30 квітня 2025 року справа № 580/3277/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії,
26.03.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач 2), в якому позивач просить:
визнати протиправними дії та скасувати рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 23.10.2024 №232730026407;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу позивачу періоди роботи з 14.01.1983 до 05.03.1983 та з 30.09.1991 до 06.10.1995 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 17.10.2024.
В обґрунтування позивач вказує, що під час розгляду документів позивача щодо призначення пенсії, протиправно не враховано до страхового стажу вищевказані періоди роботи.
Ухвалою суду від 31.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та доказів.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні. Зазначено, що позивач звернувся 17.10.2024 із заявою про призначення пенсії за віком яка була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві та винесено рішення № 232730026407 від 23.10.2024 про відмову у призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є самостійною юридичною особою та не несе відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність інших територіальних органів Пенсійного фонду, а тому не є належним відповідачем у даній справі. Публічно-правовий спір між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області та позивачем відсутній.
За результатами розгляду наданих позивачем документів встановлено, що його страховий стаж становить 20 років 06 місяців 19 днів. До страхового стажу не зараховано періоди згідно трудової книжки: з 14.01.1983 по 05.03.1983 (обрізані дати наказів); з 30.09.1991 по 06.10.1995, оскільки дата звільнення не відповідає даті наказу.
Для зарахування даного періоду до страхового стажу необхідно надати підтверджуючі документи, видані за місцем роботи уповноваженим органом на підставі первинних документів.
Оскільки, позивачем при поданні документів про призначення пенсії не надано належних уточнюючих довідок, які б підтверджувала спірний період роботи, тому відсутні правові підстави для зарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу позивача.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
Позивач 17.10.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.10.2024 №232730026407 відмовлено позивачу у призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
У спірному рішенні зазначено, що за результатами розгляду наданих позивачем документів встановлено, що його страховий стаж становить 20 років 06 місяців 19 днів. До страхового стажу не зараховано періоди згідно трудової книжки: з 14.01.1983 по 05.03.1983 (обрізані дати наказів); з 30.09.1991 по 06.10.1995, оскільки дата звільнення не відповідає даті наказу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На підставі ч.4 ст.24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Суд зазначає, що спірним у межах цієї справи є зарахування до страхового стажу періоду роботи з 14.01.1983 по 05.03.1983 та з 30.09.1991 по 06.10.1995.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788) основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №470/836/17 у подібних правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом під час застосування норм права.
Суд встановив, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить відомості про періоди роботи, зокрема:
з 14.01.1983 по 05.03.1983 - на госпрозрахунковій ділянці з ремонту, налагодження обладнання;
з 30.09.1991 по 06.10.1995 - слюсарем ремонтником обробного цеху №2 «Черкаське Хімволокно».
Суд врахував, що в трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписами повноважних осіб та печатками, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумнівів у їх достовірності.
Стосовно доводів спірного рішення виправлення в даті звільнення (місяць) та даті наказу про звільнення (місяць), суд зазначає, що в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17, викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Також, Верховним Судом неодноразово висловлювалася правова позиція, зокрема, у постановах від 16 квітня 2020 року у справі №159/4315/16-а, від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 05 березня 2020 року у справі №171/799/17(2-а/171/45/17), згідно з якою, певні недоліки при заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
При цьому, суд враховує, що позивач жодним чином не впливає на дотримання порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі недоліки у внесених в ній записах.
Оскільки дані трудової книжки позивача, яка надавалась до органу Пенсійного фонду України, підтверджують його роботу, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування до страхового стажу періодів з 14.01.1983 по 05.03.1983 та з 30.09.1991 по 06.10.1995.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів законності відмови у зарахуванні вказаного вище стажу.
Тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.10.2024 №232730026407 про відмову у призначенні позивачу пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи є визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.145 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частиною 3 ст.245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періодів роботи з 14.01.1983 по 05.03.1983 та з 30.09.1991 по 06.10.1995, а також повторно розглянути заяву від 17.10.2024 про призначення пенсії та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Дотримуючись вказаних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в м. Києві, яке прийняло спірне рішення.
Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.10.2024 №232730026407 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи з 14.01.1983 по 05.03.1983 та з 30.09.1991 по 06.10.1995, а також повторно розглянути заяву від 17.10.2024 про призначення пенсії та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ