Справа № 161/7917/25 Провадження №11-сс/802/256/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
12 травня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
детектива - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №72024031050000007 від 13 вересня 2024 року за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 та прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 28 квітня 2025 року про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави,
Старший детектив Територіального управління БЕБ у Волинській області ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_10 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Волинській області ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 .
Водночас, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави - 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 362 600 (один мільйон триста шістдесят дві тисячі шістсот) гривень.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 24.06.2025 включно, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучатися з с. Жабка Луцького району Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що хоч стороною обвинувачення на даному етапі досудового розслідування під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, проте не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання встановленим ризикам.
В поданих апеляційних скаргах:
- захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та такою, яка підлягає скасуванню через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Стверджує, що стороною обвинувачення не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а застосування слідчим суддею щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді застави є надмірним і не виправданим за конкретних обставин.
Крім того, при визначенні розміру застави слідчим суддею допущено порушення вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, адже виключність випадку для застосування абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не є обґрунтованою.
- прокурор не погоджуючись із таким судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. Вважає, що судом не в повній мірі враховано наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказували слідчий та прокурор під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Не надано судом й оцінки доводам прокурора щодо спроб підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що значно підвищує ймовірність настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того слідчим суддею визначено необґрунтований розмір застави, оскільки не враховано суму завданих кримінальним правопорушенням, у якому підозрюється ОСОБА_8 , збитків.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Волинській ОСОБА_7 про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави на суму 6 052 184,99 гривень. У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_8 застави зобов'язати останнього виконувати обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційних скарг, думку прокурора та детектива, які підтримали апеляцію прокурора з викладених в ній підстав та заперечили проти задоволення апеляційної скарги захисника, міркування підозрюваногота його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу сторони захисту та заперечили доводи апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють застосування запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
За приписами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як вбачається із матеріалів провадження відомості про кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується підозрюваному ОСОБА_8 , було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024031050000007 від 13.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
ОСОБА_8 24.04.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
За наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, детектив просив слідчого суддю застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Апеляційний суд, вивчивши матеріали клопотання, погоджується з висновком слідчого судді про те, що стороною обвинувачення не доведено необхідність застосування стосовно ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слід зазначити, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Термін «обґрунтована підозра», згідно з практики Європейського суду з прав людини, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
В свою чергу прокурором та детективом, враховуючи обсяг відомостей кримінального провадження, доведено, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри, а саме наявності у матеріалах провадження доказів, які формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_8 до вчинення певних протиправних дій.
Разом з тим, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, буде переховуватися від органів досудового розслідування, суду або чинитиме незаконний вплив на свідків, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Висновки слідчого судді про доведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання детектива, і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо доцільності та необхідності, за встановлених обставин кримінального провадження, застосувати до підозрюваного саме запобіжний захід у вигляді застави.
При цьому голослівними є доводи апеляційної скарги захисника про безпідставність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави і надмірності розміру такої застави, оскільки як обґрунтованість підозри, так і наявність ризиків під час судового розгляду належним чином доведено та застосовано один з найбільш м'яких запобіжних заходів.
Слідчий суддя правильно враховував обставини даного конкретного кримінального провадження та особу підозрюваного і дійшов мотивованого висновку про вихід за граничний розмір застави.
Водночас, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність збільшення розміру застави, суд апеляційної інстанції доходить висновку про їх обґрунтованість та необхідність збільшення такого розміру.
У пунктах 25, 26 рішення ЄСПЛ у справі «Істоміна проти України», Заява № 23312/15, від 13.04.2022, суд зазначає, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (див. рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява № 54335/14, пункт 70, від 22 травня 2018 року).
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Визначений слідчим суддею розмір застави у сумі 1 362 600 гривень на момент апеляційного розгляду, зі слів прокурора, підозрюваним внесено на відповідний рахунок, що свідчить про помірність такої застави та спроможність ОСОБА_8 сплатити необхідну суму.
На теперішній час дані про особу ОСОБА_8 , його сімейний та матеріальний стан, характер інкримінованих йому дій, які інкримінуються підозрюваному, свідчать про високу ймовірність вчинення спроб вплинути на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи питання про розмір застави суд апеляційної інстанції враховує обставини даного конкретного кримінального провадження, в рамках якого ймовірна сума збитків завданих місцевому бюджету становить понад 6 млн. гривень, та положення ст. 182 КПК, за змістом яких застава полягає у внесенні коштів, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Зважаючи на наведене апеляційний суд доходить висновку, що запобігти встановленим ризикам зможе застава у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, такий розмір застави буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 , а загроза її стягнення в дохід держави у випадку невиконання ним процесуальних обов'язків, буде тим стримуючим фактором його належної поведінки.
Виходячи з викладеного вище суд апеляційної інстанції доходить обґрунтованого переконання про те, що за наслідками апеляційного розгляду апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга захисника - залишенню без задоволення, а ухвалу слідчого судді слід змінити та збільшити розмір застави.
На підставі наведеного і керуючись ст. 177, 182, 405, 407, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2025 року про застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави змінити та збільшити розмір застави до 1000 (однієї тисячі) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень.
В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: