Справа № 712/5285/25
Провадження № 3/712/1719/25
14 травня 2025 року, суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Бащенко С.М., за участю прокурора Лисика М.А., особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої: Відділ з питань праці управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, головним державним інспектором, ІПН НОМЕР_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, -
ОСОБА_1 , будучи головним державним інспектором відділу з питань праці управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та відповідно до підпункту «в» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією в порушення вимог ч.1 ст.45, п.2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.01.2024, а декларація фактично подана 08.02.2024, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнала, суду пояснила, що вона була прийнята на державну службу і знала, що треба подати декларацію як кандидата на посаду, яку вона і подала, замість щорічної декларації, яку необхідно було подати. Коли їй стало відомо про роз'яснення НАЗК, вона на основі декларації як кандидата подала щорічну декларацію. Умислу на те, щоб не подавати щорічну декларацію, у неї не було.
Прокурор в судовому засіданні вважав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та просив накласти на неї адміністративне мінімальне стягнення, передбачене ст. 172-6 ч. 1 КУпАП в розмірі 850 грн.
Суддя дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, заслухавши думку прокурора, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Суддею встановлено, що відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управляння Державної служби з питань праці «Про призначення Юлії Проник» призначено ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора відділу з питань праці управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з 01 березня 2023 року, до призначення на цю посаду переможця конкурсу або до спливу дванадцятимісячного строку після припинення чи скасування воєнного стану, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом (5 800 гривень) та встановленням випробування терміном 3 місяці.
Відповідно до посадової інструкції державного службовця до основних посадових обов'язків ОСОБА_1 відноситься: - проводити контрольні заходи з питань незадекларованої праці у кількості, яка визначена рішенням та відповідним наказом начальника Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці; - здійснювати підготовку матеріалів для винесення штрафних санкцій, та у 3-х денний строк передання матеріалів контрольного заходу (акт або витяг з акту, у разі необхідності копії первинних документів) на розгляд уповноваженій особі - начальнику Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці або його заступнику відповідно до розподілу повноважень; - складання у випадках, передбачених законом, протоколів про адміністративні правопорушення, розгляд справ та такі правопорушення і накладання адміністративних стягнень; - внесення до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) визначених законодавством відомостей про здійсненні заходи державного нагляду (контролю); - виконання доручень та вказівок (резолюцій) керівництва Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, начальника Управління інспекційної діяльності у Черкаській області, заступника начальника управління - начальника Відділу та його заступника. Звітування перед керівництвом про виконання покладених на Відділ завдань та планів роботи.
ОСОБА_1 була ознайомлена з посадовою інструкцією та своїм підписом завірила ознайомлення із вказаним документом.
Відповідно до п.9 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією-діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено
Відповідно до п.9 ч.1 ст.8 Закону України «Про державну службу», державний службовець зобов'язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Пунктом 5 ч.2 ст.32 Закону України «Про державну службу», передбачено, що на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».
Згідно з п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці. Одночасно, зазначена категорія віднесена до суб'єктів вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, та на них розповсюджуються обмеження і обов'язки передбачені ст.45 Закону.
У розумінні до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та зобов'язана подавати декларацію відповідно до встановленого Законом порядку.
Згідно із ч.1 ст.45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункту 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до п. 2-7 Перехідних положень Закону установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти; ч.5 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.
Законом та Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 23 липня 2021 року № 449/21, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України29 липня 2021 р. за № 987/36609 (далі - Порядок 449/21) передбачено три види декларацій, зокрема: 1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Відповідно до роз'яснення НАЗК № 4 від 13.11.2023 зі змінами та доповненнями, якщо подана декларація охоплювала попередній звітний рік, а в особи виник обов'язок подати щорічну декларацію за той самий звітний період, то особа зобов'язана подати щорічну декларацію (відповідно до прикладу: декларація була подана у січні 2024 року й охоплювала попередній звітний рік (2023 рік). Особу було призначено на посаду до 31 березня 2024 року включно. Така особа має обов'язок подати щорічну декларацію за попередній рік).
Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 визначено, що за загальним правилом до 31.01.2024 слід подати:
щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди;
декларацію при звільненні за 2022-2023 роки (якщо обов'язок подання декларації настав до 11.10.2023 включно);
декларацію кандидата на посаду за 2021 та 2022 звітні періоди (якщо кінцевий строк їх подання настав у період з 24.02.2022 по 11.10.2023 включно).
Особливості подання декларацій кандидата на посаду та декларацій при звільненні наведено у відповідях на запитання 2-1та2-2 цих Роз'яснень.
З 1 січня до 31 березня 2024 року включно суб'єкти декларування (крім тих, які мають право на відтермінування) повинні подати щорічні декларації за 2023 звітний період.
Декларації, подані в період з 24.02.2022 до 11.10.2023 включно вважаються такими, що були подані на виконання обов'язку, передбаченого ст. 45 Закону (абз. 2 п. 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону). Повторне їх подання не вимагається та є технічно неможливим.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 достроково не припиняла свої повноваження,то повинна була подавати електронні декларації кожного звітного року, а тому граничним терміном подачі декларації щорічна за 2022 рік є 31.01.2024.
УСР в Черкаській області, згідно з вимогами ст.251 КУпАП встановлено фактичні обставини, що можуть свідчити про наявність адміністративного правопорушення, та інші аспекти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, за результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на офіційному веб-сайті Національного агентства, установлено, що ОСОБА_1 лише08.02.2024в порушення вимог ч. 1 ст. 45, п. 2-7 Прикінцевих положень Закону подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік.
Згідно із ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на несвоєчасне подання декларації без поважних причин, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Адміністративні правопорушення з формальним складом - це такі правопорушення, для об'єктивної сторони яких закон вимагає встановлення тільки факту власне діяння.
Отже, відсутністьсуспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.
Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
Таким чином, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону (дозволено робити тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України).
Відповідно до ст. 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч. 1 ст. 1726КУпАП є формальним і не передбачає настання будь-яких негативних наслідків, тому для кваліфікації діяння, передбаченого за вказаною статтею, досить лише здійснення протиправних дій.
Суд вважає, що умисел ОСОБА_1 полягав у тому, що вона, будучи ознайомлена із вимогами Закону про обов'язки, обмеження та заборони, оскільки неодноразово подавала електронні декларації, не виконала вимоги Закону та навмисно і протиправно їх порушила. Вона усвідомлювала обов'язок подати електронну декларацію і те, що, маючи для цього можливості, її не подала. Однак наявність такого не є обов'язковою для визначення складових формального правопорушення, невиконання обов'язку і порушення вимог Закону є об'єктивним наслідком і результатом її діяння.
Про необхідність виконання зазначених вище вимог ОСОБА_1 знала, оскільки під власний підпис була ознайомлена з попередженнями про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції», щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби.
Стаття 1 Закону передбачає, що органи Національної поліції віднесено до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення та припинення кримінальних, а також адміністративних правопорушень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 172-4 - 172-9 КУпАП.
Крім того, відповідно до «Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України», затвердженого наказом Національної поліції від 23.10.2019 № 1077 та «Положення про управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України», затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.11.2019 № 17, посадові особи управління мають право збирати докази про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, а також складати відповідні протоколи.
Разом з тим, ч. 2 ст. 251 КУпАП регламентовано, що обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується даними з протоколу № 200/2025 від 17.04.2025; поясненнями ОСОБА_1 ; листом вх. №24191-2025 від 31.03.2025; копією листа вих. №33941/122-2025 від 19.03.2025; копією листа №4029-2025 від 31.01.2025 з додатками; рапортом №10441-2025 від 19.03.2025 з додатками; копія листа вих. №12872/122-2025 від 31.01.2025; копією листа вих. №27694/122-2025 від 04.03.2025; копією листа вх. №19477-2025 від 14.03.2025 з додатками; копією листа №04-18/10/1584 від 11.09.2018; копією листа №05/3-4 вих-20 від 10.01.2020 з додатками; копією листа №47-06/86563-21 від 06.12.2021; витягом з Положення УСР в Черкаській області.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Суд враховує, що виходячи з аналізу ст. 22 КУпАП можливо виділити наступну обов'язкову умову звільнення у зв'язку із малозначністю від адміністративної відповідальності: вчинене не має становити тієї суспільної шкідливості, яка є традиційно характерною для відповідних правопорушень. При цьому законодавець у примітці до статті 22 КУпАП не відніс правопорушення, передбачені ст. 172-6 КУпАП, до тих, стосовно яких не може бути застосована вказана стаття.
Малозначність є властивістю самого правопорушення та відображає його відносно знижену шкідливість у момент вчинення і не стосується характеристик суб'єкта правопорушення чи поведінки такого суб'єкта (зокрема, не стосується щирого каяття, зразкової поведінки, позитивних рис правопорушника тощо).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно пропущений строк на подачу декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.01.2024, а декларація фактично подана 08.02..2024,
Разом з тим, суд враховує наступне: ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік з прострочкою її подання на 7 днів, після передбаченого Законом кінцевого строку (граничний термін подачі був 31.01.2024, а декларація фактично подана 08.02.2024), тобто порушення нею вимог Закону продовжувалося протягом короткого проміжку часу і не призвело до тривалого періоду відсутності у загальному доступі відомостей про майновий стан ОСОБА_1 як публічного службовця.
Вищенаведена обставина вказує на добросовісну помилку з боку ОСОБА_1 , яка хоч і призвела до вчинення нею правопорушення, проте не спричинила тієї суспільної шкідливості, яка є традиційно характерною для відповідних правопорушень, зокрема, не спричинила тривалої відсутності у загальному доступі відомостей про майновий стан публічного службовця. Зазначені обставини, на думку суду, суттєво знижує суспільну шкоду вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
Враховуючи, що даним правопорушенням шкоди суспільству не завдано, відсутні негативні наслідки скоєного адміністративного правопорушення, а також обставини справи, які вказують на малозначність вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, обставини, за яких вчинено адміністративне правопорушення, суд приймає рішення про звільнення особи від відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172-6 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись оголошенням усного зауваження.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи, зокрема, при оголошенні усного зауваження.
Враховуючи, що у п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, враховуючи той факт, що усне зауваження, виходячи з норм ст.ст.22, ч. 3 ст.284 КУпАП, не відноситься до видів адміністративних стягнень, тому не має підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.22, 23, 40-1, 283-285 КУпАП, суддя,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративно го правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
За малозначністю адміністративного правопорушення звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, і обмежитися усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172-6 КУпАП, закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-тиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси С.М.Бащенко