Справа № 128/1780/25
15 травня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, шляхом визнання права власності на його частку, -
13.05.2025 до Вінницького районного суду Вінницької області надійшли вказані матеріали позовної заяви.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відтак, до позову та не надано доказів, які підтверджують реальну вартість спірного майна, а саме: земельної ділянки, площею 0,04 га, кадастровий номер 0520680500:04:001:0568, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату подачі позову до суду.
У відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
У позові не вказано вартість спірного майна, з наданих позивачем документів неможливо встановити дійсну вартість майна на момент подачі позову до суду, що унеможливлює визначення розміру судового збору, який належить сплатити.
За наведених обставин, позивач має зазначити дійсну вартість майна на момент звернення до суду з заявленим позовом, надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року зі змінами.
Положенням статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч.1). Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2).
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1, пп. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 3 028,00 гривні.
Тобто, враховуючи вимоги пп. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір має бути сплачено в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн.).
Судовий збір сплачується позивачем за кожну вимогу окрему про що надається відповідний доказ про оплату (оригінал), що в свою чергу позивачем таких доказів не надано. Доказів звільнення позивача від сплати судового збору суду не надано.
З матеріалів позовної заяви незрозуміло, з чого позивач виходив, визначаючи самостійно судовий збір в розмірі 1 211 грн 20 коп, про що вказано по тексту позову позивачем, оскільки до позову не надано жодного документу про дійсну вартість майна.
Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Оглянувши, матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 суду надані додатки, що не засвідчені належним чином, як для суду так і для інших учасників справи визначених позивачем згідно переліку.
Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Зазначені вище недоліки заяви перешкоджають відкриттю провадження по даній цивільній справі.
Керуючись, ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, шляхом визнання права власності на його частку - залишити без руху.
Роз'яснити позивачу, що: - способом виконання ухвали суду є складання тексту «позовної заяви» із усуненими недоліками, а не подання суду роз'яснень, заяв, пояснень; - виправлена позовна заява із вищевказаними судом доказами має бути подана в примірниках для суду та відповідача, третіх осіб; - у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява вважається неподаною та підлягає поверненню, що не перешкоджає позивачу у повторному зверненню до суду.
Роз'яснити позивачу, що вона має виправити вказані в ухвалі недоліки, в строк 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали. Якщо в цей же строк не будуть виправленні вказані недоліки позовної заяви, то вона буде вважатися судом неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана БОНДАРЕНКО