про повернення позовної заяви
15 травня 2025 року Київ № 320/11169/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали товариства з обмеженою відповідальністю «Білд Інсайд» до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
ТОВ «Білд Інсайд» 04.03.2025 звернулось через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду (у зв'язку з надмірним навантаженням зареєстрований в суді 07.03.2025) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України.
Просили суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової/накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9913880/38855369 від 13.11.2023, № 9913871/38855369 від 13.11.2023, № 9913877/38855369 від 13.11.2023, № 9982134/38855369 від 21.11.2023, № 9982135/38855369 від 21.11.2023, № 10353137/38855369 від 11.01.2024;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 30.01.2024; №3 від 08.03.2024; №10 від 25.03.2024; №12 від 28.03.2024; №2 від 02.04.2024, складену позивачем, датами подання їх на реєстрацію.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 18.03.2025 позовну заяву залишив без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення її недоліків. В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали; всіх належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів згідно з переліком додатків (в одному примірнику лише для суду); уточненої позовної заяви із зазначенням вірної адреси місцезнаходження позивача, та приведенням прохальної частини позову у відповідність із фактичними обставинами та поданими доказами; оригіналу документа про доплату 3028,00 грн. за місцем розгляду справи Київським окружним адміністративним судом.
04.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла заява (зареєстрована 07.04.2025) про усунення недоліків із зазначенням про причини пропуску строку звернення до суду.
До заяви додано докази на підтвердження повноважень представника та уточнену позовну заяву, відповідно до якої просили суд:
- визнати обставини викладені в клопотанні про поновлення пропущеного строку поважними та поновити строк на звернення до адміністративного суду із цією позовною заявою;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової/накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 65199/41359983/2 від 16.10.2024, № 65200/41359983/2 від 16.10.2024, № 65233/41359983/2 від 16.10.2024, № 65245/41359983/2 від 16.10.2024, № 65148/41359983/2 від 16.10.2024;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 30.01.2024; №3 від 08.03.2024; №10 від 25.03.2024; №12 від 28.03.2024; №2 від 02.04.2024, складену позивачем, датами подання їх на реєстрацію.
У зв'язку із уточненням позовних вимог, у заяві про усунення недоліків позивач зазначив, що фактично оскаржує п'ять рішень, тож сплата судового збору у розмірі 15140,00 грн. відповідає кількості оскаржуваних рішень.
Суд констатує, що змінюючи прохальну частину позову, позивач фактично оскаржує рішення від 16.10.2024 за результатами розгляду скарг на рішення від 25.09.2024 про відмову в реєстрації податкових накладних. У той же час, із доданих до позовної заяви документів убачається, що відмовлено було в реєстрації спірних податкових накладних саме рішеннями від 25.09.2024 № 11822322/41359983 щодо ПН від 08.03.2024 № 3, від 25.09.2024 № 11822323/41359983 щодо ПН від 25.03.2024 № 10, від 25.09.2024 № 11822324/41359983 щодо ПН від 28.03.2024 № 12, від 25.09.2024 № 11822325/41359983 щодо ПН від 02.04.2024 № 2, від 25.09.2024 № 11822321/41359983 щодо ПН від 30.01.2024 № 2.
Таким чином, суд констатує невиконання у повному обсязі вимог ухвали суду про залишення позову без руху в частині уточнення позовних вимог у контексті фактичних обставин та поданих доказів.
Тож недоліки позовної заяви у цій частині не усунуті. Фактично позивачем заявлено позовні вимоги з новим предметом спору, відмінним від первинно поданої через підсистему «Електронний суд» позовної заяви від 04.03.2025, оскільки вимоги про оскарження рішень від 16.10.2024 за результатами розгляду скарг на рішення від 25.09.2024 про відмову в реєстрації податкових накладних стосується лише Державної податкової служби України, у той час як рішення від 25.09.2024 про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН приймалися комісією Головного управління ДПС у Київській області.
Щодо подання належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів, стверджували значний обсяг документації та економію коштів компанії, тож зобов'язались надати пакет документів після відкриття провадження у справі.
За результатами вивчення додаткових пояснень щодо поновлення строку звернення до суду, судом не встановлено поважних причин пропуску тримісячного строку після використання процедури адміністративного оскарження, виходячи з такого.
На обґрунтування підстав пропуску строку звернення до суду у заяві про усунення недоліків представник при розгляді клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду просив суд взяти до додатково уваги, що непоновлення судом строків на оскарження призведе до неможливості судового захисту та розблокування податкової накладної, що негативно вплине на ділову репутацію підприємства, знизить кількість господарських операцій, та як наслідок, призведе до зменшення обсягу податків, сплачених до бюджету, що на даний час, в умовах воєнного стану має велике значення для всієї країни. Зазначили, що в період воєнного стану з метою підтримання економіки України та забезпечення стабільності виробничої діяльності підприємств навіть під час повномасштабного вторгнення та збереження виробничого потенціалу, державні органи, у тому числі і органи судової влади мають всіляко сприяти підприємництву та не чинити формальних перешкод та обмежень у доступі до правосуддя, у тому числі щодо забезпечення можливості оскарження рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації. Також просили врахувати рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 про вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку із збройною агресією та рекомендацій від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, якими рекомендовано по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану, позицію Верховного Суду від 04.03.2022 «Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан», якою визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Залишаючи позовну заяву без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, суд виходив із такого.
Спірні рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, про що контролюючим органом вищого рівня винесені рішення про відмову в задоволенні скарг від 16.10.2024, що позивачем не заперечується.
Матеріали первинно поданої позовної заяви містили клопотання про поновлення строку звернення до суду, ураховуючи тримісячний строк на оскарження рішень після процедури адміністративного оскарження, яке мотивоване введенням воєнного стану, у зв'язку із чим на підприємстві позивача почалися «великі проблеми» в роботі, які пов'язані з тим, що товариство здійснює монтажні та будівельні роботи і тісно співпрацює з іншими постачальниками робіт і послуг, зменшенням кількості працівників у зв'язку з їхньою мобілізацією, все це і ще більше (що конкретно не зазначено) відбувається і по цей час.
Адвокат зазначив, що підприємство намагається всіма силами працювати на ринку відповідних послуг, постійно вести переговори з покупцями та постачальниками робіт, забезпечувати працівників роботою та заробітною платною, сплачувати податки до бюджету держави.
Оскільки на підприємстві працює бухгалтер, на якого покладається обов'язок по роботі з податковими накладними, товариством здійснено процедуру адміністративного оскарження спірних рішень.
Стверджували, що рішення фактично отримані бухгалтером 20.01.2025 через кабінет ЕКПП, хоча кінцева дата оскарження - 16.01.2025.
Несвоєчасне отримання бухгалтером рішень обумовлено довготривалим відрядженням і проведенням аналізу результатів розблокування ПН.
Лише після повернення 20.01.2025 бухгалтер повідомила директора, що ПН не розблоковані, та про те, що від податкового органу надійшли рішення про залишення скарг без задоволення.
У той же час директор, маючи 3 групу інвалідності, яка встановлена з 24.05.2024, більшість днів січня знаходився на оздоровленні.
Оскільки бухгалтер і директор не мають юридичної освіти, тож уважали, що строк на оскарження становить 1095 днів. І лише 20.02.2025 після консультації з адвокатом вони дізнались про тримісячний строк на оскарження до суду після процедури адміністративного оскарження.
Адвокат також просив врахувати, що бухгалтер працює на товаристві позивача лише 2 години на день, за сумісництвом, а враховуючи відрядження директора на оздоровлення, комунікація з відповідних питань тривала із запізненням.
Адвокат клопотав врахувати ці доводи поважними.
Дослідивши зміст клопотання, судом не було встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду, а доводи клопотання визнані необґрунтованими, оскільки не містили інформації про дійсні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення до суду.
Фактично, у вину адвокатом покладено дії бухгалтера, яким несвоєчасно повідомлено директора, який перебував у відрядженні на оздоровленні, що не може бути визнано судом, як поважні причини пропуску строку звернення до суду, у тому числі й у зв'язку із введенням воєнного стану.
Разом із тим, не є слушними доводи представника щодо особливостей сповіщення та роботи Електронного кабінету, до якого надходили рішення за результатами розгляду скарг, оскільки такі рішення надходять у день їх винесення податковим органом, а фактичне ознайомлення 20.01.2024 бухгалтера, який/яка працює по дві години на день, не є переконливими доводами поважності пропуску строку звернення до суду, як і перебування директора у відрядженні на оздоровленні.
Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною четвертою статті 122 Кодексу регламентовано, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Тримісячний строк звернення до суду про оскарження рішень від 25.09.2024 № 11822322/41359983 щодо ПН від 08.03.2024 № 3, від 25.09.2024 № 11822323/41359983 щодо ПН від 25.03.2024 № 10, від 25.09.2024 № 11822324/41359983 щодо ПН від 28.03.2024 № 12, від 25.09.2024 № 11822325/41359983 щодо ПН від 02.04.2024 № 2, від 25.09.2024 № 11822321/41359983 щодо ПН від 30.01.2024 № 2, суд обраховує з наступного дня після прийняття рішень від 16.10.2024 за результатами розгляду скарг (процедури адміністративного оскарження), тобто з 17.10.2024 та зазначає, що останнім днем тримісячного строку на звернення до суду було 17.01.2025, у той час як із цим позовом позивач звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» лише 04.03.2025.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду із цим позовом.
Окремо суд звертає увагу позивача, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 зазначила, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.
У той же час, у період із квітня по липень 2024 року у м. Києві та в Київській області, не велися активні бойові дії і відповідна територія України не була на той час та не є окупованою.
Решта доводів клопотання та пояснень у заяві про усунення недоліків не спростовує висновків суду, оскільки жодними документальними доказами не підтверджені та визнаються судом неповажними причинами пропуску строку звернення до суду.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду із цим позовом.
Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху позивача було попереджено судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Відповідно до пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що позивач не усунув у повному обсязі недоліки, про які зазначено в ухвалі від 18.03.2025, що набрала законної сили 18.03.2025 та є обов'язковою до виконання, а із повідомлених представником у клопотанні та в заяві про усунення недоліків доводів судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду, ураховуючи також невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху у частині подання уточненої позовної заяви з приведенням прохальної частини позову у відповідність із фактичними обставинами та поданими доказами, про що судом надано оцінку вище, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Оскільки позовна заява у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в підсистемі «Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.
Керуючись статтями 44, 45, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Білд Інсайд» - повернути позивачеві без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.