13 травня 2025 року Справа 160/10080/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді
Врони О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення без руху позовної заяви у справі №160/11267/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 06.11.2016 року та в період 05.07.2019 по 29.11.2019 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 06.11.2016 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 року по 06.11.2016 року - січень 2008 року, а в період з 05.07.2019 року по 29.11.2019 року березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (фіксовану суму індексації);
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплат індексації грошового забезпечення за період з з 01.12.2015 року по 06.11.2016 року та в період 05.07.2019 по 29.11.2019 року по день її фактичної виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року відкрито провадження у справі №160/10080/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Військовою частиною НОМЕР_1 було подано клопотання про залишення без руху позовну заяву.
Клопотання обґрунтоване посиланням на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду, встановлений ст. 122 і ст. 233 Кодексу законів про працю України ( в редакції з 19.07.2022), за яким працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
При вирішенні клопотання суд виходить з наступного.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту -КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною 2 ст. 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною до 19.07.2022 (до внесення змін Законом № 2352-IX від 01.07.2022), було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
19.07.2022 набрав чинності Закон № 2352-IX від 01.07.2022, яким частини першу і другу вказаної статті викладено у новій редакції.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 ст. 233 КЗпП України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
При вирішенні клопотання відповідача про залишення позову без руху суд відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.09.2023 у справі № 140/2168/23.
У зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що до 19 липня 2022року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.
Предметом спору є правовідносини щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 06.11.2016.
Виходячи з вищенаведених правових норм , застосуванню підлягає ч.2 ст. 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною до 19.07.2022. Тобто, позивач має право за спірні періоди звернутися з позовом до суду без обмеження будь-яким строком.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про те, що позивач не пропустив строк звернення з даним позовом до суду, а тому доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду не приймаються судом.
Керуючись ст. ст. 121, 256 КАС України, суддя,-
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення без руху позовної заяви у справі №160/11267/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Врона