15 травня 2025 р. справа № 400/9440/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Швейна фабрика "Текстиль-2000", вул. В'ячеслава Чорновола, 12-А, м. Миколаїв, 54028,
до відповідачаКиївської митниці, бульв. Гавела Вацлава, 8А, м. Київ, 03124,
провизнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 30.07.2024 року № UA100060/2024/000051/3
Товариство з обмеженою відповідальністю Швейна фабрика "Текстиль-2000" (далі - позивач) звернулось з позовом до Київської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості від 30.07.24 р. № UA100060/2024/000051/3.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що відповідач у рішенні про коригування митної вартості підставою для коригування митної вартості товарів зазначено “декларантом не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості». Позивач вважає, що рішення суперечить державній митній політиці, а в частині коригування митної вартості товару та її визначення за резервним методом щодо товару № 1 у розмірі 5,54 доларів за 1 кілограм, у 1,89 рази вище існуючого, товару № 2 у розмірі 5,53 доларів за 1 кілограм, у 1,82 рази вище існуючого, товару № 3 у розмірі 5,53 доларів за кілограм, у 1,38 рази вище існуючого, а тому вказані дії є протиправними та безпідставними.
Від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що на етапі перевірки правильності визначення митної вартості ввезеного позивачем товару з'ясовано, що митну вартість товарів заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості. Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що митна вартість товарів, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності. Тому митну вартість Товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.21 р. № 476 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив обґрунтування відповідача та повістю підтримав позовні вимоги.
Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач наполягає на правомірності спірного рішення та застосованого ним резервного методу для визначення вартості товару.
Від позивача до суду надійшли пояснення щодо надання ним повного пакету документів для встановлення вартості ввезеного ним товару.
Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Позивач є юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку.
В червні 2024 р. до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані до Київської митниці передбачені митним законодавством документи які перелічені, зокрема, у митній декларації від 21.06.24 р. № 23UA100060217765U4 та інші документи. В цих документах, зокрема: в комерційній пропозиції виробника від 05.09.23 р., прайс-листі від 05.09.23 р., пакувальному листі від 13.09.23 р., комерційному інвойсі від 13.09.23 р., позивачем, відповідно до законодавства, було підтверджено рівень митної вартості придбаного товару під кодом 5407613000 (далі - товар № 1): 1 метр погонний - 0,58867 долара США; 1 метр квадратний - 0,26564 долара США; 1 кілограм - 3,02684 долара США; під кодом 5407510000 (далі - товар № 2): 1 метр погонний - 0,58867 долара США; 1 метр квадратний - 0,26564 долара США; 1 кілограм - 3,02684 долара США; під кодом 5407540000 (далі - товар № 3): 1 метр погонний - 0,8289 долара США; 1 метр квадратний - 0,36390 долара США; 1 кілограм - 4,0067 долара США.
Не взявши до уваги подані документи і додатково надані письмові пояснення, Митниця 30.07.24 р. прийняла рішення № UA100060/2024/000051/3 про коригування митної вартості товарів (надалі - Рішення), в графі 33 якого зазначено: “Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях».
За митну вартість, на позицію Митниці, “щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях» в Рішенні зазначена: “митна декларація щодо товару № 1 від 24.04.24 р. № UA100110/2024/125029 вартість товару складає 5,54 долара США/кг (розрахунок: 5,54 долара США*9025 нетто/112 568 м.кв. = 0,444 долара США/ м.кв.); товар № 2 від 04.04.24 р. № UA110130/2024/7602 вартість товару складає 5,53 долара США/кг (розрахунок: 5,53 долара США*10 396 нетто/118 457,40 м.кв. = 0,485 долара США/ м.кв.); щодо товару № 3 № UA110130/2024/8615 вартість товару складає 5,53 долара США/кг (розрахунок: 5,53 долара США*2 148 нетто/23 650,2 м.кв. = 0,502 долара США/ м.кв.).
З наведеного вище випливає, що підставою прийняття відповідачем рішення щодо коригування митної вартості товару та її визначення за резервним методом в розмірі 5,54 доларів США щодо товару № 1 та 5,53 доларів США щодо товару № 2, № 3 , була інформація, викладена в митних деклараціях від 24.04.24 р. № UA100110/2024/125029, від 04.04.24 р. № UA110130/2024/7602, № UA110130/2024/8615 відповідно.
Під час митного оформлення зазначеної партії товару позивачем визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідачем було запропоновано позивачу надати в 10-денний термін додаткові документи на підтвердження визначення митної вартості задекларованих товарів.
Додатково, за вимогою відповідача, позивачем було надано: заявку від 14.03.24 р. № TG019498, рахунки-фактури від 31.05.24 р. № СФ-38182, від 12.06.24 р. № СФ-38384, платіжні інструкції від 03.06.24 р. № 4602, від 17.06.24 р. № 34, акти здачі-приймання робіт від 03.06.24 р. № ОУ-0002969, від 12.06.24 р. № ОУ-0003139, коносаменти від 29.03.24 р. № ZJSM24030628, від 10.06.24 р. № TMCNDRNI106/52, довідку від 12.06.24 р. № TG019498/1, копію договору автомобільних перевезень вантажів № 11-1/2023 від 01.01.23 р., копію додаткові угоди від 20.04.22 р. до договору транспортного експедирування від 15.08.16 р. № 1508/16, копії платіжних доручень від 15.02.24 р., від 28.05.24 р.
За результатами опрацювання додатково наданих документів установлено, що декларантом надано додаткові документи не у повному обсязі, а надані не усувають раніше встановлених розбіжностей.
Незважаючи на надання позивачем необхідного, достовірного і повного пакету документів йому було необґрунтовано відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, про що відповідач склав картку відмови.
Відповідно до рішення від 30.07.24 р. № UA100060/2024/000051/3 митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять і розбіжності.
Київською митницею митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в України відповідно до режиму імпорт є метод за ціною договору (контракту), тобто за ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості у разі 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Рішення митного органу про відмову у митному оформленні за ціною договору та коригуванні митної вартості повинно відповідати критеріям, передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв оскаржуване рішення не обґрунтовано.
Під час митного оформлення товарів митницею рішення про коригування митної вартості товару вмотивовано тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять і розбіжності.
Згідно з матеріалами справи, товар, який підлягав митному контролю, був придбаний на підставі контракту №07/02 від 07.02.18 р. та додаткових угод від 07.11.18 р. від 04.02.22 р. укладених між позивачем та HUZHOU LvMENG TEXTІLE SСІ-TEСH Со ., LTD відповідно до якого ціни приймаються на умовах FOB порт Шанхай в редакції Інкотермс 2010. Позивач та його контрагент встановили у контракті, що ціна на товари установлюється у доларах США. В ціну товару входить вартість упаковки та тари. Умови оплати зазначаються в інвойсах.
Поставка товару здійснювалась на підставі договору транспортного експедирування від 15.08.16 р. № 1508/16 та додаткової угоди від 04.02.22 р. укладених між позивачем та ТОВ “ТГЛ Україна».
Відповідно до положень ст. 189 Господарського кодексу України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
Суб'єкти господарювання є вільними у визначенні умов договору, у т.ч. визначенні ціни договору.
Суд зазначає, що самі дії позивача по визначенню митної вартості саме за вказаною у рахунку-фактурі ціною товарів є підтвердженням його згоди на проведення відповідної операції купівлі за визначеними цінами. Разом із тим товар який взятий відповідачем при визначенні митної вартості не є ідентичним, про що позивачем було заявлено.
Враховуючи зазначене, митницею не надано доказів на підтвердження того, яким чином зазначені розбіжності вплинули на митну вартість та правильність обраного методу її визначення.
Суд зазначає, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Проте відповідачем при витребуванні додаткових документів не зазначено, які саме обставини викликали сумніви у достовірності поданих позивачем документів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача не було ніяких підстав заперечувати можливість визначення митної вартості за ціною договору, з мотивів не надання всіх документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, оскільки позивач надав відповідачу всі можливі у цьому випадку документи та пояснення.
Відповідно до вимог ст. 244 КАС України суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 26.03.19 р. в адміністративній справі № 814/921/17, від 04.09.18 р. у справі № 814/2659/16, у справі № 814/3790/14, № 814/1204/15, № 814/1216/16, № 814/1253/14, від 26.08.18 р. у справі № 814/1996/15, від 27.08.20 р. у справі № 814/2840/16, від 21.08.20 р. у справі № 814/1521/16, від 06.08.20 р. у справі № 814/694/16, від 15.04.20 р. у справі № 814/1439/15, від 26.03.20 р. у справі № 814/1047/16, від 23.01.20 р. у справі №814/4204/15 та багатьох інших, відповідно до якої, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому полягають такі розбіжності, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх застосування не може бути визначена вартість, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивач сплатив у розмірі 6 043,82 грн., доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.
З урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 6 043,82 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Швейна фабрика "Текстиль-2000" (вул. В'ячеслава Чорновола, 12-А, м. Миколаїв, 54028, ЄДРПОУ 37436574) до Київської митниці (бульв. Гавела Вацлава, 8А, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ 43997555), задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці (бульв. Гавела Вацлава, 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про коригування митної вартості товарів № UA100060/2024/000051/3 від 30.07.24 р.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бульв. Гавела Вацлава, 8А, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ 43997555) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Швейна фабрика "Текстиль-2000" (вул. В'ячеслава Чорновола, 12-А, м. Миколаїв, 54028, ЄДРПОУ 37436574) судові витрати у виді судового збору в розмірі 6 043,82 (шість тисяч сорок три гривні вісімдесят дві копійки).
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз