15 травня 2025 року м. Київ № 640/14683/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" з ринку до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" з ринку звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення дій, передбачених ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження";
зобов'язати відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 64690808 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404 (далі - Закон № 1404) та вжити всіх заходів, передбачених ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".
Позивач посилається на наявність підстав для закінчення виконавчого провадження з передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, що наявне у даному випадку, оскільки постановою Правління Національного банку України від 12.07.2016 року № 124-рш відкликано банківську ліцензію ПАТ "Банк Михайлівський" та прийнято рішення про його ліквідацію. Відсутність постанови про закінчення виконавчого провадження з вказаних підстав свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2021 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Харченко С.В.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024, суддю Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 було звільнено у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 прийнято адміністративну справу до провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 64690808 про стягнення коштів з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» (ЄДРПОУ 38619024) на користь Шевченківського РВ ДВС у м. Києві витрат виконавчого провадження у розмірі 300 грн.
13.05.2021 на адресу Шевченківського РВ ДВС у м. Києві направлено заяву від 12.03.2021 № 230-60-114/21 про закінчення виконавчого провадження № 64690808 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404 та вжиття всіх заходів, передбачених ч. 1 ст. 40 Закону № 1404.
Проте, державним виконавцем проігноровано звернення боржника та не було вирішено питання щодо закінчення вказаного виконавчого провадження.
Наведене і зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно ст. 1 Закону № 1404 (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404 передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
Відповідно до норм ч. 4 ст. 39 Закону № 1404 постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 4 і 19 ч. 1 цієї статті, разом з виконавчим документом надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно приписів ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" під банком розуміється юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноваженою особою Фонду є працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
З огляду на зазначене, виходячи з положень профільного законодавства, "уповноважена особа" в певних випадках діє по суті від імені держави (Фонду), в інших випадках, що стосується діяльності банку під час ліквідації, як посадова особа банку, його представник.
Отже, "банк" та "уповноважена особа Фонду" є різними суб'єктами правовідносин в системі гарантування вкладів фізичних осіб, з огляду на що, ототожнення вказаних понять не допускається, а вказані особи не можуть ототожнюватись в межах виконавчого провадження, як уособлення однієї особи.
Згідно даних виконавчого провадження № 64690808, боржником у даному виконавчому провадженні є саме Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».
При цьому, на переконання суду, положення п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404 розповсюджується на правовідносини, в яких боржником є саме Банк.
Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 03.06.2020 у постанові № 826/17170/16.
Також, схожий висновок щодо неможливості закінчення виконавчого провадження у випадку прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника викладений Верховним Судом в постанові від 18.07.2018 у справі № 826/9723/16.
З огляду на зазначене, оскільки, в межах виконавчого провадження боржником є саме Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", а не банк (юридична особа), суд вважає, що норми п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404 не розповсюджуються на особу, яка здійснює функції з управління ліквідації банку, натомість, вказані норми підлягають застосуванню виключно у тому випадку, коли боржником за виконавчими провадженнями є саме банк, тобто юридична особа, у якого рішенням Національного банку України відкликано банківську ліцензію. Таким чином, у відповідача не було правових підстав для закінчення виконавчого провадження за заявою боржника.
З огляду на наведене, відсутня визнати протиправна бездіяльність відповідача щодо невчинення дій, передбачених ст. 39 Закону № 1404 за заявою боржника.
Решта доводів позовної заяви висновків суду не спростовують.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, а тому, задоволенню не підлягають.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 77, 90, 241-247, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" з ринку до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.