14 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8133/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області:
- № 00125950704 від 27.08.2024 року на суму 5100,0 грн.
- № 00125960704 від 27.08.2024 року на суму 36373,94 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що за наслідками фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області складено акт фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів, та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв №02135 від 25.07.2024 року, відповідно до якого представниками відповідача було встановлено порушення п.2, 11 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості з порушенням згідно Додатку 1 при реалізації підакцизного товару, відсутні коди УКТЗЕД. Також в акті зазначено, що встановлені в ході перевірки: проведення розрахункових операцій через РРО з видачею розрахункових документів невстановленої форми, оскільки у фіскальних чеках відсутні обов'язкові реквізитів марки акцизного податку. Дані наведено згідно баз даних ДПС (СОД РРО) у Додатках 2-1 та Додатку 2-2. Загальна сума проведених з порушенням розрахункових операцій складає 24249,29 грн. (перший чек від 01.06.2024 р. на суму 285,49 грн.). Вказує, що відповідач, не надав до акту перевірки копії відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків), які створювалися/видавалися при здійсненні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів (зокрема алкогольних напоїв), при проведенні яких порушено вимоги пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Складені ревізорами-інспекторами у вигляді таблиці додатки 1, 2-1, 2-2 до акту фактичної перевірки не дають можливості дослідити в повному обсязі зміст розрахункових документів, перевірити заповнення/незаповнення у них відповідних рядків та наявність/відсутність обов'язкових реквізитів. Отже, вважає, що таблиця не може бути належним та достовірним доказом здійснення позивачем відповідних розрахункових операцій з порушеннями вимог закону та не доводить вартість підакцизних товарів (алкогольних напоїв), проданих з порушеннями, яка є базою для визначення розміру фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР. Окрім того, вказує, що податковим повідомлення-рішення від 27.08.2024 за порушення п.11 ст.3 ЗУ №265/95-ВР, на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та п.7 ст.17 ЗУ №265/95-ВР до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції. Згідно з додатком до податкових повідомлень-рішень від 27.08.2024 “Розрахунок штрафних санкцій за актом фактичної перевірки від 25.07.2024 року № 10539/11/28/РРО/24714371 до підприємства застосовано наступні штрафні (фінансові) санкції: - нероздрукування через РРО та невидача розрахункового документу встановленої форми (без зазначення обов'язкового реквізиту фіскального чеку - цифрового значення МАП) та змісту при проведення розрахункових операцій на загальну суму 24249,29 грн. - не відображення у фіскальних чеках кодів товарної підкатегорії, згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів. Проте, у розрахунку не наведено конкретні цифри та детальний розрахунок штрафів. Крім того, вказує, що аналіз податкових повідомлень-рішень від 27.08.2024 року свідчить, що вони підписані в.о. начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області Юлією Мороз, підпис завірений печаткою, в той час як невід'ємна частина всіх податкових повідомлень-рішень “розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за результатами фактичної перевірки ТОВ “ТРЕЙД» підписані “ГДІ - Віталій Коробка, Юлія Савка». Отже, на його думку, невід'ємна частина зазначених податкових повідомлень-рішень підписана неуповноваженою особою контролюючого органу, що свідчить про невідповідність такого рішення вимогам закону щодо форми. Розрахунок штрафної санкції у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушенням товарів - за порушення вчинене вперше - взагалі відсутній. Також звертає увагу, що навіть формальна відсутність рядка з вказаними даними у фіскальному касовому чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції. До того ж, ці дані фіскального чека є по суті інформацією, що конкретизує операцію з купівлі-продажу конкретних товарів, а саме - алкогольних напоїв, що у випадках, визначених законом маркуються марками акцизного податку. Оскільки розрахункові операції відбувалися з видачею розрахункових документів, вважає, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР (за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа. Представник позивача вважає, що для притягнення позивача до відповідальності за п.1. п.7 ст.17 Закону №265 необхідним є встановлення факту проведення операції через РРО, який ревізори не встановили, оскільки самим контролюючим органом в актах зазначено, що при здійсненні контрольної розрахункової операції ТОВ “ТРЕЙД» забезпечено надання розрахункового документу.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.55).
Згідно наданого до суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити (а.с.58-60), та зазначає, що посадовими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку магазину “Купець», розташованого за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вулиця Святомиколаївська, 37-А, що належить ТОВ “ТРЕЙД» (24714371). За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 25.07.2024 року. В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.2, п.11 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», чим передбачено відповідальність відповідно: - п.7 Закону №265 - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості; - абз. 3 п.1 ст.17 Закону №265: - 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення. На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.08.2024 року №00125950704 та №00125960704, на суми штрафних санкцій, відповідно 5 100,00 грн. та 36 373,94 грн. Відповідно до абз.2 п. 3 розділу І Положення №13 встановлено, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також не дотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий, що і порушує вимоги п.2 ст.3 Закону №265, чим передбачено, відповідно до абз.2 п.1 ст.17 Закону №265 застосування штрафної санкції у сумі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше, та відповідно до абз.3 п.1 ст.17 Закону №265, застосування штрафної санкції у сумі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення, тобто 36 373,94 грн.. В той же час, проведення розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів без використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, відповідно до п.11 ст.3 Закону №265, передбачає, відповідно до п.7 ст.17 Закону №265, застосування ШС у сумі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, або 5 100 гривень. Отже, вважає, що призначення та проведення перевірки здійснено у порядку та у межах повноважень відповідача, а застосування штрафних санкцій обумовлено фактом виявлення порушення позивачем вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому вважає, що оскаржувані рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.
Ухвалою суду від 05.03.2025 в учасників справи витребувано додаткові докази. (а.с.94-95)
Представником позивача подані додаткові пояснення. (а.с.97-98)
Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙД» зареєстроване як юридична особа з 13.07.2001 року та провадить свою господарську діяльність, зокрема у магазині “Купець», розташованого за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вулиця Святомиколаївська, 37-А.
На виконання листа ДПС України від 17.05.2024 №14540/7/99-00-07-04-02-07 (вх. ГУ ДПС в області від 17.05.2024 №1526/8) щодо протидії порушенням СГ в частині проведення розрахунків при продажу підакцизних товарів, працівниками підрозділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі наказу від 01.07.2024 року №470-п з додатком №47, 25.07.2024 року проведено фактичну перевірку господарського об'єкту - магазину “Купець» за адресою: вул. Святомиколаївська, буд.37-А, м. Олександрія, Кіровоградська область, що належить ТОВ “ТРЕЙД» (24714371) (а.с.64-64зв., 81).
Перед початком фактичної перевірки, перевіряючими 25.07.2024 року о 15:00 год. було проведено контрольну розрахункову операцію з придбання за готівку у сумі 90,00 грн. в магазині “Купець» тютюнові вироби - пачку цигарок “Ротманс Демі Сілвер» через продавця магазину “Купець» - Задорожню Галину Миколаївною, з використанням РРО (ф.н. 3001086454) при проведені даної розрахункової операції та видачі фіскального чеку №16120068 від 25.07.2024 року (а.с.80). Пред'явивши службові посвідчення, копії наказу та направлення, посадові особи контролюючого органу приступили до проведення фактичної перевірки магазину “Купець» за адресою: вул. Святомиколаївська, буд.37-А, м. Олександрія, Кіровоградська область, що належить ТОВ “ТРЕЙД» (24714371) (а.с.65-66).
В ході проведення фактичної перевірки, згідно аналізу почекової інформації (електронних копій розрахункових документів - фіскальних чеків), отриманої перевіряючими в ході перевірки з баз даних СОД РРО за перевіряємий період (Додатки 1 та 2 до акта перевірки) по РРО (ф.н. 3001086454) та РРО (ф.н. 3001082761), які використовує ТОВ “ТРЕЙД» (24714371), в магазині “Купець», зафіксовано наступні порушення:
- проведення розрахункових операцій при реалізації підакцизних товарів (тютюнових виробів) з порушенням режиму попереднього програмування, а саме: без використання режиму програмування із зазначенням у розрахункових документах (фіскальних чеках) кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (Додаток 1 до акта фактичної перевірки, а.с.72).
- не зазначення у фіскальних чеках при реалізації алкогольних напоїв цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а саме при роздрібній торгівлі алкогольними напоями та, як наслідок, видача розрахункового документу (фіскального чеку) покупцям не встановленого зразка, згідно електронних копій виданих фіскальних чеків з реалізації алкогольних напоїв, зазначених у Додатку 2 до акта фактичної перевірки, на загальну суму 24249,29 гривень (а.с.75-76).
За результатами проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки від 25.07.2024 року із зазначенням у висновках перевірки порушень п.п.2, 11 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с.67-68), чим передбачено відповідальність відповідно до абз.3 п.1, п.7 ст.17 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Непогоджуючись з висновками акту, ТОВ “ТРЕЙД» подано до ГУ ДПС у Кіровоградській області заперечення від 01.08.2024 №190 на акт фактичної перевірки від 25.07.2024 (а.с.19-20).
Відповідно до висновку про розгляд даного заперечення на висновки акта фактичної перевірки № 10539/11/28/РРО/24714371 від 25.07.2024 року (а.с.21-22), протоколу спірної комісії (а.с.86-88), ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення від 27.08.2024 року:
№00125960704, яким за порушення п.п.1, 2 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до позивача на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України і п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені у розмірі 36373,94 грн. (а.с.23);
№00125950704, яким за порушення п.11 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до позивача на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України і п.7 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені у розмірі 5100,00 грн. (а.с.24).
Не погодившись з податковими повідомленнями - рішеннями, ТОВ “ТРЕЙД» подано до ДПС України скаргу від 05.09.2024 №207 (а.с.26)
За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 21.11.2024 року, яким податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.27-29).
Наведені обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).
Відповідно до пунктів 20.1.10 та 20.1.11 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право:
здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;
проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
Одним з видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавств відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.
Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.
Підпунктом 75.1.3. пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.
Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону №265/95-ВР:
реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну;
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
За правилами пункту 11 статті 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Згідно з пунктами 1, 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема:
у разі встановлення в ході перевірки факту невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, застосовується штрафна санкція у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;
триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов'язків, встановлених, Законом № 265/95-ВР, а саме за невидача розрахункового документа встановленої форми (без цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями) та не відображення у фіскальних чеках кодів товарної підкатегорії, згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України.
Наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 №13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 р. за №220/28350, затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі - Положення №13, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.3 розділу 1 Положення №13 установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Пунктом 1 розділу 2 Положення №13 передбачено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
Пунктом 2 розділу 2 Положення №13 визначено обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), зокрема, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Враховуючи зазначені норми, Закон №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов'язку суб'єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення №13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).
Код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов'язковими реквізитами фіскального чеку при проведенні розрахунків за продані підакцизні товари і зазначається у рядках 7, 9 відповідно фіскального касового чеку.
За змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі.
Положення №13 вказує, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, відсутність обов'язкового реквізиту у фіскальному чеку на підакцизні товари, виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з такими недоліками не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 11 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Верховний Суд у постанові від 02 лютого 2023 року у справі №500/6845/21 зробив висновок, що за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Також вказав, що пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлена відповідальність за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Зазначене порушення є самостійним і не пов'язане із відсутністю у фіскальних чеках обов'язкових реквізитів, визначених Положенням №13.
Застосовуючи цей висновок суд вважає, що відсутність таких реквізитів у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої та коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктами 2, 7 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Відповідно до пп.14.1.5, 14.1.107, 14.1.278 п.14.1 ст.14 ПК України підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку;
алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;
марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів;
система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 ПК України).
Аналіз податкового законодавства України свідчить про те, що маркування продукції маркою акцизного податку підтверджує сплату акцизу та легальність ввезення та реалізації на території України відповідних виробів.
Пунктом 215.1 статті 215 ПК України передбачено, що до підакцизних товарів належать, зокрема, алкогольні напої, пиво.
Висновки контролюючого органу щодо встановленого порушення базуються на інформації з системи обліку даних РРО.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктами 62.1-62.3 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.
Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України).
Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).
Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.
СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).
Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.
Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.
Наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року №1057, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року за №1743/22055, затверджено Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів Державної податкової служби України (далі - Порядок).
У пункті 1.2 Порядку визначено:
- система зберігання і збору даних РРО (далі - СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України;
- система обліку даних РРО (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій і програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
Відповідно до пункту 1.7 Порядку суб'єкти господарювання, які використовують ПРРО, повинні передавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.
Пунктами 2.1, 2.2 Порядку визначено, що СЗЗД РРО базується на технології зберігання і збору даних РРО для органів ДПС, розробленої Національного банку. Складовими компонентами СЗЗД РРО, яка використовує таку технологію, є: РРО з КСЕФ; РРО, що друкують контрольну стрічку з модемом; інформаційні еквайри; ЦКММ; ЦІ МБ РРО; комплекс первинної обробки даних РРО, який забезпечує декриптування і перевірку контрольно-звітної інформації, що формується РРО, та оперативне збереження зазначеної інформації для подальшої передачі до СОД РРО.
СЗЗД РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних СОД РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами НСМЕП.
Отже, вся інформація, яка зазначається у фіскальному чеку, технічно дублюється в електронній копії, що надходить до податкового органу.
Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
Аналогічний висновок сформований Верховним Судом у постановах від 20 листопада 2024 року справа № 440/9859/23, від 09 вересня 2024 року у справі № 280/6832/23, від 27 березня 2025 року у справі №280/6830/23.
Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідач в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.
У своєму позові та поясненнях представник позивача не заперечує факт того, що підприємство реалізовувало у спірний період алкогольні напої без зазначення у фіскальних чеках обов'язкового реквізиту - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку та коду УКТ ЗЕД. Зокрема, у позовній заяві представник позивача вказав, що наказом Міністерства фінансів України від 08 червня 2021 року №329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2021 року за №832/36454, набрав чинності 01 липня 2021 року, далі - Наказ №329) розділ II, ІІІ Положення №13 викладено у новій редакції. Положення №13 у редакції Наказу №329 щодо форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів доповнено новим реквізитом цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).
Пунктом 2 Наказу №329 установлено, що:
- до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом;
- до 01 жовтня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.
Представник позивача вказав, що запровадженню такого реквізиту фіскального касового чека, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, передувало внесення постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року №97 змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2010 року №1251, в частині обов'язкових реквізитів марок акцизного податку для алкогольних напоїв.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року №74 "Деякі питання маркування алкогольних напоїв" затверджені марки акцизного податку для алкогольних напоїв нового зразка, які запроваджені в обіг з 01 травня 2020 року. У свою чергу марки акцизного податку для алкогольних напоїв попереднього зразка, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року №296 та перебували в обігу з 01 липня 2015 року, не мали штрих-коду та QR-коду. Такі марки продовжували перебувати в обігу після 01 травня 2020 року відповідно до положень абзаців четвертого, шостого частини четвертої статті 11 Закону Закон №481/95-ВР, згідно з яким у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Представник позивача зазначив, що алкогольні напої мають тривалий або необмежений термін придатності, тому можуть перебувати в обігу протягом великого проміжку часу, зберігатися на складах оптових чи роздрібних торговців та стояти на полицях магазинів. Таким чином, на дату початку дії змін до Положення №13 у частині обов'язкового відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв (01 жовтня 2021 року) в обігу перебували алкогольні напої, марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01 липня 2015 року (без штрихових кодів), та акцизними марками нового зразка, введеними в обіг 01 травня 2020 року (з нанесеним штриховим кодом). Позивач вказав, що акт перевірки не містить доказів про те, яке акцизне маркування було на алкогольних напоях, що реалізував позивач, старого чи нового зразка.
При цьому позивач зазначив, що оскільки алкогольні напої, що марковані марками попереднього зразка (без штрихового коду), реалізуються в межах придатності такого напою до споживання, отже, при продажу алкогольних напоїв з марками акцизного податку старого зразка рядок 9 цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не відображається (через відсутність штрихового коду).
Ухвалою судді від 05.03.2025 року у позивача витребувано:
- копії накладних на придбання товару, з огляду на позицію з приводу перебування в реалізації алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку старого зразка;
- копії облікових документів про рух товару;
- копії документів, що свідчать про перебування в реалізації в перевіряємому періоді алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку старого зразка.
На виконання вимог ухвали від 05.03.2025 року представником позивача до суду подано видаткові накладні №25650 від 24 жовтня 2023 року, №599262 від 18 квітня 2024 року, №КРП-005072 від 26 січня 2024 року, №592927 від 28.02.2024 року№7521 від 16 січня 2024 року, від 14 березня 2024 року, №1ТПКБТ00085 від 23 листопада 2023 року, №1АТЛ0005605 від 05 квітня 2024 року, №1АТЛ0014972 від 15 вересня 2023 року №W78610/12 від 12 грудня 2023 року, №74571 від 23 листопада 2023 року та відомість про рух товару (алкогольні напої) по магазину "Купець" за адресою: м. Олександрія, вул. Святомиколаївська, 37а (а.с.а.с.99-107).
Надані представником позивача видаткові накладні та відомість про рух товару не підтверджують придбання та реалізацію алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку старого зразка.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що алкогольні напої, які реалізовані у перевіряємий період в магазині "Купець" за адресою: м. Олександрія, вул. Святомиколаївська, 37а були придбані у період вересня 2023 року - квітня 2024 року та не були марковані марками акцизного податку старого зразка.
В постанові Верховного Суду від 16 травня 2024 року у справі № 520/4564/23 суд касаційної інстанції зазначив, що “алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць мають тривалий або необмежений термін придатності, тому можуть перебувати в обігу протягом великого проміжку часу, зберігатися на складах оптових чи роздрібних торговців та стояти на полицях магазинів. Таким чином, на дату початку дії змін до Положення №13 у частині обов'язкового відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв (01 жовтня 2021 року) в обігу перебували алкогольні напої, марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01 липня 2015 року (без штрихових кодів), та акцизними марками нового зразка, введеними в обіг 01 травня 2020 року (з нанесеним штриховим кодом).
Обов'язковим реквізитом фіскального касового чека є саме цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, тобто такий реквізит у фіскальному касовому чеку може бути відображений лише при продажу алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код.
Наведене враховувється при притягненні особи до відповідальності за невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції».
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що встановлюючи порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контролюючий орган керувався даними системи СОД РРО щодо проведення позивачем у червні 2024 року розрахункових операцій з реалізації алкогольних напоїв без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) та застосовування РРО без використання режиму попереднього програмування коду УКТ ЗЕД для підакцизних товарів. Позивач не навів обґрунтованих пояснень щодо невідповідності даних СОД РРО даним фіскальних чеків, недостовірності таких даних, реалізації алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками старого зразка, які не мають штрих-коду, тощо, а тому суд приймає їх як належний доказ, враховуючи практику Верховного Суду, викладену вище.
Таким чином, з огляду на вказані обставини справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті без порушень приписів чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.
Щодо розрахунку до оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд зазначає наступне.
За порушення п.11 статті 3 Закону України від 06.07.1997 р. №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) в частині проведення розрахункових операцій при реалізації підакцизних товарів (тютюнових виробів) з порушенням режиму попереднього програмування, а саме: без використання режиму програмування із зазначенням у розрахункових документах (фіскальних чеках) кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, згідно додатку 1 до акту фактичної перевірки до позивача застосовано фінансові санкції, передбачені п.7 ст.17 Закону України від 06.07.1997 р. №265/95-ВР у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100,00 грн.) (а.с.72, 89).
За порушення п.1, п.2 статті 3 Закону України від 06.07.1997 р. №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) в частині не зазначення у фіскальних чеках при реалізації алкогольних напоїв цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а саме при роздрібній торгівлі алкогольними напоями та, як наслідок, видача розрахункового документу (фіскального чеку) покупцям не встановленого зразка, згідно електронних копій виданих фіскальних чеків з реалізації алкогольних напоїв, зазначених у Додатку 2-1, 2-2 до акта фактичної перевірки, на загальну суму 24 249,29 гривень до позивача застосовано фінансові санкції, передбачені абз.3 п.1 ст.17 Закону України від 06.07.1997 р. №265/95-ВР у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за порушення вчинене вдруге (36373,94 грн.) (а.с.73-76, 89).
Перше порушення вже було вчинено ТОВ “ТРЕЙД» у 2024 році та засвідчено актом фактичної перевірки від 22.03.2024 року №2406/11-28-09-02/24714371 з винесенням ППР від 29.04.2024 №00054940704 на суму ШС - 15 135,4 гривень.
Враховуючи встановлені обставини у їх сукупності з додатками до акту фактичної перевірки, суд доходить висновків про правильність обрахунку застосованих до позивача штрафних фінансових санкцій.
Доводи позову про те, що невід'ємна частина оскаржуваних рішень (розрахунок фінансових санкцій) підписано іншими неуповноваженими особами, суд відхиляє, оскільки такі самі по собі не свідчать про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих відповідачем за результатом перевірки, висновки якої в оскаржуваній частині визнаються судом обґрунтованими та правомірними.
Суд наголошує, що у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
У постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 160/2552/21 Верховний Суд зауважив, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено таких порушень процедури прийняття оскаржуваних ППР, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач довів законність оскаржуваних рішень. Натомість доводи позову не свідчать про наявність правових підстав для задоволення заявлених вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, та відсутністю витрат відповідача, які належить стягнути, розподіл судових витрат судом не проводиться.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд" (28009, Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія, вул. Мазепи Гетьмана, 20, ЄДРПОУ 24714371) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА