15 травня 2025 року м. Київ №320/14202/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши в порядку письмого провадження заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального забезпечення населення Бучанського району Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального забезпечення населення Бучанського району Київської області, в якому позивач просить суд:
- визнати неправомірною відмову відповідача видати позивачу посвідчення інваліда війни 2 групи;
- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо видачі позивачу посвідчення інваліда війни 2 групи;
- стягнути з відповідача 100 000,00 грн. моральної шкоди.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року адміністративний позов частково.
12 квітня 2025 року позивач подав заяву про заміну боржника у виконавчому листі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 призначено судове засідання для розгляду вказаної заяви.
Сторони про час і місце розгляду судового засідання повідомлені належним чином, у судове засідання не з'явились, їх неявка не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи щодо заміни сторони виконавчого провадження в адміністративній справі, встановив таке.
Розглянувши заяву про заміну сторони у виконавчому листі, суд встановив таке.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404 (далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (ч. 1 ст. 15 Закону №1404).
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 1404 стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону №1404 у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Суд зазначає, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому випадку відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб'єкта владних повноважень як юридичної особи.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.12.2020 у справі №805/4361/17-а, які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч. 5 ст.242 КАС України.
Механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням або реорганізацією райдержадміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків райдержадміністрацій, що припиняються, у зв'язку із зміною адміністративно-територіального устрою України, визначає Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321 (далі - Порядок №1321).
Відповідно до п. 7 Порядку №1321 перехід повноважень, прав та обов'язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі - комісія з реорганізації); у разі утворення на території новоутвореного району райдержадміністрації, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та утворення комісії з реорганізації.
Згідно з п. 8 Порядку №1321, перехід майна, майнових прав та обов'язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації; у разі утворення райдержадміністрації на території новоутвореного району, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та затвердження передавального акта комісії з реорганізації.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.04.2021 до Реєстру внесено запис №1003261020000001660 про створення Управління соціальної та ветеранської політики Бучанської районної державної адміністрації Київської області як юридичної особи.
Тобто відбулась реорганізація з Управління соціального забезпечення населення Бучанського району Київської області.
У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Відповідно до ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Таким чином, Управління соціальної та ветеранської політики Бучанської районної державної адміністрації Київської області є правонаступником Управління соціального забезпечення населення Бучанського району Київської області.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У рішенні від 20.07.2004 у справі "Шматько проти України" Європейський Суд з прав людини, зазначив, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
З огляду на наведене та з метою виконання судового рішення у справі №320/1420223, суд дійшов висновку, що слід замінити боржника у виконавчому листі, а саме боржника " Управління соціального забезпечення населення Бучанського району Київської області " на його правонаступника " Управління соціальної та ветеранської політики Бучанської районної державної адміністрації Київської області (ідентифікаційний код 44370884, місцезнаходження: Україна, 08001, Київська обл., Бучанський район, селище міського типу Макарів, вул. Довженка Олександра, буд. 18)".
Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КАС України, суд
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Замінити боржника у виконавчому листі по справі №320/14202/23, а саме Управління соціального забезпечення населення Бучанського району Київської області на Управління соціальної та ветеранської політики Бучанської районної державної адміністрації Київської області (ідентифікаційний код 44370884, місцезнаходження: Україна, 08001, Київська обл., Бучанський район, селище міського типу Макарів, вул. Довженка Олександра, буд. 18)".
Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи та заінтересованим особам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Я.В. Горобцова