таблицею результатів дослідження та ілюстрованою таблицею до нього, генетичні ознаки крові людини, що виявлена у змиві речовини темно-бурого кольору, що поіменований в постанові про призначення експертизи як: «змив рбк № 3 з огляду місця події», належать особі чоловічої генетичної статі та збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_12 і не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 .
Згідно висновку експерта № СЕ-19/107-23/6333-БД від 31.10.2023 року з таблицею результатів дослідження та ілюстрованою таблицею до нього, генетичні ознаки поодиноких клітин з ядрами з домішкою крові людини, що виявлені на передній зовнішній поверхні футболки типу «поло», на передній зовнішній поверхні лівого рукава футболки типу «поло», збігаються між собою, належать особі чоловічої генетичної статі та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 і не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію ОСОБА_7 .
Згідно висновку експерта № СЕ-19/107-23/6331-БД від 06.11.2023 року з таблицею результатів дослідження та ілюстрованою таблицею до нього, на поверхні підошви взуття на праву ногу, що поіменоване в постанові про призначення експертизи як: «чоловіче взуття біло-синього кольору», виявлено кров людини, генетичні ознаки якої не встановлено у зв'язку з недостатньою кількістю ДНК.
На поверхні підошви взуття на ліву ногу, що поіменоване в постанові про призначення експертизи як: «чоловіче взуття біло-синього кольору», кров людини не виявлено.
Генетичні ознаки крові людини, що виявлена на поверхні підошви взуття на праву ногу, що поіменоване в постанові про призначення експертизи як: «чоловіче взуття біло-синього кольору», збігаються між собою, належать особі чоловічої генетичної статі та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 і не збігаються з генетичними ознаками зрізків букального епітелію ОСОБА_7 .
Таким чином, з досліджених судом вищевказаних експертиз вбачається, що під час обшуку дворогосподарства за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_7 , а також на його одязі, була знайдена кров потерпілого ОСОБА_12 . Однак, вказані обставини і не заперечуються обвинуваченим, з приводу цього він надав детальні покази і пояснив, яким чином у дворі та на його одязі з'явилася кров потерпілого. Такі покази обвинуваченого стороною обвинувачення не спростовані, а тому лише сам факт виявлення крові потерпілого ОСОБА_12 у дворі ОСОБА_7 не є переконливим доказом того, що саме останній спричиняв потерпілому тілесні ушкодження, від яких наступила його смерть.
Щодо покликань прокурора в апеляційній скарзі на висновок експерта № 82/Б від 24.10.2023, на якому фактично базується все обвинувачення та інші експертні висновки, які були закінчені значно пізніше, то слід зауважити, що даний висновок розпочатий одним експертом а завершений іншим, однак не надав чітких відповідей на те,яким предметом було скоєно злочин.
По цьому питанню в суді першої інстанції був допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_22 , який показав, що працює експертом Берегівського районного відділення СМЕ. У даному відділенні раніше експертом працювала також ОСОБА_23 , яка і проводила судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_12 . Під час проведення експертизи вона з ним радилась щодо написання висновку, зокрема щодо його викладення, стилістики. В ході проведення експертизи вона готувала відповідний висновок, який він особисто перечитував. Однак, закінчити висновок ОСОБА_23 не вспіла, оскільки звільнилася з роботи, а на той момент не були зроблені деякі дослідження. В зв'язку з цим, після звільнення експерта ОСОБА_23 та після того, як були надані відповідні дослідження для складання висновку, проведення експертизи було закінчено і даний висновок підписував саме він. Це не є порушенням, оскільки він, як експерт, мав право підписати висновок експертизи, яку проводив інший експерт, оскільки на момент закінчення дослідження такий експерт вже не працював.
Щодо самого висновку пояснив, що момент настання смерті ОСОБА_12 визначався за трупними плямами, зіницями очей, температурою тіла, і відповідно до висновку смерть настала в період часу з 18.30 до 22.30 год. В момент нанесення потерпілому тілесних ушкоджень він перебував у вертикальному або близькому до нього положенні. На предметі, яким наносили ушкодження, обов'язково мали залишитися сліди букального епітелію або крові потерпілого, якщо цей предмет не було помито.
Таким чином, в судовому засіданні експерт підтвердив висновок, складений за результатами дослідження трупа ОСОБА_12 , зокрема щодо ступеню тяжкості та характеру виявлених тілесних ушкоджень. Разом з тим, експерт повідомив суду, що на предметі, яким було спричинено потерпілому тілесні ушкодження, а саме на його частині, яка контактувала з тілом, повинні були залишитися відповідні сліди.
З врахуванням зазначено вище в суді апеляційної інстанції не знайшли підтвердження покликання прокурора на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Судом першої інстанції вірно надано оцінку про те, що в матеріалах справи відсутні однозначні докази, які б містили інформацію, яка б вказувала на причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину в якому його обвинувачують.
Отже, істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства при розгляді даного кримінального провадження в суді першої інстанції, які б вплинули на правильність прийнятого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Ураховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що оскаржуваний вирок є законним, обґрунтованим, а відтак підстав для скасування чи зміни судового рішення не вбачається, відповідно в суді апеляційної інстанції наявні підстави для відмови у задоволені апеляційних вимог прокурора.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 424 ПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.10.2024 відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: