Справа № 761/6549/24
Провадження № 2/761/1949/2025
14 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.
за участі:
представника позивачки: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва усну заяву ОСОБА_2 про відвід складу суду (судді Шевченківського районного суду м. Києва Волошина Василя Олександровича та секретаря судових засідань Харечко Оксани Володимирівни) у цивільній справі №761/6549/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна; визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться вказана цивільна справа.
В судовому засіданні відповідачем ОСОБА_2 було заявлено усний відвід складу суду (головуючому судді Волошину В.О. та секретарю судових засідань Харечко О.В.) у даній справі, оскільки сторона відповідача не може довіряти суду, який, на переконання останнього, є упередженим, оскільки підготовче засідання у вказаній справі було проведено у відсутність відповідача, за наслідком якого судом було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті. При цьому, судом було проігноровано клопотання сторони відповідача про направлення останньому копії позову та процесуальних документів суду на його фактичну адресу проживання що, на переконання відповідача, свідчить про зацікавленість головуючого судді у тому, щоб судовий процес відбувся у відсутність відповідача та зацікавленість у тому, щоб в кінцевому результаті, ухвалити судове рішення у цій справі на користь сторони позивача. Крім того, на переконання сторони відповідача, суддя незаконно прийняв позов до розгляду.
В обгрунтування заявленого відводу секретарю судових засідань Харечко О.В., відповідач зазначив, що зазначений секретар перебувала у судовому засіданні з посмішкою на обличчі, що, на думку відповідача, є неповагою до останнього, та, у зв'язку із такою її поведінкою, відповідач вважає, що секретар відчуває особисту неприязнь до нього.
Відтак, на думку відповідача, є підстави вважати, що при розгляді цієї справи, головуючий суддя Волошин В.О. буде упередженим до сторони відповідача, а секретар судових засідань буде відчувати особисту неприязнь до відповідача, що є вагомими підставами для відводу складу суду.
В судовому засіданні відповідач підтримав усну заяву про відвід, просив її задовольнити за вищенаведених підстав; представник позивачки заперечувала щодо задоволення вказаної заяви, просила суд відмовити у її задоволенні; секретар судових засідань зазначила, що заявлений відвід є необґрунтованим та безпідставним.
Вивчивши матеріали заяви про відвід, суд вважає, що обґрунтування, наведені в заяві, не можуть розцінюватись як підстава для відводу складу суду по справі, оскільки вони не містять обставин, які вказували б на упередженість та нездатність складу суду в особі головуючого судді Волошина В.О. та секретаря судових засідань Харечко О.В, провести розгляд справи, з огляду на наступне.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Так, підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України, а саме, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989р. у справі №11/1987/134/188 «Hauschildt v. Denmark», пункт 48).
Крім того, ч. 4 ст. 36 ЦПК України чітко встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
Оцінюючи зміст заяви відповідача про відвід головуючого судді у даній справі, суд приходить до висновку, що доводи заяви не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді, отже, заявлений відвід є необґрунтованим. Доводи заявника щодо підстав для відводу судді не можуть бути правовою підставою для відводу судді в розуміннні ст. 36 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 ЦПК України, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думку учасників справи.
Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Для відведення секретаря судового засідання необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, проте жодних обґрунтувань та мотивів поданої заяви суду надано не було.
Суд вважає, що заява відповідача про відвід секретаря судових засідань Харечко О.В. у вказаній справі є необґрунтованим, без жодних доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу, тому підстави, визначені ст. 36 ЦПК України для відводу відсутні. Мотиви вказані у заяві не можуть бути підставою для відводу.
Зважаючи на викладене, підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, для задоволення заявленого відводу складу суду, суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суддя, -
Усну заяву ОСОБА_2 про відвід складу суду (судді Шевченківського районного суду м. Києва Волошина Василя Олександровича та секретаря судових засідань Харечко Оксани Володимирівни) у цивільній справі №761/6549/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна; визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: