про повернення позовної заяви
15 травня 2025 року м. Київ № 320/23337/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Корпорації «РУ МЬЮЗІК ІНК» (RU MUSIC Inc.) до Національного банку України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, Корпорація «РУ МЬЮЗІК ІНК» (RU MUSIC Inc.) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного банку України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України, яка полягає у відмові від здійснення перевірки діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» у відповідь на скаргу Корпорації «РУ МЬЮЗІК ІНК» (RU MUSIC Inc.),
- зобов'язати Національний банк України здійснити перевірку діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на предмет дотримання вимог фінансового законодавства України у взаємодії з Корпорацією «РУ МЬЮЗІК ІНК» (RU MUSIC Inc.)
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою, третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з частинами першою, третьою, шостою статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Згідно з частиною другою статті 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" на вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням статті 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, остання підписана особою, яка зазначена як представник позивача - адвокатом Глівінським Анатолієм Івановичем.
На підтвердження своїх повноважень до позовної заяви останнім додано:
- копію довіреності юридичної особи за законодавством Сполучених Штатів Америки Корпорація «РУ МЬЮЗІК ІНК» (RU MUSIC Inc.) в особі Головного виконавчого директора Кірноса Рудольфа Нісоновича від 27 березня 2025 року,
- договір про надання правничої допомоги від 27 березня 2025 року №27/03/2025,
- копію ордеру на надання правової допомоги Корпорації «РУ МЬЮЗІК ІНК» (RU MUSIC Inc.) від 25 квітня 2025 року серія АІ № 1880612 (далі - Ордер), в якому зазначено, що підставою його видачі є договір про надання правничої допомоги від 27 березня 2025 року №27/03/2025;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 26 серпня 2010 року № 4278/10 на ім'я Глівінського Анатолія Івановича.
Проте, будь-яких доказів на підтвердження правосуб'єктності юридичної особи Корпорація «РУ МЬЮЗІК ІНК» (RU MUSIC Inc.) за відповідним законом іноземної держави (сертифікату реєстрації, витягу з торгового реєстру тощо), які б могли, зокрема, підтвердити і статус Кірноса Рудольфа Нісоновича як керівника останньої або його повноваження на право вчинення правочинів (видачі/підписання довіреностей) від імені такої юридичної особи, суду не надано.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
З урахуванням вищенаведеного та у зв'язку з тим, що до матеріалів позовної заяви не додано належних документів на підтвердження правосуб'єктності юридичної особи Корпорації «РУ МЬЮЗІК ІНК» (RU MUSIC Inc.) за відповідним законом іноземної держави (сертифікату реєстрації, витягу з торгового реєстру тощо), які б могли, зокрема, підтвердити і статус Кірноса Рудольфа Нісоновича, як керівника останньої або його повноваження на право вчинення правочинів (видачі/підписання довіреностей) від імені такої юридичної особи, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає поверненню як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/12191/18.
Пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Згідно частини 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 21, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Корпорації «РУ МЬЮЗІК ІНК» (RU MUSIC Inc.) до Національного банку України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Кочанова П.В.