Справа № 500/4464/24
15 травня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюка Р.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 року №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі № 500/4464/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2025 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі №500/4464/24 - скасовано частково, а саме: в частині вирішення позовних вимог, які стосуються періоду з 01.07.2021 по 16.01.2024 і в цій частині прийняти нову постанову.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в частині вимог за період з 01.07.2021 по 16.01.2024 - залишити без розгляду.
Абзац третій резолютивної частини рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі №500/4464/24 - змінити, замінивши фразу «з 01.07.2021» на «з 17.01.2024».
До суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №500/4464/24 з поданням звіту.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що на виконання рішення суду розмір пенсії згідно до розрахунків із матеріалів пенсійної справи становить 12728,82 грн. Тобто, на виконання рішення суду відповідач здійснив розрахунок пенсії виходячи із шести мінімальний пенсій за віком станом на 2024 рік (2093 грн), однак станом на 2025 рік мінімальна пенсія за віком становить 2361 грн. Тому розмір пенсії на виконання рішення суду має становити 14336,8 грн ( 14166 ( 6*2361) + 170,82). На думку заявника, має місце порушення з боку відповідача норм чинного законодавства при виконанні рішення суду у справі №500/4464/24, а тому наявні усі правові підстави для застосування заходів у порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою суду від 15.05.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 16.09.2024 у справі №500/4464/24.
Відповідач на заяву про встановлення способу і порядку виконання рішення вказує про виконання ним рішення суду. На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №500/4464/24 та постанови суду апеляційної інстанції від 10.01.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області проведено ОСОБА_1 перерахунок основної пенсії з 17.01.2024 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 06.06.1996 № 230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком. Після проведеного перерахунку загальний розмір пенсії ОСОБА_1 становить: з 17.01.2024 - 12728, 82 грн.; з 01.04.2024 - 12728, 82 грн.; з 01.01.2025 - 12728, 82 грн та 01.03.2025 - 12728, 82 грн.
Рішення суду виконано операцією “Макетна обробка» у відповідності до листа Пенсійного фонду України від 27.02.2025 №2800-030103-9/13214.
Про виконання рішення суду у справі №500/4464/24 повідомлено також представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дзіся А.Р., листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 18.03.2025 №1900- 09305-8/13186, із надісланням витягу з електронної пенсійної справи ОСОБА_1 рішення 961150155362 про перерахунок пенсії на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі №500/4464/24.
Також, у даному листі проінформовано представника позивача адвоката Дзіся А.Р. про те, що за результатами проведеного перерахунку на виконання вище зазначеної постанови заборгованість за період з 17.01.2024 по 31.03.2025 в сумі 102908,69 грн. внесена до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Враховуючи положення ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 та ч.2 ст.378 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення у порядку письмового провадження.
При вирішені питання щодо наявності підстав для встановлення способу і порядку виконання рішення, суд враховує наступне.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (ч.1 ст.370 КАС України).
Положеннями ч.1 ст.382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За приписами ч.1-3, 10, 11 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
З судового рішення, яке підлягає виконанню, вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зобов'язано здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з 17.01.2024 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 06.06.1996 №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком.
За результатами проведеного перерахунку на виконання постанови суду заборгованість за період з 17.01.2024 по 31.03.2025 в сумі 102908,69 грн. внесена до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Оцінюючи не виплату грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів на їх виплату, суд звертає увагу на таке.
Приписами статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно з п.1, 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення № 28-2), Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.
Пунктом 3 Положення № 28-2 визначено, що основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.
Відповідно до п.4 Положення № 28-2 управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Аналіз наведених вище норм, надає суду підстави для висновку, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Разом з тим, в заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення заявник вказує, що на виконання рішення суду відповідач здійснив розрахунок пенсії виходячи із шести мінімальний пенсій за віком, застосувавши мінімальну пенсію за віком, яка затверджена станом 2024 рік в розмірі 2093,00 грн, однак станом на 2025 рік мінімальна пенсія за віком становить 2361,00 грн.
Із змісту заяви про встановлення судового контролю випливає, що позивач фактично не погоджується з діями ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо застосування при розрахунку його пенсії у 2025 році розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2093,00 грн.
Разом з тим необхідно зауважити, що при вирішенні питання покладення на відповідача обов'язку подати звіт про виконання рішення суду, підлягає встановленню сам факт виконання/невиконання судового рішення. У випадку зобов'язання орган Пенсійного фонду провести перерахунок пенсії доказом виконання рішення суду є прийняте рішення про перерахунок пенсії у визначеному розмірі та з відповідної дати.
З наявних матеріалів справи слідує, що рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідач прийняв 27.02.2025; перерахунок пенсії проведено з 17.01.2024 (як встановлено у резолютивній частині рішення суду у даній справі); перерахований розмір пенсії згідно з рішенням суду - шість мінімальних пенсій за віком становить 12728,00 грн. Сума нарахувань за період з 17.01.2024 по 31.03.2025 становить 102908,69 грн.
Отже, на переконання суду, у цьому разі не доведено наявність правових та фактичних підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України, оскільки з доводів заяви вбачається незгода із застосованою ГУ ПФУ в Тернопільській області величиною мінімальної пенсії за віком у 2025 році, що не була предметом розгляду суду, зокрема, у справі №500/4464/24, а тому у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Наведені обставини спростовують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, а відтак заяву про встановлення судового контролю слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 15 травня 2025 року.
Головуючий суддя Грицюк Р.П.