ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" травня 2025 р. справа № 640/9684/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Термоімпульс" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2019 за № 0017721409 та за № 0017731409,
ТОВ "Термоімпульс" звернулось в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2019 за № 0017721409 та за № 0017731409.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на хибних висновках перевірки щодо неоприбуткування готівкових коштів в касі підприємства на загальну суму 8 699, 00 гривень. Однак, позивач вказує на те, що вказані кошти внесено підприємством у передбачені законодавством строки та порядок в касу підприємства, докази чого надано до перевірки. З цих підстав вважає що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають до скасування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" від 16.07.2024 № 3863-IX та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 за № 399, адміністративну справу № 640/9684/19 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2025, справа передана головуючому судді Матуляку Я.П.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 дану справу прийнято до розгляду, постановлено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та замінено відповідача у справі його правонаступником.
Згідно наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву від 12.07.2019 відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено таке.
На підставі наказу від 06.03.2019 №1606 та направлень на перевірку №455 та №456 від 11.03.2019, посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку ТОВ "Термоімпульс", за результатами якої складено акт (довідку) про результати фактичної перевірки від 20.03.2019 №284/15/26/РРО/36557551 (а.с.12-15).
Перевіркою встановлено факт неоприбуткування готівкових коштів в касі підприємства на загальну суму 8 699,00 гривень, а саме: згідно фіскального чеку РРО №0363 від 12.01.2019 готівка у сумі 2199,00 гривень, яка залишилась у касі РРО не внесена операцією "службове внесення" до каси РРО та не оприбуткована на підставі прибуткового касового ордеру в касі підприємства 20.01.2019; згідно фіскального чеку РРО №00413 від 10.03.2019 готівка у сумі 6500,00 гривень, яка залишилась у касі РРО не внесена операцією "службове внесення" до каси РРО та не оприбуткована на підставі прибуткового касового ордеру в касі підприємства 11.03.2019; непроведення розрахункових операцій на загальну суму 8699,00 гривень через зареєстрований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.8-10).
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України суб'єктами господарювання, а також окремі питання організації роботи з готівкою небанківськими фінансовими установами регламентується: - Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148 (далі по тексту - Положення № 148, яка набрала чинності 05 січня 2018 року); - Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, що затверджена Постановою Правління НБУ від 01.06.2011 №174 (далі по тексту - Постанова № 174).
Відповідно до п. 1 Положення № 148, Положення розроблено відповідно до Закону України "Про Національний банк України" і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб'єкти господарювання), фізичними особами.
Згідно з п. 11 Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій). Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Суб'єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для: 1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; 2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії; 3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.
Пунктом 13 зазначеного Положення №148 визначено, що підприємства та фізичні особи - підприємці, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон про застосування реєстраторів) надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних книг обліку і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або РК. Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Абзацом 1 пункту 23 Положення № 148 передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.
Згідно з п. п 24-25 Положення № 148 розрахункові операції, що проводяться відповідно до Закону про застосування реєстраторів, оформляються згідно з вимогами цього Закону. Приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов'язковим. Касири (особи, які виконують їх функції) під час роботи з готівкою керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.
Наказом Міністерства фінансів України затверджений Порядок "Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій" № 547 від 14.06.2016 (далі по тексту - Порядок № 547). Цей Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі.
У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
- реєстратор розрахункових операцій (РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
- Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.
Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку № 547 внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.
Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства або залишена в скриньці РРО з попереднього дня, має проводитися через РРО за допомогою операції "службове внесення".
Підтвердженням того, що відповідну суму внесено до РРО як розмінну монету, є Z-звіт, у якому відображається інформація про операцію "службове внесення".
Як вбачається з матеріалів справи, документи які запитували перевіряючі, були надані в повному обсязі, однак інспектори ДФС склали акт про несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства.
Так, до перевірки і суду надано прибуткові та видаткові касові ордери, чек платіжного терміналу, що підтверджує факт здачі готівки до банківської установи, касову книгу (а.с.16-31).
Згідно вказаних доказів, позивачем забезпечено здачу готівкових коштів з моменту відкриття, всі ПКО та ВКО відповідають чекам про службове внесення або службове вилучення готівкових коштів з касових апаратів платника податків.
Враховуючи вищенаведене, висновки відповідача, викладені в акті щодо порушень законодавства, допущених платником податків, зокрема щодо незабезпечення оприбуткування готівки в касовій книзі підприємства в сумі 8699,00 грн., є необґрунтованими.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Таким чином, суд вказує на недоведеність відповідачем факту допущення позивачем порушень, внаслідок неповного з'ясування обставин та непідтвердження перевіркою даних, відображених в акті перевірки, що дає підстави суду для формування висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Як наслідок такі рішення підлягають до скасування.
Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір у розмірі 1 921,00 гривень при зверненні до суду сплачено позивачем згідно платіжного доручення від 31.05.2019 за №9743 (а.с.4).
Тому, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 1921,00 грн. сплаченого судового збору.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Термоімпульс" (код ЄДРПОУ 36557951, вул. Мишуги, 8, м. Київ, 02140) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2019 за № 0017721409 та за № 0017731409 - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.04.2019 за № 0017721409 та за № 0017731409.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Термоімпульс" (код ЄДРПОУ 36557951, вул. Мишуги, 8, м. Київ, 02140) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.