14 травня 2025 року справа № 640/29882/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з додатковою відповідальністю Київський експериментальний машинобудівний завод "Стенд" про застосування заходів реагування.
Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва 18.10.2021 звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Київський експериментальний машинобудівний завод "Стенд", в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації адміністративної будівлі шляхом зобов'язання відповідача знеструмити будівлю, накласти печатки на вхідні двері та головний електрощит будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 14 - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами планової перевірки Товариства з додатковою відповідальністю Київський експериментальний машинобудівний завод "Стенд", проведеної у серпні 2021 року, було встановлено численні порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю і здоров'ю людей.
Позивач наголошує, що згідно з Кодексом цивільного захисту України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими нормативними актами, у разі виявлення порушень, які становлять загрозу безпеці громадян, орган державного нагляду має право звернутися до суду з вимогою про застосування відповідних заходів реагування.
У ході перевірки було встановлено критичні порушення правил пожежної безпеки, зокрема: відсутність систем автоматичного пожежогасіння у серверних приміщеннях; неправильне розміщення транспортних засобів, що перешкоджає доступу пожежно-рятувальної техніки; блокування шляхів евакуації, що унеможливлює своєчасний вихід людей у разі надзвичайної ситуації; недотримання вимог щодо конструкції евакуаційних виходів, що підвищує ризик утрудненої евакуації; порушення у функціонуванні систем протипожежного захисту, включаючи несправність сигналізації та засобів пожежогасіння; експлуатація електрообладнання без належного рівня захисту, що може спричинити коротке замикання та загоряння; відсутність проведення практичних тренувань персоналу щодо пожежної безпеки, що знижує рівень підготовленості працівників до надзвичайної ситуації.
Позивач зазначає, що Акт перевірки №905 від 20.08.2021 був належним чином направлений відповідачу, однак останній не вжив жодних заходів для усунення виявлених порушень. Відповідно до статті 68 Кодексу цивільного захисту України, за таких умов орган державного нагляду має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, спрямованих на усунення загрози.
Позивач підкреслює, що вимога про повне зупинення експлуатації адміністративної будівлі не є санкцією чи покаранням, а є запобіжним заходом, спрямованим на захист життя і здоров'я людей. Відповідно до Конституції України та міжнародних правових актів, кожен має право на безпечні умови праці та проживання.
З огляду на встановлені порушення та їх потенційну небезпеку для людей, Позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації адміністративної будівлі шляхом її знеструмлення та опечатування до усунення встановлених порушень та покласти обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення на Головне управління ДСНС України у місті Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2021 (суддя Костенко Д.А.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
09.09.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи акту позапланової перевірки відповідача від 01.08.2022 №188.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
13.06.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 28.12.2022 №03-19/6745/22 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/29882/21.
13.06.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 прийнято адміністративну справу №640/29882/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Продовжено розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів.
17.11.2023 позивачем через підсистему "Електронний Суд" подано клопотання про приєднання до матеріалів справи від 10.11.2023, в якому позивачем зазначено, що на момент подання вказаного клопотання відповідачем усунуто всі порушення правил пожежної безпеки на об'єкті, які були підставою для позову.
На підтвердження усунення порушень позивачем надано до суду Акт №10 від 25.09.2023, складений за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві наголошено, що жодної небезпеки для працівників та відвідувачів, які перебувають у будівлі ТДВ КЕМЗ "Стенд" по вул. Васильківській, 14 в м. Києві немає.
19.11.2023 канцелярією суду зареєстровано відзив на позовну заяву від 30.08.2023, в якому Товариство з додатковою відповідальністю Київський експериментальний машинобудівний завод "Стенд" заперечує обґрунтованість вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві. Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, такими, що суперечать нормам законодавства України та не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, Відповідач наголошує, що будівля по вул. Васильківській, 14 у місті Києві була реконструйована у 2009 році у повній відповідності до чинних будівельних норм та правил. Проектно-кошторисна документація пройшла необхідну експертизу, і за її результатами порушень вимог пожежної безпеки не було виявлено. Крім того, після завершення реконструкції об'єкта був складений та погоджений Акт готовності до експлуатації, що підтверджує відповідність будівлі усім необхідним вимогам.
За твердженнями відповідача, після завершення реконструкції у будівлі не здійснювалися роботи, які могли б вплинути на зміну конструктивних елементів чи рівень пожежної безпеки. Відтак, жодних загроз для життя та здоров'я людей у приміщеннях підприємства не існує.
Щодо позову, який базується на висновках Акту №905 від 20.08.2021 про виявлення порушень, відповідач зазначає, що підприємство після отримання зазначеного акту вжило заходів для усунення більшості зауважень. Відповідач наголошує, що за результатами повторних позапланових перевірок, проведених у 2022 та 2023 роках, значна частина порушень, зафіксованих раніше, була усунена.
Згідно з Актом №8 від 08.08.2023, складеним після чергової перевірки, кількість порушень зменшилася до 9, тоді як попередні перевірки виявляли 62 порушення. Відповідач вважає, що зменшення кількості виявлених недоліків свідчить про ефективність заходів, які були вжиті для приведення об'єкта у відповідність до вимог законодавства. Окрім цього, відповідач заперечує правомірність окремих вимог позивача, зазначених в Акті №8, оскільки вони ґрунтуються на нових будівельних нормах, які набрали чинності після завершення реконструкції будівлі. Відповідач наголошує, що ДБН В.1.1-7:2016 та ДБН В.2.5-67:2013 були введені в дію лише через кілька років після завершення робіт, а тому вимога застосовувати нові стандарти до вже експлуатованої будівлі є неправомірною. Також відповідач зазначає, що деякі положення Акту №8 містять недостатньо обґрунтовані висновки без конкретних доказів порушень, що унеможливлює належну оцінку їх відповідності чинному законодавству.
З урахуванням викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову та визнати вимоги позивача необґрунтованими, наполягаючи на тому, що жодної реальної загрози пожежної небезпеки у будівлі підприємства не існує, а заходи, які були вжиті після проведення перевірок, свідчать про сумлінне ставлення до виконання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з додатковою відповідальністю Київський експериментальний машинобудівний завод "Стенд" є власником адміністративної будівлі, розташованої за адресою: вул. Васильківська, 14, м. Київ. У 2009 році будівля була реконструйована відповідно до чинних на той час будівельних норм і правил, що підтверджується експертним висновком Головного управління МНС України в
м. Києві, проектно-кошторисною документацією та Актом готовності об'єкта до експлуатації. Після завершення робіт жодних конструктивних змін або модернізацій, що могли б вплинути на рівень пожежної безпеки, не здійснювалося.
Відповідно до наказу №681 від 13.07.2021 "Про проведення планових перевірок" позивачем видано повідомлення віл 19.07.2021 №24/2109 та доручено посадовим особам провести планову перевірку приміщення відповідача щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. На підставі наказу №681 видано посвідчення від 02.08.2021 №6180 на проведення перевірки Товариства з додатковою відповідальністю Київський експериментальний машинобудівний завод "Стенд".
За результатами проведеної перевірки Голосіївським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві складено Акт від 20.08.2021 №905 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Товариства з додатковою відповідальністю Київський експериментальний машинобудівний завод "Стенд" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Згідно з цим актом у ході перевірки на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 14, встановлено порушення нормативних вимог. Зокрема, виявлено, що евакуаційні виходи частково заблоковані, а деякі двері обладнані електронними пристроями блокування без належних механізмів екстреного відкриття, що може створювати загрозу безпечної евакуації у випадку пожежі. Також зафіксовано неналежну комплектацію пожежних щитів, відсутність необхідних засобів гасіння в окремих приміщеннях, що значно ускладнює оперативне реагування на загрозу займання.
Крім того, встановлено, що електромережі в приміщеннях не відповідають встановленим нормам, зокрема кабелі прокладені без дотримання вимог пожежної безпеки, а світильники розташовані надто близько до легкозаймистих матеріалів, що збільшує ризик займання. Вентиляційні системи не мають належного рівня вогнестійкості, що у разі надзвичайної ситуації може сприяти розповсюдженню токсичного диму. Відсутність протипожежних дверей у шахтах ліфтів та невстановлення відповідних протипожежних перегородок також може спричинити швидке розповсюдження вогню у вертикальних конструкціях будівлі.
Позивач зазначає, що порушення, виявлені в ході перевірки, становлять серйозний ризик для безпеки осіб, які перебувають у будівлі, а їх усунення є критично необхідним. Оскільки відповідач не вжив негайних заходів для виправлення ситуації, Головне управління ДСНС у м. Києві звернулося до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації адміністративної будівлі до усунення недоліків.
Водночас після отримання Акту №905 відповідачем вжито заходів для усунення більшості зауважень, що підтверджується результатами двох позапланових перевірок, які були проведені протягом 2022- 2023 років та засвідчили значне зменшення кількості порушень.
Так, 08.08.2023 за результатами чергової перевірки складено Акт №8, який підтверджує усунення значної частини недоліків. Відповідно до висновків перевірки, кількість порушень скоротилася до 9.
Водночас згідно з Актом Голосіївського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві №10 від 25.09.2023, складеним за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, Товариством з додатковою відповідальністю Київським експериментальним машинобудівним заводом "Стенд" усунуто всі порушення правил пожежної безпеки на об'єкті, які були підставою для позову. Будівля Товариства з додатковою відповідальністю Київський експериментальний машинобудівний завод "Стенд", розташована за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 14, відповідає встановленим нормативним вимогам та не створює загрози для життя та здоров'я працівників і відвідувачів, які перебувають у її приміщеннях.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до Положення про ДСНС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, основними завданнями ДСНС України є:
1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;
2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;
3) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах;
4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності. областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.
Згідно зі статтею 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).
Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежнонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять":
- пожежа - це неконтрольоване горіння, поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі. Небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища;
- протипожежні вимоги - це інженерно-технічні обладнання чи організаційні заходи, спрямовані на запобігання пожежі чи її розповсюдження та гасіння. Як правило, містяться у нормативно-технічних та правових актах державного чи відомчого рівнів;
- пожежобезпека об'єкта - стан об'єкта, за якого з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей;
- правила пожежної безпеки - комплекс положень, які визначають порядок дотримування вимог та норм пожежної безпеки при будівництві та експлуатації об'єкта.
Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - Правила), встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п. 2).
Відповідно до пунктів 1, 2, 11 розділу II Правил діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
Працівники об'єкта зобов'язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.
Так, Головне управління ДСНС України у м. Києві є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання.
Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно з частиною 2 статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
З наведених норм суд дійшов висновку, що настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Суд зазначає, що станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі, відповідачем повністю усунуто порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які були покладені в основу адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, що підтверджується Актом Голосіївського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві №10 від 25.09.2023, складеним за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, Товариством з додатковою відповідальністю Київським експериментальним машинобудівним заводом "Стенд". Це свідчить про відсутність обставин та підстав для задоволення позову.
Під час ухвалення рішення судом враховуються не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті обставини і підстави, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей.
За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина 5 статті 4 Закону №877-V), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Відповідно до приписів частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, беручи до уваги відсутність порушення вимог законодавства позивачем, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат що відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що судові витрати не підлягають розподілу, оскільки в задоволенні позову відмовлено.
Керуючись статтями 243 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.