ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14161/22
провадження № 6/753/270/25
"12" травня 2025 р. Дарницький районний міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Петрової Т.О.,
заявниці - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18.07.2023 року у цивільній справі №753/14161/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих коштів та стягнення моральної шкоди,-
23.04.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі №753/14161/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих коштів та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 18.07.2023 року у цивільній справі №753/14161/22 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих коштів та стягнення моральної шкоди задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти в розмірі 38 165,00 грн., моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн., а всього у розмірі 40 165,00 грн.
Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 09.11.2023 року, у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 адвоката Маркової Ю.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 16.08.2024 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18.07.2023 року залишено без змін, додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09.11.2023 року скасовано та ухвалено нове, яким заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
На виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18.07.2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 16.08.2024 року видано виконавчі листи, які було звернуто до примусового виконання. Так, Донецьким ВДВС у Донецькому районі Донецької області Східного управління Міністерства юстиції 12.12.2024 року були відкриті виконавчі провадження: НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5.
На виконання рішення суду, з неї було стягнуто 5 809,52 грн. у примусовому порядку.
Зазначила, що в теперішній час виконання рішення суду для неї ускладняється тим, що вона є внутрішньо-переміщеною особою (ВПО), наразі не працює, а тому не має постійного доходу, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Майно, яке можливо реалізувати відсутнє.
Виконання рішення суду одразу і в повному обсязі поставить її в скрутне матеріальне становище та завдасть шкоди членам її родини, а тому просить розстрочити виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18.07.2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16.08.2024 року рівними частинами на 12 місяців з дати постановлення ухвали про розстрочення по 3 779,62 грн. щомісячно.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала заяву з підстав, викладених у ній та просила задовольнити. Суду пояснила, що не перебуває на обліку у місцевому центрі зайнятості, оскільки займається вихованням дітей. Єдиним джерелом походження коштів є дохід чоловіка від підприємницької діяльності, якого не вистачає для всієї родини.
Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні присутні не були, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, вислухавши заявницю, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду з огляду на наступне.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 18.07.2023 року у цивільній справі №753/14161/22 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих коштів та стягнення моральної шкоди задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти в розмірі 38 165,00 грн., моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн., а всього у розмірі 40 165,00 грн. (а.с. 7-8).
Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 09.11.2023 року, у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 адвоката Маркової Ю.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 16.08.2024 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18.07.2023 року залишено без змін, додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09.11.2023 року скасовано та ухвалено нове, яким заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції (а.с. 9-21).
Рішення суду набрало законної сили 16.08.2024 року.
12.12.2024 року на підставі виконавчих листів №753/14161/22, виданих Дарницьким районним судом міста Києва, постановами головними державними виконавцями Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкриті виконавчі провадження НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5 (а.с. 22-23, 24-25, 26-27).
На виконання рішення суду з ОСОБА_1 було стягнуто 5 809,52 грн., що підтверджується випискою по витратам по банківській картці (а.с. 42-45).
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні "Іванов проти України", право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, як би національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції").
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.435 ЦПК України).
Як передбачено ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 р. зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Судом встановлено, що заявниця має двох малолітніх дітей,ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про народження №25, на підставі якого Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про народження №3279, на підставі якого Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 29, 28).
Діти заявниці шкільного віку, доказів того, що вони потребують особливого постійного догляду та що заявниця здійснює такий догляд, ОСОБА_1 не надала. Сам факт наявності малолітніх дітей не є перешкодою для працевлаштування заявниці та виконання нею рішення суду.
З відомостей Пенсійного фонду України вбачається, що ОСОБА_1 з червня 2024 року не отримує офіційного доходу (а.с. 30-33, 34-36, 37-38).
Натомість, заявниця є працездатною особою, доказів того, що вона або члени її родини хворіють на захворювання, що ускладнюють виконання рішення суду, не надано.
Що стосується посилань заявниці на те, що вона є внутрішньо переміщеною особою, яка втратила можливість заробляти та проживати у своєму помешканні, то суд зважає на те, що наявність статусу внутрішньо переміщеної особи не свідчить про те, що така особа втратила можливість бути працевлаштованою та отримувати дохід.
Суд звертає увагу, що з часу ухвалення судом рішення пройшло майже 2 (два) роки. Разом з тим, заявницею не надано суду доказів того, що вона частково в рахунок сплати заборгованості, сплачувала кошти у добровільному порядку.
Зазначені заявницею обставини, не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення.
Заява сторони про відстрочку виконання рішення суду може бути задоволена лише у виняткових випадках, які суд визначає з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. У будь-якому випадку закон пов'язує відстрочку виконання рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, виключні обставини повинні свідчити саме про неможливість виконання рішення, між такими обставинами та неможливістю (ускладненістю) виконання такого рішення повинен бути причинний зв'язок.
З огляду на те, що заявниця не довела наявність у неї виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення суду, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 18, 435 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18.07.2023 року у цивільній справі №753/14161/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих коштів та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі її подання ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцати днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 15.05.2025 року.
Суддя: Л.М. Осіпенко