Справа № 755/7794/25
"12" травня 2025 р.Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі судді ОСОБА_1 одноособово перевіривши виконання вимог Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України за клопотанням прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2013 року за № 12013110040006595, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу (далі КК) України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, установив :
І. СУТЬ ПИТАННЯ, ЩО ВИРІШУЄТЬСЯ УХВАЛОЮ
У провадження суду 07 травня 20245 року надійшло клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 18 квітня 2013 року за № 12013110040006595, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, тобто у порядку п. 3-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України.
Відповідно до ч. 11 ст. 31, ст. 35 КПК, автоматизованою системою документообігу суду, було визначено склад суду у провадженні, згідно ч. 1 ст. 31 Кодексу, суддю ОСОБА_1 одноособово та передано матеріали головуючому 09 квітня 2025 року.
Отже, слід визначатися з алгоритмом та умовами розгляду вказаного звернення.
ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 284. Закриття кримінального провадження […]
1. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:
31) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав;
2. Кримінальне провадження закривається судом:
11) з підстави, передбаченої пунктом 31 частини першої цієї статті;
4. … Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 31 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
11. Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
ІІІ. МОТИВИ СУДУ
Суд, дослідивши отримані матеріали вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до розгляду з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 314 КПК після отримання клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені до повноважень цим Кодексом.
Тобто, в ч. 1 ст. 314 КПК про клопотання подане, у порядку п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, не йдеться. Ба більше, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 314 вказаного Кодексу у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1 цього Кодексу, відповідно знову ж таки про можливість застосування п. 3-1 ч. 1 наведеного Кодексу на цій стадії не йдеться, а згідно з ч. 3 ст. 26 КПК суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Частину першу статті 284 КПК доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» та загалом цим Законом визначено загальні приводи та підстави закриття провадження, як і встановлено відповідні виключення.
Так, у положенні п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК законодавцем встановлено імперативне правило, за яким суд приймає рішення про закриття кримінального провадження у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за умови, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення (див. постанову ВС від 23 лютого 2021 року в справі № 397/42/20).
Водночас, з часу введення наведеного Закону в частині порядку закриття кримінального провадження у порядку п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК слід звернути увагу, що зі змісту цієї статті чітко не вбачається, чи таке закриття відбувається під час дізнання, чи уже під час судового розгляду. У зв'язку з цим не зрозумілий зміст клопотання прокурора: чи він повинен закінчити дізнання і передавати до суду усі матеріали разом із клопотанням, або ж саме клопотання.
Водночас,Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 вказала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Найбільш наближеним до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК є пункт 4-1 вказаної норми. Отже за аналогією, ураховуючи положення ст. 479-1 КПК, слід дійти висновку, що клопотання про закриття кримінального провадження, у зв'язку з не встановленостю особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, підлягає призначенню до розгляду за участю учасників кримінального провадження, у т.ч. потерпілого, за умови набуття відповідного статусу згідно ч. 1, 2 ст. 55 КПК.
Зокрема, потреба інформування потерпілої особи, за умови її наявності у провадженні, слідує з положень ч. 3 ст. 56 КПК, котра передбачає, що під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право: 1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду; 2) брати участь у судовому провадженні; 7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом. Водночас, неявку потерпілого, належним чином повідомленого, в цей час, немає передумов сприймати, як імперативний наслідок відкладення розгляду клопотання прокурора по суті на іншу дату.
Отже, з огляду на зазначене, Суд уважає слушним призначити у цьому кримінальному провадженні розгляд вказаного клопотання прокурора за його участю та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
З цих підстав та керуючись статтями 7, 9, 284 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив :
призначити клопотанням прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2013 року за № 12013110040006595, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу (далі КК) України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, до розгляду в приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Пластова, буд. 3, каб. 24 об 15:00 год. 20 травня 2025 року, в яке викликати учасників судового провадженняв т.ч. у порядку визначеному рішенням Ради суддів України № 26 від 05 серпня 2022 року «Щодо підвищення використання інструментів електронного судочинства у відправленні правосуддя».
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення і підлягає негайному виконанню на всій території України.
С у д д я ОСОБА_1