про залишення позову без розгляду
14 травня 2025 рокусправа № 640/14305/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
за участю:
секретар судового засідання Каменцев К.Д.,
від позивача не прибув,
від відповідача 1 не прибув,
від відповідача 2 РадьО.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом громадянина держави Еритрея ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва 25.05.2021 звернувся громадянин держави ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до Державної міграційної служби України (далі - відповідач 1), Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області №2 від 04.01.2021 про відмову ОСОБА_1 в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України №31-21 від 20.04.2021 про залишення без розгляду скарги на рішення територіального органу ДМС про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області повторно розглянути заяву громадянина Держави Еритрея ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П. від 08.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (в редакції Закону України від 16.07.2024 №3863-ІХ «Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ») проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, за результатами якого справа №640/14305/21 передана на розгляд та вирішення Львівському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Львівського окружного адміністративного суду таку передано для розгляду судді Кравціву О.Р.
Ухвалою суду від 28.03.2025 справу №640/14305/21 прийнято до провадження та вирішено здійснити розгляд за правилами загального позовного провадження.
У судове засідання, призначене на 16.04.2025 о 14:15, позивач не з'явився, участь уповноваженого представника не забезпечив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвали суду від 28.03.2025 та повістку про виклик у судове засідання надіслано позивачу засобами поштового зв'язку за адресою місця проживання, вказаною в позовній заяві. Однак на адресу суду повернуто не врученим конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідно до довідки про причини повернення/досилання відправлення «повертається; адресат відсутній за вказаною адресою».
У судове засідання, призначене на 14.05.2025 о 14:00, позивач не з'явився, участь уповноваженого представника не забезпечив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Повістку про виклик у судове засідання надіслано позивачу засобами поштового зв'язку за адресою місця проживання, вказаною в позовній заяві. На адресу суду повернуто не врученим конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідно до довідки про причини повернення/досилання відправлення «повертається; адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, ухвалою суду від 15.04.2025 задоволено клопотання представника відповідача 2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за межами приміщення суду. Ухвалу суду від 15.04.2025 надіслано позивачу засобами поштового зв'язку за адресою місця проживання, вказаною в позовній заяві. Однак на адресу суду повернуто не врученим конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідно до довідки про причини повернення/досилання відправлення «повертається; за закінченням терміну зберігання».
Згідно з частиною 11 статі 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, у даному випадку позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи завчасно та обізнаний про розгляд справи. Проте до суду позивач жодного разу не з'явився, участь уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.
У судовому засідання представник відповідача 2 просив залишити позов без розгляду з підстав повторної неявки позивача у судове засідання.
Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд застосовує такі норми права.
Частиною 2 статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до приписів пункту 3 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи, зокрема, зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду.
Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме: учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною 2 статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Так, статтею 205 КАС України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об'єктивних причин.
З метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.
Положеннями частини 5 статті 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, підставою для залишення позову без розгляду є повторне неприбуття позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин, за умови належного його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, за відсутності заяви про розгляд справи без участі позивача та за умови неможливості розгляду справи за його відсутності.
При цьому, неприбуття у підготовче засідання чи у судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге (на два чи більше підготовчих засідань/судових засідань підряд) не прибули на розгляд справи, і в суду є достовірні дані (докази) про те, що обидва рази позивач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та активна роль в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування адміністративного процесу.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2018 (справа №800/482/17), 17.04.2018 (справа №815/468/15), 30.05.2018 (справа №817/3419/15), 20.06.2018 (справа №809/2113/13-а).
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 (заява №3236/03) сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Така позиція кореспондує висновку у рішенні від 16.02.2017 у справі «Каракуця проти України» (заява №18986/06), де, зокрема, зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, ЄСПЛ у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Німеччини» від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація права доступу до правосуддя не може нівелювати вимоги закону про належну процесуальну поведінку учасників справи, виконання покладених на них обов'язків задля належної реалізації цього права, а також, має розглядатися також через призму додержання судом розумних строків розгляду справи та принципу правової визначеності у певних правовідносинах, які у цій справі стали спірними.
Отже, враховуючи систематичні неявки належно повідомленого позивача у судові засідання без поважних на те причин, зважаючи на тривалість судового провадження у справі та беручи до уваги, що неявка позивача у судове засідання перешкоджає розгляду справи, а також, відсутність будь-яких клопотань, заяв від позивача про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду. Тому, клопотання представника відповідача 2 слід задовольнити.
Водночас слід зазначити, що відповідно до частини 4 статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, не позбавлена права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 205, 240, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд,-
1. Клопотання представника відповідача 2 про залишення позову без розгляду - задовольнити.
2. Позов громадянина держави Еритрея ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
3. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (зі змінами та доповненнями) ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
У судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.05.2025.
Суддя Кравців Олег Романович