Справа 682/1177/25
Провадження № 3-зв/682/5/2025
12 травня 2025 року
Славутський міськрайонний суд
Хмельницької області у складі:
головуючого судді Мотонок Т.Я.,
за участю секретаря судового засідання Мелашенко О.В.,
розглянувши у судовому засіданні заяву судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Матвєєвої Наталії Василівни про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
В провадження судді Мотонок Т.Я. надійшла заява судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Матвєєвої Н.В. про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Заява судді Матвєєвої Н.В. про самовідвід мотивована тим, що вона перебуває у дружніх стосунках із особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , у зв'язку із чим у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви в неупередженості судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Розгляд заяви про самовідвід було призначено на 12.05.2025 о 12 год. 00 хв.
Учасники справи, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про час та дату розгляду заяви про відвід, в судове засідання не з'явились, що не є перешкодою для розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про самовідвід судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Матвєєвої Н.В. підлягає до задоволення з наступних підстав.
Діючим законодавством України про адміністративні правопорушення не передбачено та не визначено механізму розгляду заяв про самовідвід, як це передбачено відповідними процесуальними нормами у справах інших юрисдикцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.
Відповідно до п. 3.4 Рішення КСУ №10-рп/2011 від 11.10.2011 року, з аналізу положень міжнародних актів не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У цьому ж рішенні КСУ поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому з метою додержання принципу законності в необхідних випадках слід застосовувати принцип аналогії закону найбільш близького до адміністративно-деліктної галузі права кримінального процесуального законодавства.
За таких обставин суд вбачає підстави для застосування аналогії права, а саме норм чинного КПК України, при вирішенні питання про самовідвід судді Матвєєвої Н.В. у справі про адміністративне правопорушення.
Так, згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Разом із тим, ч. 5 ст. 80 КПК вказує на те, що відвід повинен бути мотивований, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення слідчого судді, судді від участі у судовому провадженні. Безпідставні і немотивовані відводи не підлягають задоволенню.
Згідно практики ЄСПЛ при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.
Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Беручи до уваги, що суддя Матвєєва Н.В. перебуває у дружніх стосунках із особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , то існують обставини, що можуть викликати сумніви у неупередженості головуючої судді Матвєєвої Н.В. під час розгляду цієї справи.
За наведених обставин у стороннього спостерігача можуть виникнути об'єктивні сумніви у неупередженості судді Матвєєвої Н.В. щодо розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення, тому існують підстави для задоволення заявленого відводу з метою уникнення будь-яких сумнівів в об'єктивності, безсторонності та неупередженості судді при розгляді справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. 75 КПК України, ст.ст. 7, 245, 248 КУпАП, суд
Заяву судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Матвєєвої Наталії Василівни про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП- задовольнити.
Справу № 682/1177/25 відносно ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя Мотонок Т. Я.