Справа № 602/432/23
Провадження № 4-с/602/1/2025
"12" травня 2025 р. Лановецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Радосюка А. В.
при секретарі Яблонській М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Кондратюка Руслана Вікторовича, -
встановив:
До Лановецького районного суду Тернопільської області звернулася
ОСОБА_1 зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Кондратюка Р.В.
Заявлені вимоги скаржник мотивує тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Кондратюком Р.В. на адресу Лановецького споживчого товариства, працівником якого є боржник ОСОБА_2 направлено на виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесені 27.11.2024 року при примусовому виконанні виконавчих листів № 602/432/23 від 18.10.2024 року та № 607/20624/23 від 28.10.2024 року. Оскільки за обома стягненнями боржником є одна особа і розмір стягнення перевищив 20% і фактично склав 40%, нею на адресу приватного виконавця Кондратюка Р.В. подано звернення про об'єднання виконавчих проваджень в одне зведене і відповідно зменшення розміру стягнення до 20 %, як це передбачено законом. Листом приватного виконавця Кондратюка Р.В. від 02.04.2025 року її повідомлено, що стягнення здійснюється за зведеним виконавчим провадженням, але за кожним стягненням окремо. Такі дії приватного виконавця Кондратюка Р.В. вважає необгрунтованими і такими, що суперечать нормам ЗУ «Про виконавче провадження». Переконана, що розмір стягнення не може перевищувати 20%, крім того просить врахувати, що на її утриманні на даний час перебуває сім'я її дочки ОСОБА_1 , до складу якої входять двоє малолітніх дітей: ОСОБА_3 , 2020 року народження, та ОСОБА_4 , 2024 року народження. Просить визнати дії приватного виконавця Кондратюка Р.В. щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 в межах зведеного виконавчого провадження за окремими постановами ВП № 76670212 та ВП № 76491558 неправомірними. Зобов'язати приватного виконавця Кондратюка Р.В. проводити стягнення боргу з ОСОБА_1 в межах зведеного виконавчого провадження № 76670219 у розмірі 20 відсотків.
Скаржниця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча про день, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Кондратюк Р.В. в судове засідання не з'явився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак на адресу суду надійшла заява, у якій він просить відмовити у задоволенні скарги та розгляд скарги проводити у його відсутності, та письмові пояснення на скаргу. У поясненнях зазначає, що відносно ОСОБА_1 , 06.11.2024 року ним винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 76491558 з примусового виконання виконавчого листа 602/432/23, виданого Лановецьким районним судом 18.10.2024 року та 27.11.2024 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №76670212 з примусового виконання виконавчого листа 607/20624/23, виданого Лановецьким районним судом 28.10.2024 року. 27.11.2024 року винесена постанова про об'єднання виконавчих проваджень № 76491558 та 76670212 у зведене виконавче провадження № 76670219. Виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження), при цьому спирається на п.64 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 року по справі № 756/8815/20.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права та свободи.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.1ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Кондратюка Р.В. перебувають:
- виконавчий лист № 602/432/23, виданий Лановецьким районним судом Тернопільської області 18.10.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» 324832 грн. 61 коп. заборгованості за кредитним договором № 5485436582 від 11 червня 2021 року; стягнення з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» 4872 грн. 49 коп. сплаченого судового збору.
- виконавчий лист № 607/20624/23, виданий Лановецьким районним судом Тернопільської області 28.10.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованості за заявою-договором про приєднання до публічної пропозиції акціонерного товариства «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/7825500-СК від 27 лютого 2020 року в розмірі 72484 грн. 51 коп.; стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» 2684 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
06.11.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Кондратюком Р.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 76491558 з примусового виконання виконавчого листа 602/432/23, виданого Лановецьким районним судом Тернопільської області 18.10.2024 року.
27.11.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Кондратюком Р.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №76670212 з примусового виконання виконавчого листа 607/20624/23, виданого Лановецьким районним судом Тернопільської області 28.10.2024 року.
27.11.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Кондратюком Р.В. винесена постанова про об'єднання виконавчих проваджень № 76491558 та 76670212 у зведене виконавче провадження № 76670219.
Згідно ст. 68 ЗУ «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
У відповідності до ч.2, 3 ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження», Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Діючим законодавством передбачено винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по окремих виконавчих документах (виконавчих провадженнях). Винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника по зведеному виконавчому провадженню не передбачено діючим законодавством.
Як зазначено в п.64 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 року по справі № 756/8815/20 з наведених норм вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Європейський суд з прав людини, практика якого є джерелом права для застосування судами України згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», неодноразово наголошував на провідній ролі принципу «обов'язковості судових рішень» - право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним,і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 (Рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява №18357/91, п. 40).
За змістом статті 451 ЦПК України судовому захисту шляхом визнання дій державного виконавця неправомірними підлягає лише порушене право заявника.
Згідно ч.3 ст.451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що дії приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Кондратюка Р.В. щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 в межах зведеного виконавчого проваження № 76670219 у повній мірі відповідають приписам законодавства, підстав для визнання таких дій неправомірними не встановлено, а відтак у задоволенні зазначеної скарги ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 447, 450, 451, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Кондратюка Руслана Вікторовича - відмовити.
На дану ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: А. В. Радосюк