Справа №:755/8199/25
Провадження №: 1-кс/755/1684/25
"12" травня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 перевіривши виконання вимог ст. 303-304 КПК України за скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, установив:
до даного місцевого суду 12.05.2025 року надійшла указана скарга.
Відповідно до ст. 35 КПК України автоматизованою системою документообігу суду було визначено слідчого суддю ОСОБА_1 та передано їй матеріали 12.05.2025 року.
Слідчий суддя, вивчивши скаргу, а саме письмові доводи особи, що її подала та інші долучені до неї матеріали, через призму виконання вимог ст. 303-304 КПК України приходить до наступного.
Перелік документів, що засвідчують повноваження адвоката у кримінальному провадженні, встановлено у ч. 1 ст. 50 КПК. Зокрема, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником […].
Відповідно до правового висновку щодо правозастосування, який міститься у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі №648/3629/17 (провадження № 51- 9792 кмо 18) у ч. 1 ст. 50 КПК законодавець закріпив дві групи документів, наявність яких підтверджує повноваження захисника на участь у конкретному кримінальному провадженні та які обов'язково надаються суду: документ, що підтверджує право особи на заняття адвокатською діяльністю (оскільки захисником може бути тільки адвокат) та документи, що підтверджують право цієї особи бути захисником (здійснювати захист у конкретному кримінальному провадженні).
При цьому законодавець у ч. 1 ст. 50 КПК імперативно закріпив надання адвокатом свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (п. 1 ч. 1 ст. 50 КПК) та документа з передбаченого в п. 2 ч. 1 цієї статті альтернативного переліку документів.
Тобто зобов'язав адвоката надати суду свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та надав право альтернативного вибору щодо документів, передбачених у п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК, якими може бути підтверджено повноваження захисника у кримінальному провадженні.
Разом з тим, ОСОБА_4 , в цьому випадку, подав до скарги тільки ордер без копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно, у цій ситуації, ураховуючи окреслені Верховним Судом у наведених судових рішеннях орієнтири щодо правозастосування у питанні порядку та способу підтвердження повноважень захисником згідно ст. 50 КПК, та виниклі обставини, на думку слідчого судді, не можливого говорити про дотримання та надання документів визначених п. 1 ч. 1 ст. 50 КПК.
Тим самим, ініціатор не підтвердив повноваження представника у кримінальному провадженні відповідно до вимог ст. 50 КПК.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана особою, яка не має права її подавати.
Отже, у підсумку, враховуючи вказане та у відповідності до положень п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення скарги особі, яка її подала роз'яснивши, що повернення скарги, згідно із ч. 7 ст. 304 КПК України, не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді.
Тому, з цих підстав та керуючись ст. 113-117, 220, 303, 304, 309, 369-372, 376, 395, КПК України Суд постановив:
скаргу повернути особі, яка її подала.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Копію ухвали про повернення скарги надіслати особі, яка її подала.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1