Справа № 500/844/25
15 травня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Квартал" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
Приватне підприємство "Квартал" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.11.2024 №068019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 жовтня 2024 року старшим інспектором Відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті у Тернопільській області проведено перевірку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 .
За результатами перевірки складено акт №051556 від 10.10.2024, у якому зазначено про порушення абзацу третього частини першої статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт", а саме перевозився вантаж, де на момент перевірки були відсутні: ТТН форми 1-тн, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
В подальшому, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті 19.11.2024 винесено постанову №068019 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн, відповідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону.
Проте позивач не погоджується із даною постановою, вважає її протиправною та вказує, що норми Правил №363 не встановлюють жодних вимог до товарно-транспортної накладної, у разі перевезень вантажу суб'єктом господарювання для власних потреб, адже при перевезенні вантажів для власних потреб відсутні такі суб'єкти перевезень як замовник, вантажовідправник та вантажоодержувач.
Зазначає, що основним видом діяльності приватного підприємства "Квартал-Л" є збирання безпечних відходів (КВЕД 38.11).
10 жовтня 2024 року підприємством проводився збір контейнерів на території обслуговування для їх заміни та ремонту, тобто перевезення вантажу здійснювалось для власних потреб підприємства, коли сторонній перевізник відсутній.
Тому, позивач вважає, що у приватного підприємства "Квартал-Л" був відсутній обов'язок щодо складення товарно-транспортної накладної, а у водія відсутній обов'язок мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, будь-яку товарно-транспортну накладну.
Також вказує, що враховуючи код класифікації видів економічної діяльності підприємства (38.11 збирання безпечних відходів) та ознаки суб'єктів господарювання, на яких поширюється дія положень Інструкції №385, позивач вважає, що у водія приватного підприємства "Квартал-Л" був відсутній обов'язок мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Ухвалою судді від 18.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
27.02.2025 до суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив, я кому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що 10.10.2024 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки MERSEDES-BENZ н.з. НОМЕР_1 свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_3 .
Відповідно до інформації з свідоцтва реєстрації транспортного засобу власником є ОСОБА_1 .
Вказаним транспортним засобом здійснювалися вантажні перевезення (контейнери), однак товарно-транспортної накладної на вантаж для проведення перевірки, як і будь-якого іншого документу на вантаж надано не було.
Також під час перевірки встановлено, що автомобільний перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, водій не веде облік режиму праці та відпочинку.
Наведене слугувало підставою для винесення оскаржуваної постанови.
05.03.2025 до суду від Приватного підприємства "Квартал-Л" надійшла відповідь на відзив, а якій представник вказує, що в порушення пункту 4 Порядку №1567 у направленні на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 07 жовтня 2024 року №005643 не зазначено акти законодавства, додержання яких перевіряється та не конкретизовано ділянку дороги та маршрут, які підлягають контролю.
Зазначає, що в акті № 051556 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 10.10.2024 у графі "місце перевірки" зазначено "а/д Р-41 об'їзна м.Тернопіль", хоча такої ділянки дороги не передбачено у направленні на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 07 жовтня 2024 року №005643, тому з огляду на вищенаведене, позивач вважає дії щодо проведення перевірки інспекторами Укртрансбезпеки саме на даній ділянці дороги неправомірними.
Також позивач вказує на те, що статтею 1 Конвенції №153 чітко визначено сферу застосування норм такого міжнародного акту, яка застосовуються:
до найманих водіїв, які працюють на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін,
до найманих водіїв, які працюють на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів,
до власників транспортних засобів, зайнятих професійно автомобільними перевезеннями, та до членів їхніх сімей, які не отримують заробітної плати, коли вони працюють водіями.
Зазначає, що Положення №340 розроблено відповідно до Конвенції №153, і норми такого положення не повинні суперечити нормам Конвенції, а у разі виникнення колізій - застосовуються норми міжнародного договору, тобто стаття 1 Конвенції №153.
Тому, враховуючи основний вид економічної діяльності позивача (38.11 збирання безпечних відходів) вважає, що ПП "Квартал-Л" не підпадає під сферу дії Конвенції №153, а посилання відповідача на застосування пункту 1 статті 5 Конвенції №153 на усіх водіїв у звичайних умовах життєдіяльності є хибним.
Також вказує, що обов'язок мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу покладається на водіїв транспортних засобів автомобільних перевізників, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами.
Тому, враховуючи код класифікації видів економічної діяльності підприємства (38.11 збирання безпечних відходів) та ознаки суб'єктів господарювання, на яких поширюється дія положень Інструкції №385, вважає, що у водія приватного підприємства "Квартал-Л" був відсутній обов'язок мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
06.03.2025 до суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник вказує, що інформацію про всі автомобільні дороги державного та місцевого значення на території Тернопільської області фізично неможливо розмістити у направленні на рейдову перевірку через їх значну кількість, тож у направленні на рейдову перевірку зазначено: автомобільні дороги в межах Тернопільської області та інші об'єкти. У даному випадку рейдова перевірка проводилася у межах Тернопільської області, що відповідає направленню №005643.
Вказує, що пунктом 1.5 Положення № 340 визначено, що тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв; Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення (пункт 6.1 Положення № 340).
Тому, позивач підпадає під дію даного Положення, оскільки на час проведення рейдової перевірки здійснювалися внутрішні перевезення вантажів транспортним засобом з повною масою понад 3,5 тонн, що обладнаний тахографом.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Ухвалою суду від 07.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника Приварного підприємства "Квартал-Л" від 05.03.2025 про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 07.10.2024 та направлення на рейдову перевірку №005643 від 07.10.2024 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на автомобільній дорозі Р-41, м. Тернопіль.
10.10.2024 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки MERSEDES-BENZ н.з. НОМЕР_1 свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_3 . Відповідно до інформації з свідоцтва реєстрації транспортного засобу власником є ОСОБА_1 .
Під час перевірки було встановлено:
відповідно до пункту F.1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 повна маса транспортного засобу (марки MERSEDES-BENZ н.з. НОМЕР_1 ) становить 7490 кг;
автомобільний перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, водій не веде облік режиму праці та відпочинку;
відсутня товарно-транспортна накладна на вантаж.
Зважаючи на виявлене порушення, а саме відсутність документів на вантаж та протоколу перевірки та адаптації тахографу було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР051556 від 10.10.2024.
В акті зафіксовано порушення вимог абз.3 ч.1 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону.
Водій від підпису відмовився, ні зауважень, ні заперечень не надав.
Про дату та час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №АР051556 від 10.10.2024 позивача було інформовано, що підтверджується його особистим написом та підписом на списку відправлень.
Під час розгляду акта №АР051556 від 10.10.2024 та матеріалів справи встановлено, що позивачем допущено порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
За результатами розгляду акта №АР051556 від 10.10.2024, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області було винесено постанову №068019 від 19.11.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ПП "Квартал-Л", у сумі 17000,00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до абзацу 1 пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
За приписами пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Згідно абзацом 2 пункту 27 Порядку №1567 за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-ІІІ).
Згідно частини першої статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:
автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
У відповідності до частини першої статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Зокрема, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363). Приписами п.1 Правил визначено: вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення; перевізник - фізична або юридична особа суб'єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами; товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Відповідно до п.11.1 зазначених Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Отже, обов'язковість оформлення товарно-транспортної накладної прямо визначена Законом, крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що підприємством проводився збір контейнерів на території обслуговування для їх заміни та ремонту.
Проте суд зауважує, що перевезення вантажу для власних потреб не змінює правовий статус позивача як автоперевізника - юридичної особи, який бере участь у дорожньому русі, і на якого законодавством покладаються відповідні обов'язки. Пояснення позивача про те, що вантаж перевозиться для власних потреб, не спростовує необхідність оформлення та надання перевіряючим документів, на підставі яких таке перевезення здійснюється.
А тому, суд погоджується з позицією відповідача, що під час перевірки у водія була відсутня товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, які відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" повинні знаходитись у водія і надаватися для перевірки.
Також, відповідно до статті 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані:
організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Згідно п. 1.3 Інструкції № 385 ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385 картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; перевізники - суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР; ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб'єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції "майстерні або механіка" та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб'єктів господарювання (далі - Перелік).
Згідно п. 2.2 Інструкції № 385 ПСТ установлюють тахографи на транспортні засоби, що перебувають в експлуатації, та виконують роботи з технічного обслуговування тахографів згідно із замовленнями перевізників відповідно до вимог ЄУТР, а також виробників тахографів та транспортних засобів.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції № 385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.
Згідно п. 4 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року № 340 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту 6.1 Положення, затвердженого цим наказом, який набирає чинності для: нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 150 км, перевезення небезпечних вантажів - з 01.06.2012; перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн, нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю від 50 до 150 км - з 01.06.2013; перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01.06.2015.
Відповідно до п. 1.2, п. 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів № 340, це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Згідно п. 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
При цьому, Верховний Суд в постанові від 06 вересня 2024 року по справі № 600/302/23-а вказав, що вжите у нормі п. 6.1 Положення № 340 слово "понад" вказує на перевищення маси 3,5 тонн, тобто законодавець визначив обов'язок по обладнанню вантажного автомобіля діючими та повіреними тахографами з повною масою автомобіля більше ніж 3,5 тонн.
З матеріалів справи, а саме зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , слідує, що повна маса транспортного засобу MERSEDES-BENZ, н.з. НОМЕР_1 становить 7490 кг.
Проте, при перевірці виявлено, що автомобільний перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, водій не веде облік режиму праці та відпочинку.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що обов'язок мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу покладається на водіїв транспортних засобів автомобільних перевізників, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами. Тому, враховуючи код класифікації видів економічної діяльності підприємства (38.11 збирання безпечних відходів) та ознаки суб'єктів господарювання, на яких поширюється дія положень Інструкції №385, позивач вважає, що у водія приватного підприємства "Квартал-Л" був відсутній обов'язок мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Поряд із цим суд зауважує, що з 01.06.2015 набула чинності вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн. У разі відсутності такого пристрою, водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку водія.
Аналогічний підхід щодо застосування наведених норм Інструкції №385 та Положення №340 викладено у постанові Верховного Суду від 31.10.2023 у справі №440/17062/21, від 14.12.2023 у справі №340/5660/22.
Також у постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17 Верховний Суд зауважував на тому, що положеннями статті 48 Закону № 2344-III визначено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією №385 та Положенням №340.
Отже, для здійснення внутрішніх перевезень обов'язковими документами є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документів під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.
Відсутність під час перевірки у водія роздруківки даних роботи тахографа, яка, відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ та підпункту 3.3 Інструкції №385, повинна бути у водія, якщо він не використовує особисту картку водія, є підставою для притягнення позивача для відповідальності згідно з абзацом третім частини першої статті 60 вказаного Закону (такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі №440/2336/23).
При цьому, код класифікації видів економічної діяльності підприємства не змінює правовий статус позивача як автоперевізника, який бере участь у дорожньому русі, і на якого законодавством покладаються відповідні обов'язки.
Крім цього, суд відхиляє, як безпідставне покликання позивача на те, що в акті №051556 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 10.10.2024 у графі "місце перевірки" зазначено "а/д Р-41 об'їзна м.Тернопіль", хоча такої ділянки дороги не передбачено у направленні на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 07 жовтня 2024 року №005643, а тому проведення перевірки інспекторами Укртрансбезпеки саме на даній ділянці дороги є неправомірним, з огляду на наступне.
У відповідності до п.14 Порядкум1567, рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
У даному випадку рейдова перевірка проводилася у межах Тернопільської області (а/д Р-41), що відповідає направленню №005643.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону № 2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із змісту оскаржуваної постанови № 068019 вiд 19.11.2024 слідує, що за допущене порушення вимог ст. 48 Закону № 2344-III відповідачем на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн (1000 х 17,00 грн).
Враховуючи наведене, відповідач правомірно виніс відносно позивача оскаржувану постанову за відсутність у водія протоколу перевірки та адаптації тахографа (картки водія/тахокарт), або індивідуальної контрольної книжки водія, а також, товарно-транспортної накладної.
При цьому, якщо перевізником вантажовідправником і вантажоодержувачем є одна і та ж особа, то саме такі відомості вказуються у відповідних графах товарно-транспортної накладної.
Додатково слід зазначити, що штраф правомірно застосовано саме за відсутність у водія документів станом на час перевірки, оскільки штрафні санкції за порушення режимів праці та відпочинку застосовуються за наявності документів (протокол перевірки та адаптації тахографа, картка водія/тахокарти, або індивідуальна контрольна книжка водія), саме з аналізу яких і встановлюється чи водій порушив такий режим.
Відповідно до положення ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач під час розгляду справи по суті, не довів належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та наявні докази, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 15 травня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Приватне підприємство "Квартал-Л" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Карпенка, 12, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46018, код ЄДРПОУ 34473660);
відповідачі:
- Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження/місце проживання: вул. Тролейбусна, 12, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46027, код ЄДРПОУ 39816845);
- Державна служба України з безпеки на транспорті (місцезнаходження/місце проживання: вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845);
Головуючий суддя Баб'юк П.М.