Справа № 640/31360/21 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.
14 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Континент ПВ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент ПВ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2021 №00290050704 та №00290090704.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 27 серпня 2024 року позов задовольнив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що ГУ ДПС при прийнятті оскаржуваних рішень діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. НА переконання апелянта в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції було цілком проігноровано та не надано належної оцінки доводам контролюючого органу стосовно порушень позивачем податкового законодавства, що підтверджено Актом документальної позапланової перевірки від 18.03.2021.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу від 11.02.2021 №1260-п та направлень від 01.03.2021 №3638/26-15-07-04-02, від 10.03.2021 №4158/26-15-07-04-02, №4159/26-15-07-04-02 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Континент ПВ".
Результати перевірки оформлені Актом від 18.03.2021 №21921/26-15-07-04-02- 3960068, у висновках якого зазначено про порушення позивачем вимог пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.
15.04.2021 на підставі висновків Акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:
-№00290010704, форми "Р", яким ТОВ "Континент ПВ"" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 199 172,50 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням 159 338,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 39 834,50 грн;
-№00290050704, форми "В4", яким ТОВ "Континент ПВ" зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 37 250,00 грн;
-№00290090704, форми "В1", яким зменшена сума бюджетного відшкодування на суму 284 874,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач, звернувся зі скаргою на вказані рішення.
ДПС України рішенням про результати розгляду скарги від 08.07.2021 №15496/6/99-00-06-01-03-06 скаргу було задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.04.2021 №00290010704 за формою "Р"; рішення №00290050704, форми "В4", №00290090704, форми "В1" залишені без змін.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 15.04.2021 №00290050704 та №00290090704, позивач, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податкового кодексу України.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, регламентовано статтею 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.1 означеної норми сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 200.9 статті 200 ПК України).
За приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Як визначено пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Розділом III Порядку №21 регламентовано порядок оформлення та подання податкової звітності. Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Порядку №21 додатками до декларації є, зокрема: розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3); заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4).
Пункт 4 розділу V Порядку №21 передбачає наступні правила заповнення розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ:
1) до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10, 11 та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13).
У рядку 13 також відображаються коригування податкового кредиту за отриманими на митній території України від нерезидента послугами;
2) у рядку 12 вказується обсяг ввезення на митну територію України товарів, при митному оформленні яких сплату податку на додану вартість було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до підрозділу 3 розділу XX Кодексу. Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, у якому податкові векселі погашені;
3) коригування податкового кредиту відображається у рядку 14.
При заповненні рядка 14 обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів;
4) у рядку 15 відображається коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватись (введені в експлуатацію), у порядку і за формою відповідно до таблиці 3 "Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях" (Д7) (додаток 7).
Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
При заповненні рядка 15 обов'язковим є подання (Д7) (додаток 7);
5) у рядку 16 відображається від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.
У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.
У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від'ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.
У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.
У рядку 16.3 також вказується підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від'ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період).
У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов'язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».
Своєю чергою, пунктом 5 розділу V Порядку №21 визначено такі правила заповнення розділу III «Розрахунки за звітний період» податкової декларації з ПДВ:
1) якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.
У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Податкового кодексу України;
2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.
При від'ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.
З рядка 19 визначається сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).
У разі якщо сума від'ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.
Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;
3) сума від'ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;
4) сума від'ємного значення (рядок 20 у декларації):
зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);
підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).
Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.
Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації;
зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
При заповненні рядка 20.2 обов'язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
Залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;
5) сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.
При цьому підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку №21 визначено, що сума від'ємного значення, що узгоджена протягом звітного (податкового), періоду за результатами контрольно-перевірочної роботи відображається в рядку 16.3 Декларації з ПДВ з обов'язковим відображенням такої суми в таблиці "* Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку".
Як з'ясовано судом, згідно Акту про результати камеральної перевірки від 15.10.2020 № 885/26-15-04-02/39600688 Товариством задекларовано відсутність суми, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПКУ на момент подання податкової декларації, яка зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1, чим порушено п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21 зі змінами і доповненнями (далі - Порядок № 21). За висновками вказаного Акту камеральної перевірки позивач не мав права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за серпень 2020 р. в розмірі 481 462 грн.
На підстав вказаного Акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.11.2020 № 00014910402 за формою «ВЗ», яким відмовлено Товариству в отриманні бюджетного відшкодування на суму 481 462 грн. та повідомлено про право Товариства на збільшення значення рядків «збільшено/зменшено залишок від'ємного значення (від'ємного значення попередніх звітних податкових періодів) за результатами перевірки контролюючого органу» податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження цього податкового повідомлення-рішення (від 10.11.2020 р. № 00014910402).
Позивач отримавши Акт камеральної перевірки від 15.10.2020 № 885/26-15-04-02/39600688, погодився з його висновками. Такий висновок підтверджується подальшими діями товариства (відсутність заперечень до акту перевірки, судового та адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення).
Позивач в декларації за жовтень 2020 року відобразив дані наведеної вище камеральної перевірки.
В подальшому на підставі наказу від 11.02.2021 №1260-п контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Континент ПВ" та складено Акт від 18.03.2021.
У вказаному Акті датою узгодження податкового повідомлення - рішення від 10.11.2020 р. № 00014910402 за формою «ВЗ» зазначено 04.12.2020, тобто Товариство суму збільшення залишку від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу (р. 16.3 податкової декларації з ПДВ) у розмірі 481 462 грн. повинно було відобразити в графі 16.3 «Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу» в податковій декларації з ПДВ за грудень 2020 р.
Оскільки фактично Товариство відобразило цю суму у графі 16.3 в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2020 р., контролюючий орган дійшов висновку про порушення Порядку № 21 при заповненні податкової декларації з ПДВ за жовтень 2020 р. та порядку заповнення та подання податкової декларації за листопад 2020 року та грудень 2020 року.
Дослідивши матеріали справи суд першої інстанції правильно зазначив, що податковий орган безпідставно вважає датою узгодження податкового повідомлення-рішення граничний строк сплати за таким повідомленням-рішенням. В будь-якому разі період отримання податкового повідомлення-рішення є датою його узгодження, що підтверджується і роз'ясненнями Державної податкової служби, які містяться в ЗІР, категорія 101.24.
Крім того згідно пункту 109.3 статті 109 ПК України у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119 , пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-12-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення с встановлення контролюючими органами вини особи.
Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1 статті 112 ПК України).
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду про те, що контролюючий орган повинен був встановити, що товариство мало можливість для дотримання правил та норм, за які встановлена відповідальність, проте не вжило достатніх заходів щодо їх дотримання. Тобто контролюючим органом повинно бути доведено, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, Товариство діяло нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Обставини справи вказують на те, що маючи по суті право на бюджетне відшкодування позивач виконав вимоги підпункту "б" пункту 200.4, пункту 200.7 статті 200 ПК України, за наявності відповідної суми реєстраційного ліміту, розрахованого згідно пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, за умови надання заяви на бюджетне відшкодування та виконання інших вимог, передбачених ПК України, товариство втратило право на бюджетне відшкодування за формальними ознаками, на думку податкового органу, порушуючи лише порядок заповнення податкової декларації з ПДВ.
Інших обставин, що доводять вину позивача з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини, контролюючим органом не надано. Також, контролюючим органом не враховано те, що фактично, камеральною перевіркою не було виявлено порушень при заповненні товариством податкової декларації з ПДВ за жовтень-листопад 2020 року, тому при заповненні та поданні податкової декларації з ПДВ за грудень 2020 року товариство діяло розумно, добросовісно та з належною обачністю.
Як наслідок, логічним та правильним є висновок суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2020 року.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зменшення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 37 250,00 грн та зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 284 874,00 грн. згідно зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, - є безпідставним.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Є.О.Сорочко
А.Ю. Коротких