Справа № 320/43734/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
14 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати з моменту його прийняття Рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.05.2023 року №300-1 «Про демонтаж засобів зовнішньої реклами» в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Октагон - Аутдор» як власника засобів зовнішньої реклами провести демонтаж рекламних конструкцій:
- подвійний щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Гордіюк (біля ТЦ «Глобус»);
- односторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Гордіюк (біля ТІД «Глобус»);
- двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Шевченка - вул. Черпишевського (супермаркет «Наш Край»);
- односторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Набережна - вул. Шевченка;
- односторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: на розі вул. Львівської та вул. Володимирської;
- двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Карпенка-Карого (розділова смуга біля насосної станції);
- двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Карпенка-Карого (розділова смуга біля АЗС «Укрнафта»);
- подвійний щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: на розі вул. Карпенка-Карого та вул. Сухомлинського;
- двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Ковельська, 99.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення відповідача є протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки строк дії дозволів на розміщення засобів зовнішньої реклами, вказаних у даному рішенні, був чинним на момент прийняття оскаржуваного рішення та автоматично продовжений на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позиція суду мотивована тим, що у відповідача були наявні фактичні та правові підстави, визначені Порядком № 96-1 для прийняття оскаржуваного рішення.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що строк дії дозволів на розміщення засобів зовнішньої реклами був чинним на момент прийняття оскаржуваного рішення та автоматично продовжений на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Октагон-Аутдор» здійснює свою діяльність в рекламній сфері.
ТОВ «Октагон-Аутдор» надано дозволи на розміщення зовнішньої реклами:
- №274/2, №173, №168, №163, №162, №460, №165 строком дії до 01.06.2022 р.;
- №461, №462 строком дії до 01.07.2022 р.
01.04.2020 між Комунальним підприємством «Луцькреклама» та ТОВ «Октагон Аутдор» укладено договір № 01-02/57ТК тимчасового користування місцем розміщення засобу зовнішньої реклами, умовами якого передбачено, що у відповідності до умов цього договору та порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади, затвердженого рішенням виконавчого комітету, Уповноважена особа передає Розповсюджувачу зовнішньої реклами у тимчасове користування місце для розташування засобу зовнішньої реклами за адресою вказаною у додатку, який є невід'ємною частиною цього договору, згідно з виданим у встановленому порядку дозволом на розміщення зовнішньої реклами, а розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане місце за цільовим призначенням - для розміщення ЗЗР, здійснює оплату за тимчасове користування місцем та звільняє місце після закінчення терміну дії (анулювання) Дозволу та/або цього Договору в частині наданого права користування місцем, на яке анульовано/припинено дію Дозволу та/або цього Договору.
Відповідно до п. 1.3. договору, місце надається для розміщення виключно тих засобів, що вказані у додатку до цього Договору.
Згідно п. 3.1. договору, плата встановлюється виконавчим комітетом Луцької міської ради та сплачується Розповсюджувачем зовнішньої реклами на підставі цього Договору та/або рахунків-фактур, наданих Уповноваженою особою.
Відповідачем направлено ТОВ «Октагон-Аутдор» вимоги від 11.05.2023 № 74 та від 12.05.2023 № 76 про усунення порушень Порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади, у якій вказано виявлене порушення та запропоновано в триденний строк усунути у цих вимогах порушення.
Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.05.2023 №300-1 у зв'язку із відсутністю дозволів на розміщення зовнішньої реклами було зобов'язано, зокрема ТОВ «Октагон-Аутдор», як власника засобів зовнішньої реклами, провести демонтаж рекламних конструкцій, КП «Луцькреклама» у разі невиконання власниками засобів зовнішньої реклами пункту 1 даного рішення, доручено провести їх демонтаж (пункт 2 рішення), з покладанням витрат, пов'язаних з демонтажем засобів зовнішньої реклами на власників рекламних конструкцій.
Згідно додатку № 1 до спірного рішення відповідача підлягали наступні конструкції позивача, а саме:
- подвійний щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Гордіюк (біля ТЦ «Глобус»);
- односторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Гордіюк (біля ТІД «Глобус»);
- двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Шевченка - вул. Черпишевського (супермаркет «Наш Край»);
- односторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Набережна - вул. Шевченка;
- односторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: на розі вул. Львівської та вул. Володимирської;
- двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Карпенка-Карого (розділова смуга біля насосної станції);
- двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Карпенка-Карого (розділова смуга біля АЗС «Укрнафта»);
- подвійний щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: на розі вул. Карпенка-Карого та вул. Сухомлинського;
- двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Ковельська, 99.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, ТОВ «Октагон-Аутдор» звернулось до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Правовідносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, врегульовані Законами України «Про рекламу» та Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067.
Згідно із положеннями ст. 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами регулюється Типовими правилами.
Також в абзаці 2 ч. 1 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено, що порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ч. 5 цієї ж статті, підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:
- подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком, за умови що суб'єкту господарювання надана можливість надати документи, але суб'єкт господарювання їх не надав у встановлений строк;
- виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей, за умови що суб'єкту господарювання надана можливість усунути недоліки, але суб'єкт господарювання їх не усунув у встановлений строк;
- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Відповідно до абзацу четвертого ч. 1 ст. 4-1 цього Закону, строк видачі документів дозвільного характеру становить 10 робочих днів, якщо інше не встановлено законом.
Пунктами 2, 3, 5, 6 і 9 Типових правил визначено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.
Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.
До повноважень робочого органу належать:
- розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії;
- надання у разі потреби розповсюджувачам зовнішньої реклами архітектурно-планувальних завдань на опрацювання проектно-технічної документації для розташування складних (дахових) рекламних засобів;
- прийняття рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, продовження строку, на який встановлено зазначений пріоритет, або про відмову в установленні такого пріоритету;
- підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу (у тому числі погодження з органами та особами, зазначеними у пункті 16 цих Правил) чи про відмову у його наданні;
- видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради;
- ведення інформаційного банку даних місць розташування рекламних засобів, плану їх розміщення та надання в установленому порядку інформації для оновлення даних містобудівного кадастру населених пунктів;
- подання територіальним органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі матеріалів про порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами;
- підготовка і подання виконавчому органу ради пропозицій щодо розмірів плати за надання послуг робочим органом на підставі калькуляції витрат для прийняття відповідного рішення.
Для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються: фотокартка або комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням.
Процедура розгляду заяв на одержання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, оформлення такого дозволу та прийняття виконавчим органом ради у встановлений строк рішення про надання дозволу передбачена у пунктах 10 - 20 Типових правил.
Зокрема, пунктами 19, 20 Типових правил встановлено, що робочий орган протягом не більш як двох робочих днів з дати одержання від органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, подає виконавчому органу ради пропозиції та проект відповідного рішення.
Виконавчий орган ради протягом одного робочого дня з дати одержання зазначених пропозицій приймає рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні.
У пункті 22 Типових правил передбачено можливість відмови у наданні дозволу у разі, коли: оформлення поданих документів не відповідає встановленим вимогам; у поданих документах виявлені завідомо неправдиві відомості. Перелік підстав для відмови у наданні дозволу є вичерпним.
Пунктами 23, 24 Типових правил встановлено, що дозвіл надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.
Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
Аналізуючи перелічені норми суд прийшов до висновку, що підставою для розташування рекламного засобу є дозвіл, який наділяє розповсюджувача зовнішньої реклами правом розміщувати рекламну конструкцію на перший час у певному місці.
Процедура ж продовження дії вже виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами Законом № 270/96-ВР не врегульована. Згідно пункту 29 Типових правил № 2067 строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.
У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами.
Так, 01.04.2020 між Комунальним підприємством «Луцькреклама» та ТОВ «Октагон Аутдор» укладено договір № 01-02/57ТК тимчасового користування місцем розміщення засобу зовнішньої реклами, умовами якого передбачено, що у відповідності до умов цього договору та порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади, затвердженого рішенням виконавчого комітету, Уповноважена особа передає Розповсюджувачу зовнішньої реклами у тимчасове користування місце для розташування засобу зовнішньої реклами за адресою вказаною у додатку, який є невід'ємною частиною цього договору, згідно з виданим у встановленому порядку дозволом на розміщення зовнішньої реклами, а розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане місце за цільовим призначенням - для розміщення ЗЗР, здійснює оплату за тимчасове користування місцем та звільняє місце після закінчення терміну дії (анулювання) Дозволу та/або цього Договору в частині наданого права користування місцем, на яке анульовано/припинено дію Дозволу та/або цього Договору.
Строки дії дозволів позивача на розміщення зовнішньої реклами:
1) №274/2, №173, №168, №163, №162, №460, №165 до 01.06.2022;
2) №461, №462 до 01.07.2022.
Рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.05.2023 №300-1 «Про демонтаж засобів зовнішньої реклами» зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Октагон - Аутдор» як власника засобів зовнішньої реклами провести демонтаж рекламних конструкцій: подвійний щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Гордіюк (біля ТЦ «Глобус»); односторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Гордіюк (біля ТІД «Глобус»); двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Шевченка - вул. Черпишевського (супермаркет «Наш Край»); односторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Набережна - вул. Шевченка; односторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: на розі вул. Львівської та вул. Володимирської; двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Карпенка-Карого (розділова смуга біля насосної станції); двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Карпенка-Карого (розділова смуга біля АЗС «Укрнафта»); подвійний щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: на розі вул. Карпенка-Карого та вул. Сухомлинського; двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Ковельська, 99.
Вказане рішення відповідача мотивовано тим, що усі дозволи позивача (№165, 162, 163, 168, 173, 460, 461, 462, 274/2) на розташування засобів зовнішньої реклами закінчили свою дію і у встановлений законодавством спосіб, відповідних заяв про продовження строку їх дії, позивачем подано не було.
Верховним Судом у постановах від 07.06.2021 у справі № 160/2922/19, від 27.09.2021 у справі № 380/8727/20 з приводу повноважень на продовження строку дії дозволів на розміщення реклами зроблено висновок про те, що вказані дії є компетенцією робочого органу. Цей орган може за результатами розгляду заяви про продовження строку дії дозволу прийняти одне з двох рішень: про продовження строку дії дозволів або про відмову у такому продовженні. Можливість вчинення інших дій або прийняття рішень за результатами розгляду заяви рекламорозповсюджувача про продовження строку дії дозволів законодавством не передбачена.
В свою чергу, позивач наполягає на тому, що строк дії вищеперелічених дозволів на розміщення засобів зовнішньої реклами, був чинним на момент прийняття оскаржуваного рішення та автоматично продовжений на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.
З фактичних обставин справи вбачається, що із заявою та відповідними документами про продовження строку дії дозволів на розміщення реклами позивач до робочого органу не звертався, що не є спірним та визнається сторонами.
У контексті наведеного судова колегія враховує наступне.
Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності визначає Закон України від 06.09.2005 № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 2806-IV).
Цей Закон також встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні (стаття 1):
дозвільні органи - суб'єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру;
документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності;
об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру (далі - об'єкт), - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб'єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об'єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід);
дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру;
спеціально уповноважений орган з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності (далі - уповноважений орган) - центральний орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України.
Дія цього Закону поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб'єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність (стаття 2 Закону № 2806-IV).
Стаття 4 Закону № 2806-IV, серед іншого, встановлює, що виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб'єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.
Своєю чергою, Законом України від 19.05.2022 № 3392-VI «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» затверджено перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (далі - Перелік) згідно з додатком (додається).
Відповідно до статті 1 цього Закону, термін «документ дозвільного характеру» вживається у значенні, наведеному у Законі України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Встановлення інших видів документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності може здійснюватися шляхом внесення відповідних змін до цього Закону.
Зміни до Переліку вносяться одночасно (разом) з внесенням змін до законів України, що регулюють відносини у цій сфері.
Необхідність одержання документів дозвільного характеру, встановлена законами, виникає виключно після внесення таких документів до Переліку, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Отже, зміст наведених норм права дає підстави дійти висновку, що нормотворець на законодавчому рівні врегулював питання видів документації, що охоплюється поняттям «документ дозвільного характеру» та відповідно вживається в розумінні положень Постанови Кабінету Міністрів України № 314.
Відповідно до п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії).
Згідно із п. 63 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, що є додатком до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», дозвіл на розміщення зовнішньої реклами є документом дозвільного характеру.
Крім того, відповідно п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 314 визначено, що право на провадження господарської діяльності може набуватися суб'єктами господарювання, тобто законодавець визначив, що суб'єкти господарювання, які вперше набувають право на здійснення відповідної господарської діяльності здійснюють це шляхом подання декларації про провадження господарської діяльності. Вказане кореспондується з пунктом 3 Постанови, а саме: суб'єкти господарювання, які набули право на провадження господарської діяльності на підставі декларації, у разі відсутності відповідних дозвільних документів (документи дозвільного характеру, ліцензії та/або інші результати надання публічних послуг), невідкладно, але не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану звертаються до відповідних органів ліцензування, дозвільних органів та суб'єктів надання публічних (електронних публічних) послуг і отримують відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, без зупинення (припинення) їх діяльності.
При цьому, пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України № 314 встановлено, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті.
Тобто, законодавець чітко розмежував випадки щодо початку провадження господарської діяльності, що потребує дозвільної документації та її продовження в умовах правового режиму воєнного стану, оскільки правова норма пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 314 прямо вказує на обставини того, що строки дії строкових документів дозвільного характеру, які були діючими на час запровадження воєнного стану автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.
З огляду на зазначені норми, апеляційний суд зауважує, що за наявності у суб'єкта господарювання діючого дозволу на розміщення зовнішньої реклами, положення вищеозначеної постанови Кабінету Міністрів України поширюється на господарську діяльність, пов'язану з розповсюдженням реклами, в частині автоматичного продовження строку дії такого дозволу на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.
Таким чином, дозволи позивача на розташування засобів зовнішньої реклами №165, 162, 163, 168, 173, 460, 461, 462, 274/2 є чинними на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування в силу прямих приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 314.
Водночас, за наявної можливості, дія цієї постанови не забороняє розповсюджувачу зовнішньої реклами скористатися своїм правом на подання відповідної заяви про продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами у визначеному порядку.
Поряд з цим, обставини наявності у позивача заборгованості у розмірі 870 877,72 грн підлягають перевірці лише при поданні останнім заяви про продовження строку дозволу до відповідного контролюючого органу та при необхідності такого продовження, що в спірному випадку не встановлено.
Суд відхиляє посилання відповідача на відсутність у Кабінету Міністрів України повноважень щодо автоматичного продовження строку дії дозволів, оскільки саме на Уряд покладено функцію щодо формування порядку надання дозволів на розміщення реклами, тоді як нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування, на які посилається відповідач як на норми прямої дії, мають нижчу юридичну силу, а тому мають обов'язково враховувати положення нормативно-правових актів вищої юридичної сили, яким у цьому випадку є Постанова № 314.
На підставі вищенаведеного у сукупності, судова колегія висновує, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.05.2023 року №300-1 «Про демонтаж засобів зовнішньої реклами» в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аутдор» як власника засобів зовнішньої реклами провести демонтаж рекламних конструкцій є неправомірним, враховуючи введення воєнного стану та ту обставину, що у відповідності до приписів підпункту 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314, строк дії строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану.
Загальні способи захисту права у публічно-правових відносинах визначені положеннями статті 245 КАС України.
Виходячи зі змісту приписів частини другої статті 245 КАС України в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача, а саме: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.
При цьому скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Отже, у разі визнання акта незаконним суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права міститься у постановах Верховного Суду від 02.04.2018 у справі № 814/396/17, від 18.04.2018 у справі № 810/3687/16, від 20.08.2019 у справі № 817/368/16, від 10.09.2019 у справі № 826/3785/16, від 20.05.2020 у справі № 817/57/17.
У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 1540/3828/18 Верховний Суд також вказав, що відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 7570,00 грн (3028,00 грн грн+4542,00 грн) підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Луцької міської ради.
Керуючись статтями 132, 272, 286, 308, 311, 313, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати з моменту його прийняття рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.05.2023 року №300-1 «Про демонтаж засобів зовнішньої реклами» в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Октагон - Аутдор» як власника засобів зовнішньої реклами провести демонтаж рекламних конструкцій: подвійний щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Гордіюк (біля ТЦ «Глобус»); односторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Гордіюк (біля ТІД «Глобус»); двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Шевченка - вул. Черпишевського (супермаркет «Наш Край»); односторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Набережна - вул. Шевченка; односторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: на розі вул. Львівської та вул. Володимирської; двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Карпенка-Карого (розділова смуга біля насосної станції); двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Карпенка-Карого (розділова смуга біля АЗС «Укрнафта»); подвійний щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: на розі вул. Карпенка-Карого та вул. Сухомлинського; двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Ковельська, 99.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Луцької міської ради (код ЄДРПОУ: 04051327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" (ЄДРПОУ: 34729203) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7570,00 грн (сім тисяч п'ятсот сімдесят гривень).
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан