Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
14 травня 2025 року № 520/20086/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" (вул. Гіршмана, 8-10, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ08734011), Центральної медичної (військово-лікарська) комісії МВС України Державної установи “Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України» (вул. Бердичівська, буд.1,м.Київ,04116, код ЄДРПОУ08735882) про визнання протиправними та скасування рішень, постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", Центральної медичної (військово-лікарська) комісії МВС України Державної установи “Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України» в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України Державної установи “Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України» оформлене листом від 04.06.2024 № 33/4-Л-228;
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної установи "Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" оформлену свідоцтвом про хворобу № 109 від 09.02.2024 в частині встановленого причинного зв'язку діагнозів, що пов'язані з проходженням військової служби: “остеохондроз, спрондилоартроз, спондильоз шийного відділу хребта, протрузія диску L3-L4, L4-L5, грижа диску L5-S1, стеноз хребетного каналу на рівні L4-S1 (операція 10.05.2023 - задній транспедікулярний спондилодез L4-L5-S1 “NX Medical» видалення грижі диска L4-L5) з транспедикулярною фіксацією хребта на рівні L4-L5-S1, з помірним порушенням функції хребта. Дискогенна правобічна радикулопатія L5, S1 корінців з парезом м'язів розгинів правої стопи, порушеннями чутливості та ходи. Дисцикуляторна енцефалопатія І ст. з вегетосудинними розладами» та зобов'язати Державну установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" винести постанову про встановлення причинного зв'язку зазначених діагнозів із захистом Батьківщини;
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної установи "Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" оформлену свідоцтвом про хворобу № 109 від 09.02.2024 в частині встановленого діагнозу дисцикуляторна енцефалопатія І ступеня з вегето-судинними розладами та зобов'язати Державну установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" встановити фактичний ступінь діагнозу - дисцикуляторна енцефалопатія ІІ ступеня з вегето-судинними розладами;
- зобов'язати Державну установу "Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" встановити ступінь тяжкості мінно-вибухової травми від 10.02.2023 ОСОБА_1 відповідно до Наказу МОЗ від 04.07.2007 № 370;
- стягнути з Відповідачів на користь Позивача понесені судові витрати в повному обсязі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 09.02.2024 року ним пройдено ВЛК в ДУ «Територіальному медичному об'єднанні МВС України по Харківській області» за результатом якого видано Свідоцтво про хворобу № 109 від 09.02.2024 року, відповідно до якого позивачу встановлено діагноз: Остеохондроз, спрондилоартроз, спондильоз шийного відділу хребта, протрузія диску L3-L4, L4-L5, грижа диску L5-S1, стеноз хребетного каналу на рівні L4-S1 (операція 10.05.2023 - задній транспедікулярний спондилодез L4-L5-S1 «NX Medical» видалення грижі диска L4-L5) з транспедикулярною фіксацією хребта на рівні L4-L5-S1, з помірним порушенням функції хребта. Дискогенна правобічна радикулопатія L5, S1 корінців з парезом м'язів розгинів правої стопи, порушеннями чутливості та ходи. Дисцикуляторна енцефалопатія І ст. з вегетосудинними розладами. Захворювання, ТАК, пов'язано з проходженням військової служби. Наслідки мінно-вибухової травми (10.02.2023): акубаротравми без порушення цілісності барабанних перетинок, лінійного перелому медіальної кісточки правої стопи, уламкового перелому правої таранної кістки правої стопи, перелому правої п'яткової кістки у вигляді консолідованих переломів медіальної, таранної кісточки, п'яткової кісток правої стопи, посттравматичної контрактури правого гомілковостонного суглобу з незначним порушенням функції, хронічної двобічної сенсоневральної приглухкуватості І (першого) ступеню, переважно ліворуч, суб'єктивного вушного шуму. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Неалкогольна жирова дистрофія печінки без порушення функції печінки. Короткозорість слабкого ступеню в 1,0 D правого ока, в 0,75 D лівого ока. Vis: OD=0,5sph-1,0D=1,0; OS=0,6sph-0,75D=1,0. Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статей 64а, 23б, 41в, 79в, 78в, 54г графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби «Положення про військово-лікарську комісію в ЗСУ», затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 р. № 402 - Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Позивач вважає, що рішення медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Територіального медичного об'єднання МВС України по Харківській області» у вигляді свідоцтва про хворобу № 109 від 09.02.2024 року прийнято з порушенням Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС. Так в оскаржуваному свідоцтві про хворобу не встановлена тяжкість травми, яка пов'язана із захистом Батьківщини та не вірно встановлений причинний зв'язок захворювань із проходженням військової служби та захворювань які нібито не пов'язані з проходженням військової служби, які насправді також пов'язані із захистом Батьківщини та занижено певні наявні в мене діагнози, що підтверджуються відповідною медичною документацією. Крім того, позивач не погодившись з вказаним Свідоцтвом, позивачем подано скаргу до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України Державної установи «Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України», у відповідь на яку надійшов лист, зміст якого полягає в наступному: «рішення в свідоцтві про хворобу від 09.02.2024 № 109/С прийнято у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2008 № 402, в редакції зі змінами, внесеними наказом Міноборони від 18.08.2023 № 490. Діагноз та причинний зв'язок мінно-вибухової травми, отриманої ОСОБА_1 10.02.2023, встановлено М(ВЛ)К обґрунтовано, у відповідності до акту про нещасний випадок № 442/23, затвердженого 03.07.2023 командуванням військової частини НОМЕР_2 . Ступінь вираженості діагностованих захворювань та наслідків зазначеної травми встановлено на час медичного огляду за результатами проведеного обстеження, що підтверджуються складеною на той час документацією. Згідно з довідкою військово-лікарської комісії КНКТ «Міська клінічна лікарня № 4» від 13.02.2023 № 1240 про потребу у відпустці за станом здоров'я у відповідності до наказу МОЗ від 04.07.2007 № 370 тяжкість травми ОСОБА_1 встановлена як легка. Підстав для перегляду рішення М(ВЛ)К щодо ОСОБА_1 на теперішній час немає.» З рішенням медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Територіального медичного об'єднання МВС України по Харківській області» у вигляді свідоцтва про хворобу № 109 від 09.02.2024 та рішенням Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України Державної установи «Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України» від 04.06.2024 позивач не погоджується, вважає їх протиправними, такими, що прийняті в порушення процедури встановленої законодавством та допущення порушення своїх прав, у зв'язку із чим підлягають скасуванню.
Відповідачем, Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що всі доводи позовної заяви не находять свого фактичного підтвердження, лікарі - експерти М(ВЛ)К ДУ ТМО діяли виключно в межах свої повноважень, прийняли рішення на підставі об'єктивного огляду, проведених обстежень та детального аналізу медичної документації. Ця позиція була підтвердження контролюючим органом, в особі ЦВЛК, яка листом від 04.06.2024 № 33/4-Л-228 підтвердила правомірність дій М(ВЛ)К ДУ ТМО, та провівши аналіз всіх документів не знайшла порушень.
Відповідачем, Центральною медичною (військово-лікарською) комісією МВС України Державної установи “Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України» подано відзив, згідно якого вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Дослідивши надані до справи матеріали, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , військовослужбовець за контрактом з 22.10.2018 року по теперішній час перебуває на військовій службі у військової частини НОМЕР_2 НГУ.
09.02.2024 року позивачем пройдено ВЛК в ДУ «Територіальному медичному об'єднанні МВС України по Харківській області» за результатом якого видано Свідоцтво про хворобу № 109 від 09.02.2024 року, відповідно до якого позивачу встановлено діагноз: Остеохондроз, спрондилоартроз, спондильоз шийного відділу хребта, протрузія диску L3-L4, L4-L5, грижа диску L5-S1, стеноз хребетного каналу на рівні L4-S1 (операція 10.05.2023 - задній транспедікулярний спондилодез L4-L5-S1 «NX Medical» видалення грижі диска L4-L5) з транспедикулярною фіксацією хребта на рівні L4-L5-S1, з помірним порушенням функції хребта. Дискогенна правобічна радикулопатія L5, S1 корінців з парезом м'язів розгинів правої стопи, порушеннями чутливості та ходи. Дисцикуляторна енцефалопатія І ст. з вегетосудинними розладами. Захворювання, ТАК, пов'язано з проходженням військової служби. Наслідки мінно-вибухової травми (10.02.2023): акубаротравми без порушення цілісності барабанних перетинок, лінійного перелому медіальної кісточки правої стопи, уламкового перелому правої таранної кістки правої стопи, перелому правої п'яткової кістки у вигляді консолідованих переломів медіальної, таранної кісточки, п'яткової кісток правої стопи, посттравматичної контрактури правого гомілковостонного суглобу з незначним порушенням функції, хронічної двобічної сенсоневральної приглухкуватості І (першого) ступеню, переважно ліворуч, суб'єктивного вушного шуму. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Неалкогольна жирова дистрофія печінки без порушення функції печінки. Короткозорість слабкого ступеню в 1,0 D правого ока, в 0,75 D лівого ока. Vis: OD=0,5sph-1,0D=1,0; OS=0,6sph-0,75D=1,0. Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби.
На підставі статей 64а, 23б, 41в, 79в, 78в, 54г графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби «Положення про військово-лікарську комісію в ЗСУ», затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 р. № 402 - Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Позивач вважає, що рішення медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Територіального медичного об'єднання МВС України по Харківській області» у вигляді свідоцтва про хворобу № 109 від 09.02.2024 року прийнято з порушенням Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС. Так в оскаржуваному свідоцтві про хворобу не встановлена тяжкість травми, яка пов'язана із захистом Батьківщини та не вірно встановлений причинний зв'язок захворювань із проходженням військової служби та захворювань які нібито не пов'язані з проходженням військової служби, які насправді також пов'язані із захистом Батьківщини та занижено певні наявні в нього діагнози, що підтверджуються відповідною медичною документацією.
Не погоджуючись з рішенням медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Територіального медичного об'єднання МВС України по Харківській області» у вигляді свідоцтва про хворобу № 109 від 09.02.2024 позивачем подано скаргу до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України Державної установи «Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України», у відповідь на яку надійшов лист, зміст якого полягає в наступному: «рішення в свідоцтві про хворобу від 09.02.2024 № 109/С прийнято у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2008 № 402, в редакції зі змінами, внесеними наказом Міноборони від 18.08.2023 № 490. Діагноз та причинний зв'язок мінно-вибухової травми, отриманої ОСОБА_1 10.02.2023, встановлено М(ВЛ)К обґрунтовано, у відповідності до акту про нещасний випадок № 442/23, затвердженого 03.07.2023 командуванням військової частини НОМЕР_2 . Ступінь вираженості діагностованих захворювань та наслідків зазначеної травми встановлено на час медичного огляду за результатами проведеного обстеження, що підтверджуються складеною на той час документацією. Згідно з довідкою військово-лікарської комісії КНКТ «Міська клінічна лікарня № 4» від 13.02.2023 № 1240 про потребу у відпустці за станом здоров'я у відповідності до наказу МОЗ від 04.07.2007 № 370 тяжкість травми ОСОБА_1 встановлена як легка. Підстав для перегляду рішення М(ВЛ)К щодо ОСОБА_1 на теперішній час немає.»
З рішенням медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Територіального медичного об'єднання МВС України по Харківській області» у вигляді свідоцтва про хворобу № 109 від 09.02.2024 та рішенням Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України Державної установи «Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України» від 04.06.2024 позивач не погоджується, вважає їх протиправними, такими, що прийняті в порушення процедури встановленої законодавством та допущення порушення моїх прав, у зв'язку із чим звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поряд з цим, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України Про військову службу і військовий обов'язок від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII у редакції на час спірних відносин).
За змістом частин першої, другої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
За змістом частини першої статті 2 Закону №2232-XII проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями (частина третя статті 2 Закону №2232-XII).
Статтею 70 Закону України від 19 листопада 1992 року №2801-XII Основи законодавства України про охорону здоров'я (далі - Закон №2801-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців і військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до статей 50, 61, 65, 77 Закону України "Про Національну поліцію", ч. 10 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", статті 21 Закону України "Про Національну гвардію України", статті 70 "Основи законодавства України про охорону здоров'я" та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 року № 285 затверджено "Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС" (далі Положення № 285 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яке визначає організацію діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.
Разом з тим, суд звертає уваги, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Національної гвардії України, тому спірні правовідносини регулюються Положенням № 285.
Пунктом 2 Розділу І Положення № 285 встановлено, що Основними завданнями М(ВЛ)К є:
1) визначення за станом здоров'я та фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності, крім цього, за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), здобувачів вищої освіти в ЗВО, придатності (непридатності) поліцейських до подальшої служби в поліції, проходження служби у відрядженні за кордоном;
2) визначення за станом здоров'я та фізичного розвитку придатності кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України (далі - ВВНЗ), ступеня придатності військовослужбовців Національної гвардії України (далі - НГУ) до подальшого проходження військової служби;
3) визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) поліцейських, військовослужбовців НГУ, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, а також колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового і начальницького складу);
4) визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), що спричинили смерть (загибель) поліцейських, військовослужбовців НГУ, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, колишніх осіб рядового і начальницького складу;
5) проведення лікарсько-льотної експертизи щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців НГУ, працівників поліції та НГУ, які претендують на призначення або призначені на посади льотного складу, персоналу з управління повітряним рухом, персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами (далі - БпАК).
Відповідно до ч. 3 п. 4 Розділу І Положення № 285 при здійсненні військово-лікарської експертизи щодо військовослужбовців НГУ, резервістів, кандидатів на військову службу за контрактом, кандидатів на навчання у ВВНЗ М(ВЛ)К керуються Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про ВЛЕ).
Рішення М(ВЛ)К про причинний зв'язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) поліцейських, колишніх поліцейських приймаються згідно з вимогами цього Положення. Рішення М(ВЛ)К про причинний зв'язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) військовослужбовців НГУ, колишніх військовослужбовців НГУ приймаються згідно з вимогами Положення про ВЛЕ.
Позивач в адміністративному позові посилається на те, що М(ВЛ)К неправильно встановило причинний зв'язок захворювань та не вказало, що усі діагнози які нібито пов'язані з проходженням військової служби, насправді отримані під час захисту Батьківщини. Так як відповідні діагнози, а саме: остеохондроз, спрондилоартроз, спондильоз шийного відділу хребта, протрузія диску L3-L4, L4-L5, грижа диску L5-S1, стеноз хребетного каналу на рівні L4-S1 (операція 10.05.2023 - задній транспедікулярний спондилодез L4-L5-S1 «NX Medical» видалення грижі диска L4-L5) з транспедикулярною фіксацією хребта на рівні L4-L5-S1, з помірним порушенням функції хребта; Дискогенна правобічна радикулопатія L5, S1 корінців з парезом м'язів розгинів правої стопи, порушеннями чутливості та ходи; Дисцикуляторна енцефалопатія І ст. з вегетосудинними розладами, з'явилися у ОСОБА_1 саме після отримання мінно-вибухової травми 10.02.2023 року.
Зазначає, що відповідно до численних медичних виписок протягом тривалого лікування наслідків мінно-вибухової травми 10.02.2023 року у військовослужбовця одразу одночасно було виявлено: закриті переломи правої п'яткової таранної кісток, внутрішньої щиколотки справа; закритий перелом лівої п'яткової кістки; больовий та набряковий синдроми; порушення функцій правої та лівої н/кінціок; акубаротравма; полісегментарний остеорхондрозшийного та попереково-крижового відділів хребта; протрузія дисків L3-L4; кила дисків L4-L5, L5-S1; порушення функції хребта; дисцикуляторна посттравматична енцефалопатія І ст. з лікворно-гіпертензивним, вестибуло-атактичним, астенічним, цефалгічним синдромами (виписка №1648 із медичної карти стаціонарного хворого хірургічноо відділення від 21.02.2023 року КПН «Мереф'янська центральна районна лікарня). Тобто той діагноз, що М(ВЛ)К встановило про пов'язаність з проходженням військової служби, фактично отриманий під час захисту Батьківщини після отриманої мінно-вибухової травми, так до цього у військовослужбовця ОСОБА_1 не встановлювався даний діагноз, так як щороку він проходив плановий медичний огляд перебуваючи на військові службі за контрактом, та жодних порушень стану здоров'я у військовослужбовця не виявлено. Тобто зазначені захворювання у військовослужбовця виявлено після отримання мінно-вибухової травми 10.02.2023 року та з'явилися саме після подій, що мали місце 10.02.2023 року, а тому мають причинний зв'язок захворювань саме із захистом Батьківщини.
Крім того, позивач вказує, що у свідоцтві про хворобу №109 від 09.02.2024 року неправильно встановлено ступінь діагнозу дисцикуляторна енцефалопатія, так як відповідно до продовження цього свідоцтва про хворобу та усієї медичної документації ступінь даного діагнозу визначений у ОСОБА_1 саме ІІ (другий), тобто М(ВЛ)К занизило діагноз військовослужовця та замість другого ступеня дисцикуляторної енцефаопатії вказаноо перший та дисцикуляторна енцефалопатія ІІ ступеня підпадає під пункт «Б» ст. 41 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби «Положення про військово-лікарську комісію в ЗСУ», затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 р.№ 402.
Окрім того, позивач зазначає, що відповідно до консультативного висновку спеціаліста від 14.04.2024 року з КНП «ЦПМД №2 Харківського району» наданого невропалогом в якого ОСОБА_1 перебуває під наглядом протягом всього часу лікування внаслідок мінно-вибухової травми 10.02.2023 року вказано про те, що наслідками мінно-вибухової травми 10.02.2023 року є діагнози: акубаротравма без порушення цілісності барабанних перетинок, суб'єктивного вушного шуму; дисцикуляторна посттравматична енцефалопатія ІІ ступеня; Дискогенна правобічна радикулопатія L5, S1 корінців з вираженим парезом м'язів розгинів правої стопи, порушеннями чутливості та ходи; посттравматичний остеохондроз, спрондилоартроз, спондильоз шийного відділу хребта, протрузія диску L3-L4, L4-L5, грижа диску L5-S1, стеноз хребетного каналу на рівні L4-S1 (операція 10.05.2023 - задній транспедікулярний спондилодез L4-L5-S1 «NX Medical» видалення грижі диска L4-L5) з транспедикулярною фіксацією хребта на рівні L4-L5-S1, з помірним порушенням функції хребта - всі зазначені діагнози є наслідком саме мінно-вибухової травми 10.02.2023 року, відповідно мають бути пов'язані із захистом Батьківщини.
Крім того, вищезазначеною медичною документацією встановлено саме дисцикуляторну постравматичну енцефалопатію, тобто діагноз отриманий після травми, а саме внаслідок мінно-вибухової травми 10.02.2023 року, відповідно має встановлюватися причинний зв'язок зазначеного захворювання із захистом Батьківщини, так як попередньо до 10.02.2024 року ОСОБА_1 даний діагноз не встановлювався та він є наслідком мінно-вибухової травми, так як є посттравматичним та наслідком акубаротравми. При цьому відповідно до свідоцтва про хворобу № 109 від 09.02.2024 року Акубаротравму пов'язано із захистом Батьківщини, проте дисцикуляторну посттравматичну енцефалопатію. Яка є наслідком акубаротравми М(ВЛ)К не пов'язало із звхитом Батьківщини, у зв'язку із чим у військовослужбовця виникає питання стосовно об'єктивності проведення ВЛК та об'єктивного фактичного встановлення причинного зв'язку захворювань із захистом Батьківщини, так як наразі причинний зв'язок встановлено неправильно.
Що стосується діагнозу: неалкогольна жирова хвороба печінки з незначним порушенням функцій, позивач зазначив, що вказаний діагноз у нього з'явився після проведеного лікування попередніх діагнозів, так як через велике дозування ліків та препаратів, в нього з'явилися проблеми з печінкою, та так він лікував на той момент травму та захворювання після мінно-вибухової травми отриманої 10.02.2023 року, то М(ВЛ)К також неправильно встановлено причинний зв'язок даного захворювання, так як воно також пов'язано із захистом Батьківщини та проходженням військової служби.
Крім того, позивач вказав, що оскаржуваним рішення М(ВЛ)К взагалі не встановлено ступеня тяжкості травми пов'язаної із захистом Батьківщини відповідно до Наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 року, що також порушує процедуру проведення ВЛК, так як усі травми мають бути встановлені по тяжкості (тяжка або легка). А рішенням Центральної М(ВЛ)К встановлено, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії КНКТ «Міська клінічна лікарня № 4» від 13.02.2023 № 1240 про потребу у відпустці за станом здоров'я у відповідності до Наказу МОЗ від 04.07.2007 № 370 тяжкість травми ОСОБА_1 встановлена як легка. При цьому вказана довідка, на яку посилається Відповідач 2 видана через три дні після отриманої травми, після чого ОСОБА_1 перебував понад півроку на безперервному стаціонарному лікуванні та наслідки травми до сих пір в нього не зникли, крім того внаслідок зазначеної травми ОСОБА_1 і визнано непридатним до військової служби. Таким чином, Відповідачем 1 допущено протиправну бездіяльність стосовно не встановлення взагалі ступеня тяжкості травми, а в свою чергу Відповідачем 2 допущено протиправні дії стосовно посилання на встановлений ступінь тяжкості травми первинною довідкою ВЛК, що видавалась через три дні після травми, не враховуючи подальше тривале лікування та втрату працездатності, та не захистивши права Позивача і не зобов'язавши Відповідача 1 встановити реальний ступінь тяжкості травми.
При цьому суд зазначає, що в межах адміністративного процесу суд не може надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті розкладу хвороб, оцінку визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), оскільки суд не є фахівцем у медичній галузі.
Так, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 по справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію конкретних статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), виходить за межі судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, де зроблено правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
При цьому, суд зазначає, що у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно встановлених діагнозів та пов'язаності діагнозів із захистом Батьківщини, він має право звернутися до Центральної медичної військово-лікарської комісії МВС України для перегляду відповідної постанови.
Так, з матеріалів справи встановлено, що позивач скористався своїм правом та оскаржив до Центральної медичної (військово - лікарняної) комісії МВС України Державної установи "Головний медичний центр МВС України" постанову ДУ "ТМО МВС України по Харківській області" у вигляді свідоцтва про хворобу № 109 від 09.02.2024, у відповідь на яку позивачу надійшов лист відповідача 2.
Проте, Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно із п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі -ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК(ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.4.5 розділу І Положення №402 передбачено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до ЦВЛК.
Згідно із п. 2.3 розділу І Положення № 402, на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Відповідно до п.п. 2.3.4. п. 2.3 Положення № 402 ЦВЛК (серед іншого) має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Положеннями п. 2.1. п. 2.2 Положення № 402 передбачено, що ЦВЛК є штатною військово-лікарською установою, яка приймає постанови що є обов'язковою для штатних та позаштатних ВЛК.
Згідно із п. 2.3.5 Положення № 402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Аналізуючи норми Положення № 402 суд дійшла висновку, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів.
Отже, відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Так саме постанова ЦВЛК є актом індивідуальної дії, який в подальшому заявник може оскаржити у відповідності до п. 2.3.5 Положення №402 та є підставою для перегляду її в судовому порядку.
З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що в рамках спірних правовідносин відповідач 2 не прийняв передбаченого законодавством вмотивованого рішення, не дав оцінку зазначених позивачем порушень ВЛК, а направлений на адресу позивача лист, таким рішенням вважатися не може, що в свою чергу свідчить про допущення відповідачем 2 протиправної бездіяльності, отже скарга позивача розглянута ДУ «ГМЦ МВС України» не у відповідності до приписів Положення №402.
А тому для належного та ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, шляхом визнання протиправної бездіяльності Державної установи "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" (Центральна медична (військово-лікарська) комісія) щодо не здійснення належного розгляду скарги ОСОБА_1 від 08.05.2024 на постанову Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» оформлену свідоцтвом про хворобу № 109 від 09.02.2024 та зобов'язання Державну установу "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" (Центральна медична (військово-лікарська) комісія) розглянути скаргу ОСОБА_1 від 08.05.2024 на постанову Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» оформлену свідоцтвом про хворобу № 109 від 09.02.2024 із прийняттям вмотивованого рішення, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Таким чином, суд приходить до висновків що позовні вимоги належить задовольнити частково.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" (вул. Гіршмана, 8-10, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ08734011), Центральної медичної (військово-лікарська) комісії МВС України Державної установи “Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України» (вул. Бердичівська, буд.1,м.Київ,04116, код ЄДРПОУ08735882) про визнання протиправними та скасування рішень, постанови, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" (Центральна медична (військово-лікарська) комісія) щодо не здійснення належного розгляду скарги ОСОБА_1 від 08.05.2024 на постанову Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» оформлену свідоцтвом про хворобу № 109 від 09.02.2024.
Зобов'язати Державну установу "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" (Центральна медична (військово-лікарська) комісія) розглянути скаргу ОСОБА_1 від 08.05.2024 на постанову Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» оформлену свідоцтвом про хворобу № 109 від 09.02.2024 та за результатами її розгляду прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням висновків суду у даній справі.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В