м. Вінниця
13 травня 2025 р. Справа № 120/16380/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, у якій 11.03.2025 р. позов задоволено частково.
07.05.2025 представницею відповідача подано до суду заяву про визнання виконавчих листів таким, що не підлягаю виконанню. В обґрунтовання заяви вказано, що не погоджуючись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу 10.04.2025 р., тобто в 30 -денний термін встановлений КАС України. Однак, 14.04.2025 р. судом видано виконавчі листи.
При цьому, представник вказує, що виконавчі листи слід визнати таким, що не підлягають виконанню, оскільки видані на виконання судового рішення, яке не набрало законної сили.
Ухвалою від 08.05.2025 р. заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.05.202 5р.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 3 статті 194 та частини 3 статті 374 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду поданої заяви в порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву, суд зважає на таке.
Частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Так, рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили, до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Таким законом є Закон України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, а частиною третьою цієї ж статті передбачено, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Згідно з частиною першою статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частина 2 статті 374 КАС України).
Із процитованих норм вбачається можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявні обставини, які виключають можливість його примусового виконання.
В свою чергу, відповідно до позиції, викладеної у поставі Верховного Суду від 15 листопада 2020 року у справі № 752/2391/17, наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Так, АС ДСС установлено, що 11.04.2025 р. надійшла апеляційна скарга на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.03.2025 р. та ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 р. відкрито апеляційне провадження.
Тобто, станом на 14.04.2025 р. (дата видачі виконавчих листів) в дійсності рішення суду першої інстанції від 11.03.2025 р. не набрало законної сили, а, отже, і виконавчі листи в цьому випадку не могли бути видані.
Відтак, суд вважає, що виконавчі листи № 120/16380/24 від 14.04.2025 були видані помилково.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки виконавчі листи № 120/16380/24 від 14.04.2025 видано помилково, тобто на підставі рішення, яке час їх видачі не набрало законної сили, тому наявні підстави для визнання цих виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.
Як наслідок, заява представниці про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 256, 374 КАС України,
заяву представниці відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати виконавчі листи № 120/16380/24, що видані Вінницьким окружним адміністративним судом 14.04.2025 р. такими, що не підлягають виконанню.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна