14 травня 2025 року Справа №160/10610/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
09.04.2025р. (згідно штемпеля поштового зв'язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачеві за період з 24.02.2022 року по 20.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, надбавок визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ “Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого ЗУ “Про державний бюджет на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ № 44 від 15.01.2004;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві за період з 24.02.2022 року по 20.05.2023 року грошове забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, надбавок визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множенім розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ “Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого ЗУ “Про державний бюджет на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ № 44 від 15.01.2004;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу за період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року, індексації грошового забезпечення із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) в розмірі в розмірі 4463 гривні 15 копійок, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 в розмірі 4463 гривні 15 копійок, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 17.04.2025р. зазначена позовна заява була залишена без руху на підставі ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, вказавши підстави для поновлення строку, та надати докази поважності причин його пропуску на її підтвердження, у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання вимог ухвали суду від 17.04.2025р. - 06.05.2025р. через систему "Електронний суд" від позивача на адресу суду надійшла заява про поновлення процесуального строку, в якій останній просить, зокрема, Визнати причини пропуску мною строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк.
В обґрунтування зазначеної заяви позивач посилається на те, що він не має юридичної освіти, не знаю особливостей грошового забезпечення, у зв'язку з чим не міг знати, що його права порушуються, тобто, що грошове забезпечення не відповідає вимогам законодавства, з приводу цього компетентні органи його не інформували; окрім того, позивач посилається на положення ч.2 ст.100, ч.2, ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, з метою відкриття провадження у даній справі та досліджуючи надані позивачем докази на виконання вимог ухвали суду від 17.04.2025р. разом з поданою заявою про поновлення процесуального строку, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви позивача про поновлення процесуального строку слід відмовити, оскільки вона не містить посилань на жодні поважні причини його пропуску, які б перешкоджали позивачеві звернутися з цим позовом у період з 30.06.2024р. по 30.09.2024р.
Також і відповідних доказів до згаданої заяви не додано.
Частиною 1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Наведений висновок узгоджується з неодноразово викладеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема у постановах від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19 та від 14.07.2021 у справі № 560/964/17.
Таким чином, за загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Суд критично ставиться до аргументів позивача про те, що він не має юридичної освіти, оскільки ці обставини не перешкоджали його зверненню до фахівця в галузі права з дотриманням строків, установлених законом, а відтак, наведені причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не можуть бути визнані судом як поважні.
Окрім того, є необґрунтованими і посилання позивача на ч.2 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона не врегульовує строки звернення до суду, а стосується "зберігання та повернення оригіналів електронних доказів".
Є безпідставними і посилання позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом на ч.2, ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у даних правовідносинах ці норми не застосовуються, а застосовуються приписи ч.2 ст.233 КЗпП України, чинної з 19.07.2022р., якою передбачено 3-місячний строк звернення до суду з позовом після дати звільнення, про що уже було зазначено в ухвалі суду від 17.04.2025р., проте позивачем проігноровано.
За викладеного, наведені в заяві про поновлення процесуального строку обставини, як підстави поважності пропуску строку звернення до суду, визнаються судом неповажними згідно ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, тому обґрунтовані підстави для поновлення позивачеві строку звернення до суду з цим позовом, у суду відсутні, у зв'язку з цим заява позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом задоволенню не підлягає.
З урахуванням вищевказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивачем адміністративний позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст.123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві п'ятиденного строку для усунення недоліків з дня отримання ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки адміністративного позову мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом саме у період з 30.06.2024р. по 30.09.2024р., вказавши інші підстави для поновлення строку, та надати докази поважності причин його пропуску, у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.123, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду у справі №160/10610/25 - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки уточненого адміністративного позову шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом саме у період з 30.06.2024р. по 30.09.2024р., вказавши інші підстави для поновлення строку, та надати докази поважності причин його пропуску, у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва