Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/11480/24
Провадження № 1-кп/758/225/25
15.05.2025 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду у м. Києва кримінальне провадження № 1202410007001292 від 17.06.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2012 року народження, працюючого в ДП «Авто Інтернешл» слюсар, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України, -
Формулювання обвинувачення, яке визнано судом доведеним
До Подільського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 1202410007001292 від 17.06.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Висунуте обвинувачення ОСОБА_8 суд вважає доведеним та відповідно до якого останній вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 N? 2102-IХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 N? 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався та який діє на теперішній час.
14.06.2024 приблизно о 12 год. 00 хв., ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де проживає потерпіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та в цей час у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілої, вчинене в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , приблизно о 12 год. 10 хв. тримаючи в руках молоток, підійшовши зі спини до ОСОБА_9 , з метою отримання інформації щодо місця знаходження грошових коштів, раптово почав наносити ним удари потерпілій, завдавши 1 удар в область превого надпліччя, а другий удар - в область лівого стегна, чим спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження, а саме синець ділянки правого надпліччя, синець нижньої третини лівого стегна, кожне з вказаних тілесних ушкоджень, за ступенем тяжкості, відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_8 відкрито заволодів грошовими коштами у розмірі 2000 доларів США, що станом на 14.06.2024 за курсом НБУ становить 81 381 гривень 60 копійок.
Після цього, ОСОБА_8 тримаючи при собі викрадені грошові кошти, зник з місця вчинення злочину, отримавши можливість розпорядитись ними на власний розсуд, заподіяв потерпілій ОСОБА_10 , матеріальну шкоду на загальну суму 81 381 гривень 60 копійок.
Таким чином, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив відкрите викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчиненив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи з наступного.
Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, просив призначити покарання за ч.4 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Потерпіла також вважала доведеною винуватість обвинуваченого у вчиненні щодо неї вищевказаного кримінального правопорушення.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вказавши, що обвинувачений визнав лише те, що заподіяв тілесні ушкодження потерпілій, нанісши 1 удар молотком, але умислу на заволодіння коштами не мав. Просив визнати ОСОБА_8 не винуватим.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_8 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 186 КК України не визнав. Суду показав, що від ОСОБА_6 він отримав грошові кошти в борг під розписку, яку написав власноруч у сумі 2000 доларів США, які були повернуті їй через місяць, коли ОСОБА_8 перебував в СІЗО. Вважає, що його дії не пов'язані з грабежом. З потерпілою перебував в дружніх відносинах, остання завжди зверталася по ремонту автомобіля, тощо. Про походження грошей останній знав зі слів ОСОБА_6 , яка йому сказала що її їх надали для зберігання у матері. Крім того повідомив, що 14.06.2024 року між ним та ОСОБА_6 стався конфлікт, який спровокувала потерпіла, ОСОБА_8 не стримався, втратив над собою рівновагу та завдав останній удар по правому плечі, яка, будучи збудженою, намагалася вдарити ОСОБА_8 молотком. Біля дверей спальні стояв комод на який потерпіла сіла в процесі падіння, він намагався її втримати, щоб вона не впала. Після чого почався діалог, та в процесі сутички вона запропонувала допомогу, що вона надасть грошові кошти під розписку, на що ОСОБА_8 погодився та ОСОБА_6 надала йому грошові кошти. Після чого останній пішов та не спілкувався з останньою до судового засідання.
Оцінка суду
Визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальному провадженні можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини та громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Незважаючи на процесуальну позицію обвинуваченого ОСОБА_8 щодо не визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, його вина повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні в їх сукупності доказами, показаннями потерпілої сторони та свідків.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні надала покази, згідно яких зазначила, що ОСОБА_8 знає давно, так як навчалася разом з його батьком. Звернулася до нього по ремонту автомобіля ще на початку лютого-березня 2023 року для ремонту автомобіля, при цьому завжди сплачувала ремонтні роботи вчасно. Розповівши про свою неприємну ситуацію ОСОБА_11 , звернулася за його допомогою на що він погодився. 14.06.2024 року ОСОБА_8 виконував роботи по дому, ОСОБА_6 запропонувала йому 100 грн., за дані дрібні роботи та пішла відкривати вхідні двері, відчула удар в потилицю, потім в голову, повернувшись над головою був молоток, вона почала його вихоплювати та почалася бійка. ОСОБА_8 душив, закривав рот, молотком тримала між ногами, щоб він його не вихопив. Під час конфлікту вона запитала «що, ти хочеш?» на що ОСОБА_8 сказав «гроші». ОСОБА_6 в той час побаювалася та погодилася та винесла долари США під розписку, але на що і для чого йому була така сума вона не знає. На наступний день звернулася до травмпункту, де був зафіксований перелом руки та викликала працівників поліції.
Допитана у судовому засіданні у відповідності до вимог положень ст.352 КПК України, яка не відмовилась від дачі показань стосовно потерпілої та попереджена про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_12 , що є дочкою потерпілої, надала показання з яких вбачається, що їй 17.06.2024 року зателефонувала мати та повідомила, що на неї був здійснений напад, вмовивши її звернутися до травмпункту після чого зафіксували травми та викликали працівників поліції. Зі слів матері, її відомо, що між нею та ОСОБА_8 стався конфлікт в процесі чого останній замахувався до неї молотком, душив її.
Так, надані письмові докази стороною обвинувачення цілком підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме:
- протокол огляду місця події від 17.06.2024 року з долученою до нього фототаблицею, згідно якого об'єктом огляду місця події є житло за адресою: АДРЕСА_3 . Під час якого виявлено та вилучено змив з чашки, чашка, полотенце, рулетка, ручки, молоток, розписка.
- протокол огляду предмета від 24.06.2024 року, згідно якого старший слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 провела огляд вилучених предметів та помістила їх до спеціального пакету.
- протокол проведення слідчого експерименту від 05.07.2024 року, складений старшим слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 за участю потерпілої ОСОБА_6 , відеозапис якого був відтворений в судовому засіданні, під час якого потерпіла на місці вчинення кримінального правопорушення показала обставини вчинення щодо неї злочину.
- протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 17.06.2024 року (з доданим до нього відеозаписом, який був оглянутий в судовому засіданні) відповідно до якого 17.06.2024 приблизно о 18 годин 40 хвилин працівниками поліції за адресою: АДРЕСА_2, було затримано ОСОБА_8 в ході якого проводився обшук затриманої особи, під час якого вилучено: гаманець чорного кольору, який поміщено до спеціального пакету №7114669; мобільний телефон марки «OSCAL» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , які поміщено до спеціального пакету № 7114669;банківську карту «Ощадбанк» НОМЕР_3 , банківську карту «Альфабанк» НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , банківську карту «UKRS bank» НОМЕР_6 , банківську карту «Пумб» НОМЕР_7 , які поміщено до спеціального пакету № 7114670.
- висновок судово-медичного експертизи № 042-1277-2024 від 11.09.2024 року відповідно до якого: дані наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідчать про те, що під час звернення за медичною допомогою 17.06.2024 року о 12:35 год, у неї мали місце тілесні ушкодження: синець ділянки правого надпліччя; синець нижньої третини лівого стегна;
Як вбачається з вищевказаного висновку:
- відповідно п. п. 4.6. та 2.3.5. «Правил», кожне з вказаних тілесних ушкоджень, за ступенем тяжкості, відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, так як відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк до 6 діб (за критерієм тривалості розладу здоров'я); виявлені ушкодження не мають ознак небезпеки для життя.
-характер та морфологія виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворились внаслідок не менше двох травматичних дій тупого(их) предмета(ів), характерні властивості якого(их) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати вказаному терміну, тобто 14.06.2024.
-діагнози, які були встановлені ОСОБА_6 " Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Перелом голівки 2-ї п 'ясної кістки лівої кисті з незначним зміщенням. Перелом голівки 5-ї п 'ясної кістки лівої кисті з незначним зміщенням''' достатнім обсягом об'єктивних клінічних даних не підтверджені (відсутність опису неврологічної симптоматики та її динаміки, характерної для струсу головного мозку; відсутність травматичних змін на представлених рентгенограмах з боку 5-ї п'ясної кістки; консолідований перелом голівки 2-ї п'ясної кістки лівої кисті не відповідає даті травми). Тому, відповідно п. 4.13.1 «Правил», слід утриматися від судово-медичної оцінки встановлених діагнозів.
При цьому, суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100070001292 від 17.06.2024 року; рапорт ВКП Подільського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_14 від 17.06.2024 року про затримання особи, яка можливо причетна до вчинення злочину (наданим стороною захисту), оскільки самі по собі вказані документи не містять доказових даних, що мають значення для розгляду кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.
Оцінивши надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, суд всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, вважає вищезазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України поза розумним сумнівом з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Відповідно до ч.ч.1, 6 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при розгляді даного кримінального провадження враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, викладену в рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України», «Коробов проти України» та «Ушаков проти України» щодо концепції доведення вини «поза розумним сумнівом» та вважає, що стороною обвинувачення в повній мірі доведено винуватість обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності достатніми доказами у кримінальному провадженні «поза розумним сумнівом», що також узгоджується із положеннями ст.94 КПК України, які в повній мірі дають змогу суду зробити переконливий висновок щодо притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого.
Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд, зокрема, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини, ст. 62 Конституції України і норм КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи, ніхто не може бути підданий кримінальному покаранню поки не буде визнаний винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина обвинуваченого у скоєнні конкретного злочину повністю доведена.
Зважаючи на викладене вище, суд приходить до обґрунтованого висновку про доведеність стороною обвинувачення винуватості ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкритого викрадення чужого майна (грабежу), вчиненого в умовах воєнного стану.
Призначення покарання
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Таким чином, реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
Згідно з вимогами КК України покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
При обранні виду та міри покарання суд реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Так, суд, відповідно до ст.65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким, конкретні обставини кримінального провадження, їх наслідки, дані про особу обвинуваченого, зокрема, ОСОБА_8 одружений, офіційно працевлаштований, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні малолітню дитину 2012 року народження.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 судом не встановлено.
Таким чином, суд беззастережно вважає, що покарання обвинуваченому слід визначити в межах санкції статті за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, у виді позбавлення волі, оскільки, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, суд переконаний, що таке покарання є справедливим та необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 . Виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, попередження нових кримінальних правопорушень та на переконання суду саме таке покарання відповідатиме справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечить співрозмірність діяння та кари, а також відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Саме таке покарання буде доцільне для профілактики вчинення обвинуваченим нових злочинів, буде найбільш відповідати принципам та меті його призначення, зазначене випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції. Також такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
Правових підстав для призначення обвинуваченому покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання, тобто на підставі ст. 69 КК України, чи застосування ст. 75 КК України, враховуючи зазначені вище конкретні обставини в їх сукупності та дані про особу винного, суд не знаходить. Так описані вище дані про особу обвинуваченого дають лише підстави для призначення покарання у мінімальних його межах, передбачених санкцією відповідної статті, у виді позбавлення волі, а не застосування ст. 69 КК України.
Конкретні обставини справи свідчать, що досягнення мети покарання, яка полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його до кримінально-виконавчої установи закритого типу, неможливе без його реального відбування. Отже, суд дійшов висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання у виді позбавлення волі.
Інші рішення, щодо питань, які вирішуються при ухваленні вироку
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.
Речові докази: СD - диски з відеозаписами, - підлягають залишенню у матеріалах кримінального провадження, предмет, схожий на молоток, який поміщено до спец пакету №ЕХР0370730, розписка з наступним змістом «Дана ОСОБА_15 от ОСОБА_8 . Я обв'язуюсь вернуть долг 2000 доларів в течении месяца 14.06.2024», яку бул поміщено до спец пакету № 7114668, рулетку, яку було поміщено до спец пакету № WAR1275872, коричневий рушник, який поміщено до спец пакету № WAR1329842, чашка золотистого кольору, яка поміщена до спец пакету № WAR1329843, - знищити; банківську карту «Ощадбанк» НОМЕР_3 , банківську карту «Альфабанк» НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , банківську карту «UKRS bank» НОМЕР_6 , банківську карту «Пумб» НОМЕР_7 , які поміщено до спеціального пакету № 7114670, - знищити; мобільний телефон марки «OSCAL» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , гаманець чорного кольору, які поміщено до спеціального пакету № 7114669; - повернути власнику.
Питання про майно, на яке накладено арешт, слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 21.06.2024 року у справі № 758/7569/24 в частині накладення арешту на мобільний телефон марки «OSCAL» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та банківську карту «Ощадбанк» НОМЕР_3 , підлягає скасування.
Судові витрати, відповідно до довідки про витрати на експертиз: від 03.09.2024 №СЕ-19/111-24/41672-БД, становлять 1 725, 15 грн.; від 05.09.2024 року №СЕ-19/111-24/44579-БД, становлять 1 061, 34 грн; від 04.09.2024 №СЕ-19/111-24/41641-БД, становлять 3 889, 13 грн; від 03.09.2024 №СЕ-19/111-24/41669-БД, становлять 888, 71 грн., які на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту його затримання - з 17 червня 2024 року, зарахувавши у строк покарання попереднє ув'язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі).
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 21.06.2024 року у справі № 758/7569/24 в частині накладення арешту на мобільний телефон марки «OSCAL» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та банківську карту «Ощадбанк» НОМЕР_3 , - скасувати.
Речові докази:
СD - диски з відеозаписами, - підлягають залишенню у матеріалах кримінального провадження;
предмет, схожий на молоток, який поміщено до спец пакету №ЕХР0370730, рулетка, яка поміщена до спец пакету № WAR1275872, коричневий рушник, який поміщено до спец пакету № WAR1329842, чашка золотистого кольору, яка поміщена до спец пакету № WAR1329843, - знищити;
боргову розписку ОСОБА_8 від 14.06.2024», яка поміщена до спец пакету № 7114668, - повернути потерпілій ОСОБА_6 ;
банківську карту «Ощадбанк» НОМЕР_3 , банківську карту «Альфабанк» НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , банківську карту «UKRS bank» НОМЕР_6 , банківську карту «Пумб» НОМЕР_7 , які поміщено до спеціального пакету № 7114670, - знищити;
мобільний телефон марки «OSCAL» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , гаманець чорного кольору, які поміщено до спеціального пакету № 7114669; - повернути обвинуваченому як власнику.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати на проведення експертиз в загальній сумі 7 564,33 грн. (сім тисяч п'ятсот шістдесят чотири грн 33 коп).
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Подільський районний суд м. Києва, а обвинуваченим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя: ОСОБА_1