Справа № 560/14471/24
іменем України
14 травня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні ОСОБА_1 у закладах охорони здоров'я та відпустці для лікування, додаткової грошової винагороди у розмірі 20100 гривень за весь час перебування у розпорядженні після тяжкого поранення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні) та додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень Пунктами 12 та 13 розділу XXXIV Порядку №260 у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 збільшену до 100 000 грн додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні ОСОБА_1 у закладах охорони здоров'я та відпустці для лікування, додаткову грошову винагороду у розмірі 20100 гривень за весь час перебування у розпорядженні після тяжкого поранення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні) та додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень Пунктами 12 та 13 розділу XXXIV Порядку №260 у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 10.10.2023 одержав поранення за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини. Травми, отримані при захисті Батьківщини, є тяжкими. Проте Військова частина НОМЕР_1 не здійснила всіх належних виплат грошового забезпечення.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що грошове забезпечення позивачу нараховане та виплачене відповідно до норм законодавства.
До суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що не заперечує факт отримання грошового забезпечення у розмірах, зазначених відповідачем у відзиві, але не згідний з такими нарахуваннями.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.10.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.10.2024 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 25.10.2022 №201, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , позивач 14.06.2022 отримав поранення під час виконання обов'язків військової служби, в районі бойових дій, пов'язане із захистом Батьківщини.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 25.04.2023 №745, виданою Військовою частиною НОМЕР_2 , захворювання позивача ТАК, пов'язані з проходженням військової служби, травма позивача, Так, пов'язана із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми від 25.10.2022 №201, видана командиром військової частини НОМЕР_1 ), захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. Позивач на підставі статей 4 в, 64 в, 23 в, 75 в, 17 в, 39 в графи ІІ Розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.06.2022 №136 позивач вважається таким, що вибув на лікування з 14.06.2022, підстава - рапорт командира роти від 14.06.2022.
Згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.07.2022 №158 позивач вважається таким, що прибув з лікування та приступив до виконання службових обов'язків, поставлений на продовольче забезпечення з 05.07.2022, підстава - виписка із медичної карти стаціонарного хворого №1549 від 04.07.2022.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.07.2022 №175 позивач вважається таким, що вибув з 22.07.2022 до 31.07.2022 строком на 10 діб на лікування, знятий з продовольчого забезпечення, підстава - виписка №1549 від 04.07.2022.
У довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 29.10.2023 №1671/5711, виданій Військовою частиною НОМЕР_1 , зазначено, що 10.10.2023 позивач одержав поранення: множинні вогнепальні осколкові поранення кінцівок від 10.10.2023; сліпе поранення правого стегна, правої гомілки, обох стоп, згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 4275 від 18.10.2023, наданою КНП СОР «СОС ДРЗН», м. Суми. Поранення отримане за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойового завдання у складі 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , о 13:05 в АДРЕСА_1 , потрапив під ворожий танковий обстріл. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17.10.2023 №497.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 07.11.2023 №1861, виданої Національним військово-медичним клінічним центром «Головний військовий клінічний госпіталь», поранення позивача «ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини (довідка про обставини поранення від 29.10.2023 №1671/5711 видана командиром військової частини НОМЕР_1 )". Зазначено, що за наказом МОЗ №370 від 04.07.2007 поранення легкого ступеня. Позивач потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.
Згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.10.2023 №287 позивач вважається таким, що вибув на лікування з 10.10.2023, підстава - первинні медичні картки від 10.10.2023.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.11.2023 №317 позивач вважається таким, що: прибув та приступив до виконання службових обов'язків з лікування з 09.11.2023 з Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», підстава - виписний епікриз №14028 (за період з 18.10.2023 по 09.11.2023), рапорт позивача від 09.11.2023 (вх. №6243); вибув у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою на 30 діб, з 09.11.2023 по 08.12.2023, підстава - відпускний квиток №1671/176 від 09.11.2023, рапорт позивача від 09.11.2023 (вх. №6244), довідка ВЛК №1861 від 07.11.2023.
Згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.12.2023 №360 позивач вважається таким, що вибув на лікування з 20.12.2023, підстава - направлення на стаціонарне лікування №1671/593 від 20.12.2023.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.12.2023 №370 позивач вважається таким, що 30.12.2023 посаду та справи здав, а грошове забезпечення йому слід виплачувати в розмірі грошового забезпечення за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж 2 місяці.
Згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.01.2024 №18 позивач, який перебуває в розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , прибув з лікування, підстава - виписка із медичної карти стаціонарного хворого №3260 (за період з 20.12.2023 по 17.01.2024), рапорт позивача від 18.01.2024 (вх. №191).
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.01.2024 №24 позивач вважається таким, що вибув для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби у Збройних Силах України з 24.01.2024, підстава - направлення №1671/34 від 23.01.2024.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії, виданою Національним військово-медичним клінічним центом «Головний військовий клінічний госпіталь» 06.02.2024 №2946, травма позивача, отримана 10.10.2023 згідно з наказом МОЗ №370 від 04.07.2007 тяжка.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.02.2024 №39 позивач, який перебуває в розпорядженні командира військової частини, вважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов'язків після проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби у Збройних Силах України з 08.02.2024, підстава - рапорт позивача від 08.02.2024, довідка ВЛК №2946 від 06.02.2024.
Згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.02.2024 №54 позивач, який перебуває в розпорядженні командира військової частини, вважається таким, що вибув на лікування з 23.02.2024, підстава - направлення на оперативне лікування №1671/92 від 22.02.2024.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.03.2024 №86 позивач, який перебуває в розпорядженні командира військової частини, вважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов'язків з лікування з 26.03.2024, підстава - виписка із медичної карти стаціонарного хворого №486 (за період з 23.02.2024 по 25.03.2024), рапорт позивача від 26.03.2024 (вх. №1987).
Згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.03.2024 №92 позивач, який перебуває в розпорядженні командира військової частини, вважається таким, що вибув для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби у Збройних Силах України з 29.03.2024, підстава - направлення №1671/164 від 29.03.2024.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.05.2024 №142 позивач, який перебуває в розпорядженні командира військової частини, вважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов'язків після проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби у Збройних Силах України з 18.05.2024, підстава - довідка ВЛК №12520 від 17.05.2024, рапорт позивача від 19.05.2024 (вх. №2901).
Позивач перебував на стаціонарному лікуванні:
- з 14.06.2022 по 04.07.2022 (виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №1549 КНП ХОР «Обласний клінічний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення);
- з 10.10.2023 по 12.10.2023 (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №16855 Військово-медичного клінічного центру Північного регіону);
- з 12.10.2023 по 18.10.2023 (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №4275);
- з 18.10.2023 по 09.11.2023 (виписний епікриз № НОМЕР_3 );
- з 20.12.2023 по 17.01.2024 (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №3260 Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни);
- з 23.02.2024 по 25.03.2024 (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №486 Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни).
Згідно з інформаційною довідкою ФЕС Військової частини НОМЕР_1 , на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по основній діяльності):
- від 14.12.2022 №553, від 22.08.2022 №367 позивачу здійснено виплату додаткової винагороди за перебування на стаціонарному лікуванні після поранення, пов'язаного з захистом Батьківщини, згідно з Протоколом №4 за період з 14.06.2022 по 04.07.2022 в сумі 36773,34 грн (розрахунково-платіжна відомість №33 за грудень 2022 року);
- від 29.11.2023 №606 позивачу здійснено виплату додаткової винагороди за перебування на стаціонарному лікуванні після поранення, пов'язаного з захистом Батьківщини, згідно з Протоколом №30 за період з 10.10.2023 по 18.10.2023 в сумі 28596,77 грн (розрахунково-платіжна відомість №468 за грудень 2023 року);
- від 03.12.2023 №609 позивачу здійснено виплату додаткової винагороди за перебування на стаціонарному лікуванні після поранення, пов'язаного з захистом Батьківщини, згідно з Протоколом №31 за період з 18.10.2023 по 09.11.2023 в сумі 70856,46 грн (розрахунково-платіжна відомість №491 за грудень 2023 року).
Відповідно до наказів командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині):
- від 03.03.2024 №63 позивачу здійснено виплату додаткової винагороди за перебування на стаціонарному лікуванні після поранення, пов'язаного з захистом Батьківщини, згідно з Протоколом №35 за період з 20.12.2023 по 17.01.2024 в сумі 92145,16 грн (розрахунково-платіжна відомість №67 за січень 2024 року);
- від 27.05.2024 №150 позивачу здійснено виплату додаткової винагороди за перебування на стаціонарному лікуванні після поранення, пов'язаного з захистом Батьківщини, згідно з Протоколом №40 за період з 23.02.2024 по 25.03.2024 в сумі 103211,35 грн (розрахунково-платіжна відомість №245 за травень 2024 року).
Накази командира Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати позивачу додаткової винагороди за періоди перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення чи перебування у відпустці для лікування після поранення тяжкого ступеня, пов'язаного з захистом Батьківщини, за інші періоди, а також щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 20100 грн за час перебування у розпорядженні до фінансово-економічної служби не надходили.
З 01.01.2024 по 21.04.2024 позивачу виплачено грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі, з 22.04.2024 по 07.08.2024 - оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.08.2024 №227 з 08.08.2024 позивачу призупинено виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди у зв'язку з затриманням та порушенням проти нього кримінального провадження.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 17.05.2024 №12520, виданою Національним військово-медичним клінічним центром «Головний військовий клінічний госпіталь», травми, поранення позивача, ТАК, пов'язані з захистом Батьківщини (довідки про обставини травми видані командиром військової частини НОМЕР_1 №201 від 25.10.2022, №1671/5711 від 29.10.2023). Травма 14.06.2022 легка. Травма 10.10.2023 тяжка. На підставі статей 61-б, 4-в, 23-в, 41-в, 64-в, 67-в, 75-в, 76-в, 38-б графи ІІ Розкладу хвороб позивач придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 23.09.2024 №1671-229/785, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , позивач дійсно в період з 10.04.22 по 14.06.22, з 04.07.22 по 15.07.22, з 26.08.22 по 16.01.23, з 04.10.23 по 10.10.23 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в межах м. Харків Харківського району Харківської області, м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області, н.п. Макіївка Сватівського району Луганської області.
Позивач, вважаючи порушеними його права. звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Частиною 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статті 1-2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64 в Україні введено воєнний стан, який триває на час розгляду цієї справи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Щодо позовних вимог в частині додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, збільшеної до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні позивача у закладах охорони здоров'я та відпустці для лікування, суд зазначає та враховує таке.
Постановою №168 (у редакції з квітня 2022 року) у пункті 1 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
З 19.07.2022 редакція абзацу 1 пункту 1 Постанови №168 викладена наступним чином "Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.".
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість " 30000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом "пропорційність" із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Таким чином, на період дії воєнного стану військовослужбовці отримують додаткову винагороду до грошового забезпечення відповідно до Постанови №168 у сумі 30000,00 грн та 100000,00 грн (за час участі у безпосередніх бойових діях), а з 19.07.2022 - у сумі до 30000,00 грн та 10000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць.
В разі поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії мають право на отримання збільшеної винагороди в розмірі до 100 000 грн.
В той же час, суд зазначає, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості випадків перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000 гривень винагорода.
При цьому, суд зауважує, що сума додаткової грошової винагороди не є сталою, тобто не конкретно виплачується 30000,00 грн та 100000,00 грн, а розраховується пропорційно до відпрацьованих у конкретному місяці днів або днів перебування на стаціонарному лікуванні.
Як встановив суд, позивач перебував на стаціонарному лікуванні в періоди з 14.06.2022 по 04.07.2022, з 10.10.2023 по 12.10.2023, з 12.10.2023 по 18.10.2023, з 18.10.2023 по 09.11.2023, з 20.12.2023 по 17.01.2024, з 23.02.2024 по 25.03.2024.
При цьому, позивачу здійснено виплату додаткової винагороди за перебування на стаціонарному лікуванні після поранення, пов'язаного з захистом Батьківщини на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по основній діяльності) за періоди з 14.06.2022 по 04.07.2022 в сумі 36773,34 грн (накази від 14.12.2022 №553, від 22.08.2022 №367), з 10.10.2023 по 18.10.2023 в сумі 28596,77 грн (наказ від 29.11.2023 №606), з 18.10.2023 по 09.11.2023 в сумі 70856,46 грн (наказ від 03.12.2023 №609), а також, відповідно до наказів командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) за період з 20.12.2023 по 17.01.2024 в сумі 92145,16 грн (наказ від 03.03.2024 №63), за період з 23.02.2024 по 25.03.2024 в сумі 103211,35 грн (наказ від 27.05.2024 №150). Тобто здійснено виплату додаткової винагороди за всі періоди перебування позивача на стаціонарному лікуванні після поранення.
Наведеним заперечуються доводи позивача, наведені у відповіді на відзив, що відповідач не виплатив додаткову винагороду за період перебування на стаціонарному лікуванні з 14.06.2022 по 04.07.2022.
Відповідно до частини 11 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення.
Як встановив суд, згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.11.2023 №317 позивач вважається таким, що вибув у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою на 30 діб, з 09.11.2023 по 08.12.2023, підстава - відпускний квиток №1671/176 від 09.11.2023, рапорт позивача від 09.11.2023 (вх. №6244), довідка ВЛК №1861 від 07.11.2023.
Вже зазначено, що в разі поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці, які перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії мають право на отримання збільшеної винагороди в розмірі до 100000 грн.
Суд констатує, що вказані умови (пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою внаслідок такого поранення за висновком військово-лікарської комісії - довідка №1861 від 07.11.2023) у цих спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються документами, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте, в наказі командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.11.2023 №317 зазначено, що підставою для відпустки для лікування у зв'язку з хворобою на 30 діб, з 09.11.2023 по 08.12.2023 позивача є, зокрема, довідка ВЛК №1861 від 07.11.2023. Водночас, у довідці №1861 від 07.11.2023 вказано, що за наказом МОЗ №370 від 04.07.2007 поранення легкого ступеня. Оскільки не дотримано вимоги щодо перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, позивач не набув право на нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, збільшеної до 100000 грн за період з 09.11.2023 по 08.12.2023 під час перебування у відпустці для лікування.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, збільшеної до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні позивача у закладах охорони здоров'я та відпустці для лікування.
Щодо позовних вимог в частині додаткової винагороди в розмірі 100000 грн за пунктами 12 та 13 розділу XXXIV Порядку №260 у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, суд зазначає та враховує таке.
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за №177/39233, Порядок №260 доповнено новим розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», який застосовується з 01.02.2023. Надалі, наказом Міністерства оборони України від 26.09.2023 №566 «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2023 за №1705/40761, розділ XXXIV викладено в новій редакції, у тому числі змінена його назва на «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Згідно з пунктом 13 розділу XXXIV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку №260 військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров'я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров'я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
Зі змісту наведеного слідує, що військовослужбовці, які перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, включаються до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень.
Тобто обов'язковою умовою для виплати військовослужбовцям які перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень є тяжкість отриманого поранення.
Своєю чергою, документами, які засвідчують тяжкість отриманого поранення, є медичні висновки про ступінь важкості поранення, які надаються керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України одночасно під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення.
Як встановив суд, 10.10.2023 позивач отримав тяжке поранення під час захисту Батьківщини. Проте, в матеріалах справи відсутні відомості про прийняття рішення командиром Військової частини НОМЕР_1 щодо надання позивачу відпустки для лікування після тяжкого поранення. Так, позивач перебував у відпустки для лікування у зв'язку з хворобою на 30 діб, з 09.11.2023 по 08.12.2023 згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.11.2023 №317. Проте підставою для видання цього наказу зазначено, зокрема, довідку ВЛК №1861 від 07.11.2023, в якій вказано, що за наказом МОЗ №370 від 04.07.2007 поранення легкого ступеня. При цьому, суд критично оцінює довідку військово-лікарської комісії, видану Національним військово-медичним клінічним центом «Головний військовий клінічний госпіталь» 06.02.2024 №2946, в якій зазначено, що травма позивача, отримана 10.10.2023 згідно з наказом МОЗ №370 від 04.07.2007 тяжка, з урахуванням дати цієї довідки та періоду перебування позивача у відпустці для лікування.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині додаткової винагороди в розмірі 100000 грн за пунктами 12 та 13 розділу XXXIV Порядку №260 у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 20100 гривень за весь час перебування у розпорядженні після тяжкого поранення відповідно до Постанови №168 (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні), суд зазначає та враховує таке.
Згідно з абзацом 7 пункту 1-1 Постанови №168 військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.
Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі. Після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20 100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).
Зі змісту наведених норм слідує, що додаткова винагорода у розмірі 20100 грн щомісяця виплачується тим військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів після перебування в розпорядженні понад два місяці.
У відповіді на відзив зазначено, що позивач перебував у розпорядженні командира військової частини з 08.05.2024 до 08.08.2024.
Як встановив суд, згідно з наявними в матеріалах справи наказами, термін перебування позивача у розпорядженні (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) до кінця травня 2024 року не перевищував двох місяців.
Разом з тим, згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 17.05.2024 №12520, виданою Національним військово-медичним клінічним центром «Головний військовий клінічний госпіталь», на підставі статей 61-б, 4-в, 23-в, 41-в, 64-в, 67-в, 75-в, 76-в, 38-б графи ІІ Розкладу хвороб позивач придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Визнання позивача обмежено придатний до військової служби згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 25.04.2023 №745, виданою Військовою частиною НОМЕР_2 , суд оцінює критично, з урахуванням довідки від 17.05.2024 №12520 та терміну, в який перебування позивача у розпорядженні не перевищило два місяці.
Отже, оскільки позивач згідно з висновком військово-лікарської комісії не визнаний обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців, то право на виплату додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень щомісяця після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні в нього відсутнє.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач спростував, а позивач не підтвердив правомірність заявлених позовних вимог, а тому, в їх задоволенні слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк