14 травня 2025 року м. Ужгород№ 260/3832/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача "Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Закарпатської області" - суб'єкта владних повноважень протиправними;
- визнати протиправним та скасувати рішення "Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Закарпатської області" від 23.11.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що формальною підставою для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 стала скарга громадянина ОСОБА_2 від 03 листопада 2023 року. Позивач стверджує, що така заява оформлена без додержання вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність та мала бути повернута заявнику, а дисциплінарна справа стосовно адвоката не могла бути порушена, бо це суперечить ст. 39 зазначеного закону.
Позивач зазначає, що подану скаргу потрібно вважати анонімною і не приймати до розгляду, оскільки місця проживання громадянина: АДРЕСА_1 реально не існує, крім того, зазначає, що скарга не містить підпису особи, яка її подала, оскільки ОСОБА_2 є пасинком позивача і постійним клієнтом тому останній обізнаний з його підписом.
За таких обставин рішення КДКА Закарпатської області від 23 листопада 2023 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 прийняте на підставі анонімного звернення
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, зі змісту якого, відповідач вимоги позивача не визнає повністю та зокрема зазначає, що 09 листопада 2023 року до КДКА Закарпатської області надійшла скарга громадянина ОСОБА_2 від 03.11.2023 року у якій наводилися відомості щодо вчинення дисциплінарного проступку адвокатом ОСОБА_1 .
Проведення перевірки таких відомостей голова дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області вирішив провести самостійно.
13 листопада 2023 року Дисциплінарна палата рекомендованим поштовим відправленням надіслала на адресу робочого місця позивача як адвоката, зазначену в ЄРАУ (89601, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Небесної Сотні, 8) письмове повідомлення за №125 про надходження зазначеної скарги ОСОБА_2 , до якого додала копії всіх матеріалів цієї скарги. У цьому повідомленні також містилася пропозиція надати пояснення по суті порушених у даній скарзі питань.
Згідно з даними пошукової системи офіційного веб-сайту AT «Укрпошта» таке рекомендоване відправлення вручене позивачу особисто 16 листопада 2023 року, що підтверджується роздруківкою трекінгу даного відправлення.
Станом на 23 листопада 2023 року від позивача не надійшло жодних пояснень і документів.
23 листопада 2023 року головою Дисциплінарної палати складено довідку з пропозицією порушити дисциплінарну справу стосовно позивача як адвоката, рішенням КДКА Закарпатської області в особі Дисциплінарної палати від 23 листопада 2023 року порушено дисциплінарну справу стосовно позивача як адвоката.
20 листопада 2023 року Позивач підготував письмові пояснення щодо скарги ОСОБА_2 та надіслав їх на адресу Відповідача простим поштовим відправленням, що стверджується поштовим конвертом, яким ці пояснення надіслані, та календарним штемпелем на ньому.
Такі письмові пояснення надійшли на адресу КДКА Закарпатської області лише 29 листопада 2023 року, що стверджується штампом вхідної кореспонденції цієї КДКА, тобто вже після прийняття оскаржуваного рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно Позивача як адвоката.
Втім, відсутність вказаних письмових пояснень Позивача жодним чином не могло вплинути і не вплинуло при прийнятті рішення про порушення дисциплінарної справи, а відтак і на права Позивача з огляду на наступне.
Представник відповідача вважає, що застосування КДКА Закарпатської області у своїй діяльності та наведення у скарзі ОСОБА_2 конкретних обставин поведінки Позивача, які, на думку цього скаржника, містять ознаки дисциплінарного проступку, Дисциплінарна палата не мала підстав для відмови в порушенні дисциплінарної справи за такою скаргою незалежно від наявності чи відсутності пояснень Позивача, оскільки такі пояснення разом з іншими доказами мали враховуватися і оцінюватися Відповідачем вже безпосередньо на стадії розгляду та вирішення порушеної дисциплінарної справи
Згідно зі ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що за даними Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ) адвокат ОСОБА_1 здійснював адвокатську діяльність на підставі відповідного свідоцтва №152, виданого 16.12.1994 згідно з рішенням Закарпатської обласної КДКА від 16.12.1994 №12.
09 листопада 2023 року до КДКА Закарпатської області надійшла для розгляду скарга громадянина ОСОБА_2 від 03.11.2023, у якій наводяться відомості щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
13 листопада 2023 року КДКА Закарпатської області було направлено адвокату ОСОБА_1. Повідомлення за вих. №125, згідно якого було повідомлено, що у порядку перевірки відомостей про дисциплінарний проступок, передбаченому ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» запропоновано до 20 листопада 2023 року надати дисциплінарній палаті КДКА Закарпатської області письмові пояснення по суті питань, порушених у вказаній скарзі. До вказаного повідомлення було долучено копію скарги ОСОБА_2 і додані до неї документи на 44 арк.
16 листопада 2023 року позивачем було особисто отримано зазначене повідомлення.
23 листопада 2023 року на підставі наявних матеріалів дисциплінарного провадження, головою дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області було складено довідку за результатами перевірки у якій зазначив про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку передбаченого Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та запропоновано порушити дисциплінарну справу стосовно ОСОБА_1
23 листопада 2023 року на підставі дослідження матеріалів дисциплінарного провадження та довідки КДКА Закарпатської області прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .
Вважаючи дії відповідача, щодо порушення дисциплінарної справи протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із статтею 1 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Види адвокатської діяльності визначені статтею 19 Закону та включають надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів осіб; надання правової допомоги та представництво інтересів фізичних і юридичних осіб.
Перелік професійних обов'язків адвоката викладений в статті 21 Закону, згідно з якою під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством.
Відповідно до положень статті 33 Закону, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Частиною другою статті 34 Закону передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Статтею 37 Закону визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Відповідно до статті 38 Закону, заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Частиною першою статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону, розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Пунктом 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 із подальшими змінами, передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Так, спірні правовідносини виникли у зв'язку з оскарженням позивачем рішення відповідача про порушення дисциплінарної справи стосовно нього як адвоката.
Ухвалюючи спірне рішення, відповідач виходив з відомостей довідки, складеної членом дисциплінарного органу за результатами проведеної перевірки викладених у скарзі обставин, та матеріалів перевірки.
Як випливає із довідки від 23.11.2023 року, складеної за результатами перевірки, було встановлено, що Адвокат ОСОБА_1. тривалий час надав різноманітну правничу допомогу матері скаржника - ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 22.01.2005 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Адвокат ОСОБА_1, маючи намір шахрайським шляхом заволодіти майном сім'ї скаржника, ініціював судові справи про встановлення факту його проживання однією сім'єю з померлою ОСОБА_5 та визнання певних об'єктів нерухомого і рухомого майна спільним із нею сумісним майном. У цих судових справах він заявляв клопотання про забезпечення позову і доказів. Для збирання відповідних доказів адвокат ОСОБА_1 двічі звертався до Берегівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області із адвокатськими запитами про надання йому копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 . Також він звертався до Територіального сервісного центру (ТСЦ) МВС №2142 із адвокатським запитом від 17.08.2023 №95-С про надання інформації щодо належних померлій ОСОБА_5 транспортних засобів, на який отримав відповідний лист даного ТСЦ від 30.08.2023 №31/7/2-30а/3. При цьому, до цих запитів адвокат ОСОБА_1. додав копії своїх адвокатських ордерів, у яких зазначив, що ним надається правнича допомога ОСОБА_1 , тобто самому собі. Крім того, адвокат ОСОБА_1 надав Берегівському районному суду Закарпатської області у цивільній №297/3318/23 за його позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю з померлою ОСОБА_5 та визнання права спільної сумісної власності попередній звіт Адвокатської контори «ІНФОРМАЦІЯ_2» та квитанції до прибуткового касового ордеру від 20.02.2023 №03-В, згідно з якими ним надано правничу допомогу громадянину ОСОБА_1 і отримання від останнього грошових коштів за це, тобто про надання самому собі правничої допомоги і про сплату самому собі грошових коштів у якості гонорару. Скаржник вважає, що такі дії адвоката ОСОБА_1 є дисциплінарним проступком, а тому просить притягнути цього адвоката до дисциплінарної відповідальності із накладенням на нього стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з ЄРАУ.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області на підставі вказаного дійшла висновку про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку.
Виходячи з системного аналізу Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, суд звертає увагу, що передумовою для порушення дисциплінарної справи є проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; підставою для порушення дисциплінарної справи є встановлення за результатами такої перевірки факту, який би свідчив про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку визначеного частиною другою статті 34 Закону.
За вказаних обставин та виходячи з правового регулювання спірних правовідносин, суд зауважує, що рішення дисциплінарного органу про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката повинно містити попередні висновки щодо наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, оскільки порушення дисциплінарної справи за своєю правовою природою повинно свідчити про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження задля подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів.
Отже на стадії вирішення питання про порушення дисциплінарної справи чи відмову в її порушенні КДКА не надає оцінку діям адвоката, щодо яких надійшла скарга. На цьому етапі КДКА з'ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, оскільки таке питання вирішується на наступних стадіях дисциплінарного провадження (розгляд дисциплінарної справи та прийняття рішення в дисциплінарній справі).
Суд також враховує, що Верховний Суд уже викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15 було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
Проте суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Таким чином, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.
Суд також зазначає, що оскаржуване рішення за своєю юридичною суттю не є рішенням про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Виходячи із послідовності стадій дисциплінарного провадження, ураховуючи мету і завдання проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, - можна зробити висновок, що рішення ВКДКА, яке оскаржується у цій справі, є проміжним та не створює для позивача юридичних наслідків, не впливає на обсяг його правоздатності і дієздатності, та не обмежує позивача в здійсненні професійної адвокатської діяльності.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем виконано всі передбачені чинним законодавством дії під час вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно позивача.
Крім того, пунктом 19 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абз.4 п.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що "… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію".
У п.5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року №9-рп/2008 у справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акта індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.
Отже, за результатами проведення дисциплінарного провадження КДКА Закарпатської області було розглянуто скаргу ОСОБА_2 та прийнято відповідне рішення від 18 січня 2024 року, відтак рішення КДКА Закарпатської області від 23 листопада 2023 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права адвоката, оскільки скасування такого рішення не може призвести до відновлення порушеного права.
Щодо твердження позивача про анонімність скарги ОСОБА_2 з огляду на неналежність скаржнику наявного на ній підпису та не існування зазначеної у цій скарзі адреси, слід зазначити, що в матеріалах справи наявна заява, яка надіслана да КДКА Закарпатської області від 09.01.2024, з нотаріально посвідченим підписом, щодо проведення розгляду дисциплінарної справи без його участі.
Крім того у даній заяві ОСОБА_2 зазначив, що скаргу від 03.11.2023 на поведінку позивача як адвоката він підписав особисто і надіслав таку на адресу КДКА Закарпатської області та додав копію свого паспорта, де наявна інформація про реєстрацію місця його проживання - АДРЕСА_2 . (а.с.40, 41)
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, які є предметом оскарження.
Суд зауважує, що в дослідженому випадку відповідачем дотримано порядок прийняття спірного рішення, передбачений вимогами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст.5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправними дій та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк