Справа 127/14435/25
Провадження 1-кс/127/6107/25
13 травня 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами, -
До суду надійшло клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивовано тим, що СВ відділу поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні № 42024022110000110 від 22.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що рішенням 1 сесії 7 скликання Микулинецької сільської ради Літинського району Вінницької області № 1 від 06.11.2015 визнано повноваження ОСОБА_4 як Микулинецького сільського голови.
Відповідно до п.п. 4 п. 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» та розпорядження Микулинецької сільської ради від 03.12.2020 № 4 повноваження Микулинецького сільського голови ОСОБА_4 припинено з 03.12.2020.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова:
- забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;
- організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;
- підписує рішення ради та її виконавчого комітету;
- здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;
- скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесії ради і головує на пленарних засіданнях ради;
- є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;
- представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;
- видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
Таким чином, ОСОБА_4 в період часу з 06.11.2015 по 03.12.2020 обіймав посаду Микулинецького сільського голови, яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а тому, відповідно до положень ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України, був службовою особою.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до пунктів «а», «б» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно вимог п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду Микулинецького сільського голови Літинського району Вінницької області з 06.11.2015 по 03.12.2020, маючи на меті сприяти незаконному одержанню неправомірної вигоди для інших фізичних осіб у вигляді права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час, склав та засвідчив своїм особистим підписом і скріпив відтиском гербової печатки Микулинецької сільської ради Літинського району Вінницької області рішення Микулинецької сільської ради Літинського району Вінницької області № 696 від 22.02.2020, відповідно до якого ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0522485400:01:000:0578, площею 0.9729 га.
На підставі вказаного рішення, державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Уладівської сільської ради Літинського району Вінницької області ОСОБА_5 09.03.2021 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_4 .
Згідно відповіді з архівного відділу Вінницької районної адміністрації, рішення № 696 Микулинецької сільської ради Літинського району Вінницької області від 22.09.2020 не стосується земельної ділянки під кадастровим номером 0522485400:01:000:0578.
У подальшому, 30 березня 2021 року у приміщенні приватного нотаріуса Літинського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_6 , ОСОБА_4 уклав договір, зареєстрований під № 158, про дарування вказаної земельної ділянки своїй дружині ОСОБА_7 .
На даний час, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вищевказана земельна ділянка належить зазначеній особі.
Слід зазначити, що закон не пов'язує можливість накладення арешту на предмет злочину виключно з наявністю в особи конкретного процесуального статусу.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Частина 1 ст. 171 КПК України надає право прокурору, слідчому за погодженням з прокурором, звертатись до слідчого судді, суду з клопотанням про арешт майна.
Відповідно ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У зв'язку із викладеним, для забезпечення мети заходу кримінального провадження - при накладенні арешту на об'єкт нерухомості - земельну ділянку, є необхідність здійснювати розгляд клопотання за відсутності власника земельної ділянки, оскільки його повідомлення про розгляд даного клопотання може призвести до продажу, переоформлення, відчуження в інший спосіб вказаного вище майна або зміну його особливостей.
Враховуючи вище викладене, з метою виконання завдань кримінального провадження визначених у статті 2 КПК України, зокрема забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, крім того, ураховуючи положення статті 64-2 КПК України, а тому, прокурор просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
В судове засідання прокурор не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання, а також надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Клопотання підтримав у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З огляду на вказане, з метою забезпечення арешту майна, власник майна в судове засідання не викликався.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої та другої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду Микулинецького сільського голови Літинського району Вінницької області з 06.11.2015 по 03.12.2020, маючи на меті сприяти незаконному одержанню неправомірної вигоди для інших фізичних осіб у вигляді права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час, склав та засвідчив своїм особистим підписом і скріпив відтиском гербової печатки Микулинецької сільської ради Літинського району Вінницької області рішення Микулинецької сільської ради Літинського району Вінницької області № 696 від 22.02.2020, відповідно до якого ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0522485400:01:000:0578, площею 0.9729 га.
На підставі вказаного рішення, державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Уладівської сільської ради Літинського району Вінницької області ОСОБА_5 09.03.2021 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_4 .
Згідно відповіді з архівного відділу Вінницької районної адміністрації, рішення № 696 Микулинецької сільської ради Літинського району Вінницької області від 22.09.2020 не стосується земельної ділянки під кадастровим номером 0522485400:01:000:0578.
У подальшому, 30 березня 2021 року у приміщенні приватного нотаріуса Літинського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_6 , ОСОБА_4 уклав договір, зареєстрований під № 158, про дарування вказаної земельної ділянки своїй дружині ОСОБА_7 .
На даний час, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вищевказана земельна ділянка належить ОСОБА_7 .
Враховуючи викладене, вищезазначена земельна ділянка з кадастровим номером 0522485400:01:000:0578, площею 0,9729га, містить ознаки речових доказів, оскільки може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже є речовим доказом. Також, зазначена земельна ділянка, може слугувати підтвердженням обставин вчинення досліджуваного злочину.
До того ж, постановою слідчого про визнання речовим доказом від 01.05.2025, зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 0522485400:01:000:0578, площею 0,9729га, визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження № 42024022110000110 від 22.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.
Також, слід зазначити, що закон не пов'язує можливість накладення арешту на предмет злочину виключно з наявністю в особи конкретного процесуального статусу.
З огляду на вищенаведене, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження вказаного майна на час досудового розслідування та забезпечення схоронності даного майна, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора, про накладення арешту на майно, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 107, 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0522485400:01:000:0578, площею 0,9729га, що належить ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків податків НОМЕР_1 ) шляхом заборони її відчуження іншими особами та поділу/об'єднання.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 .
Зобов'язати прокурора повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Арешт майна може бути скасований - підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником, законним представником, іншим власником або володільцем майна, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, за їх клопотанням до суду про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя