15 травня 2025 рокусправа № 380/15643/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод" до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Приватне акціонерне товариство "Львівський локомотиворемонтний завод" (79018, м. Львів, вул. Залізнична, 1А; код ЄДРПОУ 00740599) з позовом до Західного офісу Держаудитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 8; код ЄДРПОУ 40479801) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати вимогу Західного офісу Держаудитслужби №131305-14/5071-2024 від 27.06.2024 року «Про усунення виявлених порушень і недоліків»:
- в частині вжиття заходів щодо стягнення з АТ «Укрзалізниця» 4 261 570,00 фактичних витрат за надані ПрАТ «ЛЛРЗ» послуг зі зберігання металобрухту;
- в частині вжиття заходів щодо відшкодування (стягнення) втрат фінансових ресурсів на суму 42130,00 грн. за порушення норм ст. ст. 130-136 КЗпПУ, 1212 ЦКУ (щодо нарахування заробітної плати заступнику генерального директору).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви, шляхом сплати судового збору.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
28 листопада 2024 року судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач під час проведення ревізії питань фінансово-господарської діяльності та винесення вимоги необгрунтовано порахував відшкодування витрат за послуги зі зберігання металобрухту та території ПрАТ «ЛЛРЗ» в розмірі 4 177 200,00 грн, так як п.5,6 договору на капітальний ремонт лінійного обладнання визначає право сторін на укладення договору щодо фактичного відшкодування витрат за зберігання металобрухту, а не обов'язок, невчасне вивезення металобрухту зумовлене об'єктивними обставинами в умовах воєнного стану. Крім того, у вимозі зобов'язано стягнути з винних осіб 42 130,00 грн зайво нарахованої заступнику генерального директора доплати за виконання обов'язків генерального директора. Таку вимогу вважає безпідставною, так як п 3.1.4 Трудового договору №46/2023 від 01.03.2023 року та п 3.1.4 трудового договору №41 від 18.02.2022, що були укладені між позивачем та працівником ОСОБА_1 передбачено, що у період тимчасового здійснення працівником повноважень генерального директора виплачується заробітна плата у розмірі 120 000 грн пропорційно до відпрацьованого часу. У даному випадку має місце переміщення (тимчасове переведення) працівника на посаду гендиректора на період відсутності, відтак про жодну доплату за виконання додаткових обов'язків поруч з виконанням власних посадових обов'язків не йдеться, а йдеться про оплату праці за виконану роботу.
Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що під час проведення ревізії позивача встановлено, що за період з 01.07.2022 по 31.12.2023 виконання ПрАТ «ЛЛРЗ» робіт з модернізації тягового рухомого складу та ремонту лінійного обладнання локомотивів для підрозділів АТ «Укрзалізниця» (в т.ч. афілійованих) здійснювалось на підставі укладених договорів. Зазначив, що умови договорів на виконання ПрАТ «ЛЛРЗ» модернізації тягового рухомого складу та ремонту лінійного обладнання локомотивів є типовими. Згідно з пунктом 5.6 договору № ВС/90/2022-ЦЮ Отримувач зобов'язується укласти договір з Виконавцем на відшкодування фактичних витрат Виконавцю за зберігання металобрухту на території Виконавця на строк, який перевищує 30 (тридцять) робочих днів після закінчення капітального ремонту кожної одиниці ТРС. Порівнянням даних оборотних відомостей по рахунку 0239 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні (Деповський брухт»)» (Обігова відомість деповського брухту) за період з 01.07.2023 по 31.12.2023 підтверджено факти зберігання металобрухту терміном понад 30 робочих днів після закінчення модернізації кожної одиниці тягового рухомого складу. Ревізією встановлено, що доходи від послуг зберігання металобрухту на території ПрАТ «ЛЛРЗ» по бухгалтерському рахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 не відображено (такі операції відсутні). Під час контрольного заходу вручено письмовий запит, щодо надання договорів на відшкодування фактичних витрат зі зберігання металобрухту та первинних документів щодо виконання зобов'язань по зазначених договорах. Однак на зазначений запит представлено документи (в тому числі журнали реєстрації договорів) та інформацію, відповідно до яких договора відшкодування фактичних витрат зі зберігання металобрухту не укладались та відповідно не реєструвались. Під час ревізії на підставі вищезазначених калькуляцій, актів приймання-передачі металобрухту, видаткових накладних та даних бухгалтерського обліку по відповідних рахунках проведено розрахунок фактичної вартості зберігання та супроводжувальних послуг (заготовку) виходячи з вартості зберігання на відповідні періоди та фактичного терміну зберігання металобрухту (понад 30 робочих днів після закінчення капітального ремонту кожної одиниці ТРС чи ремонту лінійного обладнання локомотивів) який за період з 01.07.2022 по 31.12.2023 становив 4 177 266,37 гривні. В позовній заяві ПрАТ «ЛЛРЗ» зазначено, що невчасне вивезення металобрухту зумовлене обставинами в умовах воєнного стану. Зазначене твердження не відповідає дійсності, оскільки вивезення отримувачами локомотивів брухту чорних та кольорових металів із території ПрАТ «ЛЛРЗ», здійснювалось у значному часовому періоді та тривало задовго до початку воєнного стану. Щодо зауважень ПрАТ «ЛЛРЗ» про неможливість надання послуг із зберігання, а лише право претендування на відшкодування фактично понесених витрат на зберігання металобрухту АТ «Укрзалізниця» зазначає, що при розрахунку фактичної вартості зберігання та супроводжувальних послуг враховано лише покриття фактичних видатків (прибуток не враховувався). Період зберігання брухту чорних та кольорових металів до 30 робочих днів (після закінчення капітального ремонту кожної одиниці ТРС чи ремонту лінійного обладнання локомотивів) до розрахунку фактичної вартості зберігання та супроводжувальних послуг не включався. Окрім цього відмічає, що розрахунок фактичної вартості зберігання та супроводжувальних послуг здійснювався на підставі калькуляцій, які надано до ревізії і розроблені економістами ПрАТ «ЛЛРЗ», підписані начальником економічного відділу та затверджені директором фінансовим Товариства.
Стосовно твердження необґрунтованості вимог Західного офісу Держаудитслужби від 27.06.2024 №131305-14/5071-2024 щодо стягнення з заступника генерального директора Товариства ОСОБА_1 зайво нарахованої доплати за виконання обов'язків т.з.п. генерального директора ПрАТ «ЛЛРЗ» в сумі 42 130,0 гривень. Зазначає, що під час ревізії встановлено що економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників ПрАТ «ЛЛРЗ» здійснювалися на підставі Колективних договорів на 2022 - 2023 роки укладених між правлінням Товариства і профспілковим комітетом ПрАТ «ЛЛРЗ» з внесеними змінами та доповненнями, зареєстрованими Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради за № 111 від 16.08.2022, за № 127 від 09.09.2022, за № 192 від 03.11.2023 року. Відповідно до пунктів 3.5 Колективних договорів, адміністрація Товариства зобов'язується забезпечити дотримання вимог чинного законодавства щодо оплати праці відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», інших законодавчих та нормативних актів. Відповідно до статті 105 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 332- VIII працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі. Ревізією встановлено, що відповідно до розділу 3 пунктів 3.21 Колективних договорів ПрАТ «ЛЛРЗ» запроваджено для працівників Товариства доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, за виконання тимчасово відсутнього працівника, за суміщення професій (посад) (Додаток №4 до Колективного договору) в межах фонду оплати праці структурного підрозділу. Доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутніх керівників їхнім штатним заступникам не виплачується. Доплата працівникам, за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється до 100% тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника. Під час ревізії встановлено, що в період відсутності т.з.п. генерального директора ПрАТ «ЛЛРЗ» Єрошка Є.Б. (відрядження, тимчасова непрацездатність), здійснювати повноваження т.з.п. генерального директора ПрАТ «ЛЛРЗ» покладено на ОСОБА_1 з 01.07.2022 по 19.02.2023 заступник генерального директора з фінансів, з 01.03.2023 по 31.12.2023 - заступник генерального директора з економіки та фінансів ПрАТ «ЛЛРЗ». Так, відповідно до наказу від 29.11.2022 № 3695-ОС, в якому вказано, що у зв'язку з відрядженням до Києва 22.11.2022 т.з.п. генерального директора ОСОБА_2 , здійснення повноважень генерального директора покладено на заступника генерального директора з фінансів ПрАТ «ЛЛРЗ» ОСОБА_1 . Контрольним заходом встановлено, що накази щодо виконання обов'язків т.з.п. генерального директора ОСОБА_1 підписані т.з.п. ОСОБА_2 та погоджені: заступником генерального директора з персоналу; начальником відділу кадрів адміністрування та навчання персоналу; начальником юридичного відділу. Окрім цього, із з вищезазначеними наказами ознайомлена ОСОБА_1 . Ревізією встановлено, що з працівником ОСОБА_1 укладено трудові договори (далі - Договір) від 18.02.2022 №41, від 01.03.2023 № 46/2023. Так, в лютому 2022 року з Працівником ОСОБА_1 укладено трудовий договір від 18.02.2022 № 41. Відповідно до 1.2 Договору Працівник приймається на роботу у ПрАТ «ЛЛРЗ» на посаду заступника генерального директора з фінансів на строк з 19.02.2022 по 19.02.2023 року. Відповідно до трудового договору від 01.03.2023 №46/2023, ОСОБА_1 , прийнято на посаду заступника генерального директора з економіки та фінансів ПрАТ «ЛЛРЗ» на строк з 01.03.2023 по 29.02.2024 року. Відповідно до пунктів 1.6 Договорів Працівник безпосередньо підпорядковується і підзвітний одноосібному виконавчому органу Товариства, Генеральному директору Товариства (особі, яка тимчасово здійснює повноваження Генерального директора Товариства) в межах встановлених законодавством України, Статутом Товариства, іншими нормативними документами, цим Договором та локальними актами Товариства.
Ревізією встановлено, що відповідно до табелів обліку використання робочого часу за листопад 2022, за грудень 2022, за січень 2023, за квітень 2023, за червень 2023, за липень 2023 року, за серпень 2023, за вересень 2023 та жовтень 2023 року за час відсутності т.з.п. генерального директора Єрошка Є.Б. (відрядження, лікарняний) у вказаних місяцях ОСОБА_1 протабельовано, як тимчасово здійснення повноважень генерального директора ПрАТ «ЛЛРЗ». Виходячи з вищенаведеного, на порушення вимог статті 105 Кодексу закону про працю України, пунктів 3.21 Колективних договорів ПрАТ «ЛЛРЗ», пунктів 3.1.2 трудових договорів, ОСОБА_1 за період з 01.11.2022 по 31.12.2023 зайво нараховано та виплачено заробітної плати за виконання обов'язків генерального директора ПрАТ «ЛЛРЗ» на загальну суму 38 857,31 грн, нарахування на соціальні виплати склали 3 267,89 грн, чим завдано втрат (збитків) фінансових (ресурсів) Товариству на загальну суму 42 125,20 гривні. При цьому, просить врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, зафіксовані у постанові від 21.11.2018 у справі №820/3534/16.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якому зазначено, що інформація зазначена у відзиві жодним чином не спростовує позовних вимог позивача. Так, позивач зазначає, що витрати на заготовку металобрухту включені у вартість ремонту продукції, і тому не можуть бути віднесені до витрат на зберігання металобрухту. До позовної заяви додана довідка від 19.07.2024 щодо вартості зберігання металобрухту за період з 01.07.2022 по 321.12.2023, у якій розраховані витрати на зберігання кожної партії металобрухту за увесь ревізійний період, згідно якої витрати складають 63537,09 грн. Крім того, зазначає, що перелічені у відзиві договори є договорами двох видів: на ремонт ТРС (21 договір) та на ремонт лінійного обладнання (36 договорів). Договори на ремонт ТРС передбачають обов'язок на укладення із замовником договорів на відшкодування витрат н7а зберігання зворотнього металобрухту, а договори на ремонт лінійного обладнання передбачають право на укладення договору на відшкодування витрат на зберігання зворотнього металобрухту. Щодо стягнення з заступника генерального директора Товариства ОСОБА_1 зайво нарахованої доплати за виконання обов'язків т.з.п. генерального директора ПрАТ «ЛЛРЗ» в сумі 42 130,0 гривень зазначає, що ОСОБА_1 у табелях робочого часу у періоди 2022-2023 року протабельовано як тимчасово здійснюючого повноваження генероального директора, а особа на яку покладаються додаткові обов'язки з доплатою табелюється за своїм основним місцем праці, а за додаткові обов'язки отримує доплату. Тобто, ОСОБА_1 у зазначені періоди не виконувала своїх посадових обов'язків, а виключно здійснювала повноваження генерального директора підприємства, за що отримувала зарплату.
Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначив, що подана позивачем довідка про витрати на заготовку металобрухту від 08.11.2024 суперечить укладеним договорам позивачем щодо обов'язку отримувачів укласти із позивачем договір про відшкодування фактичних витрат за зберігання металобрухту. Витяги з 13 договорів (п5.6) долучені до вказаного заперечення. Крім цього слід вказати, що позивачем долучено два договори. Один договір від 10.10.2022 №ВС/90/2022-ЦЮ для тягового рухомого складу (в п. 5.6 якого теж вказує про обов'язок укладати договори) про відшкодування фактичних витрат за зберігання металобрухту. А інший договір від 07.04.2-23 №ВС/51/2023-ЦЮ про ремонт лінійного обладнання локомотивів. Проте зазначаємо, що вказаний договір не був включений відповідачем до розрахунку суми, що міститься у вимозі, яка є предметом оскарження у даній справі.
Відповідач подав додаткові пояснення, у яких вказав, що протягом періоду з 01.07.2022 по 31.12.2023 ПрАТ «ЛЛРЗ» здійснювало модернізацію та капітальний ремонт в обсязі КР-1, КР-2 тягового рухомого складу. Відповідно до паспортів вищезазначеного ТРС, маса локомотивів складала з 184 тон до 276 тон. Основним лінійним обладнанням, котре надходить в ремонт на ПрАТ «ЛЛРЗ» є пара колісна і в залежності від типу локомотива його вага становить в середньому 2 тони.
Відповідач подав додаткові пояснення, у яких вказав, що позивачем було надано Довідку щодо вартості зберігання металобрухту АТ «Укрзалізниця» по договорах з ремонту тягового рухомого складу за період з 01.07.2022 по 31.12.2023, в ході дослідження якої встановлено, що в ній не враховано відомості, зазначені в таких документах: калькуляції на заготовку (збирання, сортування, навантаження, транспортування на склад) металобрухту; розрахунку основної заробітної плати на заготовку (збирання, сортування, транспортування на склад, порізка, навантаження) брухту кольорових металів на 2022р. по ПрАТ «Львівський ЛРЗ»; калькуляції вартості роботи 1 години крана на залізничному ходу при навантаження зворотнього брухту; розрахунку заробітної плати працівників при навантаження брухту; калькуляції вартості роботи 1 години маневрового тепловоза для подачі та відправки вагона, переведення стрілок для виконання вантажно-розвантажувальних робіт з повернення зворотнього брухту; розрахунку заробітної плати працівників (подача та відправка вагона, переведення стрілок для виконання вантажно-розвантажувальних робіт з повернення зворотнього брухту; калькуляції на заготовку (збирання, сортування, навантаження, транспортування на склад) металобрухту у 2023 році; розрахунку основної заробітної плати на заготовку (збирання, сортування, транспортування на склад, порізка, навантаження) брухту кольорових металів на 2023р. по ПрАТ «Львівський ЛРЗ»; калькуляція вартості роботи 1 години маневрового тепловоза для подачі та відправки вагона, переведення стрілок для виконання вантажно-розвантажувальних робіт з повернення зворотнього брухту у 2023 році.
Відповідач подав додаткові пояснення у яких відмітив, що розрахунок вартості недоотриманих доходів ПрАТ «ЛЛРЗ» внаслідок не укладення договорів про відшкодування фактичних витрат на зберігання металобрухту за період з 01.07.2022 по 31.12.2023 здійснювався на підставі наданих під час контрольного заходу калькуляцій. Під час судового засідання, представником Позивача, а саме начальником ФЕВ ПрАТ «ЛЛРЗ» Оксаною ІВАНЬКО було зазначено, що надані під час контрольного заходу калькуляції на 2022 рік розроблені невірно. До судового процесу ПрАТ «ЛЛРЗ» надано калькуляції на 2023 рік щодо вартості збереження брухту чорних металів за добу та розрахунок можливих неотриманих доходів. Слід відмітити, що вищенаведений розрахунок включає в себе лише витрати на електроенергію (освітлення), витрати охорону та земельний податок. Витрати на збирання, сортування, навантаження, транспортування на склад металобрухту до вищезазначеного розрахунку не включені.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задоволити, представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, свідків, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Відповідно до пункту 1.3.3.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2024 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» (далі - ПрАТ «ЛЛРЗ», Товариство) за період з 01.07.2022 по 31.12.2023 року за результатами якої складено акт ревізії від 31.05.2024 № 131305-21/3 (далі - Акт ревізії).
Ревізією встановлено, що за період з 01.07.2022 по 31.12.2023 виконання ПрАТ «ЛЛРЗ» робіт з модернізації тягового рухомого складу та ремонту лінійного обладнання локомотивів для підрозділів АТ «Укрзалізниця» (в т.ч. афілійованих) здійснювалось на підставі укладених договорів, а саме: від 10.11.2020 № 255/2020- ЦЮ; від 21.01.2022 № 5/2022-ЦЮ; від 21.02.2022 № 129/2022-ЦЮ; від 20.06.2022 № ВС/44/2022-ЦЮ; від 28.09.2022 № ВС/86/2022-ЦЮ; від 10.10.2022 №№ ВС/90/2022-ЦЮ, ВС/91/2022-ЦЮ, ВС/92/2022-ЦЮ, ВС/93/2022-ЦЮ; від 26.12.2022 №№ ВС/137/2022- ЦЮ, ВС/139/2022-ЦЮ, ВС/146/2022-ЦЮ, ВС/147/2022-ЦЮ, ВС/148/2022-ЦЮ, ВС/149/2022-ЦЮ; від 31.03.2023 №№ ВС/36/2023-ЦЮ, ВС/37/2023-ЦЮ; від 24.04.2023 №№ ВС/59/2023-ЦЮ, ВС/60/2023-ЦЮ; від 11.05.2023 № ВС/77/2023-ЦЮ; від 15.09.2023 № ВС/163/2023-ЦЮ; від 03.02.2022 №№ 104/2022-ЦЮ, 104/2022-ЦЮ; від 07.02.2022 № №109/2022-ЦЮ, 110/2022-ЦЮ, 116/2022-ЦЮ; від 10.02.2022 № 122/2022-ЦЮ; від 30.05.2022 № ВС/36/2022-ЦЮ; від 07.06.2022 ВС/38/2022-ЦЮ; від 28.06.2022 № ВС/51/2022-ЦЮ; від 12.08.2022 № ВС/70/2022-ЦЮ; від 30.11.2022 № ВС/114/2022-ЦЮ; від 26.12.2022 №№ ВС/130/2022-ЦЮ, ВС/155/2022-ЦЮ; від 07.04.2023 №№ ВС/46/2023- ЦЮ, ВС/47/2023-ЦЮ, ВС/48/2023-ЦЮ, ВС/49/2023-ЦЮ, ВС/50/2023-ЦЮ, ВС/51/2023- ЦЮ; від 01.05.2023 № ВС/68/2023-ЦЮ; від 19.05.2023 ВС/80/2023-ЦЮ; від 10.07.2023 №№ ВС/122/2023-ЦЮ, № ВС/123/2023-ЦЮ; від 14.07.2023 ВС/124/2023-ЦЮ; від 28.08.2023 № ВС/157/2023-ЦЮ; від 21.09.2023 № ВС/190/2023-ЦЮ; від 29.09.2023 № ВС/179/2023-ЦЮ; від 04.10.2023 № ВС/200/2023-ЦЮ; від 16.10.2023 № ВС/199/2023- ЦЮ; від 25.10.2023 ВС/222/2023-ЦЮ; від 10.11.2023 №№ ВС/240/2023-ЦЮ, ВС/242/2023-ЦЮ, ВС/243/2023-ЦЮ; від 01.12.2023 №№ ВС/260/2023-ЦЮ, ВС/262/2023-ЦЮ; від 14.12.2023 №№ ВС/266/2023-ЦЮ, ВС/267/2023-ЦЮ.
Зазначено, що умови договорів на виконання ПрАТ «ЛЛРЗ» модернізації тягового рухомого складу та ремонту лінійного обладнання локомотивів є типовими.
Перевіркою виконання умов вищенаведених договорів встановлено порушення в частині відшкодування фактичних витрат із зберігання металобрухту.
Згідно з пунктом 5.6 договору № ВС/90/2022-ЦЮ отримувач зобов'язується укласти договір з Виконавцем на відшкодування фактичних витрат Виконавцю за зберігання металобрухту на території Виконавця на строк, який перевищує 30 (тридцять) робочих днів після закінчення капітального ремонту кожної одиниці ТРС.
Порівнянням даних оборотних відомостей по рахунку 0239 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні (Деповський брухт»)» (Обігова відомість деповського брухту) за період з 01.07.2023 по 31.12.2023 підтверджено факти зберігання металобрухту терміном понад 30 робочих днів після закінчення модернізації кожної одиниці тягового рухомого складу.
Ревізією встановлено, що доходи від послуг зберігання металобрухту на території ПрАТ «ЛЛРЗ» по бухгалтерському рахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 не відображено (такі операції відсутні).
Під час контрольного заходу вручено письмовий запит, щодо надання договорів на відшкодування фактичних витрат зі зберігання металобрухту та первинних документів щодо виконання зобов'язань по зазначених договорах.
Однак на зазначений запит представлено документи (в тому числі журнали реєстрації договорів) та інформацію, відповідно до яких договора відшкодування фактичних витрат зі зберігання металобрухту не укладались та відповідно не реєструвались.
Під час ревізії на підставі вищезазначених калькуляцій, актів приймання-передачі металобрухту, видаткових накладних та даних бухгалтерського обліку по відповідних рахунках проведено розрахунок фактичної вартості зберігання та супроводжувальних послуг (заготовку) виходячи з вартості зберігання на відповідні періоди та фактичного терміну зберігання металобрухту (понад 30 робочих днів після закінчення капітального ремонту кожної одиниці ТРС чи ремонту лінійного обладнання локомотивів) який за період з 01.07.2022 по 31.12.2023 становив 4 177 266,37 гривні.
Ревізією вказаного питання встановлено недоотримання належних доходів за наявні послуги зі зберігання металобрухту та супроводжувальних послуг (заготовку) на загальну суму 4 177 266,37 грн.
Під час ревізії встановлено що, економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників ПрАТ «ЛЛРЗ» здійснювалися на підставі Колективних договорів на 2022 - 2023 роки укладених між правлінням Товариства і профспілковим комітетом ПрАТ «ЛЛРЗ» (далі - Колективний договір) з внесеними змінами та доповненнями, зареєстрованими Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради за № 111 від 16.08.2022, за № 127 від 09.09.2022, за № 192 від 03.11.2023 року.
Відповідно до пунктів 3.5 Колективних договорів, адміністрація Товариства зобов'язується забезпечити дотримання вимог чинного законодавства щодо оплати праці відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», інших законодавчих та нормативних актів.
Ревізією встановлено, що відповідно до розділу 3 пунктів 3.21 Колективних договорів ПрАТ «ЛЛРЗ» запроваджено для працівників Товариства доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, за виконання тимчасово відсутнього працівника, за суміщення професій (посад) (Додаток №4 до Колективного договору) в межах фонду оплати праці структурного підрозділу. Доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутніх керівників їхнім штатним заступникам не виплачується. Доплата працівникам, за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється до 100% тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника.
Під час ревізії встановлено, що в період відсутності т.з.п. генерального директора ПрАТ «ЛЛРЗ» Єрошка Є.Б. (відрядження, тимчасова непрацездатність), здійснювати повноваження т.з.п. генерального директора ПрАТ «ЛЛРЗ» покладено на ОСОБА_1 з 01.07.2022 по 19.02.2023 заступник генерального директора з фінансів, з 01.03.2023 по 31.12.2023 - заступник генерального директора з економіки та фінансів ПрАТ «ЛЛРЗ».
Так, відповідно до наказу від 29.11.2022 № 3695-ОС, в якому вказано, що у зв'язку з відрядженням до Києва 22.11.2022 т.з.п. генерального директора ОСОБА_2 , здійснення повноважень генерального директора покладено на заступника генерального директора з фінансів ПрАТ «ЛЛРЗ» ОСОБА_1 .
Контрольним заходом встановлено, що накази щодо виконання обов'язків т.з.п. генерального директора ОСОБА_1 підписані т.з.п. ОСОБА_2 та погоджені: заступником генерального директора з персоналу; начальником відділу кадрів адміністрування та навчання персоналу; начальником юридичного відділу.
Окрім цього, із з вищезазначеними наказами ознайомлена ОСОБА_1 .
Ревізією встановлено, що з працівником ОСОБА_1 укладено трудові договори (далі - Договір) від 18.02.2022 №41, від 01.03.2023 № 46/2023.
Так, в лютому 2022 року з працівником ОСОБА_1 укладено трудовий договір від 18.02.2022 № 41.
Відповідно до 1.2 Договору Працівник приймається на роботу у ПрАТ «ЛЛРЗ» на посаду заступника генерального директора з фінансів на строк з 19.02.2022 по 19.02.2023 року.
Відповідно до трудового договору від 01.03.2023 №46/2023, ОСОБА_1 , прийнято на посаду заступника генерального директора з економіки та фінансів ПрАТ «ЛЛРЗ» на строк з 01.03.2023 по 29.02.2024 року.
Відповідно до пунктів 1.6 Договорів Працівник безпосередньо підпорядковується і підзвітний одноосібному виконавчому органу Товариства, Генеральному директору Товариства (особі, яка тимчасово здійснює повноваження Генерального директора Товариства) в межах встановлених законодавством України, Статутом Товариства, іншими нормативними документами, цим Договором та локальними актами Товариства.
Відповідно до пунктів 3.1.2 Договорів, премії, доплати та надбавки Працівнику виплачуються, у випадках, які передбачені діючими положеннями Товариства та Колективним договором Товариства на підставі окремого розпорядчого документа генерального директора чи Загальних зборів Товариства.
Відповідно до пунктів 3.1.1 Договорів, встановлено місячний посадовий оклад у розмірі 96 000,0 гривень.
Згідно з пунктом 3.1.4 Договорів у період т.з.п. генерального директора Товариства (виконання обов'язків генерального директора) Працівнику виплачується місячна заробітна плата у розмірі 120 000,0 гривень.
Ревізією встановлено, що відповідно до табелів обліку використання робочого часу за листопад 2022, за грудень 2022, за січень 2023, за квітень 2023, за червень 2023, за липень 2023 року, за серпень 2023, за вересень 2023 та жовтень 2023 року за час відсутності т.з.п. генерального директора ОСОБА_2 (відрядження, лікарняний) у вказаних місяцях ОСОБА_1 протабельовано, як тимчасово здійснення повноважень генерального директора ПрАТ «ЛЛРЗ».
Табелі обліку використання робочого часу за період з 01.11.2022 по 31.12.2023, підписані начальником відділу кадрів ОСОБА_5 , керівником ОСОБА_2 та фахівцем з кадрового адміністрування ОСОБА_6 .
Ревізією встановлено, що відповідно до карток по нарахуванню заробітної плати, ОСОБА_1 нараховано та виплачено заробітної плати (доплату) за виконання т.з.п. генерального директора на загальну суму 38 857,31 гривні.
Виходячи з вищенаведеного, на порушення вимог статті 105 Кодексу закону про працю України, пунктів 3.21 Колективних договорів ПрАТ «ЛЛРЗ», пунктів 3.1.2 трудових договорів, ОСОБА_1 за період з 01.11.2022 по 31.12.2023 зайво нараховано та виплачено заробітної плати за виконання обов'язків генерального директора ПрАТ «ЛЛРЗ» на загальну суму 38 857,31 грн, нарахування на соціальні виплати склали 3 267,89 грн, чим завдано втрат (збитків) фінансових (ресурсів) Товариству на загальну суму 42 125,20 гривні.
04.06.2024 приватне акціонерне товариство «Львівський локомотиворемонтний завод» надало заперечення до акту ревізії, які були не прийняті, позаяк не спростовують викладених порушень.
27.06.2024 Західним офісом Держаудитслужби скеровано вимогу Західного офісу Держаудитслужби №131305-14/5071-2024 від 27.06.2024 року «Про усунення виявлених порушень і недоліків», у якій, серед інших вимог, вимагає:
-письмово звернутись до АТ «Укрзалізниця» з метою відшкодування фактичних витрат за надані послуги зі зберігання металобрухту на території ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» на строк, який перевищує 30 робочих днів після закінчення модернізації кожної одиниці тягового рухомого складу, а у разі необхідності вирішити питання щодо стягнення коштів в судовому порядку відповідно до вимог статті 22 Цивільного кодексу України та статей 216-229 Господарського кодексу України;
- вжити заходів щодо відшкодування (стягнення) втрат фінансових (матеріальних) ресурсів з осіб, які допустили порушення відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю в Україні та з врахуванням норм статті 1212 Цивільного кодексу України.
Позивач вважає такі вимоги протиправними та оскаржив їх до суду.
Так, Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.
Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Згідно ч. 3 ст. 1 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
При цьому, Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі Порядок № 550).
Згідно п. 45 Порядку № 550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.
Згідно п. 46 Порядку № 550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об'єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності письмової вимоги Західного офісу Держаудитслужби щодо усунення виявлених ревізією порушень в частині відшкодування фактичних витрат за надані послуги зі зберігання металобрухту на території ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» в розмірі 4 177 266,37грн. та зайво нараховано та виплачено заробітної плати за виконання обов'язків генерального директора ПрАТ «ЛЛРЗ» на загальну суму 42 125,20 гривні.
З приводу не погодження позивача із сумою витрат за надані послуги суд зазначає таке.
Судом встановлено, що за період з 01.07.2022 по 31.12.2023 виконання ПрАТ «ЛЛРЗ» робіт з модернізації тягового рухомого складу та ремонту лінійного обладнання локомотивів для підрозділів АТ «Укрзалізниця» (в т.ч. афілійованих) здійснювалось на підставі укладених договорів:
1. Про капітальний ремонт тягового рухомого складу: від 21.01.2022 № 5/2022-ЦЮ; від 20.06.2022 № ВС/44/2022-ЦЮ; від 28.09.2022 № ВС/86/2022-ЦЮ; від 10.10.2022 №№ ВС/90/2022-ЦЮ, ВС/91/2022-ЦЮ, ВС/92/2022-ЦЮ, ВС/93/2022-ЦЮ; від 31.03.2023 №№ ВС/36/2023-ЦЮ, ВС/37/2023-ЦЮ; від 24.04.2023 №№ ВС/59/2023-ЦЮ, ВС/60/2023-ЦЮ; від 11.05.2023 № ВС/77/2023-ЦЮ; від 15.09.2023 № ВС/163/2023-ЦЮ;
2. про капітальний ремонт лінійного обладнання локомотивів: від 10.11.2020 № 255/2020- ЦЮ; від 21.02.2022 № 129/2022-ЦЮ; від 26.12.2022 №№ ВС/137/2022- ЦЮ, ВС/139/2022-ЦЮ, ВС/146/2022-ЦЮ, ВС/147/2022-ЦЮ, ВС/148/2022-ЦЮ, ВС/149/2022-ЦЮ; від 03.02.2022 №№ 104/2022-ЦЮ, 104/2022-ЦЮ; від 07.02.2022 № №109/2022-ЦЮ, 110/2022-ЦЮ, 116/2022-ЦЮ; від 10.02.2022 № 122/2022-ЦЮ; від 30.05.2022 № ВС/36/2022-ЦЮ; від 07.06.2022 ВС/38/2022-ЦЮ; від 28.06.2022 № ВС/51/2022-ЦЮ; від 12.08.2022 № ВС/70/2022-ЦЮ; від 30.11.2022 № ВС/114/2022-ЦЮ; від 26.12.2022 №№ ВС/130/2022-ЦЮ, ВС/155/2022-ЦЮ; від 07.04.2023 №№ ВС/46/2023- ЦЮ, ВС/47/2023-ЦЮ, ВС/48/2023-ЦЮ, ВС/49/2023-ЦЮ, ВС/50/2023-ЦЮ, ВС/51/2023-ЦЮ; від 01.05.2023 № ВС/68/2023-ЦЮ; від 19.05.2023 ВС/80/2023-ЦЮ; від 10.07.2023 №№ ВС/122/2023-ЦЮ, № ВС/123/2023-ЦЮ; від 14.07.2023 ВС/124/2023-ЦЮ; від 28.08.2023 № ВС/157/2023-ЦЮ; від 21.09.2023 № ВС/190/2023-ЦЮ; від 29.09.2023 № ВС/179/2023-ЦЮ; від 04.10.2023 № ВС/200/2023-ЦЮ; від 16.10.2023 № ВС/199/2023- ЦЮ; від 25.10.2023 ВС/222/2023-ЦЮ; від 10.11.2023 №№ ВС/240/2023-ЦЮ, ВС/242/2023-ЦЮ, ВС/243/2023-ЦЮ; від 01.12.2023 №№ ВС/260/2023-ЦЮ, ВС/262/2023-ЦЮ; від 14.12.2023 №№ ВС/266/2023-ЦЮ, ВС/267/2023-ЦЮ.
У договорах про модернізацію (капітальний ремонт) тягового рухомого складу визначено:
П.5.6. Отримувач зобов'язується укласти договір з Виконавцем на відшкодування фактичних витрат Виконавцю за зберігання металобрухту на території Виконавця на строк, який перевищує 30 робочих днів після закінчення капітального ремонту кожної одиниці ТРС.
У договорах про капітальний ремонт лінійного обладнання локомотивів визначено:
П.5.6. У разі зберігання металобрухту на території Виконавця на строк, який перевищує 30 робочих днів після закінчення капітального ремонту кожної одиниці обладнання, Виконавець має право укласти договір з Замовником в особі Отримувача щодо відшкодування фактичних витрат на зберігання металобрухту.
Отже, судом встановлено, що зберігання металобрухту на території Виконавця до 30 робочих днів після закінчення капітального ремонту здійснюється за рахунок позивача, а після за рахунок Замовника.
Позивач стверджує, що відповідачем невірно здійснено розрахунок фактичної вартості зберігання металобрухту в розмірі 4 177 266,37 гривні, так як в розрахунок включено витрати не лише на зберігання але й на заготовку ( збирання, сортування, навантаження, транспортування на склад), яка виникає до 30 днів і не може бути віднесена до фактичних витрат на зберігання металобрухту на строк, який перевищує 30 робочих днів після закінчення ремонту кожної одиниці ТРС або лінійного обладнання.
Суд погоджується з поясненнями позивача, так як згідно договорів (п.5.5) Виконавець повертає (передає), а Замовник в особі Отримувача зобов'язується прийняти металобрухт за адресою Виконавця та вивезти його власними силами та за свій рахунок протягом строку надання Виконавцем послуг за договором, але не пізніше 30 робочих днів після закінчення капітального ремонту кожної одиниці обладнання, жодного відшкодування витрат на заготовку металобрухту в договорах не передбачено.
Отже, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування вимоги Західного офісу Держаудитслужби №131305-14/5071-2024 від 27.06.2024 року «Про усунення виявлених порушень і недоліків» в частині вжиття заходів щодо стягнення з АТ «Укрзалізниця» 4 261 570,00грн фактичних витрат за надані ПрАТ «ЛЛРЗ» послуги зі зберігання металобрухту підлягає до задоволення.
З приводу не погодження позивача з вжиттям заходів щодо відшкодування (стягнення) втрат фінансових (матеріальних) ресурсів з осіб, які допустили порушення відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю в Україні та з врахуванням норм статті 1212 Цивільного кодексу України суд зазначає таке.
Під час ревізії встановлено що, економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників ПрАТ «ЛЛРЗ» здійснювалися на підставі Колективного договору на 2022 - 2023 роки укладених між правлінням Товариства і профспілковим комітетом ПрАТ «ЛЛРЗ» зареєстрованими Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради за № 8 від 11.01.2022.
Відповідно до пунктів 3.5 Колективного договору, адміністрація Товариства зобов'язується забезпечити дотримання вимог чинного законодавства щодо оплати праці відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», інших законодавчих та нормативних актів.
Відповідно до розділу 3 пунктів 3.21 Колективного договору ПрАТ «ЛЛРЗ» запроваджено для працівників Товариства доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, за виконання тимчасово відсутнього працівника, за суміщення професій (посад) (Додаток №4 до Колективного договору) в межах фонду оплати праці структурного підрозділу. Доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутніх керівників їхнім штатним заступникам не виплачується.
Статтею 21 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» встановлено структуру заробітної плати, до якої відносяться в тому числі: 1) Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки; 2) Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Представник позивач стверджує, що заступник генерального директора Тіщенко М.М. не виконувала обов'язки генерального директора, а тимчасово була переміщена в межах одного підприємства та отримувала не доплату, а заробітну плату генерального директора.
Суд вважає такі пояснення помилковими, які спростовуються наказами №1953-ос, 1739-ос, 1645-ос, 1358-ос, 1132-ос, 866-ос, 513-ос, 097-ос, 008-ос, 2970-ос, 2776-ос, 2695-ос, відповідно до яких генеральний директор покладає здійснення повноважень на заступника генерального директора Тіщенко М.М.
Відповідно до статті 105 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 332- VIII (далі - Кодекс закону про працю України) працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.
Отже, заміна працівника, відсутнього у зв'язку з хворобою, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли працівник поряд зі своєю основною роботою виконує обов'язки тимчасово відсутнього працівника, якщо посадовою інструкцією працівника передбачено виконання обов'язків іншого працівника на час його відсутності, то такі обов'язки належать до його трудової функції і виконуються без доплати, що і визначено у Колективному договорі.
Отже, посилання представника позивача на п.3.1.4 трудових договорів, укладених з ОСОБА_1 , у яких визначено, що у період т.з.п. генерального директора Товариства (виконання обов'язків генерального директора) працівнику виплачується місячна заробітна плата у розмірі 120 000,0 гривень є безпідставним, так як такі суперечать КЗпП України та Колективному договору.
Щодо доводів представника відповідача про те, що перевірка правомірності нарахування спірних бюджетних збитків можлива лише під час розгляду позовних вимог Держаудитслужби про примусове стягнення збитків, суд зазначає таке.
З аналізу завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства вбачається, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їхніх окремо взятих завдань або функцій (пред'явлення обов'язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.
При цьому, та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі п. 10 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», жодним чином не відміняє того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.
За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред'явлення обов'язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.
Таку правову позиція неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 22 жовтня 2020 року (справа № 820/3089/17), від 31 травня 2021 року (справа № 826/18686/16), від 31 серпня 2021 року (справа № 160/5323/20), від 02 листопада 2021 року (справа № 420/6808/19), від 12 травня 2022 року (справа № 620/4169/20), від 22 грудня 2022 року (справа № 826/13003/17), від 21 березня 2023 року (справа № 560/4370/22).
Тобто, вибір Держаудитслужбою заходів реагування на виявлені порушення законодавства відноситься до дискреційних повноважень відповідного органу, а тому суд не вбачає порушень у тому, що Держаудитслужбою у межах спірних правовідносин реалізовано своє право на винесення оскаржуваної вимоги, а не право на звернення до суду з позовом про стягнення збитків.
Між тим, проаналізувавши зміст спірної вимоги в оскаржуваних пунктах, суд констатує, що вона не стягує виявлені збитки з позивача, а лише вказує на необхідність усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку.
Тому, за умови невизнання позивачем факту вчинення спірних порушень, оскаржувані пункти вимоги Держаудитслужби про забезпечення відшкодування збитків можуть бути перевіреними на відповідність критеріям, викладеним в ч. 2 ст. 2 КАС України, а не одразу визнаними протиправними лише з підстав відмови позивача виконувати такі вимоги.
Більш того, у межах спірних правовідносин позивачем реалізовано своє право на судовий захист та оскаржено у судовому порядку спірні вимоги контролюючого органу.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати підлягають стягнення на користь позивача в розмірі 29 648,05 грн.
Керуючись статтями 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
Позов задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати вимогу Західного офісу Держаудитслужби №131305-14/5071-2024 від 27.06.2024 року «Про усунення виявлених порушень і недоліків» в частині вжиття заходів щодо стягнення з АТ «Укрзалізниця» 4 261 570,00 фактичних витрат за надані послуги зі зберігання металобрухту.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 8; код ЄДРПОУ 40479801) на користь Приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод"(79018, м. Львів, вул. Залізнична, 1А; код ЄДРПОУ 00740599) судовий збір у розмірі 29 648,05 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКухар Наталія Андріївна