15 травня 2025 року № 357/2694/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства оборони України (далі - відповідач-1), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви (вх. від 29.03.2017 р.), позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до та ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі, встановленому Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року на день встановлення інвалідності.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу виплаті одноразової грошової допомоги.
Зазначає, що він з 01.09.1968 року по 04.09.1993 року проходив військову службу, з 04.12.1981 року по 14.10.1983 року приймав участь у бойових діях у складі в/ч пп НОМЕР_1 Обмеженого контингенту Радянських військ в Афганістані. 12.12.2016 р. Київської обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу було встановлено інвалідність, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
21.12.2016 р. позивач подав заяву з додатками до ІНФОРМАЦІЯ_2 про виплату йому одноразової грошової допомоги, посилаючись на ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
Проте ІНФОРМАЦІЯ_3 27.01.2017 року позивачу було відмовлено у нарахуванні та виплаті йому одноразової грошової допомоги.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.03.2017 р. відкрито провадження у справі.
Міністерством оборони України у поданому відзиві проти позовних вимог заперечив, зазначивши, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Стверджує, що виплата одноразової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснив розрахунок під час звільнення із військової служби.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності та прийняти відповідне рішення. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 09 липня 2020 року касаційну скаргу Міністерства оборони задоволено частково. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Верховний Суд вмотивував своє рішення тим, що Міністерством оборони України в даному випадку взагалі документи позивача не розглядались, а отримано відмова від ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким документи позивача не передавались на розгляд Міноборони. Відтак, відповідачем у справі має бути саме ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 р. справу прийнято до провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 р. залучено до участі у справі співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - Відповідач-2).
ІНФОРМАЦІЯ_5 у відзиві проти позовних вимог заперечив. Зазначає, що головним розпорядником бюджетних коштів у Міністерстві оборони України є виключно Міністр оборони України. Відповідно до Порядку № 975 ІНФОРМАЦІЯ_6 є уповноваженим органом для прийняття документів та направлення до розпорядника бюджетних коштів, відтак ІНФОРМАЦІЯ_6 не призначає та не нараховує одноразову грошову допомогу.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу та був звільнений 28 липня 1993 року на підставі наказу Міністерства оборони Російської Федерації № 0899 від 28.07.1993 року у званні майор, звільнений в запас по скороченню штату.
Приймав участь у бойових діях в Афганістані в період з 04.12.1981 р. по 14.10.1983 р.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0214672 від 12.12.2016 р. за результатами первинного огляду позивачу встановлено другу групу інвалідності з 07.12.2016 р. Причиною інвалідності зазначено травму, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 17 жовтня 2016 року № 4366, підтверджено наявність у позивача захворювання, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
21.12.2016 р. позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою, в якій просив здійснити йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.
Листом від 21 січня 2017 року № В3/65 ІНФОРМАЦІЯ_8 було відмовлено у виплаті допомоги з посиланням на п. 17 Порядку № 975, а також на те, що згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 за вих. № 2/5/4007 від 26.12.2016 р. виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснив розрахунок під час звільнення із військової служби.
Не погоджуючись з такими діями позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей врегульовано Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991р. (далі - Закон № 2011-XII).
Постановою КМ України від 25 грудня 2013 року № 975 було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі- Порядок № 975).
Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - є гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно із пунктом 4 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Частиною другою статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності подає уповноваженому органу зазначений у пункті 11 Порядку № 975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Такими документами відповідно до пункту 11 Порядку № 975 є: заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до пункту 13 Порядку № 975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Виходячи з наведеного, Порядком № 975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено вичерпний перелік рішень (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що приймаються розпорядником бюджетних коштів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30 січня 2018 року № 806/986/16.
Таким чином, суд приходить до висновку, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення.
В свою чергу обов'язок прийняття рішення про виплату (призначення) чи про відмову у виплаті одноразової допомоги покладено на комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, що діє у складі Міністерства оборони України.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_5 не є уповноваженим органом на прийняття рішення щодо призначення чи відмови у призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги, він лише приймає від позивача пакет документів та готує висновок і направляє його на адресу уповноваженого органу для прийняття відповідного рішення, а після прийняття позитивного рішення про виплату одноразової грошової допомоги та перерахування коштів для виплати одноразової грошової допомоги проводить її виплату громадянинові, якому призначено одноразову грошову допомогу.
Наведене свідчить про недотримання ІНФОРМАЦІЯ_3 встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.
Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму N 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:
- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;
- повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;
- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати таку бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправною.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме лише в частині вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В частині вимог до Міністерства оборони України слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не здійснення передачі на розгляд Міністерству оборони України заяви та документів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги згідно п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ;код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) в 15-денний строк подати на розгляд Міністерству оборони України заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) про виплату одноразової грошової допомоги від 21.12.2016 року з додаткамита висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги згідно п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.