Справа № 158/3404/24 Головуючий у 1 інстанції: Сіліч Ю. Л.
Провадження № 22-ц/802/562/25 Доповідач: Бовчалюк З. А.
14 травня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 лютого 2025 року,
Позивач АТ «Універсал Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свій позов обґрунтовує тим, що 16.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що ця анкета разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився з умовами договору та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору ОСОБА_1 було надано кредит у грошовій одиниці (гривні) у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків за коригування кредитом у розмірі 6,2% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом.
Зазначає, що АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач, всупереч чинному законодавству та Умов договору, належним чином покладені на нього обов'язки перед банком не виконав, порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість, яка станом на 25.08.2024 року становить 86521 грн. 24 коп. (тіло кредиту).
У зв'язку з зазначеним, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» вказану заборгованість та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 24790 грн. 40 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі позивач АТ «Універсал Банк», покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. З тексту апеляційної скарги вбачається, що позивачем оскаржується рішення, в частині відмовлених позовних вимог, хоча в прохальній частині просить рішення суду скасувати повністю.
відповідач не скористався своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття постанови у даній справі є 14 травня 2025 року, тобто дата складення повного судового рішення.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Оскільки, в частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржується, то відповідно до норм ст. 367 ЦПК України апеляційним судом у цій частині рішення не переглядається та на предмет законності й обґрунтованості не перевіряється.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним у письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Зі змісту статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Стаття 12 зазначеного Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, положеннями якої визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в банку, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/term; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву клієнт ознайомився та погодився з тим, що невід'ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг (а.с.11).
Підписавши анкету-заяву, ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку зазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
В анкеті-заяві зазначено, що дана заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал банк», у разі надання банківських послуг щодо продуктів (monobank|Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terma, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/ratos, складають Договір про надання банківських послуг. Підписуючи цю анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку monobank, відповідач просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_1 на його ім'я.
Крім того, ОСОБА_1 просив встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить 62 дні. У разі виходу з пільгового періоду, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць.
У п. 4 анкети-заяви зазначено, що ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Він визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису.
Згідно з довідкою про наявність рахунку від 03.12.2024 на ім'я ОСОБА_1 відкрито за картою № НОМЕР_2 рахунок № НОМЕР_3 , тип рахунку - Чорна карта, активна до 12/24 (а.с.104).
Згідно з довідкою АТ «Універсал Банк» про розмір встановленого кредитного ліміту від 03.12.2024 вбачається, що ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг «Monobank» за карткою НОМЕР_2 : 16.05.2021 року встановлена сума кредитного ліміту в розмірі 40 000 грн; 09.01.2022 року встановлена сума кредитного ліміту в розмірі 60 000 грн (а.с.105).
Відповідач здійснював користування кредитними коштами, про що свідчить банківська виписка по рахунку ОСОБА_1 про рух коштів по картці від 03.12.2024 (а.с.98-103), з якої вбачається, що відповідач розраховувався кредитною карткою, здійснював перерахування на інші платіжні картки, знімав готівку, оплачував штрафи, а також частково погашав кредит, проте, повністю свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконав, у зв'язку з чим утворилась кредитна заборгованість.
До позову АТ «Універсал Банк» додано: таблицю розрахунку заборгованості (а.с.7-10); Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с.11); Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, затверджені протоколом правління № 46 від 24.11.2021, набули чинності з 27.11.2021 (а.с.12-24); правила обслуговування Чорної картки monobank (а.с.25-26); паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с.27-29).
Однак, ні Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи, ні Паспорт споживчого кредиту не містять підпису позичальника.
Доводи банку про те, що факт ознайомлення відповідача з наведеними документами підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви клієнт висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному додатку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису, суд першої інстанції правильно відхилив, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
З огляду на наведені вище норми Закону України «Про електронну комерцію» та на відсутність у матеріалах справи відповідного підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем в електронному вигляді Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту, Тарифів, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом було ознайомлено відповідача.
Тобто, матеріали справи не містять жодних доказів, що саме ці Умови і правила обслуговування АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, які містять Паспорт споживчого кредиту та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, Тарифи за карткою Monobank розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до договору надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків, пені і комісії, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, у даному випадку неможливо застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови та правила обслуговування фізичних осіб, що розміщені на офіційному сайті позивача могли неодноразово змінюватися самим АТ «Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови і правила обслуговування фізичних осіб у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, де вказано, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Відмовляючи у задоволенні вимог банку про стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі 61730,84 грн, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено факт досягнення між сторонами домовленостей про сплату процентів.
Разом з тим, пред'являючи позов, банк на підтвердження своїх вимог, крім витягу з Умов та Правил надання батьківських послуг, також послався на анкету-заяву від 16 травня 2021 року, яка підписана відповідачем.
У анкеті-заяві від 16 травня 2021 року передбачено, що у разі виходу за межі пільгового періоду, що складає 62 календарних днів, проценти за користування кредитними коштами , що становить 3,1 % на місяць ( а.с. 11).
Отже, договірні правовідносини сторін зафіксовані в анкеті-заяві, яка є складовою укладеного сторонами договору і врегульовує спірні правовідносини.
Оскільки анкетою-заявою від 16 травня 2021 року, яка підписана відповідачем, сторонами погоджено розмір процентів за користування кредитом (31,% на місяць або 37,2 % річних), вони підлягають стягненню з відповідача на користь банку.
З поданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що розрахунок проведений за період з 18 травня 2021 року по 25 серпня 2024 року ( а.с. 7-10). Згідно з довідкою АТ «Універсал Банк» відповідач отримав картку, термін дії якої до грудня 2024 року (а.с. 104). Тобто, банком проведено розрахунок заборгованості в межах строку дії договору, що відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18.
Визначаючи розмір відсотків за користування кредитом, який необхідно стягнути з відповідача, апеляційний суд, дослідивши виписки по рахунку відповідача, а також беручи до уваги умови, погоджені сторонами, виходить з такого.
Базова відсоткова ставка за користування кредитом, яка визначена у анкеті заяві від 16 травня 2021 року становить 3, 1 % місячних або ж 37, 2 % річних, що підписана та погоджена відповідачем, (нараховується на залишок заборгованості). Протягом усього період вбачається, що банком не збільшувалась відсоткова ставка, а навпаки були періоду де банк зменшував відсоткову ставку до 19,2 % за період з 01.04.2022 року по 31.07.2024 року ( а.с. 9).
Розмір відсотків за користування кредитом за період з 18 травня 2021 року по 25 серпня 2024 року (період за який банком проводилось нарахування відсотків) становить 61730,84 гривень.
Враховуючи суму коштів, які відповідач отримав, а також розмір заборгованості по тілу кредиту, апеляційний суд дійшов висновку, що у відповідача наявна заборгованість за відсотками у розмірі 61730,84 гривень.
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір, дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для стягнення процентів за користування кредитом, оскільки такі погодженні анкетою-заявою від 16 травня 2021 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3028,00 гривень судового збору за подання позовної заяви та 4542 гривень за подання апеляційної скарги.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду в частині відмови у стягненні відсотків за користування кредитом та розподілу судових витрат, з ухваленням в цій частині нового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.
Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 лютого 2025 року, в оскарженій частині та в частині розподілу судових витрат, скасувати та ухвалити в цих частинах нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 61730, 84 гривень відсотків за користування кредитом б/н від 16 травня 2021 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» судовий збір у розмірі 7570, 00 гривень , з яких: 3028,00 гривень - судовий збір за подання позовної заяви та 4542,00 гривень - судовий збір за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий-суддя:
Судді: