15 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/3468/25
категорія 112030700
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у нездійснені їй виплати недоодержаної пенсії померлого батька - ОСОБА_2 за період з 01.12.2019 по 18.07.2023 в сумі 174242,32 грн відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" від 15.06.2021 №33/26/117-565;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити їй виплату недоодержаної суми пенсії померлого батька ОСОБА_2 за період з 01.12.2019 по 18.07.2023 в сумі 174242,32 грн відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" від 15.06.2021 №33/26/117-565.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що є дочкою померлого ОСОБА_2 , який за життя отримував пенсію, призначену за нормами Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII) та перебував на обліку у відповідача. На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 у справі №240/18065/22 було проведено перерахунок та виплату пенсії та нараховано доплату пенсії в сумі 174242,32 грн.
На заяву ОСОБА_1 про виплату недоодержаної пенсії померлого батька, відповідач листом від 22.08.2024 відмовив у виплаті вказаних коштів та повідомив, що для отримання коштів нарахованих на виконання рішень суду необхідно звернутися до суду із заявою про заміну сторони за рішенням суду.
Позивач покликається на норми статті 61 Закону №2262-ХІІ та стверджує, що має право на одержання недоотриманих сум пенсії померлого батька, нарахованих на виконання рішення суду, але не виплачених своєчасно, у зв'язку з чим звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем подано відзив на позов, у якому Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області позовні вимоги не визнало, просило у їх задоволенні відмовити. Зазначає, що не заперечує свого обов'язку виплатити суму заборгованості на виконання рішення суду, а лише вказує на те, що у разі заміни сторони виконавчого провадження у рішенні Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/18065/22 та визнання позивача стягувачем у даній справі, буде проведена виплата нарахованих сум пенсій за вказаним рішенням суду, при надходженні фінансування. З огляду на зазначене, позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права.
19.03.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшло клопотання про залучення Міністерства соціальної політики України до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про залучення Міністерства соціальної політики України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
У період з 31.03.2025 по 14.04.2025 головуюча суддя перебувала у відпустці; 14.03.2025 та 21.03.2025 - на періодичному навчанні.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головним управлінні Пенсійного фонду України у Житомирській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 у справі №240/18065/22, яке набрало законної сили 03.12.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 з 01.12.2019 пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" від 15.06.2021 №33/26/117-565, з урахуванням проведених виплат.
На виконання вищевказаного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з грудня 2019 року по грудень 2022 року та нараховано доплату пенсії в сумі 174242,32 грн, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 18.07.2023 складено відповідний актовий запис №2350.
Згідно довідки приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Вих.№1095/02-14 від 24.07.2024 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцями першої черги спадкування є:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька померлого;
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , син померлого;
Крім того, в матеріалах спадкової справи міститься заява ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , сестри померлого, про прийняття спадщини.
На звернення позивача щодо виплати заборгованості по рішенню суду за померлого батька ОСОБА_2 , відповідач листом від 22.08.2024 №20676-18564/О-02/8-0600/24 повідомив, що питання виплати доплати, нарахованої на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 у справі № 240/18065/22 може бути вирішено у судовому порядку. Сума, що підлягає виплаті, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 у справі № 240/18065/22 становить 174242,32 грн.
Не погодившись з відмовою у виплаті недоодержаної пенсії померлого батька, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно зі статтею 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (частина 1). У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини (частина 3).
Отже, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини.
В іншому випадку, якщо у цей проміжок часу такі особи не звернулися, то сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової природи - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України №2262-ХІІ відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 52 Закону України № 2262-XII визначено, що особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 55 Закону України № 2262-XII, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до статті 61 Закону України № 2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Так, згідно зі статтями 1218-1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї.
Отже, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок.
Зокрема, відповідно до абзацу 3 статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16.05.2023 по справі №420/288/21, від 21.11.2023 у справі № 420/25799/21, від 01.05.2023 у справі №520/926/21 та від 27.09.2023 у справі №420/16546/21 та від 05.12.2023 у справі №420/18164/21.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Порядок №3-1).
Відповідно до п.4 Порядку №3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Згідно п.п.1 п.2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Тобто, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформований висновок, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим, не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч.1 ст.52 Закону № 1058-VI та ч.1 ст.61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч.2 ст.52 Закону № 1058-ІУ), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Отже, суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч.1 ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Визначальним у даному випадку, є строк звернення члена сім'ї із заявою до ГУ ПФУ про виплату нарахованої але не виплаченої за життя померлого пенсіонера пенсії.
При цьому, такий строк законодавцем визначається як "не пізніше 6-ти місяців" з моменту смерті пенсіонера.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 18.07.2023 складено відповідний актовий запис №2350.
Дочка померлого пенсіонера звернулася до відповідача із заявою про виплату недоодержаної пенсії лише 25.07.2024, тобто, більше ніж через шість місяців після смерті ОСОБА_2 .
Тобто позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату пенсії з порушенням шестимісячного строку. Суд зауважує, що Законом №2262-ХІІ не передбачена можливість поновлення шестимісячного строку незалежно від причин такого пропуску.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позовної заяви є безпідставними та необґрунтованими, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи, що позивач дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат суд не вирішує.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
15.05.25