15 травня 2025 року № 320/6664/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління патрульної поліції у м. Києві про визнання наказу незаконним та його скасування,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач, ДПП НПУ), в якій позивач просить суд визнати незаконним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 19.12.2022 №663, в частині накладання на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідальність.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що призначення, проведення службової перевірки та накладання на нього стягнення були здійснені з грубим порушенням вимог чинного законодавства, суперечить вимогам та гарантіям закріплених в статті 43 Конституції України, яка гарантує кожній особі право на працю.
Стверджує, що наказ в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідальність є незаконним, а дії ДПП НПУ протиправними.
Крім того, призначення службової перевірки та її проведення відбулися з грубим порушенням вимог Закону України «Про Національну поліцію» та Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за №541/23073.
Зокрема, вказує на відсутність будь-яких підстав для початку проведення службового розслідування відносно позивача.
Оскаржуваним Наказом було порушено ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України щодо місячного строку проведення службового розслідування, в той час як призначене наказом начальника управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції від 01.11.2022 за №181 службове розслідування було закінчено 01.12.2022.
Також позивач вказує, що службового розслідування відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України не проводили, з його висновком, як того вимагає Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» позивача не ознайомлювали, повно, всебічно, та об'єктивно обставини справи не з'ясовували.
Крім того як вбачається з тексту оскаржуваного Наказу від 19.12.2022 № 663 в ньому взагалі не вказано які саме дії передбачені вимогами чинного законодавства порушив, або не виконав позивач в наслідок чого його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, службова перевірка була проведена формально, з грубим порушенням вимог чинного законодавства та по за строками встановленими чинним законодавством.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у м. Києві.
Відповідач у поданому відзиві проти позовних вимог заперечив, зазначивши, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Як зазначив відповідач, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідальність згідно з висновками службового розслідування, відповідно до Дисциплінарного статуту НПУ. Призначення службового розслідування відбулось, відповідно до частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту, за рапортом про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку. Строки проведення службового розслідування порушені не були.
Також до відзиву відповідачем було додано належним чином засвідчену копію висновку службового розслідування.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Наказом Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у м. Києві від 01.11.2022 № 181 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію з метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин порушення службової дисципліни інспектором взводу № 1 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та поліцейським взводу № 1 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції капралом поліції ОСОБА_2 , що виразилось у застосуванні фізичної сили та спеціальних засобів стосовно затриманого громадянина (особа не встановлена) під час відпрацювання орієнтування близько 03 год. 00 хв, 26.08.2022, за адресою проспект Повітрофлотський, 20, м. Київ, а також у не складанні адміністративних матеріалів, відповідно до частин першої-четвертої статті 14, частин першої та другої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
За результатами службового розслідування 29.11.2022 складено висновок службового розслідування, згідно якого:
1. службове розслідування за фактом вчинення дій, що мають ознаки дисциплінарного проступку, окремими працівниками УШІ у м. Києві ДПП за відомостями, викладеними у рапорті т.в.о. інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Палєхи Владислава від 09.09.2022 за № 851вн/41/11/2-22, завершити;
2. відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування визнати такими, що знайшли своє об'єктивне підтвердження;
3. за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частин першої та другої статті 7, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, частини четвертої, п'ятої статті 29, частини першої статті 43 та частини першої статті 44 Закону України «Про Національну поліцію», частин першої-третьої статті 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пунктів 1,2, З, 6, 7, 9, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пункту 2 розділу III Правил етичної поведінки, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, підпунктів 1,10 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП, затвердженої наказом ДПП від 16.08.2021 № 1784, пунктів 4, 5 розділу III Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС від 06 листопада 2015 року № 1376, а також Присяги поліцейського, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII до інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1(з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність;
4. за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частин першої та другої статті 7, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, частини четвертої, п'ятої статті 29, частини першої статті 43 та частини першої статті 44 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 6, 7, 9, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, абзаців другого, третього, п'ятого, сьомого, восьмого, дев'ятого та одинадцятого пункту 1 та абзацу другого пункту 2 розділу II та абзацу другого пункту 2 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 06 грудня 2016 року № 1576/29706, підпунктів 1, 7, 10 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції поліцейського взводу № 1 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП, затвердженої наказом ДПП від 16.08.2021 № 1784, а також Присяги поліцейського, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, дисциплінарна комісія пропонує до поліцейського взводу № 1 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капрала поліції ОСОБА_2 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність;
5. копію висновку службового розслідування направити до відділу кадрового забезпечення УПП у м. Києві ДПП для долучення до особових справ, відповідно до пункту 3 розділу VIII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893, № 1355/32807.
6. відповідно до пунктів 1 та 3 розділу VIII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, передати матеріали службового розслідування до відділу документального забезпечення УПП у м. Києві ДПП.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 19.12.2022 № 663 до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Згідно п.1 Наказу від 19.12.2022 № 663 дисциплінарне стягнення застосовано за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частин першої та другої статті 7, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, частини четвертої, п'ятої статті 29, частини першої статті 43 та частини першої статті 44 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 6, 7, 9, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пункту 2 розділу III Правил етичної поведінки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, підпунктів 1, 10 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП, затвердженої наказом ДПП від 16.08.2021 № 1784, пунктів 4, 5 розділу III «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, а також Присяги поліцейського, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УШ, дисциплінарна комісія пропонує до інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП.
Також відповідно до вказаного Наказу № 663 за результатами службового розслідування факт вчинення дисциплінарних проступків з 03.01 до 03.54 26.08.2022 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 та капралом поліції ОСОБА_4 підтвердились. Так, старший лейтенант поліції ОСОБА_5 допустив застосування до затриманої особи фізичної сили без попередження, не дотримавшись вимог щодо пропорційності та необхідності обраного поліцейського заходу. Разом з цим, ОСОБА_5 не пояснив підстави для затримання та права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), не забезпечив право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Закон) України «Про безоплатну правову допомогу», а також не склав протокол про адміністративне затримання.
Позивач не погоджуючись з правомірністю притягнення його до дисциплінарної відповідальності звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Спеціальним Законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У частині першій статті 18 Закону № 580-VIII передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Виходячи зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, можна зробити висновок, що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.04.2016 № 326, затверджено Правила етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС. Ці Правила як зібрання основних професійно-етичних норм визначають для працівників МВС принципи етики, якими є зокрема гідна поведінка: повага до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів у стосунках з громадянами; недопущення, у тому числі поза роботою, дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників МВС.
Виходячи з наведеного, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (пункт 10 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Частинами першою та другою статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Одночасно статтею 19 Дисциплінарного статуту визначено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
З викладеного слідує, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Зазначені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 було додано належним чином засвідчену копію матеріалів службового розслідування.
З матеріалів службового розслідування вбачається, що 09.09.2022 за вх №. 851 вн/41/11/2-2022, до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП, надійшов рапорт т.в.о. старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Владислава Палєхи, про можливе порушення службової дисципліни інспектором взводу № 1 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та поліцейським взводу № 1 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капралом поліції ОСОБА_2 .
Під час перегляду відеозапису з портативного відеореєстратора Моtorola VВ-400 № 470797 т.в.о. інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП Палєхою Владиславом було виявлено, що інспектор взводу № 1 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 після затримання громадянина, який перебував в спеціальному засобі «кайданки», без попередження почав застосовувати фізичну силу до затриманого. Разом з цим, при доставленні затриманого до Солом'янського УП ГУНП поліцейським взводу № 1 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капралом поліції ОСОБА_2 також було застосовано фізичну силу, нанесено удари в область голови та тулуба затриманого. Відповідно до інформації, що була надана лейтенантом поліції ОСОБА_6 , стосовно затриманого не було складено жодних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності, а також протоколу про адміністративне затримання.
Отже, доводи позивача про те, що були відсутні жодні обставини для призначення службового розслідування є помилковими та спростовуються матеріалами справи.
За результатами службового розслідування було встановлено наступне.
Відповідно до розстановки сил та засобів УПП у місті Києві ДПП встановлено, що на місці описаних подій були присутні наряди:
«Рубін - 0903» у складі інспекторів взводу № 2 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_7 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 та поліцейського взводу № 1 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капрала поліції ОСОБА_2 .
«Рубін - 0911» у складі інспекторів взводу № 1 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 .
Відповідно до інформації з програмного забезпечення «Motorola Solution Video Manadger», яке здійснює автоматичний розподіл та призначення портативних відеореєстраторів, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 25.08.2022 о 19.24 отримав справний портативний відеореєстратор № 470797; капрал поліції ОСОБА_2 25.08.2022 о 19.37 отримав справний портативний відеореєстратор № 471180; старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , старший лейтенант поліції ОСОБА_9 та лейтенант поліції ОСОБА_7 25.08.2022 портативні відеореєстратор не отримували.
Відповідно до LOG-файлу пристрою № 470797 від 26.08.2022, запис відео на портативний відеореєстратор старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 здійснювався в період з 03.01 до 03.18.
Відповідно до LOG-файлу пристрою № 471180 від 26.08.2022, запис відео на портативний відеореєстратор капрала поліції ОСОБА_2 здійснювався в період з 03.05 до 03.54.
У ході службового розслідування досліджено відеозаписи з портативного відеореєстратора старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що відповідають даті та часу події, та встановлено, що о 03:04:19 наряд «Рубін-0911» проїжджаючи по вул. Стадіонна, виявляють чоловіка, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, який за зовнішнім виглядом був схожий на особу, вказану в орієнтуванні. Вийшовши зі службового автомобіля, поліцейські починають спілкування з чоловіком. Особа в свою чергу починає наближатися до службового автомобіля, руками чіпляється за передні дверцята та повідомляє, що він намагався втекти від незнайомих людей, але зараз в нього все нормально. Старший лейтенант поліції ОСОБА_9 звертається до чоловіка, задаючи наступні питання: « ОСОБА_10 ти лезешь в машину? Отойди. Стой на месте. Отойди от машини. Стой смирно. Смотри на меня. Как тебя зовут? Употреблял какие-то наркотики?», на що чоловік відповідає: «Ел гриби. Чуть-чуть». На інші питання чоловік відповісти не може, втрачає рівновагу, хитається, намагається триматись за службовий автомобіль та за формений одяг поліцейських. Далі старший лейтенант поліції ОСОБА_9 задає наступні питання: « ОСОБА_10 ти идешь? У тебя оружие било? Куда ти дел оружие?». Після цього питання, о 03:08:07 чоловік штовхає старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 та намагається втекти. Поліцейські наздоганяючи останнього, інспектори кладуть на землю чоловіка, намагаючись затримати. О 03:08:56 до інспекторів підбігає капрал поліції ОСОБА_2 , надає допомогу в затриманні, тримає ноги чоловіка, після чого старший лейтенант поліції ОСОБА_1 без попередження застосовує до чоловіка спеціальний засіб «кайданки». Далі о 03:11:12 поліцейські піднімають особу і старший лейтенант поліції ОСОБА_1 веде затриманого до автомобіля Тоуоtа Ргius номерний знак НОМЕР_1 , на якому прибув наряд «Рубін-0903». Посадивши затриманого на заднє сидіння автомобіля, інспектор ОСОБА_1 відходить від автомобіля, запитує у колег чи справляться вони далі самі та відходить від транспортного засобу. О 03:12:17 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 повертається до службового автомобіля, різко відкриває задні дверцята та починає безпідставно застосовувати фізичну силу, наносити чисельні удари в область голови та тулуба затриманого. При цьому, відеозаписом не встановлено, що затриманий, перебуваючи в спеціальному спецзасобі «кайданки» намагався пошкодити службовий автомобіль, або ніс загрозу життю чи здоров'ю інспектора, як було вказано в поясненні старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . О 03:13:01 поліцейський повідомляє колегам, що має намір пройтись по вулиці та можливо знайти зброю, після чого наряд направиться до Солом'янського УП ГУНП.
У ході службового розслідування комісією також досліджено відеозаписи з портативного відеореєстратора капрала поліції ОСОБА_2 , що відповідають даті та часу події, та встановлено, що о 03:08:56 поліцейський підбігає до інспекторів ОСОБА_9 та ОСОБА_1 надає допомогу в затриманні чоловіка, тримає останнього за ноги. Далі переглядом відеозапису з портативного відеореєстратора № 471180, що був закріплений за Сайковим Д.С. встановлено факт застосування фізичної сили ОСОБА_1 до затриманої особи, яка перебуває на задньому сидінні автомобіля в спеціальному засобі «кайданки». Побиття затриманого супроводжується коментарями капрала поліції « ОСОБА_2 словами «Ах ти ж гнида. Успокойся». О 03:12:57 капрал поліції ОСОБА_2 сідає поруч із затриманим, тримає його за руки при цьому чоловік знаходиться на задньому сидінні в положенні лежачи обличчям вниз.
Відповідно до частин першої та другої статті 29 Закону № 580-VIII поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.
Вимогами частин третьої, четвертої, п'ятої та шостої статті 29 Закону № 580-VIII визначено, що обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України.
Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам.
Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди.
Обраний поліцейський захід є ефективним, якщо його застосування забезпечує виконання повноважень поліції.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 42 Закону № 580-VIII передбачено, що поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати заходи примусу, зокрема фізичний вплив (сила) та застосування спеціальних засобів. Частина друга цієї статті обумовлює, що фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.
Крім того, згідно з частиною першою статті 43 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.
Частиною першою статті 44 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
Згідно з підпунктами «б» та «г» пункту 1 частини третьої статті 45 Закону № 580-VIII кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються під час затримання особи, а також якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим.
Таким чином старший лейтенант поліції ОСОБА_1 застосував до затриманої особи фізичну силу без попередження, не дотримавшись вимог щодо пропорційності та необхідності обраного поліцейського заходу.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 розділу III «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, установлення особи, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення допускається адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів;
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 580-VIII поліція уповноважена затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України.
Згідно з частиною першою статті 30 Закону № 580-VIII поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.
Частиною першою статті 260 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускається адміністративне затримання особи.
Згідно з частиною першої статті 261 КУпАП про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Проте протокол про адміністративне затримання стосовно особи не складався.
Як вбачається з висновку від 29.11.2022, за результатами службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку що, 25.08.2022 - 26.08.2022 в діях інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 встановлено порушення вимог частин першої та другої статті 7, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, частини четвертої, п'ятої статті 29, частини першої статті 43 та частини першої статті 44 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 6, 7, 9, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пункту 2 розділу III Правил етичної поведінки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, підпунктів 1, 10 пункту 3.1 розділу ПІ посадової інструкції інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП, затвердженої наказом ДПП від 16.08.2021 № 1784, пунктів 4. 5 розділу III «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, а також Присяги поліцейського, а саме під час затримання особи, що мало місце 26.08.2022, застосував фізичну силу без попередження, не дотримавшись вимог щодо пропорційності та необхідності обраного поліцейського заходу, не пояснив затриманій особі зрозумілою для неї мовою підстави для затримання та права затриманої особи, не склав протокол про адміністративного затримання.
Таким чином, керуючись положеннями частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховувала характер проступків, обставини, за яких вони були вчинені, особи порушників, ступінь їхньої вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейських, їх ставлення до служби.
Відтак, призначення службового розслідування відбулось, відповідно до частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту, за рапортом про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку.
Таким чином, аналізуючи матеріали службового розслідування, можливо зробити висновок, що інформація щодо можливих протиправних дій та порушення службової дисципліни поліцейським ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Згідно з частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Аналіз зібраних та досліджених судом доказів повністю підтверджує правильність висновків службового розслідування та факт порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов'язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського.
Отже, вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи, підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені та долучені до матеріалів справи, свідчать про те, що позивачем у справі допущено порушення вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про національну поліцію» та Правил етичної поведінки поліцейських.
Обставин, які б пом'якшували або обтяжували вчинені правопорушення, сторонами не наведено та судом під час розгляду справи не встановлено.
Частинами першою та дев'ятою статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.
Таким чином, повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника, який реалізуючи такі повноваження приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Як наслідок, у зв'язку з проведеним службовим розслідуванням і встановленими за його результатами порушеннями з боку позивача, на нього наказом Департаменту патрульної поліції від 19.12.2022 № 663 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Аналіз встановлених обставин справи та наведених вище норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що встановлені дані є переконливі, достатні, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, що всебічно досліджені під час службового розслідування.
Щодо доводів позивача в позовній заяві про порушення строків проведення службового розслідування, суд зазначає наступне.
Згідно з абзацу першого частини третьої статті 26 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день..
Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування призначено Наказом Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у м. Києві від 01.11.2022 № 181.
Наказом Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у м. Києві від 09.11.2022 № 186 службове розслідування продовжено ще на 15 календарних днів.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Висновок службового розслідування затверджений 29.11.2022.
Тобто, службове розслідування було завершене на 30 день від дня його призначення, отже, строки проведення службового розслідування не порушено.
Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується
Наказом Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у м. Києві від 19.12.2022 № 663 застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Як вбачається з самого Наказу від 19.12.2022 № 663 позивач власноруч поставив на ньому підпис про ознайомлення із Наказом, тобто стягнення виконано в місячний термін.
Отже доводи позивача в цій частині не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.
Крім того, в позовній заяві позивач посилається на порушення Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» затвердженого від 22.02.2006 № 3460-ІV та Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 230 від 13.03.2013 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України».
Проте суд вважає такі твердження позивача помилковими, з огляду на те, що 15.03.2018 затверджено Закон України № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України (Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Крім того, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено «Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України» зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 28.11.2018 № 1355/32807.
Зазначеним наказом визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.04.2013 № 541/23073.
Оцінюючи інші доводи позовної заяви суд зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом не встановлено порушень вимог чинного законодавства суб'єктом владних повноважень.
За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.