03 лютого 2025 рокуСправа №160/31465/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/31465/24 за позовом Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
27.11.2024 року Акціонерне товариство "Дніпропетровський завод прокатних валків" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.08.2024 року № 0517170407 та № 0517190407.
Позовні вимоги позивачем обґрунтовано тим, що відповідачем складено акт № 22886/04-36-24-15/2777518420 про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю (орендна плата) за деклараціями від 21.02.2022 року та від 15.02.2023 року. 12.08.2024 року відповідачем на підставі акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення №0517170407 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5% на суму 42 680,34 грн. та №0517190407 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10% на суму 148 977,40 грн. Стверджує, що станом на дату проведення камеральної перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач не врахував вимоги чинного законодавства щодо зупинення строків та звільнення від відповідальності. Також, відповідач проігнорував принцип презумпції правомірності рішень платника, всупереч ст.56 ПК України, протиправно застосував до позивача штрафні санкції, що становило незаконне втручання у майнові права позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 року продовжено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк для подання відзиву по справі № 160/31465/24.
24.12.2024 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що відповідачем проведено камеральну перевірку позивача щодо порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з плати за землю (орендна плата), за результатами якої складено акт камеральної перевірки №6835/04-36-04-07/00187375. Перевіркою встановлено, що позивачем допущено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на землю (орендна плата) самостійно визначених позивачем в податковій декларації податку на землю за 2022 рік (реєстраційний №9036456593 від 21.02.2022) та податковій декларації податку на землю за 2023 рік (реєстраційний №9025810915 від 15.02.2023) по строку сплати протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. У зв'язку з відсутністю своєчасної сплати самостійно визначених податкових зобов'язань, в ІКП позивача з плати за землю (орендна плата) виникала недоїмка (борг). Вказує, що сплачені платником кошти з орендної плати, відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України, зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків. Отже, факт несплати узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлений законом строк, є підставою для застосування штрафних санкцій у розмірах, визначених п.124.1 ст.124 ПК України. Отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки позивачем порушено норми чинного законодавства, зокрема порушено строки сплати суми грошового зобов'язання (орендної плати за землю з юридичних осіб).
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив та зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Акціонерне товариство "Дніпропетровський завод прокатних валків" перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та є платником податку з орендної плати за землю.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю (орендна плата).
Перевіркою встановлено порушення вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 287.3 статті 287 Кодексу щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з орендної плати за землю (орендна плата).
За результатами проведеної перевірки складено акт камеральної перевірки від 22.02.2024 року №6835/04-36-04-07/00187375 який направлено засобами поштового зв'язку на адресу позивача.
На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 12.08.2024 року № 0517170407 про застосування штрафу у розмірі 5 % за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю (орендна плата) на суму 853 406,88 грн. у розмірі 42 680,34 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 12.08.2024 року № 0517190407 про застосування штрафу у розмірі 10 % за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю (орендна плата) на суму 1 489 773, 94 грн. у розмірі 148 977,40 грн.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 12.08.2024 року № 0517170407 та № 0517170407.
Рішеннями Державної податкової служби України від 25.10.2024 року залишені без змін податкові повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 12.08.2024 року № 0517170407 та № 0517170407, а скарги позивача - без задоволення.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд враховує наступне.
Так, правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України та Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та встановлює Податковий кодекс України.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно із приписами пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки.
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно вимог статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно пунктів 38.1 - 38.3 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (пункт 46.1 статті 46 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пунктом 124.1. статті 124 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно пунктів 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до пункту 287.3, статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно із підпунктами 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Разом з цим Законом України від 12.05.2022 року № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набрав чинності 27.05.2022 р., внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Згідно із абзацом 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові зобов'язання щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до набрання чинності Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до ПКУ та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-ІХ передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Відповідальність платника за порушення вимог Податкового кодексу України та інших нормативних документів в частині своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету передбачена пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України.
Поряд з цим, абзацом 17 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ (вчинення діяння (дії або бездіяльність) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)), що звільняють від фінансової відповідальності.
При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022 року, привалюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов'язків у випадках та за умов, передбачених пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Суд встановив, що заява щодо неможливості виконання податкових зобов'язань, відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225, від платника Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області не надходила.
З метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджений Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі - Порядок № 225).
Цим Порядком визначено, зокрема, підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) та правила надання заяви та документів, що доводять неможливість виконання податкових обов'язків тощо.
Згідно із Порядком № 225 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку на підставі відповідної заяви платника податків. Тобто, питання щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку податкового обов'язку приймається контролюючим органом за заявою такого платника податку.
Суд зазначає, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для звільнення від відповідальності за порушення строків, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України передбачають звільнення від відповідальності, зокрема за порушення строків, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов'язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Аналогічна правова позиція щодо вирішення спорів цієї категорії викладена в постановах Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23, від 12 березня 2024 року у справі № 160/13661/23, від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23, від 11 квітня 2024 року у справі № 380/14133/23, від 02 травня 2024 року у справі № 420/11020/23, від 16 квітня 2024 року у справі № 460/21543/23, від 12 квітня 2024 року у справі № 620/9720/23, від 12 березня 2024 року у справі № 160/13661/23.
У постановах від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а від 03.08.2023 року у справах № 520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі № 520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.
Так позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України не пов'язано з встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненні діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Податкова обізнаність являє собою сукупність заходів, які вчиняє платник податків для уникнення або запобігання негативних податкових наслідків.
Щодо посилання позивача з приводу порушення строків прийняття та направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктами 42.2, 42.5 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Водночас, жодна норма податкового законодавства не зобов'язує податковий орган здійснювати заходи для з'ясування причин невручення податкової вимоги чи податкового повідомлення-рішення, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв'язку, кур'єрська доставка тощо) щодо вручення податкової вимоги чи податкового повідомлення-рішення.
При цьому, суд зазначає, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов'язку, платник не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.09.2019 р. у справі №825/1109/16, від 20 жовтня 2020 року у справі №140/30/20, 21 жовтня 2021 року у справі №360/4692/19, від 14 липня 2022 року у справі № 120/479/21-а, від 26 липня 2022 року у справі № 640/3437/21.
Крім того, суд зазначає, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27 жовтня 2020 року по справі № 813/3922/17.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.07.2022 року по справі №120/479/21-а, в якій суд зазначив, що добросовісний платник податків, зобов'язаний забезпечити отримання кореспонденції, у разі невиконання цього обов'язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних наслідків.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що акт камеральної перевірки №6835/04-36-04-07/00187375 від 22.02.2024 року, відповідачем 26.02.2024 року було направлено на адресу позивача засобами поштового зв'язку, а саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У зв'язку з неотриманням повідомлення про вручення, зокрема позивачем акту камеральної перевірки, контролюючим органом до керівництва АТ «Укпошта» було направлений лист від 19.06.2024 року №44433/04-36-04-07-08 про надання інформації про вручення поштового відправлення, зокрема, Акціонерному товариству "Дніпропетровський завод прокатних валків".
З листа «Укрпошта» від 05.08.2024 №1.10.004.-20960-24 вбачається, що за повідомленнями відповідних структурних підрозділів та інформаційної автоматизованої системи АТ «Укрпошта», рекомендовані листи, зокрема, на адресу АТ «ДЗПВ» вручений особі уповноваженій на отримання пошти АТ «ДЗПВ» 04.03.2024 року на підставі довіреності».
Отже, відповідно до норм пунктів 42.2, 42.5 статті 42 Податкового кодексу України та з урахуванням відповіді АТ «Укрпошта» від 05.08.2024 року, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.08.2024 року №0517170407 та №0517190407 надіслані (вручені) позивачу без порушень строків.
Враховуючи зазначене та встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 12.08.2024 року № 0517170407 та № 0517170407 є правомірними та не підлягають скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
Керуючись статтями 243, 245-247, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська