15 травня 2025 р. № 400/216/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містить вимоги:
визнати незаконним та протиправним взяття ОСОБА_1 на військовий облік і внесення його даних в електронний військовий документ в «Резрв+»;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - РТЦК або відповідач) скасувати поновлення ОСОБА_1 на військовий облік, про що внески відповідний запис до його військово-облікових даних в електронний військовий документ в «Резрв+».
РТЦК позов не визнав з підстав, що викладені у відзивах (арк. 27-28, 32-33).
Суд зазначив, що належні докази направлення відзивів позивачу відсутні.
На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Як встановлено судом, 14.03.2022 ОСОБА_1 був виключений з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232). Ця обставина підтверджується доданим до позову тимчасовим посвідченням № НОМЕР_1 (замість військового квитка) і не заперечується відповідачем.
Згідно із вказаною вище нормою (в редакції, що була чинною 14.03.2022), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
До позову додані витяги з електронного військово-облікового документа від 18.06.2024 та від 13.10.2024, в яких вказано, що станом на вказані дати ОСОБА_1 не перебуває на обліку (арк. 9, 10), а також від 06.12.2024, в якому вказано що позивач є військовозобов'язаним, дата уточнення даних - 20.05.2024 (арк. 11).
11.12.2024 позивач звернувся до РТЦК із заявою, в якій, з посиланням на незаконність повторного взяття на військовий облік, просив виключити позивача з обліку та змінити його статус на «невійськовозобов'язаний» (арк. 12-14).
У листі від 26.12.2024 № 15662 начальник РТЦК повідомив позивача про зміст чинної редакції статті 37 Закону № 2232, а також запропонував позивачу «… терміново, прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для документального взяття Вас на військовий облік військовозобов'язаних відповідно до вимог чинного законодавства України та проставлення у Вашому військово-обліковому документі відповідних відміток …» (арк. 15).
У відзиві (арк. 27-28) відповідач вказав, що «… діюче законодавство України з 18.05.2024 дозволило призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період громадян України, які були раніше засудженими, окрім випадків передбачених ч. 4 ст. 39 Закону №2232-ХІІ та передбачило постановку їх на військовий облік військовозобов'язаних, як осіб, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань …».
У відзиві (арк. 32-33) РТЦК зазначив, що «… 25.06.2024 у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від написання заяви на постановку на військовий облік, що підтверджується Актом відмови від 25.06.2024 №1216/1 при наявності паспорта ОСОБА_1 та військово-облікового документу Позивача взято на військовий облік військовозобов'язаних, як особу, яка прибула після відбування покарання з установ виконання покарань, що узгоджується з приписами абз. 12 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» …». Відповідач також вказав, що взяв на облік позивача за його відсутності, оскільки таке право РТЦК надано пунктом 81 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).
До цього відзиву відповідач додав:
бланк заяви про взяття на облік військовозобов'язаних зі штампом РТЦК - 25.06.2024, № 991 (арк. 38);
сторінки «ЖУРНАЛУ Реєстрації заяв військовозобов'язаних» (далі - Журнал, арк. 36-37), на якій під номером 991 зазначена заява ОСОБА_1 з позначкою «взяття»;
акт про відмову від постановки на військовий облік (написання заяви) до РТЦК, отримання військово-облікового документа (написання заяви) від 25.06.2024 (далі - Акт, арк. 39). У цьому акті вказано, що «… під час здійснення ознайомлення військовозобов'язаного гр. ОСОБА_1 про відмову від постановки на військовий облік (написання заяви) до ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримання військово-облікового документа (написання заяви) …».
У заяві до РТЦК від 11.12.2024 та у позові ОСОБА_1 вказав, що «… починаючи з березня 2022 року та по теперішній час до ТЦК я не з'являвся та згоди на постановку на облік на надавав …».
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Згідно з частиною п'ятою статті 33 Закону № 2232, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу першого пункту 81 Порядку № 1487 (в редакції, що була чинною 25.06.2024), взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 151 цього Порядку та підпункті 101 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 101 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Згідно з абзацами першим та другим пункту 15 Порядку № 1487, за умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, умовою для взяття ОСОБА_1 на облік без його особистої присутності мала бути наявність в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальних (верифікованих) відомостей про нього.
Відповідно до статті 1 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (в редакції, що була чинною 25.06.2024, далі - Закон № 1951), Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Суд зазначив, що умова (про яку вказано вище) була відсутня, оскільки до взяття позивача відповідачем на облік (що, за твердженнями РТЦК, відбулося 25.06.2024), ОСОБА_1 не був військовозобов'язаним (особою, яка перебуває у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, стаття 9 Закону № 2232).
Згідно з частиною другою статті 13 Закону № 1951, відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, знищуються суб'єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого володільцем Реєстру.
Якщо ж у зазначеному Реєстрі, незважаючи на факт виключення ОСОБА_1 14.03.2022 з військового обліку військовозобов'язаних, відповідні відомості не було знищено, ці відомості про позивача не могли вважатися актуальними (верифікованими) станом на 25.06.2024.
Оцінюючи подані відповідачем докази, суд зазначив таке.
Бланк заяви, в якому відсутня будь-яка інформація про особу, яка нібито цю заяву подала, свідчить про те, що із заявою ОСОБА_1 до РТЦК не звертався. Проставлення штампу РТЦК на бланку заяви та запис у Журналі про подання ОСОБА_1 є, принаймні, безпідставним.
Текст Акта не містить інформації, від «ознайомлення» з чим саме відмовився ОСОБА_1 25.06.2024 у приміщенні РТЦК (при тому, що, по-перше, позивач заперечив відвідування РТЦК, по-друге, відповідач у відзиві визнав, що взяття на облік відбулося за відсутності позивача).
Суд зауважив, що у витягу з електронного військово-облікового документа від 06.12.2024 міститься інформація про те, що 20.05.2024 відбулося уточнення даних. Жодних пояснень з цього приводу відповідач не надав.
Відповідач також не пояснив, з яких причин, якщо позивача було взято на облік 25.06.2024, у витягу з електронного військово-облікового документа від 13.10.2024 відповідна інформація відсутня.
В той же час, зміст листа РТЦК від 26.12.2024 № 15662 свідчить про те, що «документальне взяття» на облік не відбулося, для нього позивач має прибути до РТЦК. На думку суду, зміст цього листа свідчить про те, що відповідач визнав безпідставність застосування ним пункту 81 Порядку № 1487 (взяття на облік без участі особи).
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що взяття позивача на облік було проведено відповідачем всупереч Порядку № 1487.
Згідно з відзивами, РТЦК взяло на облік позивача за пунктом 2 частини першої статті 37 Закону № 2232 (у редакції, що була чинною у червні 2024 року) встановлено, що взяттю на військовий облік підлягають військовозобов'язані, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
На думку суду, підстав для застосування цієї норми у відповідача не було: позивач не є військовозобов'язаним, який прибув після відбування покарання з установи виконання покарань.
З урахуванням цього суд дійшов висновку про протиправність дій РТЦК, що полягають у взятті позивача на військовий облік.
Посилання РТЦК на частину четверту статті 39 («Призов на військову службу під час мобілізації. Демобілізація») Закону № 2232 є недоречним, оскільки у межах цієї справи спір щодо призову позивача на військову службу не розглядається.
У позові ОСОБА_1 просить суд визнати «незаконним та протиправним … внесення даних в електронний військовий кабінет «Резерв+» …» та «… зобов'язати відповідача «… скасувати поновлення ОСОБА_1 на військовий облік, про що внести відповідний запис до його військово-облікових даних в електронний військовий документ в «Резрв+» …».
Суд зазначив, що «поновлення» особи на військовому обліку не передбачено ані Законом № 2232, ані Порядком № 1487.
Відповідно до статті 1 Закону № 1951, Реєстр - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Органами ведення Реєстру є районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини восьма, дев'ята статті 5 Закону № 1951).
Частиною першою статті 9 Закону № 1951 встановлено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості по себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу (частина перші статті 141 Закону № 1951).
«Резерв+» є мобільним застосунком для уточнення облікових даних та отримання обмеженої інформації з «Оберіг» (Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
У пункті 8 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2024 № 559 «Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів» вказано, що військово-обліковий документ в електронній формі містить відомості з Реєстру.
Отже, джерелом інформації, яку особа отримує із мобільного застосунку «Резерв+», та інформації, що міститься у військово-обліковому документі в електронній формі, є Реєстр.
У частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки суд дійшов висновку про те, що взяття позивача на облік 25.06.2024 було протиправним, ефективним захистом прав позивача в даному випадку є зобов'язання відповідача виключити з Реєстру відомості про те, що позивач є військовозобов'язаним.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 139, 241 - 246, 262, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у взятті 25.06.2024 ОСОБА_1 на військовий облік та у внесенні до Єдиного державного реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про те, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про те, що ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) є військовозобов'язаним.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1 211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна