Справа № 569/12110/22
1-в/569/81/25
08 травня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
засудженої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції клопотання захисника засудженої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, вироків Рівненського міського суду Рівненської області від 08.06.2023, Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 11.10.2023, Костопільського районного суду Рівненської області від 20.03.2024 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині засудження за діяння, передбачені ст. 185 КК України, карність якого усунена, суд
До Рівненського міського суду Рівненської області надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про приведення вироків суду відносно засудженої ОСОБА_5 відповідність до вимог закону, у зв'язку з усуненням караності діяння.
В обґрунтування клопотання зазначено, що вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 26.01.2022 ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладеними на неї судом обов'язками згідно ст. 76 КК України. Згідно вказаного вироку, ОСОБА_5 вчинила крадіжку майна за ч. 2 ст. 185 КК України 18.05.2020 на суму 1830,57 грн.
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 08.06.2023 ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1, ч. 4 ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді 5 років 1 місяць позбавлення волі. Згідно вказаного вироку, ОСОБА_5 вчинила крадіжку майна за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодами від 06.11.2022 на суму 1000,00 грн., від 13.11.2022 на суму 1000,00 грн.
Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 03.07.2023 ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі. Згідно вказаного вироку, ОСОБА_5 вчинила крадіжку майна за ч. 4 ст. 185 КК України 11.03.2023 на суму 29598,02 грн.
Вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 11.10.2023 ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі. Згідно вказаного вироку, ОСОБА_5 вчинила крадіжку майна за ч. 4 ст. 185 КК України 14.04.2023 на суму 2500,00 грн.
Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 20.03.2024 ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді 5 років 4 місяців позбавлення волі. Згідно вказаного вироку, ОСОБА_5 вчинила крадіжку майна за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодами від 07.03.2023 на суму 900,00 грн., від 10.03.2023 на суму 500,00 грн.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ІХ від 18.07.2024«Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», згідно якого ст.51КУпАП викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2020 року становить 2102 грн, тобто неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 1051 грн. на 2020 рік, а 2 неоподатковуваних мінімумів, зазначених в ч. 2 ст. 51 КУпАП, становить 2102 грн.
Згідно статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2022 року становить 2481 грн, тобто неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 1240,50 грн. на 2022 рік, а 2 неоподатковуваних мінімумів, зазначених в ч. 2 ст. 51 КУпАП, становить 2 481 грн.
Згідно статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2023 року становить 2684 грн, тобто неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 1342 грн. на 2023 рік, а 2 неоподатковуваних мінімумів, зазначених в ч. 2 ст. 51 КУпАП, становить 2684 грн.
Дія Закону України від 18.07.2024 року №3886-ІХ має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння кримінальним правопорушенням меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена законом, підлягає звільненню від призначеного судом покарання.
З огляду на викладене, просив привести вироки судів відносно ОСОБА_5 у відповідність до вимог Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024, в частині засудження за діяння, караність якого усунена законом.
В судовому засіданні захисник своє клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор підтримав клопотання захисника, висловив свою позицію та просив на підставі ч. 2 ст. 74 КК України привести вироки судів відносно засудженої у відповідність до вимог закону, у зв'язку з усунення караності діянь.
Засуджена ОСОБА_5 , яка перебуває в державній установі «Рівненський слідчий ізолятор», в судовому засіданні брала участь в режимі відеоконференції із слідчого ізолятора, клопотання свого захисника підтримала та просила задовольнити.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали поданого клопотання, суд дійшов наступного висновку.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», згідно якого ст. 51 КУпАП викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, дрібною крадіжкою вважається викрадення, шахрайство, привласнення чи розтрата чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Таким чином, дія Закону України від 18.07.2024 №3886-ІХ, який набрав чинності 09.08.2024 року, має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння кримінальним правопорушенням меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону, що підтверджено правовим висновком Об'єднаної палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 07.10.2024 по справі № 278/1566/21.
Податкова соціальна пільга визначена підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України для відповідного року. Так, Підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2020 року становить 2102 грн., тобто неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 1051 грн. на 2020 рік, а 2 неоподатковуваних мінімумів, зазначених в ч. 2 ст. 51 КУпАП, становить 2102 грн.
Згідно статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2022 року становить 2481 грн., тобто неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 1240,50 грн. на 2022 рік, а 2 неоподатковуваних мінімумів, зазначених в ч. 2 ст. 51 КУпАП, становить 2 481 грн.
Згідно статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2023 року становить 2684 грн., тобто неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 1342 грн. на 2023 рік, а 2 неоподатковуваних мінімумів, зазначених в ч. 2 ст. 51 КУпАП, становить 2684 грн.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону №3886-ІХ від 18.07.2024 та ст. 5 КК України, розмір вартості майна, за яке настає кримінальна відповідальність за ст. 185, 190, 191 КК України, у 2020 році становить 2102 грн., у 2022 році становить 2481 грн., у 2023 році становить 2684 грн.
Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена законом, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Судом встановлено, що вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 26.01.2022 у справі № 569/10175/20, ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладеними на на неї судом обов'язками згідно ст. 76 КК України.
Згідно мотивувальної частини вказаного вироку, ОСОБА_5 вчинила крадіжку майна за ч. 2 ст. 185 КК України 18.05.2020 о 19 год. 00 хв. на суму 1830,57 грн., а тому на підставі ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_5 необхідно звільнити від покарання, призначеного вироком суду за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі, у зв'язку з усуненням законом караності вчиненого діяння.
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 08.06.2023 у справі № 569/12110/22, ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання: за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки; за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки; за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1, ч. 4 ст. 71КК України за сукупністю вироків, призначено остаточне покарання, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 26.01.2022. Остаточне покарання ОСОБА_5 призначено у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць. До набрання вироком законної сили ОСОБА_5 обрано запобіжний захід тримання під вартою, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 07.08.2023 року включно. Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 08.06.2023, тобто з часу початку відбування покарання та зарахувати їй в строк відбування покарання, період тримання її під ватрою в СІЗО м. Рівне з 10.01.2023 по 28.02.2023.
У мотивувальній частині вироку суду від 08.06.2023 зазначено, що ОСОБА_5 вчинила крадіжку майна за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом від 11.02.2022 на суму 4300,00 грн.; за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодами від 06.07.2022 на суму 4000,00 грн., від 14.12.2022 на суму 2800,00 грн.; а також заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) за ч. 2 ст. 190 КК України за епізодом від 04.06.2022 на суму 2666,00 грн., караність за вчинення яких законом не усунена.
Однак, у мотивувальній частині вироку від 08.06.2023 зазначено, що ОСОБА_5 вчинила крадіжку майна за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодами від 06.11.2022 на суму 1000,00 грн., від 13.11.2022 на суму 1000,00 грн., а тому на підставі ч. 2 ст. 74 КК України необхідно виключити з мотивувальної частини вироку посилання на вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодами від 06.11.2022 на суму 1000,00 грн., від 13.11.2022 на суму 1000,00 грн., у зв'язку з усуненням законом караності діяння. Виключити з резолютивної частини вироку посилання про застосування ч. 1, ч. 4 ст. 71 КК України про призначення покарання за сукупністю вироків. Вважати ОСОБА_5 засудженою вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 08.06.2023 за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі. В решті вирок суду залишити без змін.
Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 03.07.2023 у справі № 570/2174/23, ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень призначено шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком не відбутої частини покарання за попереднім вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 08.06.2023, остаточне покарання ОСОБА_5 призначено у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці. Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_5 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
У мотивувальній частині вироку суду від 03.07.2023 зазначено, що ОСОБА_5 вчинила крадіжку майна за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодом від 11.03.2023 на суму 29598,02 грн., караність за вчиненого якої законом не усунена.
Вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 11.10.2023 у справі № 559/1717/23, ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України та призначено покарання: за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн.; за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_5 призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з урахуванням вироку Рівненського районного суду Рівненської області від 03.07.2023 за ч. 4 ст.185, ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначено остаточне покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення з 14.04.2023 до 11.10.2023 включно в строк відбування покарання з розрахунку день за день, тобто початок строку відбування покарання рахувати з 14.04.2023. Також враховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 10.01.2023 до 28.02.2023 згідно вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 08.06.2023.
У мотивувальній частині вказаного вироку суду від 11.10.2023 зазначено, що ОСОБА_5 незаконно заволоділа офіційним документом - банківською картою за ч. 1 ст. 357 КК України за епізодом від 14.04.2023, караність за вчиненого якого законом не усунена.
Однак, у мотивувальній частині вироку від 11.10.2023 зазначено, що ОСОБА_5 вчинила крадіжку майна за ч. 4 ст. 185 КК України 14.04.2023 на суму 2500,00 грн., а тому на підставі ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_5 необхідно звільнити від покарання, призначеного вироком суду за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, у зв'язку з усуненням законом караності вчиненого діяння. Виключити з резолютивної частини вироку суду посилання про застосування ч. 1 ст. 70 КК України. Вважати ОСОБА_5 засудженою вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 11.10.2023 за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим за попереднім вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 03.07.2023, вважати ОСОБА_5 засудженою до остаточного покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі. В решті вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 11.10.2023 залишити без змін для подальшого виконання.
Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі № 564/1283/23, ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з урахуванням вироку Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 11.10.2023, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 років 4 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_5 зараховано строк попереднього ув'язнення з 14.04.2023 до 20.03.2024 включно в строк відбування покарання з розрахунку день за день, тобто початок строку відбування покарання рахувати з 14.04.2023. Також враховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 10.01.2023 до 28.02.2023 згідно вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 08.06.2023.
Згідно вказаного вироку суду від 20.03.2024, ОСОБА_5 вчинила крадіжку майна за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодами від 07.03.2023 на суму 900,00 грн., від 10.03.2023 на суму 500,00 грн., а тому на підставі ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_5 необхідно звільнити від покарання, призначеного вироком за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі, у зв'язку з усуненням законом караності вчиненого діяння. Виключити з резолютивної частини вироку посилання по застосування ч. 4 ст. 70, ч. 5 ст. 72 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 74 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 були вчинені діяння, кримінальна караність яких частково усунена законом, а тому клопотання підлягає до задоволення судом, вироки суду відносно засудженої підлягають приведенню у відповідність до вимог закону, у зв'язку з усуненням караності діяння.
На підставі викладеного, керуючись ст. 58 Конституції України, ст.ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 336, 537, 539 КПК України, суд,
Клопотання захисника засудженої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про приведення вироків суду відносно ОСОБА_5 у відповідність до вимог закону, у зв'язку з усуненням караності діяння, - задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, ОСОБА_5 звільнити від покарання, призначеного вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 26.01.2022 за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі, у зв'язку з усуненням законом караності вчиненого діяння.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, виключити з мотивувальної частини вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 08.06.2023 посилання на вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодами від 06.11.2022 на суму 1000,00 грн., від 13.11.2022 на суму 1000,00 грн., у зв'язку з усуненням законом караності діяння.
Виключити з резолютивної частини вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 08.06.2023 посилання про застосування ч. 1, ч. 4 ст. 71 КК України про призначення покарання за сукупністю вироків.
Вважати ОСОБА_5 засудженою вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 08.06.2023 за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі.
В решті вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 08.06.2023 залишити без змін.
Вважати ОСОБА_5 засудженою вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 03.07.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень вважати призначеним шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 08.06.2023, та остаточно вважати призначеним ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.
В решті вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 03.07.2023 залишити без змін.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, ОСОБА_5 звільнити від покарання, призначеного вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 11.10.2023 у справі № 559/1717/23 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, у зв'язку з усуненням законом караності вчиненого діяння.
Виключити з резолютивної частини вироку Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 11.10.2023 посилання по застосування ч. 1 ст. 70 КК України.
Вважати ОСОБА_5 засудженою вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 11.10.2023 за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим за попереднім вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 03.07.2023, вважати ОСОБА_5 засудженою до остаточного покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України вважати зарахованим ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення з 14.04.2023 до 11.10.2023 включно в строк відбування покарання з розрахунку день за день, тобто початок строку відбування покарання рахувати з 14.04.2023. Також вважати врахованим в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 10.01.2023 до 28.02.2023 згідно вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 08.06.2023.
В решті вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 11.10.2023 залишити без змін для подальшого виконання.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, ОСОБА_5 звільнити від покарання, призначеного вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі № 564/1283/23 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі, у зв'язку з усуненням законом караності вчиненого діяння.
Виключити з резолютивної частини вироку Костопільського районного суду Рівненської області від 20.03.2024 посилання про застосування ч. 4 ст. 70, ч. 5 ст. 72 КК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області. У разі подання апеляційної скарги ухвали суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних чи юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_1