Справа № 488/1528/22
Провадження № 1-кп/488/83/25 р.
08.05.2025 року
Корабельний районний суд міста Миколаєва
у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України, -
Прокурор звернувся із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких відповідно до ст. 12 КК України, та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років; вказав на ризики, які були враховані під час обрання запобіжного заходу, а саме можливість переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується. Запобігти вказаним ризикам шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу неможливо.
Захисник, в судовому засіданні вказала, що ризики визначені прокурором зменшилися, а тому цілком достатнім запобіжним заходом, у цьому провадженні буде запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави.
Обвинувачений залишив клопотання на розсуд суду.
Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Для вирішення питання про запобіжний захід, мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. У Рішенні "Нечипорук і Йонкало проти України" (п. 175) ЄСПЛ вкотре повторив, що термін "обґрунтована підозра" (в даному випадку обвинувачення) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Така інформація міститься в досліджених доказах і є достатньою для вирішення питання про запобіжний захід.
Щодо ризиків.
Обставини, які суд повинен враховувати при обранні запобіжного заходу, містяться у ст. 178 КПК України. Разом із тим закон чітко не розкриває критеріїв, за якими можна встановити наявність чи відсутність кожного конкретного ризику, в тому числі переховування від правосуддя. Так само КПК не розкриває зміст того, що слід вважати «достатніми підставами», залишаючи це на суб'єктивну оцінку суду.
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому.
Поняття "ризик" застосовується в контексті ймовірності вчинення певних дій, а не гарантованого їх вчинення.
Оцінивши в сукупності обставини даної конкретної справи, зокрема мотиви і характер дій інкримінованих обвинуваченому; класифікацію правопорушення - проти основ національної безпеки; продовження агресії РФ проти України; воєнний стан; серйозність покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, суд вважає ризик переховування доведеним і реальним.
З тих саме мотивів суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 .
Відтак, під час розгляду клопотання прокурора встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеному у клопотанні.
Особа обвинуваченого відповідає критеріям, встановленим ст.183 КПК України.
За таких обставин клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Частиною 4 статті 183 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Ч. 4 ст. 183 КПК України передбачає право суду не визначати розмір застави, а не обов'язок.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України, за формулюванням обвинувачення - здійснення ним поширення інформації про місце розташування ЗСУ, що в умовах воєнного стану є діяння, що має посилену суспільну небезпеку, проте останній перебуває під вартою вже тривалий час, раніше не судимий, а також є громадянином України чоловічої статі, виїзд котрого за межі України в умовах воєнного стану є обмеженим, суд вважає, що подальше тримання під вартою без встановлення альтернативного запобіжного заходу є невиправданим, а тому, відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України, обвинуваченому необхідно визначити заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400,00 грн., яка на цьому етапі кримінального провадження буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченими покладених на нього обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Розмір застави повинен визначатися таким чином, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом будь-яким чином не перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
За такого вказаний розмір застави, на думку суду, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні та не порушує права обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 199, 201, 331 КПК України,
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_4 , продовжити до 07.07.2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою, на протязі строку дії ухвали на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації в Миколаївській області.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи та/або засобів зв'язку;
- паспорт для виїзду за кордон залишити зберігати у відповідному державному органі.
У разі порушення обвинуваченим вказаних обов'язків, а також його процесуальних обов'язків, внесену заставу буде звернуто в дохід держави та вирішено питання про застосування до обвинуваченого більш суворого запобіжного заходу.
Копію ухвали для виконання надіслати начальнику Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1