15 травня 2025 року справа №320/3069/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоінвестгруп» до Державної аудиторської служби України, третя особа - Філія Бурове Управління «Укрбургаз» Акціонерного Товариства «Укргазвидобування», про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоінвестгруп» до Державної аудиторської служби України, третя особа - Філія Бурове Управління «Укрбургаз» Акціонерного Товариства «Укргазвидобування», в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 01.02.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-09-16-004004-а Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами (Послуги з вивозу та подальшої утилізації відходів буріння з об'єктів Замовника (завантаження, утилізація або видалення).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-09-16-004004-а є необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки: ТОВ «ЕКОІНВЕСТГРУП», надано копію дійсної Ліцензії, або наказ Міністерства екології та природних ресурсів України на видачу ліцензії на провадження господарської діяльності поводження з небезпечними відходами; ТОВ «Інноваційні Екотехнології України» та КП «Послуга» є субпідрядними компаніями, яким належать полігони ТПВ та мають відповідні паспорта МВВ у яких зазначено приймання відходів буріння (4 клас небезпеки), тому ліцензія їм на поводження з небезпечними відходами не потрібна; на виконання вимог тендерної документації учасником ТОВ «ЕКОІНВЕСТГРУП» надано скан-копія договорів місць на остаточне розміщення відходів буріння, які мають діючі паспорти місця видалення відходів з відміткою про щорічний перегляд.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 відкрито провадження у справі № 320/3069/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу 15-ти денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Державна аудиторська служба України подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила про необґрунтованість позовних вимог, оскільки порушення прав Позивача - ТОВ «Екоінвестгруп» не є реальним на момент його звернення до суду і не пов'язане безпосередньо з оскаржуваним у цій справі висновком. Відповідач зазначає, що Позивач не довів порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку Держаудитслужби внаслідок прийняття оскаржуваного висновку, за захистом яких він вимушений був звернутися до адміністративного суду, так само як і не довів настання для себе негативних наслідків за результатами прийняття оскаржуваного висновку.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
АТ "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» розмістило оголошення про проведення відкритих торгів UA-2022-09-16-004004-а щодо закупівлі послуг УБГ22П(УО)-045_90520000-8 Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами (Послуги з вивозу та подальшої утилізації відходів буріння з об'єктів Замовника (завантаження, утилізація або видалення. У вказаному оголошені зазначено, що очікувана вартість предмета закупівлі 4 953 200 грн. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій 17.10.2022 15:00, дата та час проведення електронного аукціону - 22.11.2022 15:25, а дата та час розкриття тендерних пропозицій - 17.10.2022 15:04.
Також Бурове управління «Укрбургаз» було оприлюднено тендерну документацію по предмету закупівлі 90520000-8
Протоколом про розкриття тендерних пропозицій, Позивача визначено переможцем процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2022-09-16-004004-а)
АТ "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2022-09-16-004004-а з переможцем процедури закупівлі - ТОВ «Екоінвестгруп».
12.12.2022 між АТ "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» (Замовник) та ТОВ «Екоінвестгруп» (Виконавець) було укладено договір з надання послуг № УБГ№218/034-22, за умовами якого Виконавець, відповідно до умов Договору та додатків до нього, зобов'язується за Замовленням Замовника на свій ризик, своїми силами, засобами та матеріалами надати послуги з завантаження та вивозу відходів буріння без обробки з об'єктів Замовника на подальшу утилізацію або видалення у відведених місцях чи об'єктах, з використанням спеціального транспорту і технологічного обладнання Виконавця (надалі - разом Послуги), враховуючи, що Виконавець має право здійснювати діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами на підставі безстрокової ліцензії Міністерства екології та природних ресурсів України (АЕ №287032 від 16 жовтня 2013р.), та відповідає за утилізацію або видалення відходів буріння відповідно до вимог чинного природоохоронного законодавства України, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані Послуги на умовах, визначених цим Договором.
06.01.2023 Державною аудиторською службою України було прийнято наказ №2 "Про початок моніторингу процедур закупівлі", яким вирішено почати моніторинг процедур закупівель UA-2022-09-16-004004-а від 16.06.2022.
На підставі вказаного наказу, Державною аудиторською службою України було проведено моніторинг процедури закупівлі UA-2022-09-16-004004-а, за результатами якого складено висновок від 01.02.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2022-09-16-004004-а, який затверджено заступником Голови Державної аудиторської служби України Шкуропатом Олександром Григоровичем.
У вказаному висновку зазначено, що підставою здійснення моніторингу є виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), оприлюднення інформації про закупівлю, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності надання відповіді на запитання про роз'яснення до процедури закупівлі та роз'яснень на вимогу про усунення порушень, стану виконання рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Колегія АМКУ), як органу оскарження, своєчасності укладання договору про закупівлю та її оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, правомірності внесення змін до нього та їх оприлюднення, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом.
Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» (далі - Замовник) на 2022 рік, оголошення про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою, тендерну документацію, затверджену протокольним рішенням уповноваженої особи від 16.09.2022 №УБГ22П(УО)-045, протокол розгляду тендерних пропозицій від 16.11.2022, тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕКОЗАХИСТ» (далі - ТОВ «ПОЛЕКОЗАХИСТ»), тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОІНВЕСТГРУП» (далі -ТОВ «ЕКОІНВЕСТГРУП»), тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ЕНЕРГОПРОМ» (далі - ТОВ «ЕКО-ЕНЕРГОПРОМ») тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНЕКОРЕСУРС» (далі - ТОВ «ВІНЕКОРЕСУРС») протокол розкриття тендерних пропозицій від 22.11.2022 повідомлення про намір укласти договір від 23.11.2022, договір про закупівлю (поставку) товарів від 12.12.2022 № УБГ218-034-22, додаткові угоди до договору про закупівлю №1 від 12.12.2022, пояснення на запит Держаудитслужби наданні 12.01.2023 через електрону систему закупівель.
Згідно із вимогами підпункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження всіх документів передбачених цією тендерною документацією до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, відповідно до додатків до цієї тендерної документації.
Згідно із вимогами пункту 1 Додатку 3 до тендерної документації предметом закупівлі є послуги, які включають в себе: завантаження та вивіз відходів буріння з Об'єктів Замовника з подальшою утилізацією або остаточного розміщення на відведених місцях.
Відповідно до вимог пункту 3.1 Додатку 3 до тендерної документації виконавець повинен мати дійсну Ліцензію або наказ Міністерства екології та природних ресурсів України на видачу ліцензії на провадження господарської діяльності поводження з небезпечними відходами, а саме збирання, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження відходів.
Учасник процедури закупівлі ТОВ «ЕКОІНВЕСТГРУП» у складі своєї тендерної пропозиції надав ліцензію Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.10.2013 № 424 (далі - Ліцензія) відповідно до якої учасник ТОВ «ЕКОІНВЕСТГРУП» має право на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання).
Однак Ліцензія не містить інформації, яка б підтверджувала право учасника ТОВ «ЕКОІНВЕСТГРУП» на здійснення таких операцій з небезпечними відходами, як оброблення, утилізація, знешкодження, що не відповідає вимогам пункту 3.1 Додатку 3 до тендерної документації.
Учасник ТОВ «ЕКОІНВЕСТГРУП» у складі своєї тендерної пропозиції надав довідку б/н б/д в якій зазначив про послуги до яких буде залучати компанії з якими має підписані договори та відповідні договори, зокрема, договір від 01.06.2022 № 295-С, укладений із ТОВ «Інноваційні Екотехнології України» (далі - Договір № 295-С), та договір від 22.10.2021 № 158, укладений із КП «Послуга» (далі - Договір № 158) з надання послуг з поводженнями з твердими відходами, згідно із ДБН В.2.4-2-2005 (зі змінами) «Полігони твердих побутових підходів. Основні положення проектування» - прийняття на захоронення промислових відходів IV класу небезпеки (тверда фракція), які належать до групи відходів, що визначені на основі класифікатора відходів ДК 005-96 1110.2.9.01 (шлам буровий та відходи, які містять прісну воду (алюмосилікатний шлам)).
Однак у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ЕКОІНВЕСТГРУП» відсутні копії ліцензії ТОВ «Інноваційні Екотехнології України» та КП «Послуга» на здійснення таких операцій з небезпечними відходами, як їх захоронення, утилізація, знешкодження.
Слід зазначити, що інформація про наявність ліцензій у ТОВ «Інноваційні Екотехнології України» та КП «Послуга» на поводження з небезпечними відходами відсутня і в Переліку ліцензіатів на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, розміщеного на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України за посиланням: https://mepr.gov.ua/content/perelik-licenziativ-na-provadzhennyagospodarskoi-diyalnosti-z-povodzhennya-z-nebezpechnimividhodami.html.
Крім цього, згідно із вимогами підпункту 2 пункту 1.2 додатку 1 до тендерної документації Замовник установив вимогу до учасників щодо надання сканкопії договорів місць на остаточне розміщення відходів буріння, які мають діючі паспорти місця видалення відходів з відміткою про щорічний перегляд. (Постанова №1216 від 03.08.98р. «Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів», Наказ №12 від 14.01.1999 зі змінами від 25.01.2016р. «Про затвердження інструкції «Про зміст і складання паспорта місць видалення відходів») або, при передачі відходів буріння на остаточне розміщення у спеціально відведених місцях чи об'єктах Субпідряднику, на розміщення відходів з організацією (Субпідрядником), що має паспорт місця видалення відходів з відміткою про щорічний перегляд.
Учасник ТОВ «ЕКОІНВЕСТГРУП» у складі своєї тендерної пропозиції надав договори №295-С та №158, паспорт місця видалення відходів (МВВ) за реєстраційним номером 1, датою реєстрації 15.11.1999, назва МВВ «Прилуцьке міське звалище ТПВ» та паспорт місця видалення відходів (МВВ) за реєстраційним номером 152/15, датою реєстрації 11.11.2015, назва МВВ «Полігон для переробки ТПВ в м. Підгороднє Дніпропетровської області.
Однак відповідно до інформації зазначеної в паспорті МВВ за реєстраційним номером 152/15 остання відмітка про щорічний перегляд датована 2020 роком. При цьому відмітки про проходження щорічного перегляду у 2021 році відсутня, що не відповідає вимогам підпункту 2 пункту 1.2 додатку 1 до тендерної документації.
Однак на порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону, Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «ЕКОІНВЕСТГРУП», як таку що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, визнав його переможцем та уклав договір від 12.12.2022 № 218/034-22 на суму 3 714 900,00 гривень відповідно до додатків до цієї тендерної документації.
У вказаному висновку відповідач зазначив про порушення позивачем вимог абзацу другого пунктів 1 та 2 частини першої статті 31 Закону.
У висновку відповідач зобов'язав Третю особу здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Посилаючись на висновок Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі, Третя особа направила листа на адресу Позивача із вимогою розірвання договору з надання послуг № УБГ№218/034-22. Із зазначеного листа слідує, що Третя особа не планує оскаржувати висновок Держаудитслужби.
Не погоджуючись із висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-09-16-004004-а, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII.
Згідно із частиною першою статті 1 цього Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України Про утворення Державної аудиторської служби України від 28.10.2015 № 868 утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
При цьому, підпунктом 3 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України встановлено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Згідно з пунктом 7 цього ж Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Згідно зі статтею 22 Закону України Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
У тендерній документації зазначаються такі відомості:
1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;
3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;
4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);
5) кількість товару та місце його поставки;
6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов;
9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;
10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;
11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;
13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);
17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;
19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.
Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Щодо виявлених під час здійснення моніторингу процедури закупівлі порушень законодавства у сфері публічних закупівель, суд зазначає наступне.
У оскаржуваному висновку відповідачем зазначено, що Учасник процедури закупівлі ТОВ «ЕКОІНВЕСТГРУП» у складі своєї тендерної пропозиції надав ліцензію Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.10.2013 № 424 (далі - Ліцензія) відповідно до якої учасник ТОВ «ЕКОІНВЕСТГРУП» має право на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання).
Однак Ліцензія не містить інформації, яка б підтверджувала право учасника ТОВ «ЕКОІНВЕСТГРУП» на здійснення таких операцій з небезпечними відходами, як оброблення, утилізація, знешкодження, що не відповідає вимогам пункту 3.1 Додатку 3 до тендерної документації.
Також, учасник ТОВ «ЕКОІНВЕСТГРУП» у складі своєї тендерної пропозиції надав довідку б/н б/д в якій зазначив про послуги до яких буде залучати компанії з якими має підписані договори та відповідні договори, зокрема, договір від 01.06.2022 № 295-С, укладений із ТОВ «Інноваційні Екотехнології України» (далі - Договір № 295-С), та договір від 22.10.2021 № 158, укладений із КП «Послуга» (далі - Договір № 158) з надання послуг з поводженнями з твердими відходами, згідно із ДБН В.2.4-2-2005 (зі змінами) «Полігони твердих побутових підходів. Основні положення проектування» - прийняття на захоронення промислових відходів IV класу небезпеки (тверда фракція), які належать до групи відходів, що визначені на основі класифікатора відходів ДК 005-96 1110.2.9.01 (шлам буровий та відходи, які містять прісну воду (алюмосилікатний шлам)).
Однак у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ЕКОІНВЕСТГРУП» відсутні копії ліцензії ТОВ «Інноваційні Екотехнології України» та КП «Послуга» на здійснення таких операцій з небезпечними відходами, як їх захоронення, утилізація, знешкодження.
Слід зазначити, що інформація про наявність ліцензій у ТОВ «Інноваційні Екотехнології України» та КП «Послуга» на поводження з небезпечними відходами відсутня і в Переліку ліцензіатів на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, розміщеного на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України за посиланням: https://mepr.gov.ua/content/perelik-licenziativ-na-provadzhennyagospodarskoi-diyalnosti-z-povodzhennya-z-nebezpechnimividhodami.html.
Також, учасник ТОВ «ЕКОІНВЕСТГРУП» у складі своєї тендерної пропозиції надав договори №295-С та №158, паспорт місця видалення відходів (МВВ) за реєстраційним номером 1, датою реєстрації 15.11.1999, назва МВВ «Прилуцьке міське звалище ТПВ» та паспорт місця видалення відходів (МВВ) за реєстраційним номером 152/15, датою реєстрації 11.11.2015, назва МВВ «Полігон для переробки ТПВ в м. Підгороднє Дніпропетровської області.
Однак відповідно до інформації зазначеної в паспорті МВВ за реєстраційним номером 152/15 остання відмітка про щорічний перегляд датована 2020 роком. При цьому відмітки про проходження щорічного перегляду у 2021 році відсутня, що не відповідає вимогам підпункту 2 пункту 1.2 додатку 1 до тендерної документації.
Суд не погоджується з таким висновком відповідача, враховуючи наступне.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах:
1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону;
2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію:
1) перелік виявлених невідповідностей;
2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності;
3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.
Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Згідно із частиною дев'ятою статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або невиправлення учасниками виявлених невідповідностей.
Частинами першою та другою статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Аналіз наведених положень Закону України «Про публічні закупівлі» свідчить, що якщо тендерна пропозиція учасника, містить виключно невідповідності в інформації та/або документах, визначених частиною шістнадцятою статті 29 цього Закону, то замовник зобов'язаний розміщувати повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Так ТОВ «ЕКОІНВЕСТГРУП», надано копію дійсної Ліцензії, або наказ Міністерства екології та природних ресурсів України на видачу ліцензії на провадження господарської діяльності поводження з небезпечними відходами, а саме: або збирання, зберігання, або оброблення, або утилізація, або знешкодження відходів:
1. відпрацьовані нафто-продукти, не придатні для використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші);
2. Відходи, які складаються або містять хімічні речовини, що не відповідають специфікації або мають прострочений термін придатності)
Таким чином, твердження відповідача в оскаржуваному рішенні, про відсутність необхідної ліцензії не відповідає дійсності.
Також судом було встановлено, що відповідно до поданої Позивачем тендерної документації, ТОВ «Інноваційні Екотехнології України» та КП «Послуга» є субпідрядними компаніями, яким належать полігони ТПВ та мають відповідні паспорта МВВ у яких зазначено приймання відходів буріння (4 клас небезпеки), тому ліцензія їм на поводження з небезпечними відходами не потрібна.
Відповідно до п. 32 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», такий вид господарської діяльності, як захоронення побутових відходів, підлягає ліцензуванню, проте на сьогодні законодавчо не визначено орган ліцензування та відсутні Ліцензійні вимоги.
Зазначені числові критерії ліцензування цього виду діяльності втратили чинність. Їх було встановлено Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із захоронення побутових відходів (далі - Ліцензійні умови), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 4 квітня 2017 року № 467.
У п. 1.4 Ліцензійних умов було встановлено, що НКРЕКП здійснює ліцензування господарської діяльності із захоронення побутових відходів у разі, якщо суб'єкт господарювання провадить (має намір провадити) діяльність із захоронення побутових відходів для населених пунктів з чисельністю населення понад 100 тис. осіб (сукупно) та/або суб'єкт господарювання проводить (має намір провадити) діяльність із захоронення побутових відходів на об'єктах (полігон/звалище) з потужністю понад 50 тис. тонн або 200 тис. куб. м побутових відходів на рік.
Органом ліцензування, відповідно до п. 2 статті 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 9 липня 2010 року № 2479-VI було визначено НКРЕКП. Проте, у зв'язку з набранням чинності 1 травня 2019 року Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, НКРЕКП втратила повноваження щодо ліцензування господарської діяльності з захоронення та перероблення побутових відходів.
У зв'язку з цим, постановою НКРЕКП «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 25 липня 2019 року № 1565 Ліцензійні умови провадження господарської діяльності із захоронення побутових відходів визнані такими, що втратили чинність.
Отже, на сьогодні законодавчо визначена вимога щодо ліцензування господарської діяльності із захоронення побутових відходів, однак законодавчо не визначено орган ліцензування та відсутні Ліцензійні вимоги. Перелік органів ліцензування визначено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 5 серпня 2015 року № 609.
Також були відібрані зразки відходів буріння з об'єкту БУ «Укрбургаз» в присутності представників Замовника на об'єкті за адресою: свердловина № 122 Західно-Соснівського ГКР, Харківська обл., Красноградський район, околиця с. Петрівка для встановлення класу небезпеки відходів буріння. Висновок лабораторних досліджень визначив, що усі відходи буріння, які передавалися ТОВ «Екоінвестгруп», згідно договору і акту приймання-передачі відходів буріння від БУ «Укрбургаз» мають 4 клас небезпеки. Згідно паспортів МВВ ТОВ «Інноваційні Екотехнології України» та КП «Послуга» вони мають право приймати для подальшого видалення відходів буріння на своїх полігонах.
Також суд звертає увагу, що у вимогах тендерної документації: 3.1 Додатку 3 до тендерної документації зазначено - надати скан-копію договорів місць на остаточне розміщення відходів буріння, які мають діючі паспорти місця видалення відходів з відміткою про щорічний перегляд. (Постанова №1216 від 03.08.98р. «Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів», Наказ №12 від 14.01.1999 зі змінами від 25.01.2016р. «Про затвердження інструкції «Про зміст і складання паспорта місць видалення відходів») або, при передачі відходів буріння на остаточне розміщення у спеціально відведених місцях чи об'єктах Субпідряднику, на розміщення відходів з організацією (Субпідрядником), що має паспорт місця видалення відходів з відміткою про щорічний перегляд.
На виконання даної вимоги Учасником ТОВ «ЕКОІНВЕСТГРУП» надано скан-копії договорів місць на остаточне розміщення відходів буріння, які мають діючі паспорти місця видалення відходів з відміткою про щорічний перегляд. (Постанова №1216 від 03.08.98р. «Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів», Наказ №12 від 14.01.1999 зі змінами від 25.01.2016р. «Про затвердження інструкції «Про зміст і складання паспорта місць видалення відходів») або, при передачі відходів буріння на остаточне розміщення у спеціально відведених місцях чи об'єктах Субпідряднику, на розміщення відходів з організацією (Субпідрядником), що має паспорт місця видалення відходів з відміткою про щорічний перегляд.
В свою чергу, відповідно до п. 18 Порядку ведення реєстру місць видалення відходів (Постанова №1216 від 03.08.98р.) щорічному перегляду підлягають паспорта МВВ за результатами спостережень, контрольних замірів, додаткових робіт тощо. Однак в 2021 році ТОВ «Інноваційні Екотехнології України» не здійснювало спостережень, контрольних замірів, додаткових робіт а тому і не було підстав для перегляду паспорту МВВ, у зв'язку із чим і відсутня відповідна відмітка про перегляд.
Враховуючи наведене оскаржений висновок про порушення позивачем пунктів 1 та 2 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» є необґрунтованим, а тому позовні вимоги про скасування висновку підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Судом встановлено, що відповідач зобов'язав Третю особу здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких необхідно вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Спонукання третьої особи до розірвання договору або визнання його нікчемним, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем або третьою особою чинного законодавства.
Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Зобов'язальний характер вимог щодо усунення виявлених порушень свідчить як про встановлення цих порушень, так і про визначення імперативного обов'язкового способу їхнього усунення.
Аналогічний висновок, зазначив Верховний Суд у постановах від 28.01.2021 у справі № 160/12925/19, від 05.02.2021 у справі № 160/4347/19, від 13.05.2021 у справі №160/13090/19.
Зобов'язання не допускати вказаних порушень у подальшому спрямоване на майбутнє, а тому не є способом усунення порушень, вчинених особою під час процедури публічної закупівлі.
Посилання відповідача на те, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-09-16-004004-а не порушує права позивача підлягають відхиленню, оскільки посилаючись на висновок Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі, Третя особа направила листа на адресу Позивача із вимогою розірвання договору з надання послуг № УБГ№218/034-22. Виходячи із означеного листа слідує, що Третя особа не планує оскаржувати висновок Держаудитслужби. Позивач не погоджуючись з пропозицією розірвання договору, направив листа Третій особи, про початок проведення робіт, зазначивши при цьому, що позивач вже приступив до виконання умов договору, та несе витрати пов'язані з його виконанням.
В свою чергу Третя сторона у відповіді зазначила що на підставі оскаржуваного рішення не змінює рішення щодо припинення договірних зобов'язань, та не буде надавати замовлення на початок проведення робіт.
Безпосередньо саме права позивача є порушеними внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, оскільки останнє спричинило суттєвий негативний вплив саме на позивача і він зазнав негативних наслідків, щодо невиконання умов договору з боку Третьої сторони
Згідно із вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У порушення вимог частини другої вказаної статті, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності оскаржуваного висновку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню
Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн згідно із платіжним дорученням від 10.02.2021.
Також позивачем були надані докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу,
Судом встановлено, що 09 лютого 2023 року між Адвокатським об'єднанням «Астеелекс» (далі по тексту - Об'єднання) та Позивачем укладено договір №АО-09-02-59-01 про надання правової (правничої) допомоги (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого Об'єднання зобов'язався надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями клієнта, а клієнт зобов'язався сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк погоджені між ними.
У пункті 5.1 договору зазначено, що вартість послуг за надання професійної правничої допомоги, опис таких послуг та розрахунок, погоджується за взаємною угодою сторін, та оформляється додатковою угодою до цього договору.
09 лютого 2023 року між Адвокатським об'єднанням «Астеелекс» та Позивачем укладено Додаткову угоду №1 до договір №АО-09-02-59-01, відповідно до якої сторони узгодили опис робіт, які будуть надані, та розрахунок відповідних витрат, зокрема:
- Аналіз суті спірних правовідносин та документів, що стосуються взаємовідносин сторін, огляд судової практики в подібних справах - 3000 грн., що складається з вартості 1 година -1500 грн. х 2 год;
- Підготовка та складання процесуальних документів (позовна заява та інш.) зі спірних правовідносин сторін - 12 000 грн., що складається з вартості 1 години 1500 грн. х 8 год;
Загальна вартість витрат на професійну правничу допомогу складає 15000 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот ) гривень 00 копійок
Відповідно до копії платіжної інструкції №13 від 08 лютого 2023 року позивачем на рахунок Об'єднання було сплачено 15 000,00 грн за надання професійної правничої допомоги.
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі по тексту - Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI) видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI).
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом частин 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень закону дає підстави дійти висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а згідно з частиною 7 цієї ж статті обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19.
В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
За наведених підстав, з урахуванням співмірності заявленої вартості витрат з заявленими позовними вимогами, а також зважаючи на те, що позивачем підтверджено документально понесення цих витрат, позивачем в достатній мірі обґрунтовано вимоги та наявність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Оскільки позов підлягає задоволенню, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00грн, та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн., підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України.
Керуючись статтями 14, 73- 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 01.02.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-09-16-004004-а.
3. Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоінвестгруп" (ідентифікаційний код: 38681459 місцезнаходження: 49005, місто Дніпро, вул. Олеся Гончара 28А, офіс 107) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні. 00 коп.), та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч) гривень за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної аудиторської служби України (ідентифікаційний код 40165856, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд.4).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.