Справа № 752/7394/25
Провадження №: 1-кс/752/3880/25
01 травня 2025 слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працює, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000000252 від 05 березня 2025 року,
Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000000252 від 05.03.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 08.09.2024 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману (шахрайство), із використанням електронно обчислювальної техніки, під приводом здійснення операцій з обміну валют.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з метою заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману, із використанням електронно обчислювальної техніки, під приводом здійснення операцій з обміну валют, діючи умисно, у невстановлений досудовим розслідування час, однак не пізніше 11 год. 20 хв. 10.02.2025, використовуючи власний мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro Max IMEI НОМЕР_1 , зареєстрував аккаунт « ОСОБА_8 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , що своїм зовнішнім виглядом імітував справжній аккаунт пункту обміну валют «valutaexchange».
Надалі, 10.02.2025 ОСОБА_9 , маючи на меті здійснення операції з обміну валют, використовуючи соціальну мережу «Instagram», будучі переконаним в справжності пункту обміну валют, написав повідомлення аккаунту «valuta.exchange» щодо обміну крипто валютних активів на суму 35 000 USDT в мережі TRC-20.
У подальшому, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , 10.02.2025 діючи з метою заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману, із використанням електронно обчислювальної техніки, під приводом здійснення операцій з обміну валют, діючи умисно, відповів ОСОБА_9 , щодо можливості здійснення операції з обміну валют та використовуючи власний мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro Max IMEIНОМЕР_1 надав крипто валютний гаманець ІНФОРМАЦІЯ_3 в мережі TRC-20, на який необхідно перерахувати крипто валютні активи в сумі 35 000 USDT, які в еквіваленті дорівнюють 35 000 доларам США.
В цей же день о 13 год. 20 хв. ОСОБА_9 будучі введеним в оману, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 25, перерахував на попередньо наданий крипто валютний гаманець ІНФОРМАЦІЯ_3 активи в сумі 35 000 USDT однією транзакцією з власного криптовалютного гаманця ІНФОРМАЦІЯ_4 про що повідомив ОСОБА_5 .
У подальшому, ОСОБА_5 , 10.02.2025, приблизно о 13 год. 20 хв., отримавши підтвердження про зарахування крипто валютний активів на суму 35000 USDT в мережі TRON TRC-20 компанії Tether, на попередньо створений ним крипто валютний гаманець ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виконавши попередніх домовленостей щодо обміну активів, грошові кошти на суму 35 000 доларів США що згідно курсу НБУ станом на 10.02.2025 становить 1 451 565,5 гривень ОСОБА_9 не передав, а крипто валютними активами на суму 35 000 доларів США розпорядився на власний розсуд, чим заволодів шляхом обману майном ОСОБА_9 .
З урахуванням викладеного, а також наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він вчинив злочини, за які законом передбачено покарання строком до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Підозра ОСОБА_5 , обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме:
- протоколом огляду інформації отриманої в ході тимчасового доступу до речей і документів від компанії «Instagram»;
- протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 ;
- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 ;
- ротоколом огляду мобільного телефону вилученого в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. іншими матеріалами досудового розслідування в сукупності.
Метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам (відповідно до ст. 177 КПК України):
1. Переховуватися від органів досудового слідства та суду.
Встановлено, що ОСОБА_5 будучі уродженцем Житомирської області, маючи родичів та знайомих на території Дніпропетровської області, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може втекти з місця проживання відомого органу досудового розслідування та переховуватись поза відомим місцем проживання.
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Аналізуючи вказаний ризик з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід звернути увагу на те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має постійного доходу, тобто відсутні будь - які стабільні соціальні зв'язки в місті Києві.
2. Незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 будучи обізнаним про анкетні дані потерпілого, може здійснити вплив на потерпілого, з метою зміни ними наданих показів.
Незаконно впливати на потерпілого є те, що підозрюваний під час досудового розслідування шляхом погроз, вмовляння, підкупу може схиляти свідків та інших підозрюваних до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування, крім того ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, зокрема протоколами допитів свідків, де зазначені анкетні дані, місце проживання та реєстрації, місця роботи свідків може перешкодити досягненню мети кримінальної відповідальності.
Обґрунтованість вказаного ризику відповідає позиції Європейського суду з захисту прав людини, який у справі «Летельє проти Франції» звертає увагу на актуальність реальної загрози чинення тиску на свідків на початкових стадіях досудового розслідування.
3. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У органу досудового розслідування є достатньо даних, що ОСОБА_5 маючи знання у сфері інформаційних технологій та здобувши навички вчинення кримінальних правопорушень у вказаній сфері із використанням засобів конспірації та приховування особистості, маючи постійний прибуток від такої діяльності, може продовжити свою злочинну діяльність, продовжуючи вчиняти аналогічні злочини.
Таким чином, у кримінальному провадженні існують ризики забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які вимагають обрання щодо підозрюваної запобіжного заходу.
Враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_5 , кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких, однак будучі допитаним в якості підозрюваного, він свою вину визнав повністю, розповів про механізм вчинення ним, іншими членами та організаторами злочинної організації злочинів, а також висловив намір співпрацювати подальшому з органом досудового розслідування
Сторона обвинувачення вважає, що враховуючи визнання своєї вини, надання викривальних показів щодо інших членів злочинної організації, застосування цілодобового домашнього арешту буде дієвим запобіжним заходом щодо нього на цій стадії досудового розслідування, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобігання зазначеним ризикам і не забезпечить дієвість кримінального провадження.
На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , процесуальних обов'язків та запобігання вище наведеним ризикам слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав вказане клопотання, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з огляду на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на недоведеність ризиків, просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника.
Згідно з ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України, фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
Заслухавши думку прокурора, пояснення захисника, підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000000252 від 05.03.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
17 квітня 2025 року у порядку, передбаченому статтями 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст. 177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.
Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду інформації отриманої в ході тимчасового доступу до речей і документів від компанії «Instagram»; протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 ; ротоколом огляду мобільного телефону вилученого в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 .
На цьому етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
З огляду на наявні в матеріалах провадження дані, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони наявні, з огляду на специфіку злочину, за якими оголошено підозру, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
При цьому слід зазначити, що застосування до особи обмеження волі можливо лише за наявності ризику неявки підозрюваного на судовий розгляд, або інших ризиків, які мають бути реальними та обґрунтованими, тобто не бути загальними та абстрактними («Stogmuller v.Austria»).
На час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце реєстрації та проживання, раніше не судимий.
У зв'язку з цим, слідчий суддя переконаний, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Саме цілодобовий домашній арешт, як запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
З цією метою слідчий суддя вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного відповідні обов'язки.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту шляхом заборони залишати житло, слідчий суддя вважає, що такий режим може перериватись необхідністю отримання медичної допомоги та необхідності виконання процесуального обов'язку явки за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, а також необхідності прибути до укриття чи бомбосховища у будь-який час коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку.
Керуючись статями 176-178, 181 194, 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 17 червня 2025 року, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прибути до укриття чи бомбосховища у будь-який час коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- заборонити спілкування з потерпілим в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали визначити до 17 червня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1