Номер провадження: 33/813/1124/25
Номер справи місцевого суду: 496/6344/23
Головуючий у першій інстанції Пендюра Л. О.
Доповідач Драгомерецький М. М.
14.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Драгомерецького М.М., розглянувши апеляційну скаргу Тарануци Катерини Павлівни, в інтересах ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2023 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Крім того, з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 536,80 гривень.
27 квітня 2025 року Тарануца К.П., за довіреністю в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Біляївського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2023 року та закрити провадження по справі.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, за наступних підстав.
Положеннями ст. 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 270 КУпАП, інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Крім того, відповідно до ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.
Перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, що наведено в ч. 2 ст.294 КУпАП, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Встановлено, що апеляційну скаргу від імені ОСОБА_1 подала та підписала Тарануца Катерина Павлівна, на підтвердження повноважень якої додано довіреність від 19 квітня 2025 року (а.с. 24).
Однак, всупереч вищевказаним вимогам КУпАП матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 є неповнолітньою особою або особою, що через свої фізичні або психічні вади не може сам здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення
Разом із цим, матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_2 є адвокатом або фахівцем у галузі права.
Таким чином, Тарануца К.П. не надала суду передбачених законом документів на право представляти інтереси ОСОБА_1 в якості захисника або законного представника при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Доступ до суду як складова права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута (рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
За таких обставин, оскільки матеріали справи не містять належних доказів повноважень Тарануци К.П. на підписання апеляційної скарги від імені ОСОБА_1 , вважаю, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає поверненню особі, що її подала.
Роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення із апеляційною скаргою у разі усунення обставин, що були підставою для її повернення.
Керуючись ст. ст. 7, 270-271, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Тарануци Катерини Павлівни, в інтересах ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2023 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький