Справа № 560/16328/24
іменем України
14 травня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України виконати пункти 1, 3 Вимоги "Про усунення порушень, виявлених ревізією" від 22.07.2024 №132208-14/1800-2024:
- відобразити в обліку наявну кредиторську заборгованість;
- забезпечити в подальшому дотримання вимог частини п'ятої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 №996-XIV, пункту 3.5 глави 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та пункту 2 розділу 1 Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 № 44;
- забезпечити перерахування із спеціального до загального фонду державного бюджету за кодом доходів 24060300 "Інші надходження" видатки, які були проведені у минулі бюджетні періоди, кошти в сумі 2 028 832, 58 грн, в тому числі по КЕКВ 2112 - 1 662 977,52 грн та КЕКВ 2120 - 365 855,00 гривень;
- забезпечити в подальшому дотримання вимог пункту 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 та пункту 4 статті 13 Бюджетного кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами ревізії встановлені порушення відповідачем бюджетного законодавства: внесення недостовірних даних до фінансової звітності в частині не відображення по КПКВ 1003020 за КЕКВ 2273 кредиторської заборгованості на суму 463819,06 грн станом на 31.12.2023; не відображення по КПКВ 1003020 за КЕКВ 2274 кредиторської заборгованості на суму 83871,96 грн станом на 31.12.2024; не відображення по КПКВ 1003020 за КЕКВ 2274 дебіторської заборгованості у сумі 1117,23 грн станом на 31.12.2022, на 31.12.2023; не відображення по КПКВ 1003020 за КЕКВ 2275 кредиторської заборгованості у сумі 44,06 грн станом на 31.12.2023; не відображення по КПКВ 1003020 за КЕКВ 2272 дебіторської заборгованості у сумі 66615,40 грн. Порушення у розмірі 306897,16 грн (306853,10 грн + 44,06 грн) в частині відображення в обліку кредиторської заборгованості усунуто до моменту завершення ревізії. Не відображеною по бухгалтерському обліку військової частини залишається заборгованість за розрахунками за надані послуги з АТ «Хмельницькобленерого» та ТОВ «ЕНЕРЖІ ТРЕЙД ГРУП» в сумі, відповідно, 156965,95 грн та 83781,96 грн.
Також відповідач завищив бюджетні призначення на видатки грошового забезпечення військовослужбовцям по загальному фонду, які протягом ревізійного періоду профінансовано та використано на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, які задіяні при наданні платних послуг на суму 2028832,58 грн, у тому числі по КЕКВ 2112 - 1662977,52 грн та КЕКВ 2120 - 365855,06 грн, оскільки видатки з оплати грошового забезпечення військовослужбовцям, що задіяні під час надання платних послуг, повинні здійснюватися виключно за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що дебіторська заборгованість перед ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП», АТ «Хмельницькобленерго» та ГУНП в Хмельницькій області згідно з Довідками про рух за субрахунком 2711 «Дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками» за січень-грудень 2022 року та січень-грудень 2023 року відсутня. Перерахування власних надходжень від здійснення господарської діяльності з надання охоронних послуг Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено правильно.
Звертає увагу, що вимога щодо зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 вчинити певні дії заявлена позивачем без одночасного заявлення вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що не є належним способом захисту у розумінні статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позов. Зазначає, що твердження відповідача є помилковими.
До суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких позивач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що висновки позивача ґрунтуються на неповному з'ясуванні фактичних обставин.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.11.2024 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідно до пункту 8.6 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на І квартал 2024 року, затвердженого наказом Держаудитслужби від 20.12.2023 №361 (зі змінами), працівниками Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за період з 01.01.2022 по 31.12.2023.
За результатами ревізії складено акт від 20.06.2024 №132208-08/12, відповідно до якого встановлено порушення вимог:
- частини 5 статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV), пункту 3.5 глави 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88), пункту 2 розділу 1 Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 №44 (далі - Порядок №44), що призвело до заниження станом на 31.12.2023 року наявної кредиторської заборгованості на загальну суму 547735,07 грн та заниження станом на 31.12.2023 року дебіторської заборгованості на суму 67732,63 грн, зокрема: внесено недостовірні дані до фінансової звітності в частині не відображення по КПКВ 1003020 за КЕКВ 2273 кредиторської заборгованості на суму 463819,06 грн станом на 31.12.2023; не відображення по КПКВ 1003020 за КЕКВ 2274 кредиторської заборгованості на суму 83871,96 грн станом на 31.12.2024; не відображення по КПКВ 1003020 за КЕКВ 2274 дебіторської заборгованості у сумі 1117,23 грн станом на 31.12.2022, на 31.12.2023; не відображення по КПКВ 1003020 за КЕКВ 2275 кредиторської заборгованості у сумі 44,06 грн станом на 31.12.2023; не відображення по КПКВ 1003020 за КЕКВ 2272 дебіторської заборгованості у сумі 66615,40 грн; порушення у розмірі 306897,16 грн (306853,10 грн + 44,06 грн) в частині відображення в обліку кредиторської заборгованості усунуто до моменту завершення ревізії;
- пункту 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 (далі - Порядок №228), пункту 4 статті 13 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), видатки з оплати грошового забезпечення військовослужбовцям, що задіяні під час надання платних послуг, які повинні здійснюватися виключно за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду, покриті за рахунок отриманих бюджетних асигнувань по загальному фонду в сумі 2028832,58 грн, в тому числі по КЕКВ 2112 - 1662977,52 грн та КЕКВ 2120 - 365855,06 грн.
Акт підписаний із запереченнями від 02.07.2024 №50/53/13-1079, які не прийняті, оскільки, на думку відповідача, носять пояснювальний характер, про що зазначено в висновку на заперечення.
Відповідачу винесено вимогу "Про усунення порушень, виявлених ревізією" від 22.07.2024 №132208-14/1800-2024, відповідно до пунктів 1, 3 якої:
1) ревізією обсягів кредиторської заборгованості за розрахунками з постачальниками встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 в порушення частини 5 статті 9 Закону №996-XIV, пункту 3.5 глави 3 Положення №88 та пункту 2 розділу 1 Порядку №44 занижено в обліку кредиторську заборгованість за розрахунками за надані послуги станом на 31.12.2023 року на загальну суму 302980,03 грн, з них за розрахунками з АТ «Хмельницькобленерго» на суму 156965,95 грн, за розрахунками з ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДИНГ ГРУП» на суму 83781,96 грн та за розрахунками з Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області на суму 62232,12 грн, у зв'язку з чим: відобразити в обліку наявну кредиторську заборгованість; забезпечити в подальшому дотримання вимог частини 5 статті 9 Закону №996-XIV, пункту 3.5 глави 3 Порядку №88 та пункту 2 розділу 1 Порядку №44;
3) ревізією питання використання власних надходжень установ встановлено, що в порушення вимог пункту 20 Порядку №228, пункту 4 статті 13 БК України видатки з оплати грошового забезпечення військовослужбовцям, що задіяні під час надання платних послуг, які повинні здійснюватися виключно за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду покриті за рахунок отриманих бюджетних асигнувань по загальному фонду без відновлення касових видатків в сумі 2028832,58 грн, в тому числі по КЕКВ 2112 - 1662977,52 грн та КЕКВ 2120 - 365855,06 грн, у зв'язку з чим: забезпечити перерахування із спеціального до загального фонду державного бюджету за код доходів 24060300 «Інші надходження» видатки які були проведені у минулі бюджетні періоди; забезпечити і в подальшому дотримання вимог пункту 20 Порядку №228 та пункту 4 статті 13 БК України.
У зв'язку з не виконанням відповідачем пунктів 1, 3 вимоги від 22.07.2024 №132208-14/1800-2024, позивач звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Підставою для твердження позивача про заниження відповідачем в обліку кредиторської заборгованості, зазначено те, що згідно з інформацією, що надійшла від постачальників товарів та послуг встановлені розбіжності з даними бухгалтерського обліку військової частини, зокрема: за даними бухгалтерського обліку АТ «Хмельницькобленерго» станом на 31.12.2021 рахувалась дебіторська заборгованість у розмірі 132704,05 грн, на 31.12.2022 рахувалась дебіторська заборгованість у розмірі 109465,02 грн та на 31.12.2023 рахувалась дебіторська заборгованість у розмірі 156965,96 грн, проте за даними бухгалтерського обліку військової частини НОМЕР_1 станом на 31.12.2021, на 31.12.2022 та на 31.12.2023 кредиторська заборгованість відсутня; за даними бухгалтерського обліку ТЗОВ «ЕНЕРЖІ ТРЕЙД ГРУП» станом на 01.01.2024 рахувалась дебіторська заборгованість у розмірі 83871,96 грн, проте за даними бухгалтерського обліку військової частини НОМЕР_1 станом на 31.12.2023 кредиторська заборгованість відсутня. Також зазначено про заниження в обліку кредиторської заборгованості за розрахунками з Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області на суму 62232,12 грн
Досліджуючи правомірність наведених висновків позивача, суд зазначає та враховує таке.
Відповідно до частини 5 статті 9 Закону №996-XIV господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Пунктом 3.5 глави 3 Положення №88 встановлено, що форми регістрів бухгалтерського обліку, порядок записів у них, обробки та використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про порядок їх застосування.
Згідно з пунктом 2 розділу 1 Порядку №44 бюджетна звітність має бути достовірною. Інформація, наведена у бюджетній звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень.
Позивач на доведення висновків про наявність кредиторської заборгованості Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України перед АТ «Хмельницькобленерго» додав: акти звірки показів розрахункових засобів обліку за період з 2021 року по 2023 рік (підписаний сторонами Договору № 22101104 із підписами директора РЕМ Олійника С.В. та командира військової частини НОМЕР_1 із засвідченням підпису печатками сторін); акт звірки показів розрахункових засобів обліку за 2022 рік (із підписами директора РЕМ ОСОБА_1 та командира військової частини НОМЕР_1 із засвідченням підпису печатками сторін); акт звірки показів розрахункових засобів обліку за 2021 рік.
Зі змісту наведених актів звірки з АТ «Хмельницькобленерго» слідує, що станом на 31.12.2021 дебіторська заборгованість відповідача перед АТ «Хмельницькобленерго» складала 97325,33 грн та перевищення договірної величини - 25402,78 грн, окремо 3% річних - 1207,79 грн, інфляція - 5526,06 грн, пеня - 2701,99 грн., 3 % річних - 337,95 грн., інфляція - 202,15 грн, загальною сумую 35378,72 грн, станом на 31.12.2022 складала 71989,86 грн окрім цього 3% річних - 1207,09 грн, інфляційні втрати - 5526,06 грн, пеня - 3761,75 грн, 3% річних за розподіл - 507,51 грн., інфляційні втрати (за розподіл) - 1069,27 грн у загальній сумі - 37475,16 грн. Станом на 31.12.2023 дебіторська заборгованість військової частини НОМЕР_1 вказана у сумі 46131,63 грн.
Водночас, акти звірки за надані АТ «Хмельницькобленерго» при проведенні зустрічної звірки підприємства і працівників Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області містять розбіжності та складені з порушенням вимог законодавства. Зокрема, акт звірки з вказаним підприємством за 2021 рік містить підпис директора РЕМ - Олійника С.В., підпис скріплено печаткою. Однак, вказаний акт не містить підпису командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. Також наявний запис зроблений у полі для споживача: «Від підпису відмовились», поруч підписано невстановленою особою. При цьому, до зазначеного акту не додано ні протоколу, складеного з метою засвідчення відмови від підписання акту звірки, ні жодних інших доказів які б свідчили, що вказаний акт є таким, що доведений до відома відповідача, зокрема, командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
У постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі №902/959/19 зазначено таке: "акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18".
Посилання позивача на лист від 30.04.2024 №4-734-27/24 АТ «Хмельницькобленерго», в якому зазначено, що акти звірки розрахункових засобів обліку за 2022-2023 роки надано з підписами обох сторін, за 2021 без підпису ВЧ НОМЕР_1 відповідно до листа ВЧ НОМЕР_1 , Акти розрахунків між АТ «Хмельницькобленерго» Хмельницьким РЕМ та ВЧ НОМЕР_1 підписано лише зі сторони Хмельницького РЕМ, оскільки ВЧ НОМЕР_1 відмовилась від підпису даних актів, без пояснення причин, суд оцінює критично. Зазначене посилання не підтверджує відмову відповідача від підписання за відсутності доказів інформування останнього про наявність зазначених актів.
Щодо твердження позивача про те, що листом від 26.04.2024 №50/53/11/1-659, підписаним командиром Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, підтверджено відсутність документів у військовій частині та, відповідно, поінформованість останньої про їх наявність, то суд вважає його помилковим. У цьому листі зазначено, що військова частина НОМЕР_1 не взмозі надати акт звірки показів розрахункових засобів обліку за 2021 рік між військовою частиною НОМЕР_1 та АТ «Хмельницькобленерго», у зв'язку із відсутністю інформації (документів) у військовій частині. Документи було знищено відповідно до плану відмобілізування та приведення в бойову готовність військової частини НОМЕР_1 на підставі введення в Україні воєнного стану. Проте, у цьому листі відсутнє підтвердження наявності в відповідача саме невизнаних останнім актів, наданих позивачу АТ «Хмельницькобленерго».
Разом з тим, не надано доказів надсилання відповідачу зазначених актів та/або повідомлення останнього про їх наявність.
Крім того, акт звірки за 2021 рік взагалі не стосується ревізійного періоду з 01.01.2022 по 31.12.2023, який зазначений в акті ревізії №132208-08/12 від 20.06.2024.
Також суд зважає на те, що в додатках до позовної заяви наявні лише акти зустрічної звірки, надані АТ «Хмельницькобленерго», ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП», а акти звірок здійснені Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України позивачем до позовної заяви не додано, що унеможливлює встановлення розбіжностей у документах фінансової звітності.
Суд зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків за період січень 2022 - грудень 2023 року між ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» і Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України за договором № Хм/2023/4/16 від 08.05.2023, як і попередні акти не містить підписів командира військової частини. При цьому, не додано жодних актів про відмову від підписання вказаного акту та доказів повідомлення відповідача про наявність такої заборгованості.
У постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 902/959/19 також зазначено, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Проте позивач не надав первинних документів, на підтвердження його висновку про наявність в відповідача дебіторської заборгованості перед ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП», АТ «Хмельницькобленерго» та ГУНП в Хмельницькій області.
Водночас, згідно з матеріалами фінансової звітності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за період 2022-2023 років (довідки про рух за субрахунком 2711 «Дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками» за січень-грудень 2022 року та січень-грудень 2023 року) дебіторська заборгованість перед ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП», АТ «Хмельницькобленерго» та ГУНП в Хмельницькій області у зазначених розмірах не рахується, заборгованість відсутня.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України виконати пункт 1 Вимоги "Про усунення порушень, виявлених ревізією" від 22.07.2024 №132208-14/1800-2024: відобразити в обліку наявну кредиторську заборгованість; забезпечити в подальшому дотримання вимог частини п'ятої статті 9 Закону №996-XIV, пункту 3.5 глави 3 Положення №88 та пункту 2 розділу 1 Порядку №44.
Досліджуючи правомірність висновків позивача, що видатки з оплати грошового забезпечення військовослужбовцям, що задіяні під час надання платних послуг, які повинні здійснюватися виключно за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду, протиправно покриті за рахунок отриманих бюджетних асигнувань по загальному фонду в сумі 2028832,58 грн, в тому числі по КЕКВ 2112 - 1662977,52 грн та КЕКВ 2120 - 365855,06 грн, суд зазначає та враховує таке.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання, зокрема, завдань із охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки.
У переліку видів господарської діяльності, що може здійснюватися військовими частинами за кодом КВЕД 84.24 визначено діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки.
Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів (частина 1 статті 13 БК України).
Відповідно до частин 4, 8 статті 13 БК України власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.
Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.
У складі першої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності; підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ, що здійснюється відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; підгрупа 4 - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).
Згідно з статтею 2 Закону України «Про Національну гвардію України» основними функціями Національної гвардії України є, зокрема, охорона громадської безпеки і порядку, забезпечення захисту та охорони життя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів громадян.
Зазначена функція реалізується відповідачем через надання Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України в межах договорів охоронних послуг з охорони громадського порядку на постах охорони громадського порядку розміщеними у будівлі Хмельницької обласної ради, а також Територіального управління ДБР з дислокацією у м. Хмельницькому.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, зокрема, поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Суд встановив, що Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України видана ліцензія №526911 (рішення про видачу ліцензії №238 від 05.03.2015) на охоронну діяльність.
Військовослужбовці Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, виконуючи функцію з охорони громадської безпеки і порядку, несуть на постах військову службу зі зброєю.
Відтак, вказана діяльність з надання охоронних послуг є основною та такою, що відповідає статті 2 Закону України «Про Національну гвардію України», а тому, не є факультативною (господарською).
Щодобовими командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) військовослужбовці Патрульної роти Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України направлялися на виконання завдань з охорони громадського порядку на визначених постах охорони громадського порядку у будівлі Хмельницької обласної ради та будівлі ТУ ДБР у м. Хмельницькому.
Відтак, такі військовослужбовці вважаються такими, що виконували обов'язки військової служби. За виконання обов'язків військової служби військовослужбовцям Національної гвардії України відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку зі значущістю виконуваних функцій державою гарантується право на отримання грошового забезпечення. Вказане твердження також кореспондується з правом на можливість заробляти собі на життя працею відповідно до статті 43 Конституції України.
Пунктом 30 частини 1 статті 2 БК визначено, що кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Відповідно до пункту 1 Порядку №228 кошторис має такі складові частини: загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету; спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.
Пунктами 18, 19 Порядку №228 встановлено, що формування спеціального фонду проекту кошторису в частині власних надходжень бюджетних установ (далі - власні надходження) здійснюється за групами та підгрупами, визначеними Бюджетним кодексом України.
Спеціальний фонд проекту кошторису передбачає складення зведення показників спеціального фонду кошторису за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання. Розподіл видатків бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді.
Згідно з пунктом 20 Порядку №228 під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності здійснення видатків на охорону праці, погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому бюджетному періоді.
Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Під час визначення обсягів видатків у проекті кошторису установи повинен забезпечуватися режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.
Отже, першочерговим є забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями. Грошове забезпечення військовослужбовців, яке не може бути поставлене в залежність від таких факторів як надходження грошей за надання послуг з охорони.
Відповідно до пункту 23 Порядку №228 видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.
При цьому розпорядник здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків за цими зобов'язаннями із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.
Оскільки заборгованостей установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом у ревізійний період який охоплює 2022 та 2023 рік не було, то згідно з вказаним положенням здійснювалося за встановленими напрямами використання (зокрема на будівельні роботи необхідні для підвищення боєздатності військової частини та закупівлю товарів і послуг необхідних для підтримання високої боєздатності військової частини). Тобто кошти (власні надходження), які надходили від надання охоронних послуг згідно з положеннями частини 4 статті 13 БК України були зараховані до спеціального фонду Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Жодним з перелічених нормативних актів безпосередньо не врегульовано порядок надання платних послуг по забезпеченню безпеки військовослужбовцями та процедур оплати грошового забезпечення цим військовослужбовцям, які в межах робочого часу залучаються до роботи на виконання, укладених військовою частиною, договорів по наданню вказаних платних послуг за рахунок спеціального фонду.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що зазначені положення вказують на необхідність покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням таких послуг, і не свідчать про необхідність складання штатного розпису по спеціальному фонду та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям саме із спеціального фонду.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №804/13692/15.
Отже, відповідачем правомірно здійснювалися видатки на грошове забезпечення військовослужбовців відповідно до кошторисних призначень із загального фонду в межах бюджетних асигнувань.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України виконати пункт 3 Вимоги "Про усунення порушень, виявлених ревізією" від 22.07.2024 №132208-14/1800-2024: забезпечити перерахування із спеціального до загального фонду державного бюджету за кодом доходів 24060300 "Інші надходження" видатки, які були проведені у минулі бюджетні періоди, кошти в сумі 2028832,58 грн, в тому числі по КЕКВ 2112 - 1662977,52 грн та КЕКВ 2120 - 365855,00 гривень; забезпечити в подальшому дотримання вимог пункту 20 Порядку №228 та пункту 4 статті 13 БК України.
Щодо твердження відповідача про визначення позивачем позовних вимог без врахування статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає їх помилковими з урахуванням такого.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Зазначеною нормою не передбачено поєднання вимоги зобов'язального характеру з вимогами про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності відповідача у випадку звернення з позовом суб'єкта владних повноважень.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач спростував, а позивач не підтвердив правомірність заявлених позовних вимог, а тому, в їх задоволенні слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області (провул. 2-й Кам'янецький 19/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 40913645)
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк