14 травня 2025 року Єдиний унікальний № 501/692/25 Провадження № 3/501/323/25
Іменем України
14 травня 2025 року м. Чорноморськ
Суддя Чорноморського міського суду Одеської області Тордія Е.Н.,
розглянувши об'єднаний адміністративний матеріал № 501/692/25 (3/501/323/25), який надійшов з ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП не відомо, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Стислий виклад правопорушення.
10 лютого 2025 року о 13 год. 10 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем Honda, державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Промислова в м. Чорноморську Одеської області з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей) від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Також, 10 лютого 2025 року о 13 год. 10 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем Honda, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмежений в праві керування транспортним засобом постановою ВП № 59823846 від 06 квітня 2020 року Овідіопольським районним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 126, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позиція учасника судового процесу.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, поважної причини своєї неявки суду не повідомив. Враховуючи, що ОСОБА_2 є обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, заходів для явки до суду не вжив, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться за відсутності ОСОБА_1 , який про час та місце судового розгляду повідомлений в установленому законом порядку.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Також відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, за наведеного суд вважає, що ОСОБА_1 є таким, що повідомлений про розгляд справи відносно нього належним чином.
Суддя вивчивши матеріали справи, вважає можливим продовжити її розгляд за відсутністю ОСОБА_1 на підставі наданих суду доказів.
Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під поняттям адміністративного правопорушення визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи положення ст. 36 Кодексу України про адміністративне правопорушення суддя вважає доцільним об'єднати в одне провадження справи № 501/692/25 (номер провадження 3/501/323/25) та № 501/696/25 (номер провадження 3/501/326/25) про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Об'єднаній справі присвоїти обліково - статистичний номер 501/692/25 (номер провадження 3/501/323/25).
Провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Щодо притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ч.3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху регулюються положеннями та Правилами дорожнього руху.
За вимогами ст.15 Закону України Про дорожній рух вказаного кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
Зазначені положення нормативно-правових актів вказують на те, що керування транспортним засобом допускається лише особою, яка отримала відповідне право щодо такого керування.
Адміністративна відповідальність за ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Матеріали справи містять Постанову (серія ВП № 58823846 від 06 квітня 2020 року), що ОСОБА_1 , постановою від 06 квітня 2020 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, особистими поясненнями порушника.
Суддя, вивчивши матеріали справи дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Щодо притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність по ній настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Розділом 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року за № 1306 передбачено обов'язки водіїв транспортних засобів.
За приписами п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відповідно до роз'яснень, що міститься в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 рудня 2005 року № 14 під керуванням транспортними засобами слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортними засобами, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом, а також відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись, також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт керування автомобілем може бути доведений: показаннями потерпілих або свідків правопорушення; фотознімками, відеозаписами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Тобто і відео з камер поліцейських, і відеозаписи з камер спостереження та відео реєстраторів автомобілів самих правопорушників, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, є доказами.
Розділом 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року за № 1306 передбачено обов'язки водіїв транспортних засобів.
За приписами п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на такий стан в інших закладах забороняється.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. (п.8 Порядку).
Серед превентивних заходів ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» визначено, зокрема такий захід як зупинення транспортного засобу.
Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
Так, зокрема, ч. ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» наведений вичерпний перелік випадків, коли поліцейський має право зупинити транспортний засіб, а ч. 3 ст. 35 цього ж Закону закріплює обов'язок поліцейського поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстав зупинки, визначених цією статтею.
Право водія дізнатись про причини зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом та прізвище і посаду цієї особи, також гарантоване ст. 16 Закону України «Про дорожній рух».
Матеріали справи містять рапорт працівника поліції інспектора СРПП ОСОБА_4 який вказав ,що 15 лютого 2025 року об 13.10 години під час несення служби автопатруля «Мусон 151»
на вул. Промисловій в м. Чорноморську був зупиннений автомобіль «Honda», державний номерний знак НОМЕР_1 на якому було забруднено задній номерний знак. Після усунення бруду, водієм при перевірки документів виявилось що водій автомобіля перебуває з ознаками алкогольного сп'яніння ( різкий запах алкоголю з порожнечі роту , який був відчувався на відстані. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі та за допомагаю алкотестера від чого останній відмовився.
До матеріалів справи доданий відео запис, відповідно до якого ОСОБА_3 надає пояснення особисто, що він керував транспортним засобом, та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_3 пояснення надає свідомо, будь - яких дій з боку працівників поліції, які б свідчили про порушення його прав на захист запис не містить.
Отже, враховуючи, що судом не встановлено недотримання працівником поліції вимог ст. 254, 255, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, вимог ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідних Порядку та Інструкції які регламентують процедуру проведення огляду, суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для того, щоб покласти в основу вказаного судового рішення щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки останній, керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу поліцейського, відмовився пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме, з протоколу про адміністративне правопорушення, який є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху на всій території України (ст. 254, 255 Кодексу України про адміністративне правопорушення), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів) та в силу положень ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення , є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 маючи ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова) відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Саме невиконання ОСОБА_3 п.2.5 Правил дорожнього руху України, є об'єктивною стороною адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 931506, № 931461 від 10 лютого 2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапортом, відеозаписом.
Висновки суду.
На підставі аналізу доказів, суддя визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначає адміністративне стягнення відповідно до положень ч.2 ст36 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення з порушника також підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
Призначити ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000.00 гривень в прибуток держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 гривень (Отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Чорноморськ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA778999980313151206000015750, Код класифікації доходів бюджету 22030101).
На підставі ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу у розмірі 34000,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Чорноморський міський суд Одеської області.
Суддя