Справа № 591/7622/24
Провадження № 2/591/201/25
15 травня 2025 року
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Ніколаєнко О.О.,
за участю секретаря судового засідання Полякової А.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу №591/7622/24 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У липні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом та свої вимоги, з урахуванням уточнь, мотивує тим, що 09 липня 2024 року сталася дорожньою-транспортна пригода за участю належного йому автомобіля та автомобіля під керуванням відповідача. За наслідками дорожньо-транспортної пригоди ним та ОСОБА_5 було складено європротокол, у якому відповідач визнала свою вину у настанні ДТП. Внаслідок події транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень, розмір матеріальних збитків згідно з висновком експерта склав 9580,30 грн. Страховою групою «ТАС» відшкодовано завдані збитки на суму 3560,00грн., не відшкодованою залишається сума 6020,30 грн. Вважає, що діями відповідача ОСОБА_5 позивачу також заподіяна моральна шкода, яка полягає у тому, що він зазнав страждань, які пов'язані з його психологічними переживаннями щодо організації ремонту належного йому автомобіля.
Уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку на його користь матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП в розмірі 6020,30 грн., моральну шкоду - 4 000,00 грн.
Ухвалою суду від 30.01.2025 скасоване заочне рішення, прийняте у даній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_5 із позовом не погодилась. Зазначила, що у неї відсутній обов'язок відшкодування матеріальної шкоди позивачу, оскільки розмір шкоди не перевищує страхової суми на одного потерпілого. Наданими доказами не підтверджується розмір заподіяної шкоди. Заявлена сума моральної шкоди є явно завищеною.
У відзиві на позовну заяву відповідач ПрАТ «СГ «ТАС» зазначив, що позивачу була здійснена виплата в повному обсязі згідно з поданою ним заявою. Позивач погодився з розміром шкоди, на проведенні оцінки не наполягав. Просить відмовити у задоволенні позову.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що повного відшкодування шкоди він не отримав, розмір заподіяної шкоди підтверджується висновком експерта. Протиправними діями йому заподіяно моральну шкоду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав із зазначених у позові підстав.
Відповідач ОСОБА_5 та її представник заперечували проти позову із зазначених підстав.
Представник відповідача ПрАТ «СГ «ТАС» у судове засідання не з'явився. Про ату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 08 липня 2024 року сталася дорожньою-транспортна пригода за участю автомобіля Пежо Партнер д.н.з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , та автомобіля Jeep Compass д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 . Відповідач визнала свою вину в ДТП. Учасниками дорожньо-транспортної пригоди досягнуто домовленостей та складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду - Європротокол (а.с. 3).
Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Цивільно - правова відповідальність власника транспортного засобу ОСОБА_5 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС».
15.07.2024 позивач звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування, в якій погодився з тим, що розмір страхового відшкодування складає 3560,00 грн. та просив виплатити йому страхове відшкодування.
17.07.2024 ПрАТ «СГ «ТАС» складено страховий акт, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 3560 грн.
Вказана сума була виплачена позивачу, що визнається сторонами у справі.
Згідно дефектаційного акту № 7, складеного 26.07.2024 року ФОП ОСОБА_6 ремонт автомобіля PEUGEOT PARTNER, д.н.з. НОМЕР_3 склав 24280 грн.00 коп. (а.с.4-6).
Відповідно до висновку експерта №21/2024 за результатами транспортно-товарознавчого дослідження розмір матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу PEUGEOT PARTNER, д.н.з. НОМЕР_3 внаслідок події, що відбулася 08.07.2024, станом цін на час її настання, без урахування ПДВ на вартість робіт, матеріалів та складових частин, складає 9 580,30 грн. (а.с. 112)
16.07.2024 р. позивачем на адресу ОСОБА_5 направлений лист з пропозицією в добровільному порядку відшкодувати різницю між фактичним матеріальним збитком на ремонт автомобіля та страховою виплатою в сумі 12190,00 грн. (а.с.7-8).
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).
Частиною першою статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Як убачається з матеріалів справи, ПрАТ «СГ «ТАС» виплатила позивачу страхове відшкодування в сумі 3560 грн. З полісу страхування цивільно-правової відповідальності відповідача вбачається, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну забезпеченим транспортним засобом, становить 160000 грн. (а.с. 59)
Отже, покладення у спірних правовідносинах на винну особу обов'язку з відшкодування шкоди, що не перевищує ліміту відповідальності страховика, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Тому вимога позивача про відшкодування з відповідачів заподіяних збитків у розмірі, що покриваються лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, не підлягає задоволенню. З відповідною вимогою він мав право звернутися до страховика відповідача , а страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, зобов'язаний сплатити потерпілому розмір завданої шкоди.
Відтак, вимоги до відповідача ОСОБА_5 у частині стягнення майнової шкоди задоволенню не підлягають.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивача до відповідача ПрАТ «СГ «ТАС» про стягнення майнової шкоди з таких підстав.
Згідно з п. 36.1ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Разом із тим, згідно з п. 36.2ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Встановлено, що позивач підписав заяву про виплату страхового відшкодування і погодився із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений на той час страховиком відповідно до положень пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV. Відтак, страховик та потерпілий дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, що підтверджено відповідною заявою позивача.
Для приватного права притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема і в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин. Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується зокрема на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. У підписаній позивачем заяві про страхове відшкодування позивач погодився на визначений розмір страхового відшкодування. Тобто, за змістом вказаної заяви позивач, діючи добровільно, на власний розсуд погодився із розміром страхового відшкодування в сумі 3560,00 грн. та правовими наслідками такої виплати, а заявлена в подальшому вимога до страхової компанії суперечить попередній поведінці позивача.
Відомостей про те, що позивач підписав вказане узгодження під впливом помилки, обману, насильства, тяжкої обставини або не усвідомлюючи значення своїх дій, матеріали розглядуваної справи не містять.
Відносно вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_5 моральної шкоди суд зазначає таке.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.п. 3, 9 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Як убачається з повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду ОСОБА_5 визнала вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. Тому суд вбачає наявність підстав для стягнення моральної шкоди, з урахуванням принципів розумності та справедливості, у розмірі 4000 грн, зважаючи на характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач внаслідок пошкодження автомобіля.
В зв'язку із частковим, на 40% задоволенням позовних вимог відповідно до статті 141 ЦПК України, відстроченням позивачу сплати судового збору, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 483,49 грн.
У зв'язку з відмовою у задоволенні вимог про стягнення майнової шкоди витрати позивача, пов'язані з оцінкою вартості збитку, не відшкодовуються.
Представником відповідача заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн. На підтвердження понесення витрат надано: детальний їх опис, копію договору про надання правничої допомоги у даній справі, відповідно до п. 3.2 якого передбачено фіксовану частину гонорару - 8 000 грн. Копію квитанції про сплату зазначеної суми (а.с. 89-91).
Позивачем заявлено клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з їх неспівмірністю.
Враховуючи часткове задоволення позову, наявність відповідного клопотання, час та обсяг фактично виконаних адвокатом робіт та наданих послуг, ціну позову та складнеість справи, суд вважає необхідним зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до 2 000 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 4 000 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 483,49 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач : Страхова компанія «ТАС», місцезнаходження : м.Київ, пр.Берестейський, 65, код ЄДРПОУ 30115243.
Повний текст рішення складений 15.05.2024.
Суддя О.О. Ніколаєнко